Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Інтерфереми і росіянізми як наслідок міжмовних контактів на лексичному рівні

Бондаренко Т. Г.

асп.
УДК 070: 808. 2: 81'271. 14 = 161

Незважаючи на зміну типу мовного регулювання після проголошення незалеж-ності України, однією з характерних рис сучасної соціально-лінгвальної ситуації залишається українсько-російський білінг-візм, підтримуваний генетичною і струк-турною близькістю обох мов. Функціону-вання двомовності в одному етнічному середовищі викликає серйозні зрушення у мовному організмі. "У двомовних групах людей дві мовні системи вступають у контакт, впливають одна на одну, внаслідок чого з'являються контактно зумовлені відхилення від мовної норми, які називаються інтерференцією" [1, 192]. У науковій літературі явище міжмовної інтерференції як один із типів мовної взаємодії, що відбувається в межах і внаслідок мовного контакту, розглядається поряд із такими типами мовної взаємодії, як запозичення, калькування та асиміляція. Асиміляція зумовлює повне витіснення однієї мови іншою і відбувається, як правило, внаслідок шовіністичної політики уряду панівної нації. Щодо понять "запозичення", "калькування", "інтерферен-ція", то в літературі немає єдиного трактування названих явищ. Зокрема, існують різні погляди мовознавців на калькування як спосіб поповнення лексичного складу мови. Одні вчені [2; 3; 4] вбачають у кальках позитивні мовні одиниці, що за своєю значущістю наближаються до запозичень і несуть із собою якісно нове значення або ж модель для створення аналогічної семантики на власному мовному матеріалі. Інші дослідни-ки [5; 6 та ін.] водночас схильні розглядати калькування як процес, що веде до появи інтерференційних зрушень у семантиці слів та проявів граматичної інтерференції, які спричинюють нівеляцію національно-мовної своєрідності. З метою уникнення такої двозначності при класифікації мовних явищ вважаємо за доцільне розмежовувати поняття "калькування", "запозичення" та "інтерференція". Нам імпонує думка Л. О. Лазаренко [3], згідно з якою диферен-ційний підхід ґрунтується на різних мотивах й механізмах утворення названих лінгво-фактів, а також на відмінних наслідках усіх типів мовної взаємодії. Так, власне запози-чення нормативно функціонують у мові взагалі і в журналістських матеріалах зокрема як засвоєні іншомовні одиниці з близьким до оригіналу звуковим і структур-ним оформленням. Звукова оболонка запозиченого слова може відповідати або фонетико-вимовним нормам мови-джерела, або передавати графічну форму запози-ченого слова і на цій основі його вимову. Запозичення становлять позитивний тип мовної взаємодії, однак при редагуванні інформаційної продукції слід пам'ятати про доцільність уживання таких одиниць. Використання іншомовної лексеми вважа-ється вмотивованим, якщо її введення у текст сприяє уникненню повторів, заміні багатослівного найменування однослівним чи закріпленню за своїм і чужим словом різних семантичних відтінків тощо.

Калька (фр. кalgue — копія) кваліфіку-ється як "нова лексема, створена питомими мовними засобами за зразком іншої мови" [7, 73]. При калькуванні копіюється структура чи внутрішня форма з адаптова-ним перекладом її компонентів. Як засіб номінації, калькування доцільне тоді, коли для певного поняття, явища немає назви у рідній мові. Наприклад: укр. недолік є калькою рос. недочёт, займенник — калькою лат. pronomen [4, 230].

На відміну від запозичення і кальку-вання, що розглядаються нами як норматив-ні мовні елементи, інтерференцію (від лат. inter — між, взаємно і ferens (ferentis) — той, що несе, переносить; мимовільне перене-сення, накладання ознак однієї мови на іншу в практиці двомовної людини [7, 70]) пов'язуємо з негативним аспектом мовної взаємодії, оскільки наслідком цього процесу є відхилення від норми. "Конкретним мовним виявом інтерференції є інтерфе-рема" [8, 11] — лінгвоодиниця, утворена шляхом буквального перекладу з урахуван-ням фонетико-вимовних норм мови, що зазнає впливу. Не мотивовані номінативно, інтерфереми не стають фактом мови, оскільки функціонують як паралельні, але не синонімічні до нормативних засоби словесного вираження. Інтерфереми є небезпечним денаціоналізуючим явищем, тому що витісняють з ужитку питомі мовні одиниці. Наприклад, при нормативному функціонуванні іменника вимкнення у журналістських матеріалах фіксуємо випадки використання слова відключення* (див. речення ...з часу відключення* світлофорів в обласному центрі в 4 рази збільшилась аварійність... // НД), що кваліфікується нами як інтерферема, оскільки виникає внаслідок запозичення російської лексеми "отключение" та адаптування її до структурно-фонетичних законів української мови.

В основу класифікації інтерферем покладаємо структурний принцип і розрізняємо дві групи ненормативних одиниць.

1. До першої групи належать одиничні лексеми-інтерфереми, які у свою чергу поділяються на дві підгрупи: а) ті, що відрізняються фонетичними елементами; б) відмінні за структурними і фонетичними особливостями. Репрезентантом першої підгрупи може бути ненормативна лексема поскільки*, вилучена з речення Поскільки* міська рада ще раніше заключала договір про пільгове перевезення громадян // МЧ. Наведена інтерферема виникає внаслідок перенесення експонента російського сполучника "поскольку" і супроводжується зміною фонемного складу відповідно до орфоепічних норм української мови. Утворення лексеми поскільки* не мотивується з погляду номінації, бо у підрядних реченнях причини нормативно функціонує власне український сполучник оскільки.

Прикладом інтерферем, відмінних структурними і фонетичними особливостя-ми, є зафіксована у реченні Для учбового* процесу експедиції дуже потрібні // МЧ ненормативна одиниця, що співвідноситься з російським прикметником "учебный". Словотвірна модель інтерфереми учбовий* відповідає моделі, за якою творяться інші слова в українській мові: основа іменника + суфікс -ов-. Проте у лексико-семантичній системі не існує іменників "учоба, учба", від яких міг би бути утворений прикметник.

Сучасні лексикографічні праці ще й досі містять окремі одиниці, що виникли у результаті штучного наслідування російсь-кої мови. Серед численних інтерферем, внесених до словників, натрапляємо і на прикметник учбовий, що подається як абсолютний синонім до слова навчальний. На нашу думку, подана вище мотивація дозволяє вважати нормативним лише прик-метник навчальний, функціонування якого не суперечить структурним можливостям мови.

Прикметник учбовий* наявний і в ненормативній абревіатурі вуз* та похідних утвореннях (наприклад вузівський*), які характеризуються значною повторюваністю у журналістських матеріалах. Продуктивна інтерферема абревіатурного типу витіснила з ужитку українські еквіваленти — внз, виш, тому на сучасному етапі слід усувати з текстів названу інтерферему, натомість повертати до активного використання питомі мовні одиниці.

2. Другу групу утворень інтерферентного характеру становлять ненормативні поєд-нання кількох слів. Причому як інтерферема кваліфікується сполучення в цілому, оскільки кожен із компонентів може норма-тивно функціонувати у мові самостійно. Наприклад, у реченні Автор захотів залишитись невідомим, так* як* у книзі говорилося про те, що коханець імперат-риці служить сатані // М виділені одиниці є інтерферемою, що виникає в результаті буквального перекладу російського сполу-чення "так как". Українська мовна система не має у своєму ресурсі причинового сполучника так* як*, хоч елементи названого поєднання можуть існувати самостійно: так у статусі прислівника, частки чи сполучника, як у ролі іменника та омонімічних йому прислівника, сполучника або частки [9, 1422]. Поява утворення так* як* зумовлюється лише впливом російської мови і не мотивується потребами номінації, оскільки в українській мові є інші сполучні засоби причини: тому що, через те що, бо тощо.

В українській лексико-семантичній системі прийменниково-відмінковій конст-рукції на протязі не властиве значення часу. Використовується вона лише тоді, коли йдеться про різкий струмінь повітря, що проходить у приміщенні (стояти на протязі — рос. відповідник стоять на сквозняке). Буквальний переклад сполучен-ня "на протяжении", неврахування семан-тичних особливостей зазначених конструк-цій в обох мовах, недосконалість словни-кових статей в окремих лексикографічних працях [див., наприклад: 10] сприяють виникненню інтерфереми у реченні На протязі* третього тижня я позбулась ще трьох кілограмів // ВЧ, що потребує редакторської правки, оскільки темпоральне значення в українській мові відтворюють прислівники протягом, упродовж. Отже, лексичній нормі відповідатиме конструкція протягом (упродовж) третього тижня.

До інтерферем окресленого типу належать ненормативні утворення в таких реченнях: Тим* не менше* у чоловіків є також свої психологічні особливості // ВЧ (замість проте, а проте, однак, а все-таки); Усім одногрупницям я дихав у пупа, але тим* не менше* вони дуже любили зі мною танцювати // ВЧ (замість незважаючи на це); ...вирішив помститися йому і в* якості* знаряддя помсти вибрав ні в чому не винних дітей // МЧ (нормативним відповідником є прийменниково-відмінкові конструкції як знаряддя, за знаряддя чи лексема, вжита в орудному відмінку знаряддям); Карлос Паскуаль, за даними експертів, користується* повагою* як у демократів, так і республіканців // ВЧ; ...саме громадські організації афганців користуються* чи не найбільшим авторитетом* // М; Наше пиво в черкащан користується* гарним попитом* // НД; Популярністю* користується* конопля, сірниковий коробок якої оцінюється в 16 — 20 грн. // ВЧ (словосполучення, що відповідають лексичній нормі української мови, такі: мати повагу (авторитет, попит, популярність); ...на початку вересня "Богдан" знову буде приймати* участь* у святі пива // МЧ (замість брати участь); ...до* цих* пір* ні замовника, ні виконавця розшукати не вдалося // ВЧ; ...пікетування на площі Леніна триватиме до* тих* пір*, доки губернатор не піде на поступки... // М; ...телегра вперше з'явилася в ефірі і з* тих* пір* інтелект став у пошані всього людства //ВЧ (нормативні лексеми — досі, донині, дотепер, до сьогодні; доти; з того часу, відтоді); В противному* випадку* податкова, яка має на це право, буде вносити клопотання // МЧ (замість якщо буде не так, як очікується, треба, необхідно; а не то); ...схоже, насправді ніяких сумнівів на цей* рахунок* у Вас немає // ВЧ (нормативними в українській мові є прийменники щодо, з приводу); З* точки* зору* психології "перехідного віку" людина дорослішає з роздумами про два важливих явища: можливість реалізувати себе та смерть // М (правильний варіант — з погляду).

В умовах постійного контактного білінгвізму виникають одиниці, на утворен-ні яких різною мірою позначається дія інтерференційних чинників. Відповідно такі мовні елементи піддаються різному ступеневі адаптації до законів української мови. Найбільшої адаптації до граматичних чи словотворчих особливостей зазнають кальки, що з'являються внаслідок запози-чення внутрішнього плану нового слова та його моделі для реалізації на власному мовному ґрунті. Оскільки кваліфікація кальок у мовознавчій літературі неодно-значна, то ненормативні одиниці, що виникають шляхом копіювання структур-них, фонетичних особливостей лексеми і через неврахування наявності питомого слова, номінуються нами інтерферемами. Найменша адаптація до законів української мови характерна для суржикових утворень, якими є російські елементи, що вживаються в обрамленні української граматичної системи та на тлі українських фонетичних норм і являють собою гібридні форми [11, 53]. Ці субстрати — наслідок змішування мовних систем у свідомості білінгва, чи так званої суперінтерференції, що в українському соціумі номінується суржиком. Фактично гібридні одиниці повністю відтворюють російську вимову, тобто виникають у результаті транскрибу-вання російської лексеми. Причому запозичений елемент може зазнавати лише мінімальних змін на фонетичному рівні. Так, субстрати "двіженіями", "бєспрєдєл" (див. речення Бідолашний Булатецький спостерігав за цими "двіженіями*", зціпивши зуби // А; Вторгнення у робочий кабінет екс-мер назвав "бєспрєдєлом" // МЧ) вживаються у мові як затранскрибовані російські лексеми "движения", "беспредел". Здебільшого суржикові утворення харак-терні для розмовного стилю, проте можуть використовуватися також і у мові ЗМІ з певною стилістичною метою, скажімо, для індивідуалізації мовлення героїв чи як експресеми тощо.

Часткове пристосування до системного потенціалу мови властиве росіянізмам. В окремих наукових розвідках [див., зокрема, 7, 2001: 150] поряд із терміном росіянізм як синонімічний еквівалент уживається лексема "русизм". На нашу думку, названі поняття потрібно розмежовувати і вбачати у русизмах, за аналогією до інших лексичних запозичень (старослов'янізмів, полонізмів, тюркізмів та ін.), позитивну лінгвоодиницю, виникнення якої зумовлюється дією мовних контактів. Русизми — це засвоєння з російської мови, які належать до найпізніших слов'янських запозичень і підпорядковуються внутрішнім закономір-ностям української мови. Такі елементи засвоюються у мові — запозичувачі здебіль-шого шляхом калькування; копіюються, як правило, суспільно-політичні терміни, лексеми на позначення соціально-економіч-них явищ, предметів виробництва та інших реалій (наприклад, відмінник, гучномовець, колгосп тощо). Через посередництво росій-ської мови українська запозичує іншомовні терміни, назви реалій та осіб (як-от: диктатура, аналіз, патент) [12, 197 - 198].

Росіянізми — слова чи мовні звороти, утворені за зразком російських мовних форм, що можуть зазнавати часткової адап-тації до фонетичного складу чи словотвор-чих особливостей української мови. У процесі лінгвообстеження журналістських матеріалів нами були виявлені ненормативні лексеми-росіянізми, що характеризуються різними ознаками.

1. Перша група негативного матеріалу — це ті одиниці, які не зазнали фонетичних змін, оскільки графічне вираження їх збігається у російській та українській мовах. Наприклад: Народна цілителька Марія знімає порчу, сглаз*, ворожить... // ВЧ; ...наряду* з тим, що влітку попит на цигарки та лікеро-горілчані вироби завжди зменшується // НД; ...роботи — невпро-ворот* // МЧ; ...Красуня Джек, красавчик* Джіл // М. Виділені одиниці є росіянізмами, що мають в українській мові нормативні еквіваленти: пристріт, уроки, навроки; поряд, нарівні; сила-силенна, невпрогорт, безліч; красень, красунчик.

2. До другої групи належать лінгвооди-ниці, у яких відбулася часткова адаптація окремих фонетичних елементів, зокрема пристосування відмінних російських та українських звуків (и/і, ы/и; е/є; э/е). Росіянізми зафіксовані у таких реченнях: Необхідно вживати полівітаміни ... відвар шиповника* // ВЧ (порівн. рос. шиповник — шиповник*, де російський звук [і] передається укр. [и]; нормативна лексема — шипшина); ...творчі особистості — великі язви* // ВЧ (рос. [ы] — укр. [и], при нормі — уїдлива людина); Замість нього вони водрузили* прапор чеченський і намалю-вали на стіні свастику // КВ (рос. [и] — укр.[и], укр. нормативний відповідник — встановити).

3. Третю групу росіянізмів становлять російські одиниці, у яких змін зазнають засоби вираження граматичних категорій, зокрема адаптуються до законів української мови флексії ненормативних лексем. На прикладі функціонування слова прийомна* (рос. еквівалент — приёмная) у реченні Годині о четвертій дня, увійшовши в прийомну* Гітлера, я дізнався, що він покінчив з собою // ВЧ ще раз пересвідчу-ємося, що росіянізми з'являються у мові не шляхом транслітерації, яка властива суржиковим утворенням, а внаслідок часткового пристосування до іншої мови, що відбувається за умови різного графічного вираження одиниць. Адаптація закінчення ненормативної лексеми зафіксована також у реченні "Художній фільм "Дворцові* таємниці" // МЧ, де виділений прикметник співвідноситься з російським словом "дворцовые", якому в українській системі відповідають лексеми двірські, палацові.

4. Окрему групу ненормативних одиниць утворюють росіянізми, що, потрапляючи у лексичну систему мови-запозичувача, зазнають адаптації до словотворчих особли-востей. Так, у реченні Як пам'ятаєте, там було висунуто декілька кандидаток-однофамільниць* Ю. Тимошенко // МЧ виділена лексема співвідноситься з російсь-ким іменником "однофамилица" і характе-ризується зміною словотворчого афікса, який властивий аналогічним дериватам в українській мові.

У морфемній будові іншого росіянізма, вилученого з речення Після розробки схеми "ідеального вбивства" і одобрення* її ви-щою владою групі було доручено випро-бувати усю схему // М, адаптація до законів української мови відбувається шляхом зміни суфікса (порівн. рос. одобрение — одобрення* — укр. схвалення).

Таким чином, унаслідок мовних контак-тів у лексико-семантичній системі україн-ської мови з'являються запозичення, серед яких слід виділяти позитивні лінгвоодиниці, що не порушують структурних можли-востей мови (кальки, власне запозичення, русизми), і негативні, які нівелюють національно-мовну своєрідність, а тому повинні вилучатися з ужитку (інтерфереми; росіянізми; гібридні одиниці, чи суржикові утворення). Лінгвістичний статус ненорма-тивних елементів залежить від того, якого ступеня адаптації до внутрішніх законів української мови зазнає утворення. Проте чіткої межі при визначенні різновиду лексичної помилки, очевидно, немає, оскільки поява й інтерферем, і росіянізмів, і суржику зумовлюється однаковим фактором — негативною дією інтерференційних чинників.



1. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. — К.: Видавничий центр "Академія", 1999. — 288 с.
2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства. — К.: Вища школа, 1974. — 295 с.
3. Лазаренко Л. О. Лексична інтерференція в усному румунському мовленні в Україні // Мовознавство. — 1996. — № 2 - 3. — С. 32 - 38.
4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавст-ва. — К.: Видавничий центр "Академія", 2001. — 368 с.
5. Семчинський С. Калькування як засіб збагачення і засмічування мови // Українська мова та література. — № 45. — Грудень. — 1998. — С. 1 - 2.
6. Черемська О. С. Деякі явища лексичної інтерференції в українській мові (на матеріалі преси Харківщини 50-80 років ХХ століття) // Проблеми зіставної семантики. Збірник наукових статей. — К.: КДЛУ, 2001. — Вип. 5. — С. 181 - 184.
7. Єрмоленко С . Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — 224 с.
8. Кривошеєва О. С. Питання культури української мови у періодичних виданнях української діаспори США і Канади. — Автореф. дис. … канд. філол. наук. — Х., 1996. — 18 с.
9. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. — 1440 с.
10. Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. — К.: "Аконіт", 1999.
11. Труб В. М. Явище "суржику" як форма просторіччя в ситуації двомовності // Мовознавство. — 2000. — № 1. — С. 46 - 58.
12. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П. Грищенка. — 2-ге вид., перероб. і допов. — К.: Вища школа, 1997. — 493 с.

Список умовних скорочень:
1. А — "Антенна"
2. ВЧ — "Вечірні Черкаси"
3. КВ — "Київські відомості"
4. М — "Місто"
5. МЧ — "Молодь Черкащини"
6. НД — "Нова доба"


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові