Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Відкриті вікна SVT, або короткі нотатки про телебачення Швеції

В. В. Гоян

к. філол. н., доц.
УДК 070: 621. 397. 6

Вечірньої пори вікна шведських квартир і будинків відкриті, і будь-хто з вулиці може бачити все, що відбувається там. Увімкнуто освітлення, горять свічки... Господарі чита-ють і дивляться телевізор. Власники супут-никових тарілок і абоненти кабельних ме-реж можуть дивитися програми світових те-леканалів. Але більшість шведів віддає перевагу своєму національному телебачен-ню.

Телебачення Швеції (SVT) — за своєю структурою недержавне, неприватне, а громадське (public service TV-company). Офіційна дата початку мовлення — вересень 1956 року. Однак регулярні трансляції першого каналу розпочалися кількома роками пізніше, а вже у 1969 році було запроваджено двоканальне національ-не мовлення. Сьогодні Шведське телебачен-ня — це чотири національні канали і один європейський. Трансляцію забезпечують передавачі (1-й , 2-й та 4-й канали), а також супутник і кабельні мережі (3-й канал). Найбільш доступними і популярними в Швеції вважаються саме ефірні некомер-ційні 1-й, 2-й та комерційний 4-й канали, оскільки їхній передавач забезпечує якісне і максимально стовідсоткове покриття сигналом території країни. Близько 60 % мешканців Швеції мають можливість дивитися 3-й комерційний канал завдяки кабельним мережам.

Наприкінці 1997 року SVT запо-чаткувало сателітне мовлення на закордон, розраховане насамперед на шведськомовну аудиторію Європи, Північної Африки та Близького Сходу. SVT-Європа передає програмну продукцію виробництва шведських каналів SVT1, SVT2 та SVT24.

Канали SVT1 та SVT2 традиційні за форматом і типом мовлення. Комерційні канали є більш динамічними і сучасними. Національні виробники теле-продукції конкурують між собою, зокрема, в сфері пошуку нових нестандартних рішень подачі телевізійної інформації. Наприклад, один з каналів спробував кардинально змінити стиль вечірнього випуску: від ділового моноведення одним ведучим до екранного діалогу модератора новин із співведучими рубрик, від статики до руху в студії під час ефіру. Кожен ведучий представляє свій сегмент програми, невимушено передаючи слово один одному. Діалог між учасниками програми, перехід модератора в ефірі від однієї мізансцени до іншої, коментарі та підводки під час руху — все створює ефект динаміки. І навіть традиційне інтерв'ю в ефірі (в інформаційному випуску, як правило, бере участь консультант, фахівець з окремих питань) — рівнозначне спілкування двох людей в межах визначеного формату і стилю. Для цього передбачено окремий майданчик із зручними кріслами для співрозмовників. Самі ж телеведучі ведуть програму... стоячи. Прийом не новий, але в контексті подачі вечірніх новин сприймається неоднозначно. Кажуть, шведська телекритика не вгамовується. А самі телевізійники експериментують. Доречно згадати ще один досить оригінальний варіант ведення інформа-ційної програми... без ведучого. Але це вже з практики Американського телебачення. Стосовно Шведського, то варто зазначити також демократичність щодо вибору ведучих. Усі вони, як правило, мають досвід журналістської (репортерської) практики і проходять спеціальні тренінги та перепідго-товку, перш ніж стати модератором телепрограми. Нещодавно в одній з інформаційних програм з'явилася молода (що для Шведського телебачення швидше виняток, аніж правило) темношкіра ведуча. Її відзначають як талановиту журналістку. І наголошують на природності вимови і дикції. Цікаво також і те, що, скажімо, на 4-му каналі в основному інформаційному випуску в режимі прямого включення подається щоденний 10-хвилинний блок економічних новин із редакції популярної фінансової газети ("Dagens industri"), підготовлений телегрупою, сформованою на базі редакції. У кадрі працює журналіст-коментатор, який спеціалізується на економіці. Спорт у новинах ведуть здебільшого колишні спортсмени, відомі в цій галузі особистості, які добре обізнані з тематкою і володіють матеріалом. А професійні метеорологи (без зайвих "казочок про місцевість і прикмети" та без віртуальних студійних гір і долин, як це прийнято на Українському телебаченні) на фоні рір-проекції із зображенням карти світу та регіонів розповідають глядачам про погоду.

Оригінальною є також верстка новинних програм. Наприклад, на SVT-2 15-хвилинній інформаційній програмі "Aktuellt" (початок ефіру о 18.00) фактично передує 5-хвилинний блок регіональної інформації (о 17.55). Наступний інформаційний випуск SVT-2 (з 19.00 до 20.00) починається новинами культурного та мистецького життя (хронометраж 10 хвилин), продовжується 20-хвилинкою з регіонів , а далі — інформацією про події у світі. Головний інформаційний випуск "Aktuellt" триває понад годину. О 21-й — анонс основних подій дня, далі — міжнародна інформація, десятихвилинні блоки економічних, регіональних та спортивних новин, п'ять хвилин погоди, і, насамкінець, узагальнююча інформація про найважливіші повідомлення випуску. Вважається, що кожен випуск, і, навіть, окремий його сегмент, мають "свого" глядача, наприклад, регіональні новини згуртовують 15 % аудиторії. Втім, журналісти прагнуть якомога цікавіше подати одну і ту ж подію у всіх випусках, змінюючи форму і доповнюючи новою інформацією своє повідомлення. Це теж один із методів змагання з конкурентами. За даними соціологічних досліджень (на жовтень 2002 р.), телебачення посідає перше місце в рейтингу довіри одержувача інформації. На другому місці — радіо, на третьому — ранкові газети, а вже лише потім — вечірні газети, журнали, тижневики. Якщо розглянути у відсотко-вому співвідношенні, то найбільшу глядаць-ку аудиторію має 4-й канал — 27,6 %, SVT-1 — 25 %, SVT-2 — 16,9 %, а комерційний 3-й канал — 11,3 % [1].

Глядачі мають можливість дивитися також ранкові програми — практично кожен канал має своє ранкове мовлення (особливо активно розвивається цей телевізійний формат протягом останніх п'яти років). Як правило, це тригодинна інформаційно-розважальна програма, яка складається з різних сегментів, відправними точками якої є три щогодинні випуски коротких новин. Усі канали ведуть мовлення цілодобово.

На Шведському телебаченні, окрім новинної продукції і численних серіалів та фільмів (шведського та іноземного вироб-ництва), є чимало різножанрових розва-жальних шоу. Дослідники відзначають тенденцію до зростання такого типу програм у сітці мовлення практично кожного каналу. Однак варто зазначити наявність документальних циклів та окремих публіцистичних проектів, а також програм пізнавального спрямування. Відпо-відно до національного Закону про радіо і телебачення, 55 відсотків телепродукції повинно бути внутрішнього (національ-ного) виробництва. Загалом SVT має щорічно 9 тис. годин мовлення.

Про новини у світі SVT повідомляє не лише з рядків інформаційних агентств, а й від власних кореспондентів (на сьогодні офіційно діють корпункти в Брюсселі, Лондоні, Вашингтоні, Москві, Південно-Східній Азії, Африці), також практикуються відрядження знімальних груп до різних країн для висвітлення актуальних подій.

Шведське громадське телебачення має свої представництва і в регіонах. Оди-надцять регіональних телекомпаній і п'ятнадцять корпунктів цих компаній забезпечують інформаційною продукцією і виготовляють різноманітні тематичні телепрограми для SVT. Наприклад, корпункт регіональної компанії м. Кальмар (у штаті працюють двоє журналістів та один телеоператор, який, окрім того, ще й відеоінженер і монтажер) готує щоденно один-два інформаційних сюжети для регіонального відділку SVТ в м. Векше і матеріали для центрального телебачення. Кожен корпункт технічно оснащений для роботи в режимі прямого включення, а значить, має можливість оперативно й якісно повідомляти про місцеві новини.

Оскільки Шведське телебачення активно запроваджує цифрову систему виробництва (digital production system), SVT і всі регіональні представництва переходять з аналогового на цифровий стандарти. У вересні 2001 року SVT апробувало нову цифрову систему телевиробництва, яка базується на інтернет-технологіях [2]. SVT планує перейти на цифровий формат уже в 2004 році (за урядовими рішеннями аналогове мовлення функціонуватиме до 2007 року). За підрахунками фахівців, уже наприкінці 2002 року доступ до цифрової земної мережі матиме 90 % населення.

Кожен швед знаходить для перегляду телепрограм близько 145 хвилин щодня. Майже 44 % глядачів є прихильниками Шведського громадського телебачення [3]. SVT — відкрите для всіх, хто хоче бачити і знати більше.



1. За інформацією The Institute For Further Education of Journalists, FOJO, Kalmar University, Sweden
2. Див.: www.svt.se
3. Див.: www.svt.se


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові