Електронна бібліотека Інституту журналістики

д. філол.н., проф.

Б. І. Черняков

д. філол.н., проф.
УДК 070 (410.1) : 016

Виникнення журналістики в Англії було підготовлено всім ходом її економічного, соціально-політичного та культурного розвитку. Розвиток книгодрукування, розширення торгівлі, у тому числі міжна-родної, процес національного становлення, розвитку й удосконалення єдиної англійсь-кої мови створили комплекс передумов для виникнення періодичної преси. Поява перших видань, які передували створенню щоденних друкованих газет, припадає на кінець ХV — початок ХVІ століття. Для Західної Європи це був період кризи феодалізму і зародження ринкових відносин в економіці, що супроводжувалося гострими політичними конфліктами, соціальними революціями. Вихід нових суспільних верств на арену політичного та економічного життя став одним із чинників, що сприяли виникненню друкованої періодики.

Творці промислової революції все більше й більше відчували потребу проголошувати й пропагувати свої ідеї, свій світогляд, своє уявлення про суспільство і державу, свою ідеологію.

Англійські мислителі Д. Мільтон, Д. Локк, Т. Гоббс та інші у цей період розпочали рішучу боротьбу з філософією середньовіччя. Західноєвропейське Відрод-ження скрізь було пов'язано з відновленням культурно-історичної спадковості, з орієнтацією на культурні цінності антич-ності. Створюється основа для розвитку англійського гуманізму ХVІ століття. Центрами освіти стають Оксфордський і Кембриджський університети зі системою коледжів і судовий двір у Лондоні, де навчались юристи.

Велику роль у боротьбі з віджилими ідео-логічними, релігійними, політичними та економічними поглядами мали відігравати і справді відіграли перші британські періо-дичні видання, які тоді виходили значними тиражами й які прокладали шляхи масовій щоденній пресі Великобританії. В Англії, як і в інших країнах Західної Європи, з'явля-ються спочатку рукописні, а пізніше друко-вані листки новин. Повідомляючи про при-буття торгових кораблів і важливі міжна-родні події, рукописні листки новин (перша половина ХV ст.) і друковані "балади новин" і "книги новин", а потім щотижневі газети й журнали (кінець ХV — перша третина ХVІ ст.) поступово стали тією ідеологічною зброєю, яку молодий суспільний клас Англії успішно використовував у протистоянні з феодальноклерикальною реакцією, із всевладною королівською монархією за утвердження свого панування, своїх республікансько-демократичних поглядів. Саме в цій боротьбі формувалися й гартувалися публіцистичні сили країни, її журналістика.

Друковані та рукописні періодичні видання XVІІ століття велися здебільшого на підприємницькій основі. При цьому значну площу вони відводили комерційній інформації та рекламі. Уже в перших англійських періодичних виданнях були введені відділи платних оголошень. Відтоді реклама, що публікувалася за плату, стала постійним атрибутом преси. Вона сприяла організації ринкового виробництва та розподілу товарів, і таким чином пере-творилася на своєрідний регулятор народ-жуваної капіталістичної економіки.

У сфері суспільно-політичних відносин все було інакше. Усі перші друковані органи виходять з дозволу і під наглядом феодаль-ної влади, а іноді й за безпосередньої участі монархів і клерикальної верхівки. Тому ран-ня газетна періодика, якщо і не підтриму-вала абсолютизм, то принаймні не виступа-ла проти нього відкрито. До того ж в умовах абсолютистської цензури преса ще не стала повноцінним політичним та ідеологічним знаряддям "третьої верстви". Роль такого за-собу в часи перших революційних виступів буржуазії взяли на себе неперіодичні без-цензурні видання — листівки, брошури, памфлети.

Як засвідчує Д. Трeвельян [1], під час Англійської революції 1640 — 1660 років країна була переповнена гострими політич-ними памфлетами проти тиранії, які розпов-сюджувалися в рукописному і в друко-ваному вигляді. Д. Мільтон, Д. Лільберн і Дж. Вінстенлі створили взірець політичної публіцистики в її поки ще "неперіодичній формі". У знаменитому памфлеті Мільтона "Ареопагітика" (1644) уперше було виголошено лозунг загальної свободи преси.

Поява й масове розповсюдження вибухо-небезпечної друкованої продукції не на жарт занепокоїли консервативні сили Європи. Адже памфлети, як правило, були спрямо-вані проти феодально-клерикальної реакції, проти самої королівської влади. У країнах Західної Європи спішно приймаються "драконівські" закони про пресу, друковане слово. Попередня цензура (в уособленні британської "Зоряної палати") постійно відроджується, як Фенікс з попелу. Однак, незважаючи на численні заборони, видав-нича справа продовжувала розвиватися, чому сприяло впровадження в першій половині XVІІ століття довготермінових ліцензій на право друкування новин.

Після революції у країні з'являється багато нових видань, найбільше розпов-сюдження мали "вісники" латинкою ("mercurius") та англійською ("mercury"), хоча в цілому після реставрації Стюартів (1660) кількість періодики в Англії зменшилася. Провальна політика королівського двору призвела до "славетної революціі" 1688 року, яка надала англійській буржуазії конституційні гарантії, зафіксовані в "Біллі про права" (1689). Це значно стимулювало газетно-журнальну справу в країні, тим більше, що в 1695 році було скасовано цензуру, хоча значна кількість обмежень стосовно преси збереглася.

Значний розвиток здобуло видання альманахів, переважно літературного змісту. Вони диференціювалися за тематикою, ево-люціонізуючи до журнальної форми. Жур-нали кінця ХVІІ століття "Athenian Mercury" ("Афінський Меркурій"), "Ladies Mercury" ("Дамський Меркурій"), "The Post Angel" ("Поштовий ангел"), незважаючи на "діло-ве" походження (Меркурій вважався покро-вителем торгівлі, шляхів сполучення і служ-би новин), містили також художню прозу і поезію. Із 1692 року розпочався випуск "Журналу для джентльменів" ("Gentleman's Journal"), який став першим спеціалізованим літературним періодичним виданням [2].

У 1702 році почала видаватися перша в Англії щоденна газета "Дейлі курант". А через сім років у Лондоні виходило вже 18 щоденних газет загальним накладом 35 прим. на тиждень. Збільшувалася спеціалі-зація періодики, посилювалося політичне звучання журналістських виступів.

Початок XVІІІ століття був пов'язаний з новаторською журналістською та видав-ничою діяльністю видатних представників англійського Просвітництва — Д. Аддісона та Р. Стіля, Д. Дефо та Д. Свіфта, віконта Болінгброка та Т. Смоллета. Друковані орга-ни Р. Стіля і Д. Аддісона давали яскраві кар-тини британського життя XVІІІ століття, витримані в дусі сатиричного або гуморис-тичного пафосу. Це справді був живий літо-пис подій, які хвилювали тодішніх британ-ців [3]. Журнали "Теттлер" ("The Tattler" — "Базіка", 1709 — 1711), "Спектейтор" ("The Spectator" — "Глядач", 1711 — 1714), "Гар-діан" ("The Guardian" — "Опікун") та ін. ба-гаторазово перевидавалися окремими кни-гами протягом ХVІІІ століття і були перек-ладені на багато європейських мов. Інші англійські журнали також розвивали цю мо-рально-просвітницьку традицію: "Шептун" ("The Whisperer", 1709), "Буркотун" ("The Grumbler", 1715), "Бурчун" ("The Grouler", 1711), "Базікалка" ("The Female Tattler", 1709 — 1710).

Нову видавничу модель, відмінну від їхньої, зміг запропонувати тільки в 1731 році Едвард Кейв, котрий почав випускати "Джентльменс Мегезін" ("Gentleman's Maga-zine" — "Джентльменський журнал", 1731 — 1907), що більше відповідав сучасному розумінню журналу з різноманітною тема-тикою та рубрикацією. Недаремно саме це видання у першу чверть століття свого існування пішло далі засновників англійсь-кої журналістики, уперше наважившись на публікацію матеріалів про діяльність англійського парламенту. Майстерністю ведення літературної полеміки відзначався "Грабстрітовський журнал" ("Grub-Street Journal", 1730 — 1737).

З помітних видань ХVІІІ століття назве-мо також "Лондонські новини Паркера" ("Parker's London News"), "Щоденну пошту" ("Daily Post"), "Пенсову лондонську пошту" ("Penny London Post", 1749). Прагнучи популярності, ці видання стали піонерами у застосуванні ілюстрацій, їх тираж сягав уже сотень тисяч примір-ників, як, скажімо, у "Пенсового журналу" ("Penny Magazine"), який видавав книгопродавець, письменник і гравер Чарльз Найт [4].

Англійські видання були популярними за кордоном, їх наслідували в багатьох країнах Європи — Франції, Німеччині, Італії, Росії тощо.

Британська журналістика XVІІІ століття остаточно виробила і закріпила такий гострий публіцистичний жанр, як політич-ний памфлет, сповнений викривально-сатиричного пафосу, сміливо використала його як надійну потужну зброю боротьби з феодально-клерикальною реакцією. Сати-рично-повчальні журнали заклали міцний фундамент для подальшого розвитку масо-вої аудиторії, вироблення системи жанрів і засобів журналістської майстерності.

На умонастрої прогресивних сил країни справили сильний вплив ідеї Великої французької революції (1789 — 1799). Незважаючи на те, що британські офіційні кола стали оплотом європейської реакції та знаряддям контрреволюції, заворушення охопили досить широкі верстви соціальних низів. Яскравим явищем у громадському житті Англії були публікації та поширення творів, що стверджували ідеали свободи, рівності, братерства. Деякі видання розпові-дали читачам про бідування "трудящої частини людства" в інших країнах світу.

Коли у Франції почалася революція, то багато ліберально налаштованих редакторів англійських газет попервах почали всіляко підтримувати сам факт повалення французь-кої абсолютистської монархії та утверджен-ня рівних прав буржуазного та дворянського класів. Тоді найбільш реакційні представ-ники британського дворянства, які сильно впливали на політичне становище в країні, почали в парламенті та в пресі звинува-чувати "вільнодумців", нібито надруковані кореспонденції "написані в комісаріатах нового уряду в Парижі". Архіви того часу переповнені такими документами. Вони — свідчення поширеного переконання в неминучій фінансовій залежності преси від того чи іншого джерела.

Відвертим противником Франції висту-пала заснована в 1789 році газета "Обсер-вер". На рубежі ХVІІІ — ХІХ століть між Францією та Англією велася справжня інформаційна війна, кожна сторона намага-лася всілякими шляхами створити політич-ний і психологічний плацдарм в англійській та французькій громадській думці.

Наприкінці XVІІІ століття в Англії з'являються газети, які протягом багатьох десятиліть і навіть кількох століть визначатимуть обличчя преси в країні. Так, у 1785 році потреби реклами викликали до життя газету "Таймс" [5], котра поступово стала символом англійського стилю життя.

Здобувши світову першість у промис-ловому розвитку, Англія до середини ХІХ століття стала країною "зразкового капіталізму". У 50-60-ті роки посилилася її колоніальна політика. Англійці воювали в Китаї, Ірані, Індії, Південній Африці, у Новій Зеландії, на Ямайці, в Ефіопії, в Криму. Посилилося колоніальне уярмлення в Ірландії, що викликало нове піднесення боротьби ірландського народу за незалеж-ність. Незважаючи на те, що чартистський рух вичерпав свої внутрішні резерви, англійські робітники знову виступили за загальне виборче право у 1865 — 1867 роках, заручившися підтримкою тред-юніонів — профспілок, що набирали силу.

На зламі XVІІІ — ХІХ століть у гірший бік змінився ідейний клімат у країні. Прославлення "Великої Британії", її експан-сіонізму, пропаганда лозунгу "порятунок — в імперії" становили суть доктрини офіцій-ної імперської ідеології. Правління королеви Вікторії стало часом нових колоніальних загарбань, загострення ірландського питан-ня. Остання третина сторіччя не була озна-менована масовим народним рухом, подіб-ним до чартистського, але в цей період зрос-ла активність профспілок, набув розвитку новий тредюніонізм, почали створюватися робітничі клуби, виникли соціал-демокра-тичні організації. Оформилися політичні партії — Консервативна, Лейбористська, Ліберальна, Незалежна робітнича. Усі вони здійснювали активну видавничу діяльність.

Революції, соціальні рухи, визвольні війни продемонстрували сильні й слабкі сторони народних мас, що заявили про себе як про потужну силу, яку не можна ігнорувати. Одні бачили в масах (або в певній їхній частині) основний двигун історичного поступу, об'єднуючий та емансипуючий чинник, інші — темну й руйнівну стихію, треті намагалися знизити напругу громадських пристрастей, інкорпо-рувати маси в існуючу соціальну систему, внести в неї той порядок, що склався на промисловому підприємстві, серцевиною якого служить машина.

Відбулися серйозні зміни в філософській думці Західної Європи. Розум, логос, що вважався основою європейського мента-літету, втратив свій універсалізм, його перестали розглядати як панацею від усіх бід. У позитивізмі та прагматизмі запану-вала ідея корисності. Ірраціоналізм та інтуїтивізм поставили під сумнів цінність свідомості, а Ф. Ніцше проголосив міф невід'ємною частиною (якщо не домінан-тою) людського існування.

На зміну "золотому" сторіччю європей-ської культури йшло "срібне". І хоча реалізм не вичерпав ще своїх великих ресурсів, усе відчутніше заявляло про себе декадентство. Наприкінці ХІХ століття почалося формування того явища, яке в ХХ дістає назву "масова культура".

Причетна до її формування масова преса, доступна широкому колу читачів, широким верствам населення, зароджується в Англії в останні десятиліття ХІХ століття. Бурхли-вий розвиток економіки разом з науково-технічним прогресом зумовили появу нових соціальних функцій преси, яка мала обслу-говувати найширші верстви населення.

Після скасування "податків на знання" в англійській журналістиці почалося форму-вання такої системи періодичних засобів інформації, яка майже в незмінному вигляді збереглася до кінця ХХ століття, до появи та розвитку нових електронних засобів спілкування.

Прийняття закону про загальну початкову освіту для дітей, збільшення субсидій на освіту взагалі об'єктивно сприяло виникненню нової — і, головне, широкої —соціальної аудиторії періодики. Саме для неї й призначався ряд масових газет, котрі вирізнялися низькою роздрібною ціною, великим накладом і величезним обсягом реклами: "Ньюз оф зе уорлд" (1843), "Дейлі мейл" (1896), "Дейлі експрес" (1900). Вони були розраховані на смаки малоосвіченої, але великої читацької аудиторії.

Таким чином, запровадження в Англії та інших європейських країнах у широких масштабах початкової освіти й технологічні нововведення у видавничому процесі сти-мулювали диференціацію преси на якісну та масову. Збагатилася типологія видань.

Фактично виникла "нова" журналістика, що мала як достоїнства, так і недоліки. Тепер газети і журнали писали не лише про міжнародну й внутрішню політику, фінанси та спорт. Збільшення вільного часу після скорочення робочого дня, організація різноманітного дозвілля спричинили розши-рення кола тем і проблем, про які почали розповідати журналісти англійських редак-цій. Негативний бік "нової" журналістики викликав потік сенсацій, висмоктаних з пальця, часом просто вигаданих, відбува-лося порушення прав людини (зокрема, на особисте життя), за які боролися ті ж журналісти протягом минулих століть.

У нових умовах якісні видання ("Таймс", "Файненшл Таймс", "Дейлі Телеграф", "Манчестер Гардіан") у своїй змістовій моделі не змогли уникнути негативних проблемно-тематичних ліній, що стали популярними на шпальтах масової преси, але постаралися звести до мінімуму сенсаційний потік, зробивши ставку на рекламодавців. Інакше ці видання просто не вистояли б у конкурентній боротьбі з мільйонними накладами масових газет.

Хоча, звичайно, і якісна періодика використовувала у своїй практиці маніпулю-вання громадською думкою. Так, провідна якісна газета "Таймс" саме в подачі інформації про зовнішню політику виявила свою ідеологічну "ангажованість". Незва-жаючи на те, що Наполеон ІІІ був союзником Англії, "Таймс" відгукувалася про нього стримано. Газета зайняла проурядову позицію під час висвітлення ірландського питання, подій на Балканах; вона була найактивнішим учасником "газетної війни", що розгорнулася у зв'язку з конфліктом Англії та Німеччини у Східній Африці. Водночас у газеті з'явилося чимало критичних антиурядових публікацій з приводу прорахунків у веденні Східної війни (Кримської кампанії 1854 — 1856 рр.). Не кращою сторінкою історії "Таймс" стала її позиція в англо-бурській війні: вона замовчувала факт наявності концтаборів у Південній Африці, а для прикриття вторг-нення англійців у Трансвааль опублікувала фальшивку, викриття якої викликало широкий громадський резонанс.

Поява в Англії інформаційного агентства Рейтер та скасування гербового збору в 1855 році призвели до втрати монопольного становища "Tаймс" у світі новин, а видання-конкуренти ("Дейлі Телеграф", "Гардіан") збільшили наклади й потіснили "Tаймс" на читацькому ринку.

Прикметною рисою ХІХ століття стала поява інформаційних агентств, які спеціалі-зувалися на швидкій (порівняно із зарубіж-ними власкорами видань) передачі новин. Британське агентство Джуліуса Пола Рейтера склало гідну конкуренцію фран-цузьким, німецьким, американським та іншим колегам-конкурентам, перетворив-шися в ХХ столітті на світове агентство новин. Віддавши поширення власної інформації всередині Англії агентству Прес Ассоціейшн, Рейтер зосередило свою увагу на міжнародній інформації, розши-ривши кореспондентську мережу не лише на Європу, а й на Америку, Азію, Африку, Австралію, Нову Зеландію та Океанію. З ме-тою цивілізованого поділу світового інфор-маційного ринку Рейтер тісно співробіт-ничало із французьким інформа-ційним агентством Гавас і німецьким Вольф.

У ХІХ столітті виникають перші медіа-імперії, відбуваються процеси монополізації та концентрації преси. Найвідоміші англійські медіа-магнати того часу — брати А. і Г. Хармсворти, А. Пірсон.

Наприкінці ХІХ століття розпочалася соціальна диференціація видань, пов'язана з популярністю у суспільстві комуністичних і соціалістичних ідей. Саме в Англії створюється Союз комуністів, І Інтернаціо-нал, Демократична та Соціал-демократична федерації, Соціалістична ліга.

Політична та радикальна журналістика Англії, зокрема, органи торі, лейбористів, лібералів, а також чартистська преса, періодика соціалістів, соціал-демократів, комуністів, по-своєму доповнювала строка-ту ідеологічну палітру друкованих видань, але все ж повторювала розроблені "якісною" та "масовою" журналістикою типологічні інновації, що були впроваджені раніше.

Найбільш помітним явищем у журна-лістиці можна вважати початок ери "нового журналізму", пов'язаного з виникненням газети "Дейлі Мейл", заснованої у 1896 році Альфредом Хармсвортом, а також традиції "малих журналів", що вийшли з пізньовікто-ріанського естетизму, — "Йєлоу Бук" ("Yellow Book" — "Жовта книга") чи "Савой" ("The Savoy") — з ілюстраціями Обрі Вінсента Бердслі.

Таким чином, англійський газетно-журнальний ринок на початку ХХ століття являв собою складну та суперечливу єдність.

Англійська преса у першій половині ХХ століття продовжувала займати провідне місце у системі ЗМІ Великобританії та й в усьому світі: "Споживання газет на душу населення в Англії майже вдвічі вище, ніж у США, втричі вище, ніж у Франції. В усіх країнах Південно-Східної Азії щодня розповсюджується менше примірників газет, ніж щоденний тираж однієї газети в Лондоні. За даними ООН, у середньому на 1000 чоловік населення земної кулі в 1956 р. розповсюджувалося щодня тільки 88 примірників газет. У той же час в Англії на 1000 осіб припадало 611 примірників" [6]. "Галактика Гутенберга" — той світ, що сформувався з часу появи книгодрукування, — досягла апогею свого розвитку. У майбутньому їй належало співіснувати із засобами масової інформації, які більшою чи меншою мірою виявили свою могутність: радіомовлення після першої світової війни і телебачення після другої світової війни вже почали змінювати інформаційну картину планети. Інформацій-не агентство Рейтер поступово ставало світовим і одним з найавторитетніших серед агентств новин.

У другій половині ХХ століття преса Англії, як і преса багатьох інших країн світу, зіткнулася зі складними проблемами, які не обминули й такі авторитетні газети, як "Таймс", "Дейлі Телеграф", "Дейлі Міррор", "Дейлі Експрес" та ін. Передусім у цей період інформаційна індустрія Англії зазнала нового різкого стрибка концентрації капіталу.

У жодній країні світу не припадає на мешканця стільки газет, як в Англії, яка в цьому відношенні залишила далеко позаду навіть такі високорозвинені держави світу, як США і Франція. Газетно-журнальна промисловість Англії нині стала однією з провідних галузей національної економіки з високою концентрацією капіталу. За своїми активами газетно-журнальна індустрія Англії випередила навіть такі традиційні галузі національної економіки, як транспорт і суднобудування. Щодня в Англії видається й розповсюджується серед найширших верств населення до 30 млн. прим. газет [7].

Як засвідчує дослідник англійської преси Ю. М. Власов, наприкінці 70-х років п'ять гігантських корпорацій контролювали (точніше: тримали в своїх руках!) 80 % загальнонаціональних щоденних газет і майже 90 % недільних газет і журналів. Ці газетні корпорації володіли великою части-ною провінційних (місцевих) видань. По-друге, науково-технічний прогрес, зокрема розвиток електронно-обчислювальної техні-ки, стрімко увірвався в технологічні проце-си газетної індустрії, яка стала перед неми-нучою необхідністю впровадження нових технологій в редакційно-видавничу справу: запровадження фотокомпозиційного набору із застосуванням комп'ютерної техніки [8].

Але все це викликало численні скорочення висококваліфікованих полігра-фістів. У цих умовах уже існуюче в Англії безробіття спричинило гострі соціальні конфлікти, бо завдало великої шкоди робітникам поліграфічної промисловості. Проте власників газет ці ситуації мало турбували. Вони вживали всіх заходів, щоб використати новітні технології. А це здешевлювало виробництво газет.

У 80-90-х роках на Фліт-стріт стало набагато тихіше. Майже всі газетні видавництва перемістилися в інші місця, де більше простору й дешевше земля під друкарські корпуси, насичені новітньою технікою. Нині переважна частина цент-ральних ("національних") газет Британії випускається в так званій "Країні доків" — районі морських причалів у гирлі Темзи, які відслужили свою службу. "Імперія" освоїла нову територію. Це не просто зміна адреси. Це — зміна епох у газетній справі, викликана вимогами нової технології поліграфічного виробництва та боротьби газетно-журнальної преси за виживання в умовах конкуренції з боку "електронної" індустрії інформації, що стає все більш жорсткою.

Цей процес змін відбувався у "країні традицій" дуже болісно і забрав чимало часу. Якщо вести відлік від початку 60-х років, то в графу "втрат" слід занести три щоденні та чотири недільні газети. Їхні місця серед центральних газет посіли чотири нові щотижневі газети: "Сан" (1964), "Тудей" (1986), "Дейлі стар" (1978), "Індепендент" (1986), а також недільні: "Санді міррор" (1963), "Санді Телеграф" (1961), "Індепен-дент он санді" (1990). У 80-х роках у "національній" лізі спробували закріпитися ще три нових видання. Одне — недільне та два — щоденних. Проте, не зумівши викроїти для себе достатній для виживання шматочок із загального рекламного пирога, кожне з них змушено було вже за півроку — рік вийти з гри.

Друга половина ХХ сторіччя — час встановлення нової структури медіа-ринку, неухильного скорочення тиражів щоденних і недільних газет і припинення виходу ілюстрованих журналів загального типу (на кшталт щотижневиків "Пікчер пост", "Джон Булль" та ін.). Їх місце зайняли жіноча періодика, а також журнальні вкладки-додатки до недільних газет. Одна з причин — наступ телебачення і перебудова реклам-ного бізнесу. Рекламні кампанії з прицілом на масового споживача посіли помітне місце і на телевізійних каналах. Газети ж (як і видання журнального формату) могли розраховувати на отримання істотних прибутків від публікації оголошень лише в тому випадку, якщо вони забезпечували аудиторію цільової реклами — за родом занять та соціальним станом читачів, їхніми запитами матеріального та культурного характеру. Реклами яскравої, що сприяла закріпленню позитивного іміджу тієї чи іншої фірми.

Негативна динаміка розповсюдження газет простежується на таких цифрах. Якщо на середину 50-х років — пік післявоєнного буму газетної індустрії — загальний разовий наклад щоденних центральних і провінційних газет сягав 27 млн. прим., то на початок 90-х років скоротився до 18 млн. Ще більш серйозних втрат зазнали недільні газети: падіння сукупного разового тиражу майже вдвічі — з 28 до 14,5 — 15 млн. прим. [9].

Однак із цих статистичних показників зовсім не випливає висновок про таке ж неминуче падіння впливу газет як джерел інформації та рупорів громадської думки, їхньої ролі як "четвертої влади". Зокрема, привертає увагу та обставина, що в цілому кількість центральних видань не скороти-лася. На тому ж, як і раніше, інформацій-ному просторі залишилось місце для 11 щоденних і 9 недільних газет, хоча деякі назви і змінилися.

Залишився незмінним і відсоток дорослих британців, які прочитують не менше однієї щоденної газети. Іншими словами, якщо англійці стали більш розбірливо та заощадливо витрачати гроші на придбання преси, щоб уникати дублювання тієї ж самої інформації, то, в свою чергу, і газети зробили чимало для того, щоб розширити коло висвітлюваних питань, урізноманітнити палітру жанрів і думок. А з цього правомірно випливає висновок про те, що ці газети могли й надалі розраховувати на постійні контингенти читачів, котрі складаються роками і навіть десятиліттями. А заразом і на "прив'язаних" до цих контингентів рекламодавців.

Закордонні автори вважають, що в середині 80-х років ХХ століття англійська преса набула другого дихання. Впровад-ження нових технологій відкрило нові, величезні можливості. Відкриття своїх сайтів у глобальній мережі Інтернет з її інтерактивними властивостями передачі, обробки та поширення інформації, використання високошвидкісних телекому-нікативних каналів дозволило редакціям набагато збільшити свою аудиторію за рахунок віртуальних користувачів.

Наприклад, за два роки бюджет редакції "Санді Таймс" зріс на 33 %, газета відкрила свої бюро у Москві та Гонконгу, за допо-могою супутникового зв'язку тиражується не лише в Британії, а й у Шотландії. "Нова ера" викликала і серйозні проблеми: група "Ньюз Інтернешнл" скоротила 5,5 тис робо-чих місць, "Експрес Ньюзпейпер" і "Міррор Груп" — по 4 тис 600, "Ассошіейтед Ньюз-пейпер" — 700. За два роки із 30 тис поліг-рафістів було звільнено 15 тис 400 осіб.

Наступне десятиріччя підтвердило, що використання нових технологій не тільки не відмінило, а й підштовхнуло ринкові меха-нізми, що регулюють діяльність британсь-ких мас-медіа. Наявний у Великобританії союз конкуренції та монополізації виявив себе з новою силою у процесі глобалізації інформаційного простору, тим більше, що країна широко представляє ті ЗМІ, які пере-стрибнули кордони Британських островів. Інтернаціо-нальний характер продовжує зберігатися та поглиблюватися і в сфері власності на засоби масової інформації.

Сьогодні у Великобританії виходить близько 130 щоденних і недільних, 1400 тижневих і понад 6500 інших періодичних видань. Майже 90% британців читають регіональну або місцеву пресу. Загальний наклад національних газет у будні в серед-ньому становить 13 млн прим., а в неділю — 14,5 млн прим., хоча загальна кількість читачів є значно більшою. Читання газет більше до вподоби чоловікам, аніж жінкам [10].

За передбаченнями експертів, англійську пресу очікує чергова революція, що відбу-деться завдяки використанню нової техніки і технологій не лише на рівні газетно-журнального виробництва, а й на всіх етапах внутрішньоредакційної роботи. Цю революцію називають "внутрішньоредак-ційною". Навряд чи журналіст перетворить-ся на замкнутого одинака — "плаггі", кот-рий замінив людське спілкування спілкуван-ням з інформаційною технікою [11].

У ХХ столітті електронні засоби спілку-вання та інформування — "друзі-супер-ники" преси — все активніше заявляли про себе. За словами відомого дослідника мас-медіа М. Маклюена, друкована техніка створила публіку, електронна — масу. Поступово у телебачення та радіо склалася своя аудиторія, ефір перехопив у преси пальму першості в плані оперативності й далеко випередив її у сфері зображальності та наочності. Проблема розподілу праці між радіо, телебаченням і періодичною пресою стала актуальною, хоча і не набула тієї гостроти, яку їй пророкували експерти в галузі мас-медіа. Пом'якшувала можливе протистояння і та обставина, що преса і телебачення (а потім і радіо) усе більше зосереджувалися в одних руках.

Традиційно основним принципом теле- і радіомовлення Великобританії є його визнання як підзвітної народу громадської служби. У наш час до цього суттєво важливого елементу додалися також принципи конкуренції та вибору. Радіо- і телевізійне мовлення Великобританії перебуває у віданні Бі-Бі-Сі (яка має громадсько-корпоративний статус) та Організації незалежного радіомовлення Ай-Бі-Ей. Телемовлення здійснюється Бі-Бі-Сі і 16 приватними телекомпаніями, що контролюються Ай-Бі-Ей. Перший канал Бі-Бі-Сі транслює передачі для 99 % населення Великобританії, другий канал — для 94 %.

До 1954 року, коли влада дозволила у Великобританії комерційне ТБ, що фінан-сувалося приватними компаніями, Бі-Бі-Сі була монополістом і в сфері телебачення, яке набирало обертів.

Прагнення забезпечити високий рейтинг комерційного мовлення змушувало і досі змушує телекомпанії відмовлятись від якісних, але низькорейтингових передач на користь програм, що гарантовано збирають біля телеекранів масову аудиторію, —вікторин і конкурсів, шоу, "мильних опер" та інших популярних серіалів, кінофільмів, розрахованих на глядача з невибагливим смаком. У результаті "диктату рейтингу" реальний вибір телеаудиторії істотно звужується. Багаторічний перегляд розва-жальних, примітивних за змістом передач формує тип інтелектуально пасивного глядача з нівельованими усередненими смаками та перевагами.

Прагнення забезпечити високий рейтинг спонукає мовників використовувати в передачах ефект персоніфікації, запрошу-ючи до участі в них "анкерів" (від англійського "the anchor", що означає "гачок", "якір") — популярних телекомента-торів і ведучих, "зірок" телебачення, котрі залучають масову аудиторію. У програмах новин прагнення до високого рейтингу перетворюється на тенденцію драматизу-вати відображувані події. Для телепоказу відбираються найбільш видовищні та драматичні кадри, що пояснює часте звернення ТБ до демонстрації сцен насильства та жорстокості, катастроф, воєн та громадських заворушень. Перевага надається сенсаційним телесюжетам, тоді як "невидовищні" соціально значущі події ігноруються або відтісняються у програмах новин на другий план.

Аналогічні риси має мовлення британсь-кої групи приватних мовних організацій ITV, яка почала регулярні передачі в 1955 році.

Цілком очевидно, що розважально-рекламний ухил комерційного ТБ викликає критику з боку значної частини громадсь-кості, яка звинувачує приватних мовників у ігноруванні "розвиткового навантаження" телебачення. У Великобританії чітку збалансованість між передачами розва-жально-рекламного та культурно-освітнього характеру неухильно підтримує ВВС, яка регулярно виробляє власні високофахові освітні та просвітні програми. Загалом громадське телебачення ВВС практикує повну відмову від рекламних прибутків як головного джерела фінансування.

Британська мовна корпорація зобов'язана звітувати перед парламентом і громадянами про результати своєї діяльності. Скажімо, британський парламент проводить регу-лярні слухання за результатами діяльності ВВС. Ця корпорація щорічно публікує детальний звіт про свою діяльність у пресі та в мережі Інтернет для ознайомлення та формування висновків, у структурі ВВС діє відділ для розгляду скарг і звернень телеглядачів з приводу мовної діяльності корпорації.

Розвиток супутникового ТБ привернув до нього увагу великих корпорацій, які зробили ставку на комерційне використання його можливостей. В Англії саме комерційні структури першими почали реалізовувати масштабні проекти космічного телебачення. У 1993 році 15 % британських телеглядачів уже мали доступ до програм супутникового ТБ — або через кабельні мережі, або через власний приймальний пристрій. А через п'ять років до "небесного" телебачення були залучені близько 30 % британських родин.

Найпопулярнішою у телеглядачів Англії є створена в 1989 році найбільша платна британська супутникова служба — Бі-Скай-Бі, основним власником якої стала корпорація Р. Мердока "Ньюз корпорейшн". Бі-Скай-Бі, яка залучила в 1994 році 4 млн британських абонентів, стала другою за кількістю передплатників в Європі. До кінця 1995 року Бі-Скай-Бі пропонувала передплатникам 28 різноманітних супутни-кових каналів, переважно — розважальних. З-поміж популярних у Великобританії супутникових каналів слід назвати Eurosport, MTV Europa, CNN, Children's Channel та ін.

З початку 90-х років можливості супутникового мовлення почала активно освоювати Британська мовна корпорація. Постійний дефіцит коштів на розвиток мовної діяльності змусив цю громадську корпорацію шукати комерційних партнерів для розвитку своїх супутникових служб, адресованих зарубіжній телеаудиторії. У 1991 році була створена філія, яка самофінансувалась, — Всесвітня служба телебачення ВВС, покликана забезпечити телемовлення в глобальному масштабі. Залежно від специфіки регіону, на який здійснювалось мовлення, формувалася формула мовлення та набір трансльованих програм. До 1993 року служба забезпечу-вала мовлення на три континенти — Європу, Азію та Африку.

Європейський платний канал пропонував у робочі дні 18-годинний набір програм, у вихідні — 15-годинний. До мережі мовлення включались переважно програми британських каналів ВВС-1 і ВВС-2. Європейським телеглядачам пропонувались програми новин (включаючи півгодинний міжнародний новинний випуск), комічні серіали, драматичні, спортивні й дитячі передачі, а також документальні фільми, у створенні яких Британська мовна корпо-рація досягла вражаючих успіхів. Прийом передач здійснювався або напряму (за наяв-ності індивідуальної супутникової антени та декодера), або через кабельну мережу.

Азіатський канал британської Всесвіт-ньої служби телебачення — перший цілодобовий канал телемовлення ВВС на закордонну аудиторію — почав функціону-вати у листопаді 1991 року. Він пропонував телеглядачам у країнах Азії щогодинні програми новин, включаючи спеціальні випуски, присвячені подіям на цьому континенті, а також коментарі подій, бюлетені ділової інформації телебачення ВВС, документальні програми. Підготов-лені Всесвітньою службою телебачення програми передавалися через супутник з Лондона в Гонконг (Сінцзянь), де в них додавались рекламні вставки, і потім поширювались на країни Азії. Прийом передач азіатського випуску Всесвітньої служби телебачення ВВС здійснюється вільно (за наявності індивідуального чи колективного супутникового приймального пристрою).

Інформаційний канал щоденного мовлення для Африки почав діяти з квітня 1992 року. Прийом передач забезпечувався за наявності спеціально пристосованого обладнання. Африканський глядач міг також ознайомитись з ними, переглядаючи ефірні передачі національних телекомпаній, які мають угоду з ВВС на прийом і ретрансля-цію програм каналу. Набір трансльованих через цей канал програм схожий з програмним профілем азіатського каналу Всесвітньої служби телебачення ВВС.

У листопаді 1992 року ВВС Enterprises (комерційна філія ВВС, що здійснює продаж програм корпорації у всьому світі та інвестування отриманих коштів у виробництво програм і технічний розвиток) у співробітництві з британською комерцій-ною телекомпанією Thames Television створили супутниковий канал безпосе-реднього мовлення — UK Gold, який спеціалізується на передачі через супутник "Айстра" розважальних, драматичних, комедійних, дитячих програм і серіалів, що зберігаються у величезних "архівах" цих двох телекомпаній.

До кінця 90-х років Британська мовна корпорація мала у своєму розпорядженні набір супутникових служб телемовлення, адресованих закордонній аудиторії, у тому числі підрозділ, що здійснює мовлення на Азію (у співробітництві з комерційною компанією Star-TV Р. Мердока), ВВС America (мовлення на США, яке здійсню-ється у співробітництві з компанією "Диска-вері ком'юнікейшн"), два канали докумен-тальних і науково-популярних програм для Латинської Америки, а також пан’європей-ський новинний супутниковий канал ВВС World. На відміну від CNN, супутникові служби ВВС враховують специфіку аудито-рії в різних регіонах світу. Внаслідок цього в Азії ВВС має більше глядачів, ніж створена Т. Тернером супутникова служба теленовин.

У 1990 році у Великобританії було прийнято новий закон про радіотеле-мовлення, який вніс серйозні зміни до системи комерційного телебачення. Закон передбачає видачу ліцензій на право мовлення (претендент повинен пройти жорсткий відбір і, в разі отримання ліцензії, неухильно виконувати зафіксовані в ній умови). Прийняття нового закону фактично поширює на Великобританію спільні для країн Об'єднаної Європи правила регулю-вання діяльності радіо- і телемовлення.

Початок 90-х років для Великобританії був пов'язаний з активізацією супутни-кового телебачення. У цей час у кризовій ситуації опинилося кабельне ТБ, у якого нараховувалося лише 300 тис. передплат-ників. Утім, це не завадило до 2000 року кабельному телебаченню увійти в 90% домівок британців.

Цей період у житті британського телеба-чення характеризується сталими тенденці-ями конкуренції та монополізації. Із Бі-Бі-Сі конкурують комерційне супутникове, ка-бельне та ефірне ТБ (щоправда, лише 12 % британських родин придбали обладнання супутникового телебачення). Злилися кілька телевізійних компаній. Найбільшого гро-мадського розголосу набуло об'єднання "Скай Телевіжн" (власник — Руперт Мер-док) і "Бритіш Сателліт Бродкастінг". Ос-кільки обидві служби були нерентабельни-ми, антимонопольне законодавство у цьому випадку не застосовувалось. Внаслідок злиття їхнє фінансове становище зміцнило-ся, і утворилася нова організація супутнико-вого ТБ, яка набула характеру небританської служби, — Бі-Скай-Бі. Було проведено її "міні-приватизацію", для чого її власники застосували флотацію, частину акцій продали. Приклад Бі-Скай-Бі наслідували її конкуренти. Бі-Скай-Бі запропонувала сенсаційний рекламний проект: запустити на геостаціонарну орбіту спеціальний супутник "Скай" з рекламою, що світиться.

Загалом становище ЗМІ у Великобританії пов'язане зі специфікою законодавства у країні. Свобода преси вважається таким же правом особистості, як право дихати. Його самостійне закріплення в спеціальному правовому акті традиційно вважалося позбавленим будь-якого юридичного сенсу. Через це тут немає єдиного документа, який звичайно являє собою конституцію, немає законодавчо зафіксованого утвердження свободи преси. Дуже мало й специфічних актів, присвячених ЗМІ, зате в регулюванні їх діяльності дуже велика роль прецеденту, що створює основу для суперечливого тлумачення деяких законодавчих положень, витоки яких слід шукати в глибині історії країни.

Крім прецеденту, конституційне значення мають судові рішення та ряд законодавчих актів: Велика хартія вольностей 1215 року, Хабеас корпус акт (1679), Білль про права (1689) та ін. У Великобританії діє антимоно-польне законодавство, але водночас зберігаються і можливості для того, щоб обійти його на законних підставах. Існують закони про дифамацію (наклеп), але саме поняття дифамації не означає брехню. Охороняються інтереси держави, влади, проте немає закону, що дозволяє зберігати таємницю джерел конфіденційної інфор-мації. Нарешті, існують статутні правила (норми, встановлювані актами парламенту), загальне право, правові норми, що регулю-ють висвітлення діяльності уряду, парла-менту, місцевої влади, бізнесу з тим, щоб урівноважити свободу слова з громадською потребою в їхній нормальній роботі. Є і спе-ціальні корпоративні інститути, які контро-люють зсередини діяльність ЗМІ — Бі-Бі-Сі, ІБА, Рада преси, Мовна комісія по скаргах.

Словом, адвокати, котрі обслуговують газети, радять не просто дотримувати букви закону, а й триматися подалі від краю дозволеного чи безпечного, щоб не потрапити під караючий меч правосуддя. Журналіст сам собі ставить питання, не що він повинен написати, а що він може написати, аби юрист дав добро на публікацію. Ступінь обережності залежить від інструкцій власника, який прагне уникнути дорогого процесу.

Хоча третя Королівська комісія з преси визначила свободу преси як "такий ступінь свободи від обмежень, що дозволяє власникам, редакторам і журналістам захищати громадський інтерес, публікуючи факти й думки, без яких неможливий свідомий вибір виборців у демократичному суспільстві", проте відсутність писаної конституції звільнює парламент і суд від конституційного обов'язку стояти на сторожі права засобів масової інформації: повідомляти про все, що являє громадський інтерес. Прагматичний підхід судових лордів добре ілюструє такий вислів: "Поняття "вільний" загальне і невизначене. Воно набуває конкретного забарвлення залежно від контексту. Порівняйте, наприк-лад, його використання у словосполученнях "свобода слова", "свобода кохання", "свобода торгівлі" і "свободний" (у значенні "безкоштовний") обід. "Свобода слова" не означає вільне слово, вона означає слово, що не переступає законів про дифамацію, блюзнірство, підбурювання до заколоту і т.п. Це свобода в рамках закону".

Право журналістів друкованої та електронної преси вимагати суду присяж-них (у тих галузях кримінального права, де він ще існує) є важливою процесуальною гарантією проти зазіхань на свободу преси. На відміну від інших країн юридичні гарантії свободи преси у Великобританії мають не стільки матеріальні, скільки процесуальні підвалини. Причому присяжні мають право визнати відповідача невинним незалежно від того, що говорить буква закону.

Тому правоохоронні органи неохоче саджають видавців і журналістів на лаву підсудних, побоюючись, що присяжні все одно їх виправдають, мотивуючи тим, що репортери виконували свій професійний обов'язок — інформувати громадськість. Таким чином, існування процесуальної гарантії здійснює лібералізуючий вплив на драконівські закони Сполученого королівст-ва.

Слід зазначити недопущення попередніх обмежень. Журналісти мають право спочатку публікувати матеріал, а потім відповідати за скоєне. Єдиний виняток з цього права зробив свого часу Кромвель, який увів систему ліцензування книг і газет, позбавивши тим самим журналістів цього права. Він призначив 27 цензорів, щоб регулювати, що можна і що не можна читати публіці. Мільтон у своєму памфлеті "Ареопагітика" порівняв ліцензування книг і газет з бажанням джентльмена не пустити ворон у парк.

У Великобританії, на відміну від США, правило про недопущення цензури захищене слабо. Практично щотижня на закритих засіданнях Високого суду до суддів звертаються з проханням про заборону публікації тих чи інших матеріалів. Видача судових наказів багато в чому залежить від ціннісних орієнтацій суддів.

Існує і поняття свободи від урядового втручання. Якщо міністри уряду не бажають допустити виходу матеріалу, вони повинні просити суд прийняти відповідну постанову і не мають права самі віддавати такий наказ. Однак існує широка позаправова практика маніпулювання інформацією. Наприклад, під час Фолклендської війни 1982 року між "Туманним Альбіоном" та Аргентиною міністерство оборони Великобританії було єдиним джерелом інформації. ЗМІ могли лише спекулювати з приводу того, наскільки точною була надана їм інформація. Репортажі підлягали цензурі, причому армія спиралася не на закон, а на контроль за засобами зв'язку.

Так зване Д-сповіщення не має юридичної сили, це лише порада, звернена до ЗМІ з боку спільного комітету представ-ників редакцій і збройних сил. Порушення заборони такого сповіщення не є злочином. Багато ЗМІ робили це безкарно. У галузі ТБ на Бі-Бі-Сі, на відміну від комерційного телебачення, не покладене статутне зобов'я-зання неупереджено діяти в політично чутливих питаннях. Проте в надзвичайних обставинах відповідно до ліцензійної угоди, що є складовою частиною статуту Бі-Бі-Сі, міністр внутрішніх справ має право у випадку, коли, на його думку, виникла надзвичайна ситуація і доцільно діяти відповідним чином, вводити війська й встановлювати контроль над Бі-Бі-Сі від імені її величності.

Нагляд за комерційним мовленням здійснює Незалежне радіомовне управління (НРУ), що має широкі повноваження із втручання в зміст програм, що передаються. Ці повноваження були надані НРУ в 1954 році і відображали перебільшені страхи перед можливостями комерційної експлу-атації цих засобів. Управління має забезпечити, щоб ніщо з включеного до програми не ображало гарного смаку і не порушувало пристойності, не могло б стати підбурюванням до карних злочинів і призвести до заворушень; а також належну неупередженість з боку осіб, які готують програми з питань, що викликають політичні або промислові суперечки.

Судді вкрай неохоче втручаються в рі-шення компетентних професіоналів-цензо-рів. В усякому разі, за 30 років комерційного мовлення не було створено такого прецеден-ту. Проте виробники програм скаржаться на непряму політичну цензуру через накладен-ня НРУ вето на програми, ідеї та сцени.

Отже, Європейська конвенція, суд присяжних, відкритість судовиробництва, правило неприпустимості попередніх обме-жень, відсутність законів, що дозволяють пряме урядове втручання, а також стри-муюча роль генерального атторнея — усе це веде до того, що британські ЗМІ користуються відносною свободою від цензури порівняно зі Східною Європою і країнами третього світу.

На межі 80-90-х років ХХ століття в країні спостерігалися тенденції, спрямовані на регулювання ЗМІ, тривав адміністратив-ний контроль за пресою та іншими засобами масової інформації. Ряд судових справ розглянув права британських журналістів на редакційну таємницю. Тоді ж було висунуто законопроект про обмеження продажу пор-нографічних видань, однак він не дістав од-ностайної підтримки, як й інший законо-проект, спрямований проти расової нена-висті. У Великобританії сформувалася група прихильників реформи англійської непи-саної конституції за включення до неї Білля про права та положень про свободу інфор-мації [12]. У 1992 році лейборист Клайв Соулі вніс до палати громад законопроект "Про свободу та відповідальність преси". Цей крок був викликаний тим, що питання журналістської етики наприкінці 80-х — початку 90-х років набули нової гостроти.

Комісія Д. Келькатта, створена з приводу "морального тероризму" преси, рекоменду-вала замінити ліберальну Раду зі справ преси жорсткою Комісією по скаргах на пресу. Але схоже, що і ця комісія виявилася недостатньо жорстким регулятором журна-лістської діяльності. Крім того, виникло обґрунтоване побоювання, що більш жорсткий контроль над "розгортачами бруду" може потягти за собою переслі-дування тих, хто виступає на шпальтах газет зі справедливою критикою [13].

1. Трeвельян Д. Социальная история Англии. — М., 1959. — С. 259.
2. Гиленсон Б. А. Английская литература: Литературная периодика // Краткая литературная энциклопедия. — М., 1962. — Т. 1. — Стб. 216.
3. Гургова Л. И. Из истории жанра эссе в английской литературе // Сб. научн. тр. Ташкентского ун-та. — 1979. — № 603. — С. 25-34; Каджарова М.М. Особенности композиционной организации английского публицистического єссе начала ХVІІІ в.: На материалах эссе Д. Аддисона и Р. Стиля // Изв. АН ТССР. Сер. обществ. наук. — Ашхабад, 1982. — № 4. — С. 53-58.
4. Черняков Б. І. Зображальна журналіс-тика в друкованих засобах масової інформації. — К., 1998. — С. 45.
5. A newspaper history, 1785 - 1935: Reprinted from the 150th Anniversary Number of the Times. — London: The Times publ. Co., 1935. — VІІ, 213 p.: 31 L. il.
6. Матвеев В. Империя Флит-стрит. — М., 1961. — С. 5-6.
7. Сергеев Г. С. "Таймс" — старейшая национальная газета Англии // Вестник Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — 1966. — № 5. — С. 71.
8. Вестник Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — 1977. — № 4. — С. 65.
9. Gerald J. The British Press Under Economic Controls. — L., 1956. — P.22 — 23; Britain 1991. An Official Handbook. —- L., 1992. — P. 468.
10. Засоби масової інформації у Сполуче-ному Королівстві. — К.: Британська Рада в Україні, 1999. — С. 2.
11. Self C. The Flight from Fleet Street: Causes and Consequences // Gazette. — 1990. — № 45. — P. 51-52; Землянова Л. М. Инфоструктура электронной демократии (дискуссионные мнения зарубежных аналитиков) // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — 1997. — № 3. — С. 80-94.
12. Власов Ю. М. Государство и журна-листика Великобритании // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — 1991. — № 6. — С. 61.
13. Детальніше про правове становище ЗМІ у Великобританії див.: Энтин В. Правовое регулирование деятельности прессы за рубежом (обзор законодательных документов) // Пресса на рынке информации. — М., 1992.

* * *

Автори цієї статті уклали ретроспек-тивний бібліографічний покажчик, присвя-чений британським засобам масової інфор-мації. Пропоновані бібліографічні матеріали мають хоча б частково задовольнити попит на інформаційне забезпечення навчальної та науково-дослідної діяльності у журналіс-тикознавчій сфері.

Джерелами укладання покажчика є ро-боча картотека, складена Б. І. Черняковим у другій половині 70-х років, коли авторові довелося готувати і читати лекційний курс "Зарубіжна преса" (Одеса, 1976 — 1979), а також бібліографічні ресурси, наявні в На-ціональній бібліотеці України імені В. Вернадського, Національній парламен-тській бібліотеці України, Державній істо-ричній бібліотеці України, Науковій бібліо-теці імені М. Максимовича Київського на-ціонального університету імені Тараса Шев-ченка станом на листопад-грудень 2000 ро-ку. Принагідно складаємо подяку працівни-кам довідково-бібліографічних відділів цих бібліотек за сприяння у підготовці цієї праці.

Картотека, складена О. К. Мелещенком під час його роботи в Російській державній бібліотеці (м. Москва), дала підстави включити в цей покажчик бібліографічні ресурси цього найпотужнішого закладу на теренах СНД.

Таким чином, основу покажчика станов-лять російськомовні та українськомовні джерела друкованої інформації. Бібліогра-фічні записи систематизовано за географіч-ним принципом і подано в хронологічній послідовності публікацій. Інформативність роботи підвищує ряд допоміжних покажчиків.

Нагромаджена база даних радикальному редагуванню не піддавалась. Отже, вона дає уявлення про тематику і основні напрями вітчизняних досліджень британських мас-медіа за кілька останніх десятиліть. Нині в Інституті журналістики Київського націо-нального університету імені Тараса Шев-ченка вдаються до систематичного попов-нення бази даних шляхом суцільного пе-регляду ряду журналістикознавчих та про-фесійних журналістських видань. Підготов-лені матеріали передбачається використати для ряду друкованих та електронних видань.

[*] — інформацію надав Б. I. Черняков.

ВЕЛИКА БРИТАНIЯ

(Сполучене Королівство Великобританії та Північної Iрландії)

1. Очерк истории журналистики в Анг-лии. — СПб., 1858.

2. Гольцендорф Ф. Общественное мне-ние. — СПб., 1895.

3. Периодическая печать на Западе: Сб. ст. — СПб.: Образование, 1904. — 452 с. [*]

4. Келлен Тони. Газета и журнал: Их прошлое и настоящее во всех странах мира. — СПб., 1908.

5. Львов-Рогачевский В. Л. Свободное слово. — М., 1917.

6. Богданов А. А. Наука об общественном сознании. — М., 1918.

7. Быстрянский В. Газета в буржуазном и пролетарском государстве. — Пг.: Госиздат, 1921. — 75 с. [*]

8. Капиталистическая пресса Англии. В чьих руках она находится: Пер. с 4-го англ. изд.; Под ред. Б. Волина. — М.: Московский рабочий, 1924. — 52 с. [*]

9. Лозанн С. Ее величество пресса. — М., 1926. — 170 с. [*]

10. Парсонс Ф. Пресса Великобритании // Большая советская энциклопедия. — [1-е изд.]. — М., 1928. — Т. 9. — С. 629-632. [*]

11. Стюарт К. Тайны дома Крю: Англий-ская пропаганда в мировую войну, 1914-1918. — М.; Л., 1928. [*]

12. Ульянова М. И. Рабкоровское движе-ние за границей. — М.: Правда, 1928. [*]

13. Журналы. I. Понятие и общий исто-рический очерк // Большая советская энцик-лопедия. — [1-е изд.]. — М., 1932. — Т. 25. — С. 618-621. — Підпис: Ф. Р. [*]

14. Журналы в Англии // Большая советская энциклопедия. — [1-е изд.]. — М., 1932. — Т. 25. — С. 625 - 628. — Підпис: Г.-Р. [*]

15. Семенов Е. Международная связь фотокоров. — М., 1932. — 59 с. [*]

16. Гран А. Яд: Буржуазные иллюстра-ционные журналы за рубежом // Советское фото. — М., 1934. — № 7. — С. 28 - 33. [*]

17. Гран А. Западная фотография и современность // Советское фото. — М., 1936. — № 3. — С. 19 - 20. [*]

18. Гран А. Фотография в иностранной прессе // Советское фото. — М., 1936. — № 5/6. — С. 41-43. [*]

19. Винокуров П. Печать в капиталис-тических странах и в СССР. — М.: Соцэкгиз, 1937. — 24 с. [*]

20. Сельдес Дж. Свобода печати. — М.: Гос. соц.-эк. изд-во, 1937. — 301 с.[*]

21. Фридрих Г. Коммунистическая пе-чать в капиталистических странах // Ком-мунистический Интернационал. — М., 1940. — № 5. [*]

22. Звавич И. С. Английская пресса: Сте-ногр. публичной лекции. — М.: Правда, 1946. — 21 с. [*]

23. Позин В. Краткий справочник иност-ранной печати. — М.: Госполитиздат, 1946. — 118 с. [*]

24. Матковский Н. Великобритания. — М.: Воениздат, 1950. — Гл.9. Пресса Великобритании. — С. 158-168. [*]

25. Заславский Д.И. Буржуазная печать // Большая советская энциклопедия. — 2-е изд. — М., 1951. — Т.6. — С. 317-320. [*]

26. Печать и радиовещание // Большая советская энциклопедия. — 2-е изд. — М., 1951. — Т. 7. — С. 293-295. [*]

27. Джонстон А. Во имя мира: Пер. с англ. — М.: Лит. газета, 1952. — 155 с. Російськомовна газ. "Британский союзник" (Перша пол. 1940-х рр.). [*]

28. Минаев В. Н. Газетно-журнальные монополии // Большая советская энцикло-педия. — 2-е изд. — М., 1952. — Т. 10. — С. 13-14. [*]

29. Марион Джордж. Остановите печать!: Пер. с англ. — М.: Изд-во иностр. лит., 1954. — 255 с. [*]

30. Пресс Ассошиэйшен // Большая советская энциклопедия. — 2-е изд. — М., 1955. — Т. 34. — С. 443. [*]

31. Викентьев Н. Газеты Англии // Советская печать. — М., 1956. — № 4. [*]

32. Печать, радиовещание и телевидение // Ежегодник Большой советской энцикло-педии. 1957. — [М., 1957]. — С. 261-262. [*]

33. Хатт А. Искусство оформления газеты: ("Дейли уоркер" получила первый приз за верстку) // Советская печать. — М., 1957. — № 5. [*]

34. Шмаков П. Цветное телевидение за рубежом // Ежегодник Большой советской энциклопедии. 1957. — [М., 1957]. — С. 603-604. [*]

35. Засурский Я. Н. Методические указа-ния по курсу "История зарубежной коммунистической и рабочей печати". — М.: Изд-во МГУ, 1958. — 13 с. [*]

36. Из истории зарубежной печати: Сб. ст. — М.: Изд-во МГУ, 1958. — 196 с. [*]

37. Печать // Ежегодник Большой советской энциклопедии. 1958. — [М., 1958]. — С. 219. [*]

38. По страницам журнала "Марксизм тудей" // Проблемы мира и социализма. — Прага, 1958. — № 1. — Підпис: В. Н. [*]

39. Засурский Я. Н. История зарубежной коммунистической и рабочей печати: Метод. указ. — 2-е изд., доп. — М.: Изд-во МГУ, 1960. — 14 с. [*]

40. Киселев А.П. Ральф Фокс — публи-цист Компартии Великобритании (1900-1937). — М.: Изд-во МГУ, 1961. — 59 с. [*]

41. Матвеев В. А. Империя Флит-стрит: (Современная пресса Англии). — М.: Госполитиздат, 1961. — 303 с.: ил. [*]

42. Печать зарубежных стран: Западная Европа. Америка. Австралия / Ред.-сост. Я. Н. Засурский. — М.: Госполитиздат, 1962. — 416 с. [*]

43. Тодд Д. Большой обман: Печать, радио, кино, телевидение и реклама в Англии на службе монополий. — М.: Иностр. лит., 1962. — 152 с. [*]

44. Агентство Рейтер // Международная жизнь. — М., 1963. — № 1. — С. 174-176. [*]

45. Радиовещание и телевидение за рубе-жом / Науч.-метод. отдел Гос. комитета по радиовещанию и телевидению при СМ СССР. — М., 1963 - 1970. — 1963. — № 1. — 88 с.; № 2. — 103 с.; № 3. — 222 с.; № 4. — 220 с.; 1964. — № 1. — 118 с.; № 2. — 113 с.; 1965. — № 1. — 269 с.; № 2. — 184 с.; 1966. — № 1/2. — 272 с.; № 3. — 200 с.; № 4. — 134 с.; № 5. — 155 с.; 1967. — № 1. — 176 c.; 1968. — № 1/2. — 214 c.; 1969. — [№ 1]. — 107 c.; 1970. — № 1. — 166 c.; Вып.2. — 133 с.; Вып.3. — 120 с. [*]

46. Беглов С. И. Монополии слова: (О механизме и методах бурж. пропаганды в Англии) // Зарубежная печать. — М.: Изд-во МГУ, 1964. — С.89-143. [*]

47. Вильховченко Э. Рупор монополий на предприятиях // Международная экономика и международные отношения. — М., 1964. — № 9. — С. 98-100. [*]

48. Иностранная печать: Краткий справочник. — М.: ТАСС. Справочный отдел, 1964. — 239 с. [*]

49. Матвеев В. А., Рыжиков В. А. Куда идет Джон Буль. — М.: Международные отношения, 1964. — 303 с.

50. Пальгунов Н. Г. Тридцать лет: Воспоминания журналиста и дипломата. —М.: Политиздат, 1964. — 352 с. [*]

51. Дмитриев Б. Печать и политика. — М.: Знание, 1965. — 48 с. [*]

52. Игитханян М. Х., Новиков Н. В. Как капитал создает общественное мнение? — М.: Знание, 1965. — 32 с. [*]

53. Пархитько В. Боевой орган трудя-щихся: Газете "Дейли Уоркер" — 35 лет // Советская печать. — М., 1965. — № 3. — С. 54-55. [*]

54. Райли Дж. младший, Райли Дж. Массовая коммуникация и социальная система // Социология сегодня. — М.: Прогресс, 1965. [*]

55. Тодд О. Наполеон с Флит-стрит // За рубежом. — М., 1965. — № 2. [*]

56. Белкина Л. А. Репортаж в зарубежном телевидении / КРТ при СМ СССР. — М., 1966. — 60 с. [*]

57. Вячеславов Д. Английская пресса // Международная жизнь. — М., 1966. — № 3. — С.138-139. [*]

58. Ганим Мохаммед аль-Атракчи. Кон-центрация и монополизация прессы в Англии (1958 — 1964 гг.): Автореф. дис. ...канд. ист. наук. — М., 1966. — 16 с. [*]

59. Голованова Г. А., Урина Н. В. Зарубежная печать: Библиогр. указ. — М., 1966. — 114 с. [*]

60. Карелина В. М. Организация работы информационной службы Би-Би-Си. — М.: НМО КРТ, 1966. — 32 с. [*]

61. Из соображений "экономии" // Демократический журналист. — Прага, 1966. — № 3. — С.7. [*]

62. Киселев А. П. Печать английских монополий против Ганы, 1957 — 1965 гг.: (Формы и методы неоколониальной пропаганды): Автореф. дис. ...канд. ист. наук. — М., 1966. — 23 с. [*]

63. Лава А. Флит-стрит делает бизнес // Распространение печати. — М., 1966. — № 3. — С. 20-22. [*]

64. Леаль А. Комиссия цензуры в действии // Демократический журналист. —Прага, 1966. — № 3. — С. 5-6. [*]

65. Лондон: Печать, радио, телевидение // Столицы стран мира. — М.: Политиздат, 1966. — С. 62. [*]

66. Об информации в зарубежном радио-вещании. — М.: НМО КРТ, 1966. — 27 с. [*]

67. Сергеев Г. С. "Таймс" — старейшая национальная газета Англии // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1966. — № 7. — С.71 - 85. [*]

68. Тиражи крупнейших буржуазных газет // Вопросы истории КПСС. — М., 1966. — № 5. — С.56. [*]

69. Юстес Дж. Заметки об английской прессе // Демократический журналист. — М., 1966. — № 6. — С.12 - 13. [*]

70. Баннов Б. Г. Аппарат "политической войны" и печать Англии (1914 - 1934 гг.) // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1967. — № 3. — С. 57 - 63. [*]

71. Баннов Б. Г. Законы о прессе и цензуре газет Великобритании (1908 - 1967) // Вест. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1967. — № 4. — С.76 - 83. [*]

72. Беглов С. И. О характере исследова-тельской работы в области прессы и телевидения в Англии // Современные буржуазные теории журналистики. — М.: Изд-во МГУ, 1967. — С.132 - 143. [*]

73. Вальтер В. Структурные изменения в программах капиталистических радио-центров // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1967. — № 3. — С. 72-76. [*]

74. Здановский Г. Поводырь в лабиринтах бизнеса // Журналист. — М., 1967. — № 2. — С.66 - 67. "The Economist", Лондон. [*]

75. Лапицкий И. М. Короли лжи и сенсаций. — М.: Молодая гвардия, 1967. — 224 с. [*]

76. Осипов В. Д. Британия. 60-е годы. — М.: Политиздат, 1967. — 304 с.

77. Современные буржуазные теории журналистики: Сб. ст. / Под ред. Я. Н. За-сурского. — М.: Изд-во МГУ, 1967. — 192 с. Iз змісту: Засурский Я.Н. Основные направления в развитии современных буржуазных теорий журналистики; Федя-кин И. А. К вопросу об общей теории социальной информации; Круглов Е. В. Буржуазные теории прессы и развива-ющиеся страны; Аникеев В. Е. Критика концепций информационной прессы и статистических методов ее анализа. [*]

78. Стратегия лжи. — М.: Мысль, 1967. — 207 с. [*]

79. Стуруа М. Лорды печати и печать лордов // Журналист. — М., 1967. — № 5. — С. 52 - 54. [*]

80. Юстес Дж. Естественный брак // Демократический журналист. — Прага, 1967. — № 2. — С.13. [*]

81. Багиров Э. Г., Кацев И. Г. Телевиде-ние. XX век: (Политика. Искусство. Мо-раль). — М.: Искусство, 1968. — 303 с. [*]

82. Евсеева Л. П. Из истории возникно-вения фабрично-заводской печати комму-нистов за рубежом: (По материалам Коминтерна) // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1968. — № 3. — С.77-78. [*]

83. Из практики зарубежного радио-вещания и телевидения. Вып.1: Капиталис-тические страны. — М.: НМО КРТ, 1968. — 178 с. [*]

84. Международные журналистские центры // Журналист. — М., 1968. — № 7. — С. 68. [*]

85. Методы и службы отдела изучения аудитории Би-Би-Си: Пер. с англ. под ред. В. Ядова. — М.: Изд. НМО КРТ, 1968. — 68 с. [*]

86. Носов Л. Улица новостей // Журна-лист. — М., 1968. — № 1. — С. 42-45. Газ. "Дейлі експрес". [*]

87. Олдридж Дж. "Самоцензура" и фасад "объективности" // Демократи-ческий журналист. — Прага, 1968. — № 8. — С. 3-6. [*]

88. Осипов В. Ключи Би-Би-Си // Журна-лист. — М., 1968. — № 5. — С. 56-59. [*]

89. Фирсов Б. О некоторых направлениях в деятельности Британской радиовеща-тельной корпорации: (Стеногр. отчет на заседании коллегии КРТ). — М.: Изд. НМО КРТ, 1968. — 72 с. [*]

90. Бойко В. В. О двух подходах к эффективности МК в американских и английских исследованиях // Журналист, пресса, читатель. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. — С.109-120. [*]

91. Евсеева Л.П. Печать Коминтерна в 1933 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1969. — № 1. — С.46-56. [*]

92. Еремин Ю. По следам фальшивки Би-Би-Си // Журналист. — М., 1969. — № 9. — С. 57-61. [*]

93. Засурский Я. Критика буржуазных теорий прессы // Демократический журна-лист. — Прага, 1969. — № 1. — С. 6-9. [*]

94. Кифон Топюз. ЮНЕСКО и подготов-ка журналистов//Демократический журна-лист. — Прага, 1969.— № 4. — С. 6 — 8. [*]

95. Менделевич Г. Космическая фальшив-ка "Пари-пресс" // Журналист. — М., 1969. — № 1. — С. 60-61. [*]

96. Методы изучения аудитории английс-кого радио и телевидения / Под ред. Ф. М. Бурлацкого. — М., 1969. — (ССА. Информ. бюллетень; № 26 (41). [*]

97. Некоторые вопросы организации радиовещания и телевидения за рубежом. — М.: НМО КРТ, 1969. — 171 с. [*]

98. Новое в зарубежном радиовещании и телевидении. — М.: НМО КРТ, 1969. — 175 с. [*]

99. Олдридж Д. "Самоцензура" и фасад "объективности" // Журналист. — М., 1969. — № 5. — С. 67-69. [*]

100. Пресса Англии // Журналист. — М., 1969. — № 1. — С.76. [*]

101. Проблемы современной зарубежной печати: Сб. ст. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. — 135 с. [*]

102. Соломатин Н. Н. Пресса и президен-ты // Под знаменем ленинизма. — К., 1969. — № 8. [*]

103. Беглов С. Сколько стоит "собствен-ное мнение"? // Журналист. — М., 1970. — № 10. — С. 65-67. [*]

104. Добров Б., Лядов В. Альянс с "Сикрет Интеллидженс" // Журналист. — М., 1970. — № 6. — С. 63-64. [*]

105. Клюев Ю. Н. Из истории создания ежедневной печати английских трудящих-ся: (К 40-летию "Дейли уоркер") // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1970. — № 4. — С. 59-64. [*]

106. Корнілова В. О. Преса Компартії Великобританії в боротьбі за мир у 1956 — 1967 рр. // Український історичний журнал. — К., 1970. — №11. — С. 101-102. [*]

107. Коробчинский Г. С. Книга о средс-твах информации в капиталистических странах // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1970. — № 4. — С. 85. — Рец. [*]

108. Маевский В. Моррисон терпит фиаско // Журналист. — М., 1970. — № 7. — С. 63-66. [*]

109. Орестов О. Л. Дни и ночи Флит-стрит // Журналист. — М., 1970. — № 1. — С. 64-66. [*]

110. Рамазанова Н. К. Газета английских коммунистов "Дейли уоркер" в годы второй мировой войны (1939 - 1945) // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1970. — № 4. — С. 65-76. [*]

111. Тихий Й. Бизнес есть бизнес // Демократический журналист. — Прага, 1970. — № 10. — С. 12-13. [*]

112. Арнот Пейдж. 50 лет журнала "Лейбор мансли"// Вопросы истории КПСС. — М., 1971. — № 7. — С. 116-119. [*]

113. Белоногов А.М. Печать, радиовеща-ние, телевидение // Большая советская энциклопедия. — 3-е изд. — М., 1971. — Т. 4. — С. 443. [*]

114. Василенко М. Безумные идеи безум-ного мира // Проблемы телевидения и радио. — М., 1971. — Вып. 2. — С. 109-111. [*]

115. Власов Ю. М. Событийная информа-ция как форма пропаганды в современной буржуазной прессе Великобритании: Автореф. дис. ...канд. филол. наук. — М., 1971. — 16 с. [*]

116. Власов Ю. М. Приговор диктует бизнес // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журна-листика. — М., 1971. — № 2. — С.89 - 90. — Рец. [*]

117. Власов Ю. М. Техника обходного маневра: (Пропагандистские приемы в информационных материалах буржуазной прессы Великобритании) // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1971. — № 6. — С. 66-77. [*]

118. Гейде Э. "Универсальные рецепты" одурачивания масс // Демократический журналист. — Прага, 1971. — № 6. — С. 15-17. [*]

119. Датт Палм. Служение пролета-риату // Правда. — М., 1971. — 18 июня. — Моск. вып. Журн. "Лейбор манслi". [*]

120. Егоров А.Ф. "Объективность" в защиту капитала // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1971. — № 3. — С. 96. — Рец. [*]

121. Иностранная печать: Краткий справочник. — 2-е изд. — М.: ТАСС. Справочный отдел, 1971. — 496 с. [*]

122. Киселев А. П. Неоколониализм и печать. — М.: Наука, 1971. — 192 с. [*]

123. Клюев Ю.Н. "Дейли уоркер" и ее роль в антифашистской борьбе КПВ в 30-е гг.: Автореф. дис. ...канд. ист. наук. — М., 1971. — 16 с. [*]

124. Коммунистическая печать крупней-ших европейских стран в 1970 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1971. — № 6. — С. 44-55. [*]

125. Олдридж Дж. Любимцы и пасынки британской печати // Журналист. — М., 1971. — № 2. — С. 65-67. [*]

126. Панфилов А. Необъявленная война: (Заметки о внешнеполитической радиопро-паганде капиталистических стран) // Демократический журналист. — Прага, 1971. — № 8. — С. 9-11. [*]

127. Рамазанова Н.К. Газета английских коммунистов "Дейли уоркер" в годы второй мировой войны (1939 - 1945): Автореф. дис. ...канд. ист. наук. — М., 1971. — 15 с. [*]

128. Соломатин М. Преса монополій і монополії преси // Радянська Україна. — К., 1971. — 5 трав. [*]

129. Соломатин М. Трубадури антикому-нізму. — К.: Політвидав України, 1971. — 112 с. [*]

130. "Таймс" или "Плейбой" // Журна-лист. — М., 1971. — № 10. — С.70. [*]

131. Туркатенко Н. "Ренабарбара" // Журналист. — М., 1971. — № 10. — С. 67-69. [*]

132. Хорунжий Н. Бастуют журналисты // Демократический журналист. — Прага, 1971. — № 3. — С. 15-17. [*]

133. Аникеев В. Е. "Информационная" пресса и монополия на информацию // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1972. — № 1. — С.75 - 81. [*]

134. Беглов С.И. Монополии слова. — 2-е изд., доп. — М.: Мысль, 1972. — 454 с. [*]

135. Бирюков И. Д. Под сенью монополий. — М.: Политиздат, 1972. — 287 с. [*]

136. Вачнадзе Г. Н. Некоторые приемы империалистической пропаганды против стран социализма // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1972. — № 6. — С. 61-72. [*]

137. Великобритания. — М.: Мысль, 1972. — 478 с.

138. Дунаев В. Джентльмены прессы // Литературная газета. — М., 1972. — 9 мая. — С.14. [*]

139. Коробейников В.С. Идолы века: СМИ и капитализм. — М.: Молодая гвардия, 1972. — 272 с. [*]

140. Олдридж Д. Трудно читать британские газеты // Журналист. — М., 1972. — № 9. — С. 64-65. [*]

141. Пасмурно на Флит-стрит // Демократический журналист. — Прага, 1972. — № 4. — C. 17-18. [*]

142. Сміюн О.Д., Рябий В.Я. Про зарубіжну пресу: Бібліогр. покажчик. — Львів: ЛДУ, 1972. — Ч. 1. — 127 с. [*]

143. Телень Э.Ф. Стереотипизация как метод буржуазной пропаганды английских массовых газет: (По материалам ред. статей газет "Дейли Миррор" и "Дейли экспресс") // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1972. — № 4. — С. 89-101. [*]

144. Туровская М. Телевидение и они // Иностранная литература. — М., 1972. — № 6. [*]

145. Адемоло А. Манипулирование по-научному // Демократический журналист. — Прага, 1973. — № 8. — С. 8-11. [*]

146. Артемов В. Л. Анатомия лжи: Критические очерки по антисоветской империалистической пропаганде. — М.: Политиздат, 1973. — 191 с. [*]

147. Артемов В. Л. По тылам психо-логической войны. — М.: Молодая гвардия, 1973. — 205 с. [*]

148. Беглов С. Оптом и в розницу // Демократический журналист. — Прага, 1973. — № 3. — С. 10-13. Концентрація преси. [*]

149. Варис Т. Вещания больше — инфор-мации меньше // Демократический журна-лист. — Прага, 1973. — № 10. — С. 17. [*]

150. Виммер Э. Духовное банкротство // Демократический журналист. — Прага, 1973. — № 4. — С. 11-12. [*]

151. Дона Х. Люди хотят знать // Демократический журналист. — Прага, 1973. — № 5. — С. 15. [*]

152. Есин А. Ф. Отравленные волны: Об идеологических диверсиях в эфире. — Ташкент: Узбекистан, 1973. — 62 с. [*]

153. Ефимов Н. Власть стерлинга // В мире книг. — М., 1973. — № 9. — С. 15-16. [*]

154. Зарубежная печать: (Капиталис-тические и развивающиеся страны. Печать Западной Европы, Северной Америки, Азии, Дальнего Востока и бассейна Тихого океана): Учеб. пособие. — М.: МГИМО, 1973. — Вып. I. — 260 с. [*]

155. Кобыш В.И. Британия: великая и малая. — М.: Известия, 1973. — 255 с.

156. Пашко Н.С. Газета "Морнинг стар" и антимонополистическая борьба в Англии (1966 - 1971 гг.): Автореф. дис. ...канд. ист. наук: 07. 00. 10. — Львов, 1973. — 20 с. [*]

157. Средства массовой информации капиталистических стран // Проблемы мира и социализма. — Прага, 1973. — № 8. — С. 93-96. [*]

158. Телень Э. Ф. Методы, приемы и формы пропаганды ежедневной буржу-азной прессы Великобритании на массовую аудиторию (по материалам ред. статей "Дейли Миррор" и "Дейли экспресс" 1969 — 1972 гг.): Автореф. дис. ...канд. филол. наук. — М., 1973. — 16 с. [*]

159. Тодд Джудит. Бизнес новостей: Массовая информация и буржуазная пропаганда // Проблемы мира и социализма. — Прага, 1973. — № 7. — С. 84-88. [*]

160. Шамилов М. Н. Проблемы управле-ния газетой в английской буржуазной прессе // Логика и образ в публицистике. — Казань: Изд-во КГУ, 1973. — С. 130-141. [*]

161. Шерковин Ю.А. СМК развитых капиталистических стран на службе антикоммунизма (социально-психологичес-кий аспект проблемы) // Актуальные проблемы борьбы с антикоммунизмом. — М.: Прогресс, 1973. — С. 101-124. [*]

162. Артемов В. Л. Основные направле-ния исследования и современное состояние теории МК за рубежом // Психолингвис-тические проблемы массовой коммуни-кации. — М.: Наука, 1974. — С. 10-20. [*]

163. Бараночникова Л. И. Газета "Файнэншл Таймс" — орган финансового капитала Англии: Автореф. дис. ...канд. ист. наук. — М., 1974. — 16 с. [*]

164. Евсеева Л. П. Печать Коминтерна: Лекция. — М.: Изд-во МГУ, 1974. — 46 с. [*]

165. Колосов Ю. М. Массовая информа-ция и международное право. — М.: Между-народн. отношения, 1974. — 168 с. [*]

166. Маевский В. В. Непокорный насто-ятель // Маевский В. В. Крепкие люди. — М.: Советская Россия, 1974. — С. 77-86. Про Х. Джонсона, "Дейлі уоркер". [*]

167. Маринко И. В. Концентрация и монополизация печати Великобритании (на примере становления и развития концерна "Интернэшнл паблишинг корпорэйшн" (1903 - 1972): Автореф. дис. ...канд. ист. наук. — М., 1974. — 26 с. [*]

168. Рамазанова Н. К. Ежедневная ком-мунистическая печать Англии в годы вто-рой мировой войны и в исследованный пери-од (1939-1972). "Дейли уоркер" — "Морнинг стар".—М.: Изд-во МГУ, 1974. — 73 с. [*]

169. Шамилов М. Н. Реклама и специализированная периодика Великобри-тании // Единство информации и анализа в публицистике. — Казань: Изд-во КГУ, 1974. — С. 101-110. [*]

170. Беглов С.И. Мир прессы и пресса мира. — К.: Политиздат Украины, 1975. — 102 с. [*]

171. Вачнадзе Г.Н. Антенны направлены на Восток. — М.: Политиздат, 1975. — 175 с. [*]

172. Ганичев В. Н. Печать мира и молодежь. — М.: Знание, 1975. — 64 с. [*]

173. Киттельман Г., Березин Е., Кюнцель Г. Радиокухня Запада // Демократический журналист. — Прага, 1975. — № 10. — С. 13-16. [*]

174. Коробейников В. С. Голубой чародей: Телевидение и социальная система. — М.: Молодая гвардия, 1975. — 176 с. [*]

175. Ларина Т. С. Методы формирования антикоммунистических стереотипов в буржуазной пропаганде Великобритании: (По материалам ежедневных газет "Дейли телеграф", "Файнэншл таймс" и "Сан"): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.01.10. — М., 1975. — 25 с. [*]

176. Лівенцев В. А. На каламутних хвилях. — К.: Політвидав України, 1975. — 96 с. [*]

177. Лопидус Р. Каналы новые — идеи старые // Демократический журналист. — Прага, 1975. — № 7. — С.11 - 12. [*]

178. Маевский В. В. Сражения мирных дней. — 2-е изд., доп. — М.: Политиздат, 1975. — 375 с. [*]

179. Меньшиков В. М. На стратеги-ческом перекрестке. — М.: Международные отношения, 1975. — 216 с. [*]

180. Петряшина Н., Шевцов Н. Усиление концентрации западной печати // Между-народная жизнь. — М., 1975. — № 2. — С. 150 -152. [*]

181. Писарек В. Новая техника связи и социальный контекст // Демократический журналист. — Прага, 1975. — № 9. — С. 4-5. [*]

182. Серый Я. Н. Печать иностранных коммунистических групп в советском Туркестане (1917-1922) // Науч. тр. Ташкентского ун-та. — 1975. — Вып. 483. — С. 151-160. [*]

183. Систематический указатель к "Вестнику Московского университета" (1967-1971). — М.: Изд-во МГУ, 1975. — Т. 1. — 371 с.; Т.2. — 730 с. [*]

184. Сэмпсон Антони. Новая анатомия Британии. — М.: Прогресс, 1975. — 488 с. Ч. IV. Средства массовой информации. — С. 301-350. [*]

185. Феофанов О. А. Формы и методы буржуазной пропаганды образа жизни. — К.: О-во "Знание" УССР, 1975. — 32 с.

186. "Антипресса" // Демократический журналист. — Прага, 1976. — № 6. — С. 23 -24. [*]

187. Бергеманн Р. Агентства новостей Запада // Демократический журналист. — Прага, 1976. — № 1. — С. 11-13. [*]

188. Власов Ю. М. Британская пресса-75: экономическое положение и отношение к проблеме разрядки // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1976. — № 3. — С. 58. [*]

189. Власов Ю. М. Пропаганда за фаса-дом новостей: Информационные матери-алы прессы на службе буржуазной пропа-ганды. — М.: Изд-во МГУ, 1976. — 143 с. [*]

190. Журналистика в буржуазном обществе. — М.: Мысль, 1976. — 261 с. [*]

191. Iванченко I. Iдеологічна диверсія — знаряддя антикомунізму. — К.: Політвидав України, 1976. — 144 с. [*]

192. Маневры на Флит-стрит // Демократический журналист. — Прага, 1976. — № 7. — С. 23-24. — Пiдпис: Г.П. [*]

193. Маринко Г. И., Маринко И. В. Идеологическая направленность современ-ной буржуазной журналистики // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1976. — № 1. — С.56. [*]

194. Морозов Е. Великобритания: (Ор-ганы печати и информации) // Междуна-родная жизнь. — М., 1976. — № 7. — С. 157 -159. [*]

195. Осипов В. Д. Британия глазами русского. — М.: АПН, 1976. — 208 с.

196. Петров Л. В. Современные бур-жуазные теории массовой коммуникации: (Критический анализ) // Петров Л. В. Массовая коммуникация и искусство: Спецкурс. — Л.: ЛГИТМиК, 1976. — С. 119- 141. [*]

197. Фролова И. И. Иностранные справочники по истории зарубежных стран: Аннот. указ. лит. — М.: Книга, 1976. — 144 с. [*]

198. Антарктическое наследство фотомастера из Англии // За рубежом. — М., 1977. — № 16. — С.23. [*]

199. Бирюков Н. С. Аппарат и доктрины буржуазного телевидения и их роль в идеологической борьбе: Автореф. дис. ...д-ра ист. наук: 07.00.10. — М., 1977. — 62 с. [*]

200. Бирюков Н. С. Буржуазное телеви-дение и его доктрины. — М.: Мысль, 1977. — 278 с. [*]

201. Бурмистенко А. Финал "Бивербрука" // Журналист. — М., 1977. — №9. — С.78. [*]

202. Вате Б. Откуда в действитель-ности исходит угроза свободе печати в "третьем мире" // За рубежом. — М., 1977. — № 37. — С. 19. [*]

203. Вачнадзе Г.Н. Антенны направлены на Восток. — 2-е изд., переработ. и доп. — М.: Политиздат, 1977. — 239 с. [*]

204. Власов Ю.М. Англия: исследование пропагандистского воздействия буржуаз-ных средств массовой информации на аудиторию в ходе избирательных кампаний // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1977. — № 6. — С. 46-56. [*]

205. Власов Ю. М. Буржуазная печать Великобритании в 1976 г. // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1977. — № 4. — С. 65-67. [*]

206. Карелина В. М. Общественно-политическое вещание телевидения Би-Би-Си как важнейшее средство английской буржуазной пропаганды в 60-70-е годы: Автореф. дис. ...канд. ист. наук: 07. 00. 10. — М.: Изд-во МГУ, 1977. — 23 с. [*]

207. Кокс И. "Свобода под пятой" // Проблемы мира и социализма. — Прага, 1977. — № 8. — С. 90-91. — Рец. [*]

208. Курьер ЮНЕСКО. — 1977. — № 5. Тематичний номер, присвячений ЗМI. [*]

209. Латинов А. Укрепляя связь с массами // Журналист. — М., 1977. — № 11. — С. 29. Свята газ. компартій. [*]

210. Орлов Ю. Я. Политика компартий в области СМИ стран развитого капита-лизма // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналис-тика. — М., 1977. — № 5. — С. 44-47. [*]

211. Питерсон Дж. Служители лжи: Заметки о формах и методах деятельности буржуазных СМИ // Проблемы мира и социализма. — Прага, 1977. — № 5. — С. 89- 92. [*]

212. Привалова Е. А. Борьба за массовую коммунистическую печать — важнейший фактор развития революционного процесса в странах капитала // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1977. — № 5. — С. 39-43. [*]

213. "Свобода печати" в свободном мире: обман людей, разжигание вражды между народами // За рубежом. — М., 1977. — № 38. — С. 16-18. [*]

214. Северов А. Жертва закулисной сделки // Журналист. — М., 1977. — № 2. — С. 78. [*]

215. Тодоров Дафин. Чужестранна журналистика: Печат в Англия, Германия, Франция и САЩ. — София: Наука и изкуство, 1977. — 418 с. [*]

216. Урина Н. В. Политическая борьба в странах развитого капитализма и демократическое движение журналистов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1977. — № 5. — С. 48-51. [*]

217. Артемов В. Л., Семенов В. С. Би-Би-Си: история, аппарат, методы радиопро-паганды.—М.: Искусство, 1978. — 256 с. [*]

218. Бахарева О. П. Iдеї Великого Жовтня в публіцистиці Джеймса Олдріджа // Журналістика. Преса, телебачення, радіо: Респ. міжвід. наук. зб. — К., 1978. — Вип.5. — С. 108-120. [*]

219. Вачнадзе Г. Н. Критический анализ форм и методов империалистической пропаганды на СССР 1945-1976 гг.: Авто-реф. дис. ...д-ра ист. наук: 07.00.10. — М., 1978. — 29 с. [*]

220. Власов Ю.М. Газета английских коммунистов "Морнинг стар" в 1977 г. // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1978. — № 2. — С. 63-69. [*]

221. Грибачев В. "Гарлемские герои" и "Сибирские волки" // Журналист. — М., 1978. — № 2. — С. 74. [*]

222. Зарубежная печать: Учеб.-метод. пособие / ЗВПШ при ЦК КПСС; А. К. Бел-ков, Т. Г. Логвинова. — М.: Мысль, 1978. —139 с. [*]

223. Оформление газет и журналов за рубежом / Под ред. А. П. Киселева. — М.: Изд-во МГУ, 1978. — 147 с. [*]

224. "Свобода информации" по-английски или пропагандистская война // За рубежом. — М., 1978. — № 9. [*]

225. Семенов В. Мираж "объективнос-ти" // Демократический журналист. — Прага, 1978. — № 1. — С.20 - 24; № 2. — С. 10, 15-17. Про Бі-Бі-Сі. [*]

226. Телень Э. Ф. Социальная мимикрия буржуазных массовых газет Великобри-тании. — М.: Изд-во МГУ, 1978. — 96 с. [*]

227. Техника дезинформации и обмана. — М.: Мысль, 1978. — 246 с. [*]

228. Власов Ю. М. Основные черты буржуазной журналистики: Лекции. — М.: Изд-во МГУ, 1979. — 49 с. [*]

229. Коммунистическая печать Франции, Италии, ФРГ, Австрии, Великобритании, США в 1978 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1979. — № 2. — С. 42-66. [*]

230. Кранс М. И. Социально-экономичес-кие предпосылки и причины дифференциа-ции буржуазной прессы Великобритании: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.01.10. — М., 1979. — 17 с. [*]

231. Мифы буржуазной журналистики. — М.: Мысль, 1979. — 288 с. [*]

232. Орехова С. Г. Современные английс-кие буржуазные теории пропаганды и журналистики: критика основных концеп-ций: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.01.10. — М., 1979. — 21 с. [*]

233. Буржуазные теории журналистики: (Критический анализ). — М.: Мысль, 1980. — 253 с. [*]

234. Вачнадзе Г., Кашлев Ю. Междуна-родный обмен информацией. — Тбилиси, 1980. [*]

235. Галушко Р. И. Телевидение капита-листических стран. — М.: Изд-во МГУ, 1980. — 67 с. [*]

236. Гуревич В. С. Концепции и методы антикоммунистической пропаганды Би-Би-Си на Советский Союз: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.01.10. — М., 1980. — 23 с. [*]

237. Гуревич П. С. Буржуазная идеология и массовое сознание. — М.: Наука, 1980. — 367 с. Гл.V: Массово-информационные про-цессы в современном мира. — С.133 — 166. [*]

238. Киселев М. И. Книга в системе средств массовой информации Великобри-тании: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.01.10. — М., 1980. — 22 с. [*]

239. Коммунистическая печать Франции, Италии, ФРГ, Великобритании, Бельгии, США, Индии в 1979 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — М., 1980. — № 2. — С. 50-81. [*]

240. Рамельсон Б. Боевая газета рабочей Британии // Проблемы мира и социализма. — Прага, 1980. — № 2. — С.89. "Морнінг стар". [*]

241. Шиканян И. Н. "Нордерн стар" — массовая газета революционных чартистов // Формирование пролетариата. — М.: Наука, 1980. — С. 253-271. [*]

242. Вачнадзе Г. Н. Идеологические диверсии империализма. — М.: Педагогика, 1981. — 120 с. [*]

243. История зарубежной коммунисти-ческой печати, 1917 — 1945 гг.: Хрестома-тия / Под ред. Я. Н. Засурского. — М.: Изд-во МГУ, 1981. — 456 с. [*]

244. Кашлев Ю. Б. Средства массовой информации и пропаганды в международ-ных отношениях (теория, практика, тенденции): Автореф. дис. ...д-ра ист. наук: 07.00.01. — М., 1981. — 40 с. [*]

245. Оганов Г. Применительно к подлости: Заметки о массовом производст-ве лжи, или о "свободной прессе" буржуаз-ного Запада // Москва. — 1981. — № 3. — С. 163-175. [*]

246. Трубицына И. В. Зарождение и развитие английской журналистики. Английские периодические издания XVIII в. и памфлет английской буржуазной револю-ции: Автореф. дис. ...канд. ист. наук: 07.00.10. — М., 1981. — 24 с. [*]

247. Шустова С. Р. Литературно-художественная критика в публицистике Джона Рескина (1819 - 1900) и судьба его наследия в России (1888 - 1970): Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.01.10. — М., 1981. — 25 с. [*]

248. Карелина В. М. На экране и за экраном: пропагандистский механизм английского буржуазного телевидения. — М.: Искусство, 1982. — 175 с. [*]

249. Оганов Г. С. Индустрия лжи на службе реакции. — М.: Знание, 1982. — 80 с. [*]

250. Паскуали А. Что мы познаем: коммуникацию или ее средства // Культуры / ЮНЕСКО. — 1982. — № 3. — С.68. [*]

251. Бойченко Н. В. Становление и развитие печати Коммунистической пар-тии Великобритании в 20-е гг. XX века: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.01.10. — М., 1983. — 26 с. [*]

252. Буржуазные СМИ Великобритании, ФРГ, Франции, Италии, Испании, Финлян-дии в 1982 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — М., 1983. — № 4. — С. 34-74. [*]

253. История коммунистической печати капиталистических стран, 1945 — 1975: Учеб. пособие / Под ред. Я. Н. Засурского. — М.: Изд-во МГУ, 1983. — 288 с. [*]

254. Кашлев Ю. "Свобода печати": развеянный миф // Агитатор. — М., 1983. — № 16. — С. 53-55. [*]

255. Комаровский В.С. Ложь на экспорт: Анализ антисоветских акций внешнеполи-тической пропаганды империализма. — М.: Мысль, 1983. — 143 с. [*]

256. Артемов В. Л., Семенов В. С. Би-Би-Си: История, аппарат, методы радиопропаганды. — Минск: Университе-тское, 1984. — 236 с. [*]

257. Бахарева О. П. Джеймс Олдридж-публицист в борьбе за мир и дружбу народов: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.01.10. — К., 1984. — 20 с. [*]

258. Беглов С. И. Внешнеполитическая пропаганда: Очерк теории и практики. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Высшая школа, 1984. — 375, [8] с. [*]

259. Засурский Я. Н. На повестке дня — борьба против "информационного империа-лизма" // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журна-листика. — М., 1984. — №1. — С. 3-10. [*]

260. Панкина О. Г., Аникеев В. Е. Зарубежная коммунистическая и рабочая журналистика: Метод. указ. — М.: Изд-во МГУ, 1984. — 62 с. [*]

261. Погодаев Н. П. Русская буржуазно-монархическая и английская буржуазная пресса как источник по англо-русским отношениям в 1906 — 1909 гг.: Автореф. дис. ...канд. ист. наук: 07.00.09. — Томск, 1984. — 19 с. [*]

262. Соловьева И. И. Газета английских коммунистов "Дейли уоркер" и ее роль в борьбе КПВ за мир в первые послевоенные годы (май 1945 — апрель 1952 г.): Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10. 01. 10. — М., 1984. — 19 с. [*]

263. Сухоруков К. М. История и совре-менное состояние книжной торговли Вели-кобритании: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 05. 25. 04. — М., 1984. — 16 с. [*]

264. В диапазоне современности: Радио-вещание 80-х годов в нашей стране и за рубежом / Сост. В. П. Зверев, В. Н. Руж-ников. — М.: Искусство, 1985. — 333 с. [*]

265. Власов Ю. М. Средства массовой информации и современное буржуазное государство. — М.: Изд-во МГУ, 1985. — 224 с. [*]

266. Зарубежная коммунистическая пуб-лицистика: Метод. указания / Сост. Т. В. Полис. — Рига: Латв. гос. ун-т, 1985. — 18 с. [*]

267. Ибрагимов А. Х.-Г. Критика теории и практики буржуазной журналистики: Метод. указ. — М.: Изд-во МГУ, 1985 (обл. 1984). — 40 с. [*]

268. Козаченко М. О. Необ'єктивний об'єктив: Фотографія у боротьбі ідей. — К.: Т-во "Знання" УРСР, 1985. — 48 с. [*]

269. Косогова Л. И. Развернутая метафора в английской буржуазной публи-цистике (на примере журнала "Эконо-мист": Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 05.25.04. — М., 1985. — 23 с. [*]

270. Стрельников Р. В. В плену телеспру-та. — М.: Политиздат, 1985. — 79 с. [*]

271. Цатурова К. К. Английский буржуазный журнал в первой половине XVIII в.: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.01.10. — М., 1985. — 24 с. [*]

272. Агеенко Ф. Л. Органы массовой информации зарубежных стран. Между-народные политические, общественные и спортивные организации: Произношение, ударение, перевод названий на русский язык: Справочник / ГКТР при СМ СССР. — М., 1986. — 155 с. [*]

273. Белявский В. С. Британская пресса 70-80-х годов о политической активности тред-юнионов // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — М., 1986. — № 1. — С. 65-71. [*]

274. Буржуазные средства массовой информации США, Великобритании, Италии в 1985 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — М., 1986. — № 4. — С. 22-75. [*]

275. Виноградова С. М. Пресса в поли-тической системе развивающихся стран // Зарубежная журналистика и современная идеологическая борьба: Межвуз. сб. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. — С. 139-155. [*]

276. Григорьева Г. Г. Милитаристская пропаганда буржуазной прессы Великобри-тании в период Фолклендского кризиса: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.01.10. — М., 1986. — 26 с. [*]

277. Гуторов В. А., Завражин В. Н. Коммунистическая печать Франции и Великобритании в борьбе за демократию и социальный прогресс (вторая половина 70-х — начало 80-х годов) // Зарубежная журналистика и современная идеологи-ческая борьба: Межвуз. сб. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. — С. 95-116. [*]

278. Зарубежная журналистика и современная идеологическая борьба: Межвуз. сб. / Под ред. Ю. Н. Солонина. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. — 175 с. [*]

279. Зарубежная печать: Краткий справочник. Газеты. Журналы. Информа-ционные агентства. — М.: Политиздат, 1986. — 526 с. [*]

280. Зашихин А. Н. Лондонская газета "The Times" об Октябрьской стачке 1905 г. в Петербурге // Вопросы истории. — М., 1986. — № 12. — С. 174-179. [*]

281. Средства массовой информации и идеологическое противоборство двух сис-тем: Сб. науч. тр. / Под ред. Ю. Б. Кашлева, А. Б. Дубинина. — М.: МГИМО, 1986. [*]

282. Худолей К. К. Монополистическая пресса Великобритании во внутриполи-тической борьбе // Зарубежная журна-листика и современная идеологическая борьба: Межвуз. сб. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. — С.84 - 95. [*]

283. Чуксеев В. Я. [Европа: Обзорная статья] // Зарубежная печать: Краткий справочник. Газеты. Журналы. Информа-ционные агентства. — М.: Политиздат, 1986. — С.25 - 29. [*]

284. Багдикян Б. Монополия средств информации: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1987. — 317 с. [*]

285. Колодкин Б. В. Буржуазное манипу-лирование сознанием молодежи капиталис-тических стран средствами массовой информации и пропаганды: Автореф. дис. ...канд. филос. наук: 09.00.02 / КГУ. — К., 1987. — 24 с. [*]

286. Коммунистическая печать Велико-британии, Бельгии, Швейцарии, Арабских стран, ЮАР в 1986 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — М., 1987. — № 2. — С. 31-50. [*]

287. Кузнецов С. Вновь обострилась борьба между магнатами британской прессы // Советская Россия. — М., 1987. — 5 мая. [*]

288. Чиршева Г. Н. Локальная метонимия в языке газеты: (На материале английской и американской прессы) // Анализ стилей за-рубежной художественной и научной лите-ратуры. — 1987. — Вып. 5. — С. 45-51. [*]

289. Бирюков А. "Настойчив, но не груб" // Журналист. — М., 1988. — № 10. — С. 74- 76. Навчання журналістів. [*]

290. Буржуазные средства массовой информации Великобритании, Греции, Канады в 1987 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — М., 1988. — № 4. — С. 34-61. [*]

291. Вачнадзе Г. Н. Агрессия против разума: информационный империализм. — М.: Политиздат, 1988. — 272 с. [*]

292. Зарубежная коммунистическая и рабочая журналистика: Учеб. пособие / Под ред. О. Г. Панкиной. — М.: Высшая школа, 1989. — 200 с. [*]

293. Маринко И. В. Прогрессивная печать Великобритании: Газета "Морнинг стар" в 80-е гг. — М.: Изд-во МГУ, 1988. — 48 с. [*]

294. Мащенко I. Г. В тенетах теле-бізнесу: Буржуазне телебачення і молодь. — К.: Т-во "Знання" УРСР, 1988. — 48 с. [*]

295. Пресса США и Англии: проблемы свободы: (взгляд изнутри) // Журналист. — М., 1988. — № 2. — С. 3-5. [*]

296. Телелабиринты: Буржуазное ТВ сегодня: Сб. ст. — М.: Искусство, 1988. — 271 с. [*]

297. Энтин В. Л. Средства массовой ин-формации в политической системе совре-менного капитализма. — М.: Наука, 1988. — 191 с. [*]

298. Буржуазные средства массовой ин-формации Великобритании, Канады в 1988 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журна-листика. — М., 1989. — № 4. — С. 51-74. [*]

299. Веревкина А. Н. Зарубежная биобиблиографическая информация: Учеб. пособие / МГИК. — М., 1989. — 79 с. [*]

300. Колесниченко Т. О кодексе поведения // Правда. — М., 1989. — 4 дек. Профе-сійна етика. [*]

301. Купавичюс А. Средства массовой ин-формации Англии и политика // Коммунист. — Вильнюс, 1989. — № 2. — С. 97-102. [*]

302. Массовая информация и комму-никация в современном мире: Сб. обзоров / МГУ, фак. журналистики. — М.: ИНИОН АН СССР, 1989. — Ч.1. — 183 с. [*]

303. Меньшиков В. В., Меньшиков В. М. Они стреляют в разум. — М.: Мысль, 1989. — 223 с. [*]

304. Смеется тот, кто свободен // Комсомольская правда. — М., 1989. — 1 апр. — С.3. Журн. "Панч". [*]

304. Уокер М. Новости: плохие, хорошие и просто новости // Журналист. — М., 1989. — № 3. — С.67 — 69. "Глобал бизнес". [*]

305. Федорченко А. М. Международная информация в структуре ежедневного вещания ЦТ (анализ использования иностранной телевизионной хроники): Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.01.10. — Л., 1989. — 18 с. [*]

306. Васильев П. В. Всемирная служба Би-Би-Си — канал британской внешней политики (история, формы, методы и принципы организации вещания): Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.01.10. — М., 1990. — 24 с. [*]

307. Журналистика западноевропейских стран: Учеб. пособие // В. С. Соколов и др. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1990. — 104 с. [*]

308. Новгородцев С. Есть привычка на Руси слушать ночью Би-Би-Си / Записал А. Куприянов // Комсомольская правда. — М., 1990. — 11 июля. [*]

309. Плющ В. "Розкриті очі, розбуджені серця..." // Літературна Україна. — К., 1990. — № 12/13. Зустріч редакторів західноєвроп. газ. [*]

310. Средства массовой информации США, Великобритании в 1989 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — М., 1990. — № 4. — С. 35-84. [*]

311. Средства массовой информации США, Великобритании, ФРГ, Франции в 1989 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — М., 1990. — № 5. — С. 21-64. [*]

312. Андрунас Е. Ч. Информационная элита: корпорации и рынок новостей. — М.: Изд-во МГУ, 1991. — 211 с. [*]

313. Бакулев Г. П. Спутниковое телеви-дение в Западной Европе: тенденции развития: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.01.10. — М., 1991. — 24 с. [*]

314. Власов Ю. М. Государство и журналистика Великобритании в 1990 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналис-тика. — М., 1991. — № 6. — С. 60-67. [*]

315. Любимов М. Так был ли Максвелл агентом КГБ? // Моск. новости. — 1991. — 22 дек.

316. Лютый А. Смерть пресс-барона: [К гибели брит. издателя Р. Максвелла] // Правда. — 1991. — 7 нояб.

317. Мащенко I. Г. Горизонти всесвіт-нього телебачення. — К.: Т-во "Знання" УРСР, 1991. — 48 с. [*]

318. Неев В. Жизнь и смерть Капитана Боба: [О брит. издателе Р. Максвелле] // Сов. Россия. — 1991. — 30 нояб.

319. Рихтер А. Г. Забастовка в отра-жении английской консервативной и комму-нистической печати: Автореф. дис. ...канд. филол. наук: 10.01.10. — М., 1991. — 25 с. [*]

320. Средства массовой информации США, Великобритании, Германии в 1990 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — М., 1991. — № 5. — С. 35- 88. [*]

321. Бакулев Г. П. Спутниковое телеви-дение в Европе / ИПК РТР. — М., 1992. — 108 с. [*]

322. Крушельницький А. "Я не політик, я журналіст" // За вільну Україну. — Львів, 1992. — 30 трав. Газ. "Європієн". [*]

323. Крушельницький А. До нас приїхало Бі-Бі-Сі // За вільну Україну. — Львів, 1992. — 10 верес. [*]

324. Крылова И. С. Роль Европейского парламента в интеграционных процессах стран Европейского Сообщества // Евро-пейская интеграция: правовые проблемы. — М., 1992.

325. Лютый А. Зачем вам "Союзпечать"? — удивленно спрашивают киоскеры в Британии // Правда. — 1992. — 29 янв.

326. Мезенцев В. Ф. Проблемы войны и мира и общественное мнение Великобри-тании (1935-1940 гг.). — М., 1992.

327. Станович М. Е. Робсон: "Слухайте Бі-Бі-Сі!" // Вінниччина. — 1992. — 17 верес.

328. Терешкова З. В. Біляїв: "Голос" для "Голосу" // Голос України. — 1992. — 16 верес.

329. Энтин В. Правовое регулирование деятельности прессы за рубежом: Обзор законодательных документов. — М., 1992. — Вып.1. — 54 с.

330. Этика журналиста и закон // Телевидение и радиовещание за рубежом / Сост. С. Л. Петрова. — М., 1992. — Вып. 6. — С. 57.

331. Беглов С. И. Печать Великобри-тании // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 10. Журналистика. — 1993. — № 3. — С. 47-56.

332. Вернэ Д. Внутренние гарантии независимости газет на Западе // Между-народная жизнь. — М., 1993. — № 10. — С. 51-56. [*]

333. Газетно-издательское дело в Европе: время перемен // Компас. — 1993. — № 198. — С. 47- 62. [*]

334. Кемп Ф. Европа: внезапные посяга-тельства на свободу печати // Компас. — 1993. — № 208. — С.67 - 70. [*]

335. Курьянов Е. И. Англо-русский словарь по средствам массовой информа-ции. — М., 1993.

336. Мыцик Л. Н. Общественно-полити-ческие, научные и культурные связи СССР с Великобританией в годы Великой Отечест-венной войны (1941 - 1945). — М., 1993.

337. Пахомов Н. Агентство Рейтер: на чем покоится финансовый успех // Компас. — 1993. — № 145. — С. 31-35. [*]

338. Беглов С. И. "Синдром хозяйского влияния" // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. — М., 1994. — № 1. — С. 44-57. [*]

339. Вышлинский Г. Как создаются газеты на Западе // Коммерсант Украины. — 1994. — № 8. — Февраль. — С.13. [*]

340. Мовчан М. Світові агентства: інформація цілодобово: "Франс Пресс", "Рейтер", "Ассошіейтед пресс" // Київський університет. — 1994. — № 4. — С. 4. [*]

341. Фісанов В. Слов'янська проблема-тика на сторінках британського часопису "The New Europe" (1916 - 1919) // Проблеми слов'янознавства. — 1994. — № 46. — С. 118-121. [*]

342. Хромченко Н. А. Европейское телевидение в эпоху глобализации вещания: Автореф. дис. ...канд. ист. наук: 23.00.03. —М., 1994. — 30 с. [*]

343. Алейников П. А. Роль СМИ в сохранении культурного наследия коренных народов (Гренландия, Ирландская респуб-лика, Уэльс, Австралия) // Охрана наследия за рубежом: опыт прошлого и современные проблемы: Сб. ст. — М., 1995. — С. 121-132. [*]

344. Артамонов А. Р. Лингвистические особенности средств массовой коммуни-кации: (На материале радиовыпусков "Всемирные новости" ВС Би-Би-Си): Дис. …канд. филол. наук: 10.02.21. — М., 1995. — 260 с.

345. Беглов С. И. Британская печать на исходе века / Фак. журн. МГУ. — М., 1995.

346. Любимов Б. И. Семьдесят лет Британского вещания (Краткая история радиовещания и телевидения Великобри-тании) / Под ред. Я. Н. Засурского. — М., 1995. — 70 с.

347. Макгрегор О. Р. Саморегулирование в Британии: Пер. с англ. // Журналист. — М., 1995. — № 3. — С. 56-58. Журналiстська етика. [*]

348. Свешников А. Компьютерные и газетные магнаты заключают стратеги-ческий союз // Финансовые известия. — 1995. — 16 мая.

349. Сидоренко Н. Українська таборова преса у Великій Британії // Українська періодика: історія і сучасність: Тези доп. і повід. Третьої Всеукр. наук.-теорет. конф. 22-23 грудня 1995 р. — Львів, 1995. — С. 110-117.

350. СМИ Великобритании, новых земель ФРГ, Швейцарии в 1994 г. / Б. И. Любимов и др. // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журна-листика. — М., 1995. — № 6. — С. 19 - 38. [*]

351. Смирнова И. С. Становление "Файнэншл Таймс" как яркого представи-теля деловой прессы Великобритании // Век информации: Тезисы науч.-практ. семинара / Сост. С. М. Виноградова. — СПб., 1995. — С. 25-27.

352. Фабрициус Ф. Права человека и европейская политика. — М., 1995.

353. Борхорд К. Европейский Союз. Прошлое, настоящее, будущее. — Б.м., 1996.

354. Голядкин Н. А. Краткий очерк становления и развития отечественного и зарубежного телевидения. — М.: ИПКРТР, 1996.

355. Європейська Конвенція з Основних Прав і Свобод Людини // Бюлетень Центру інформації та документації Ради Європи в Україні. — 1996. — № 2. — С. 2-35.

356. Законы и практика СМИ в одиннад-цати демократиях мира (сравнительный анализ) / Науч. ред. под общ. рук. М. А. Фе-дотова. — М., 1996.

357. Зощук О. Основні напрямки соціо-логічних досліджень преси за кордоном // Вісник Київ. ун-ту: Сер. Журналістика. — 1996. — Вип. 3. — С. 190-195.

358. Коротаєв С. Політичні процеси у Європі і роль політичної еліти: міжна-родно-правовий аспект // Журналістика й проблеми формування нової політичної еліти в посткомуністичних державах: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. — К.: ЦВП, 1996. — С. 41-43.

359. Лукницкий С. Кодекс чести британского журналиста: Об опыте профессиональной самодисциплины работ-ника прессы // Российская юстиция. — М., 1996. — № 5. — С. 53-54. [*]

360. Лучинский Ю. В. Очерки истории зарубежной журналистики. — Краснодар, 1996.

361. Мыцик Л. Н. Особенности восприя-тия советской культуры в Англии в годы Великой Отечественной войны // Россия и Европа в ХІХ-ХХ веках. Проблемы взаимо-восприятия народов, социумов, культур / Отв. ред. А. В. Голубев. — М., 1996. — С. 201-209.

362. Петрів Т. І., Петрів Л. А. Мас-медіа й нова політична еліта посттоталітарних суспільств: шляхом до інтегрованої Європи // Журналістика й проблеми формування нової політичної еліти в посткомуністич-них державах: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. — К.: ЦВП, 1996. — С. 29-31.

363. Покальчук Ю. Преса і книжкові видання українців у Великобританії (повоєнний період) // Бібліотечний вісник. — К., 1996. — № 2. — С. 37-39. [*]

364. Поляков Ю. Без министра и консти-туции: Пресса и власть Великобритании // Журналист. — М., 1996. — № 3. — С. 42-43. [*]

365. Преса у Великобританії // Друкар-ство. — К., 1996. — № 1/2. — С. 14-15. [*]

366. Сиберт Ф., Питерсон Т., Шрамм У. Четыре теории печати. — М., 1996.

367. Смирнова И. С. Современная экономическая пресса Великобритании // Журналистика — ХХ век: эволюция и проблемы: Тезисы междунар. науч.-практ. конф. / Отв. ред. Г. В. Жирков. — СПб., 1996. — С. 30-31.

368. Соколов В. С. Западные мас-медиа: достижения и проблемы // Факультет журналистики: Первые 50 лет. Статьи, очерки / Отв. ред., сост. С. Г. Корконосенко. — СПб., 1996. — С. 21-46.

369. Средства массовой информации Великобритании, Франции, Италии, Польши, ЮАР в 1995 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. — М., 1996. — № 4. — С. 46 - 94. [*]

370. Черняков Б. І. Утвердження репор-тажних засад фотожурналістики піонер-ської доби // Вісник Київ. ун-ту: Сер. Жур-налістика. — 1996. — Вип. 3. — С. 95-108.

371. Беглов С. И. Империя меняет адрес: Британская печать на рубеже столетий / МГУ, Фак. журналистики. — М., 1997. — 136 с. [*]

372. Бюхер К. Зачатки периодической печати // Историко-экономический научный журнал. — 1997. — № 1. — С. 12.

373. В мире падает спрос на ежедневные газеты // Финансовые известия. — 1997. — 5 июня.

374. Дэннис Э., Мэррил Дж. Беседы о мас-медиа. — М.: Нац. ин-т прессы; Вагриус, 1997.

375. Житарюк М. Г. Формування європейською пресою громадської думки про політичне становище України 30-х років ХХ ст. (проблематика і специфіка відобра-ження): Автореф. дис. …канд. філол. наук: 10.01.08 — журналістика / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 1997. — 23 с.

376. Іванов В. Ф. Законодавство і журна-лістика: становлення правової бази в Укра-їні і світовий досвід. — К.: Школяр, 1997. — 32 с.

377. Іванов В. Ф. Законодавче забезпечен-ня механізму доступу до інформації (зару-біжний досвід). — К.: Довіра, 1997. — 23 с.

378. Iванов В. Механізм доступу до інформації (зарубіжний досвід) // Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. Вісник. Сер. Журналістика. — К., 1997. — Вип.5. — С. 23-34. [*]

379. Лейчестерський університет — для журналістів світу // Міжнародна освіта. — 1997. — № 1. — С. 8. [*]

380. Лобанов О. Ю. Основные черты интернационализации европейского телеви-дения // Век информации: Тезисы междунар. постоянно действ. науч.-практ. семинара. — СПб., 1997. — С. 22-23.

381. Мироненко Н. Н. Международные журналы на русском языке в структуре изданий для женщин // Средства массовой информации в постсоветском обществе: Материалы науч.-практ. конф. — М., 1997. — Ч. 1.

382. Осадчук Б. Принцеса Діана — між трагедією та міфом // Час = Time. — К., 1997. — № 36. — С. 9. [*]

383. Сидоренко Н. М. Українська преса у Великій Британії першої половини XX ст. // Українська періодика: історія і сучасність. — Львів, 1997. — С. 46-56. [*]

384. Смирнова И. С. Г. Маркс и Д. Мак-Рэй — основатели британской финансово-экономической прессы // Средства массовой информации в современном мире. 1997: Тезисы Междунар. науч.-практ. конф. 23- 24 апреля 1997 года. — СПб., 1997. — С. 28.

385. Смирнова И. С. Некоторые тенден-ции развития деловой прессы Европы // Логос. Общество. Знак (к исследованию проблемы феноменологии дискурса): Сб. науч. тр. / Отв. ред. Б. Я. Мисонжников. — СПб., 1997. — С. 119-123.

386. Смирнова И. С. Период становления в истории "Файнэншл таймс" // Невский наблюдатель. — 1997. — № 2. — С. 82-84.

387. Стровский Д. Л. Собственник га-зеты и редакционный коллектив: особен-ности взаимоотношений (на примере наци-ональной прессы Великобритании) // Акцен-ты. Новое в журналистике и литературе: Альманах фак. журн. ВГУ. — Воронеж, 1997. — № 3 — 4. — С. 27.

388. Шкляр В. І. Преса як засіб міжнародного спілкування. — К.: ІСДО, 1997. — 24 с.

389. Годований Є. Ф. Питання українсь-кої історії в європейській пресі XIX ст. — К.: Знання, 1998. — 31 с. [*]

390. Ермишина Е. В. Международный обмен информацией: правовые аспекты. — М.: Междунар. отношения, 1998. — 142 с.

391. Зарубежный опыт защиты инфор-мационного пространства: США, Франция, Великобритания, Япония / От корреспон-дентов ИТАР-ТАСС // Компас. — 1998. — № 12. — С. 3-20. [*]

392. Іванов В. Ф. Законодавче регулюван-ня діяльності громадського телерадіомов-лення: міжнародний досвід // Вісник Київ. ун-ту: Сер. Журналістика. — 1998. — Вип. 6. — С. 5-8.

393. Іванов В. Ф. Запобігання зловживан-ню свободою слова (міжнародний досвід та українські реалії) // Українська журналіс-тика-98: Зб. наук. праць. — К.: ЦВП, 1998. — С. 8-18.

394. Михайлов С. А. Современная зарубежная журналистика: состояние, перспективы. — СПб., 1998. — 113 с.

395. Розум О. Видавнича справа Велико-британії // Друкарство. — К., 1998. — № 4. — С. 58-60. [*]

396. Сиберт Ф., Питерсон Т., Шрамм У. Четыре теории печати. — М.: Нац. ин-т прессы; Вагриус, 1998.

397. Скосырев В. Мятеж в империи Мэрдока // Известия. — 1998. — 5 март.

398. Слісаренко І. Ю. Засади громадсь-кого мовлення. Світовий досвід та перспек-тиви для України. — К., 1998.

399. Соколовский М. Шпионские страс-ти по "Ройтерс" // Зеркало недели. —1998. — 7 февр.

400. Справочник для журналистов стран Центральной и Восточной Европы / Ред.-сост. Малькольм Ф. Мэллет. — М., 1998.

401. Телевидение, радио и приватизация / Энтман Р., Рид Д., Мицкевич Э., Файрс-тоун Ч. — М.: ЛИВР, 1998.

402. Ферхульст С. Точка зрения английс-кого правительства на конвергенцию телекоммуникационных, вещательных и информационных технологий // Закон и право. — 1998. — № 6. — С. 9-11.

403. Хаксли О. Писатели и читатели // Иностранная литература. — 1998. — № 4. — С.212 - 219.

404. Черняков Б. І. Зображальна журналістика в друкованих засобах масової інформації: Ілюстрована періодика від виникнення до середини ХІХ ст.: Моно-графія / Київ. ун-т, Інститут журналіс-тики; Центр вільної преси. — К., 1998. — 116 с.

405. Черняков Б. І. Зображальна журналістика в друкованих засобах масової інформації (Від виникнення до середини ХІХ століття): Автореф. дис. …д-ра філол. наук: 10.01.08 — журналістика / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 1998. — 37 с.

406. Черняков Б. І. Ілюстрована книж-кова періодика у процесі становлення ранньої зображальної журналістики: Монографія / Київ. ун-т, Інститут журналістики; Центр вільної преси. — К., 1998. — 156 с.

407. Черняков Б. І. Методи дослідження ранньої зображальної журналістики / Київ. ун-т, Інститут журналістики; Укл. Б. І. Черняков. — К.: ЦВП, 1998. — 19 с.

408. Черняков Б. И. Изобразительная журналистика в печатных средствах массовой информации: От возникновения до середині ХІХ столетия: Автореф. дис. …д-ра филол. наук: 10.01.08 — журналистика / Киев. ун-т им. Тараса Шевченко. — К., 1998.

409. Шкляр В. І. Мас-медіа: Світ України і Україна у світі. — К.: ЦВП, 1998.

410. Виарто М. Международные инфор-мационные агентства: впереди новые горизонты // Укр. медіа-бюлетень. — 1999. — № 3-4. — С. 3-4.

411. Ворошилов В. В. Журналистика: Конспект лекций. — СПб.: Изд-во Михай-лова В. А., 1999. — 64 с.

412. Засоби масової інформації у Сполученому Королівстві. — К.: Британсь-ка Рада в Україні, 1999. — 52 с. [*]

413. Зернецька О. В. Глобальний розви-ток систем масової комунікації і міжнарод-ні відносини. — К.: Освіта, 1999. — 351 с.

414. Зернецька О. В. У форматі правдивого відео: Глобальне супутникове телебачення і медіа дипломатія // Політика і час. — 1999. — № 7-8.

415. Iванов В. Ф. Шляхи підвищення популярності періодичних видань. — 3-е вид., перероб. і доп. — К.: ЦВП, 1999. — 39 с. [*]

416. Інформаційне суспільство. — К.: Британська Рада в Україні, 1999. — 48 с.

417. Катунін А. Україна в публікаціях "The Financial Times" і "The Economist" (липень - грудень 1998 року) // Міжнародна журналістика-99: Зб. робіт магістрів і спеціалістів / За заг. ред. О. К. Мелещенка. — К., 1999. — Вип. 1. — С. 28-37.

418. Кононенко Л. Зарубіжні інфор-маційно-культурні центри в Україні (1991 - 1998 рр.): Досвід роботи та тенденції розвитку // Вісн. Книжкової палати. — К., 1999. — № 8. — С. 19-21. [*]

419. Любимов Л. М. Великобритания и глобализация мирового теле- и радио-вещания (коммерциализация телевидения —дорога к глобализации) // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 10. Журналистика. — М., 1999. — № 5. — С. 68 -84. [*]

420. Макаренко Є. А. Правове регулю-вання інформації у Європі. — К.:, 1999. [*]

421. Михайлов С. А. Зарубежная журна-листика: традиционные и новые СМИ. — СПб., 1999.

422. Міжнародна журналістика-99: Зб. робіт магістрів і спеціалістів / За заг. ред. О. К. Мелещенка. — К., 1999. — Вип. 1. — 155 с.

423. Світові мас-медіа: Короткий довідник / Київ. ун-т ім. Т. Шевченка; Упоряд. Т. I. Петрів, I. Ю. Слісаренко. — К.: ВЦ "Київ. ун-т", 1999. — 49 с. [*]

424. Сидоренко Н. М. Голос української молоді у Великій Британії // Вісник Київ. ун-ту: Сер. Журналістика. — 1999. — Вип. 6. — С. 40-46.

425. Смирнова И. С. Жанровые особенности "Financial Times" // Средства массовой информации в современном мире. 1999: Тезисы Междунар. науч.-практ. конф. — СПб., 1999. — С. 22.

426. Смирнова И. С. Становление и развитие финансово-экономической прессы Великобритании (на примере “Financial Times”): Автореф. дис... канд. филол. наук. / С.-Петербург. гос. ун-т. — СПб., 1999.

427. Таран Л. Провідна роль British Broadcasting Corporation (BBC) в інформа-ційному процесі Великобританії та її вплив на світовий комунікаційний процес // Між-народна журналістика-99: Зб. робіт ма-гістрів і спеціалістів / За заг. ред. О. К. Ме-лещенка. — К., 1999. — Вип.1. — С. 38-43.

428. Ткаченко О. Перші журнальні видання в Європі // Бібліотечний вісник. — К., 1999. — № 5. — С. 42-44. [*]

429. Черняков Б. И. Развитие культурно-исторических предпосылок иллюстриро-вания периодической печати / Киев. ун-т, Институт журналистики. — К., 1999. — 28 с.

430. Черняков Б. І. Фотографія в журналістиці: від винайдення до початку ХХ століття / Київ. ун-т, Інститут жур-налістики. — К.: ЦВП, 1999. — 57 с.

431. Вальчук Г. В. Аксіологічний аспект текстів документів та газетних статей (на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети "The Times" // Наук. вісн. Чернівецького ун-ту. Германська філологія. — Чернівці, 2000. — Вип. 85. — С. 49-58. [*]

432. Ворошилов В. В. Журналистика. — СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2000. —335 с.

433. Гетьманчук А. Тижневик "Гардіан віклі" на тлі британських друкованих видань // Міжнародна журналістика —2000: Зб. робіт магістрів і спеціалістів / За заг. ред. О. К. Мелещенка. — К., 2000. — Вип.2. — С. 20-28.

434. Доброва Е. А. Феномен европейского общественного мнения // История Европы с древнейших времен до наших дней: В 8 т. — Т. 5. От Французской революции конца XVIII века до первой мировой войны. — М.: Наука, 2000. — С. 365-378.

435. Егорьев Н. Средства реализации коммуникативных функций газетного заго-ловка (на материале английской прессы) // Акценты: Новое в массовой коммуникации: Альманах. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 2000. — Вып. 3/4 (20/21). — С. 24-27. [*]

436. Иконникова Е. А. Д. Томас как журналист // Средства массовой инфор-мации в современном мире. 2000: Тезисы Междунар. науч.-практ. конф. — СПб., 2000. — С. 216-218.

437. История мировой журналистики / Беспалова А. Г., Корнилов Е. А., Короченский А. П., Лучинский Ю. В., Станько А. И. — 2-е изд. — Ростов н/Д: Старые русские, 2000. — 344 с.

438. Лігачова Н. "Боротьбу за свободу слова ведуть і англійські журналісти", — говорить заст. директора Всесвітньої служби Бі-Бі-Сі Каролайн Томсон // День. — 2000. — 6 трав. — С. 2. [Київ] [*]

439. Міжнародна журналістика — 2000: Зб. робіт магістрів і спеціалістів / За заг. ред. О. К. Мелещенка. — К., 2000. — Вип. 2. — 135 с.

440. Поздеева Л. В. Лондон — Москва. Британское общественное мнение и СССР. 1939-1945. — М.: ИВИ РАН, 2000. — 306 с.

441. Рыкованов П. Я. Европейский опыт государственного регулирования телера-диовещания // Средства массовой информации в современном мире. 2000: Тезисы Междунар. науч.-практ. конф. — СПб., 2000. — С. 121-123.

442. Сапунов В. И. Изменения в экономи-ческом статусе агентства "Рейтер" в 80-е — 90-е годы XX века // Акценты: Новое в массовой коммуникации: Альманах. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 2000. — Вып. 1/2 (18/19). — С. 37-43. [*]

443. Сапунов В. И. Финансово-эконо-мические и социокультурные аспекты в истории информационного агентства Рейтер: Дис. …канд. филол. наук: 10.01.10 — журналистика / Воронеж. гос. ун-т. — Воронеж, 2000. — 209 с.

444. Сидоренко Н. Національно-духовне самоствердження: У 3 ч. — Ч. ІІІ. Націо-нальні часописи у "таборовому просторі" Європи після завершення Другої світової війни (Італія, Великобританія, Німеччина, Австрія, 1945-1950). — К. : Дослідницький центр історії української преси, 2000. — 160 с.

445. Смирнова И. С. Электронные издания Financial Times // Периодическая печать на пороге электронной эры: Мате-риалы науч.-практ. семинара "Современная периодическая печать в контексте коммуникативных процессов (мультимедиа и газета завтрашнего дня) 17 - 18 марта 1999 года, Санкт-Петербург" / Отв. ред. Б. Я. Мисонжников. — СПб.: СПбГУ, 2000. — С. 88-91.

446. Соколов В. С., Виноградова С. М. Периодическая печать Великобритании: Учеб. пособие / СПб. гос. ун-т. — СПб.: Изд-во СПБ. ун-та, 2000. — 112 с. [*]

447. Средства массовой информации Великобритании, Испании, ЮАР в 1999 году // Вестн. Моск. ун-та. Сер.10. Журналис-тика. — М., 2000. — № 3. — С. 39-80. [*]

448. Холдар Свен. Регулювання засобів масової інформації і вільна преса у демократичному суспільстві // Політичні права і свободи у демократичному суспіль-стві (досвід країн Європейського Союзу): Зб. матер. круглого столу гол. ред. мас-медіа України 6 квітня 2000 року. — К., 2000. — С. 7-9.

449. Хорольский В. В. Публицистика русских и английских символистов рубежа ХІХ — ХХ вв.: современное звучание // Средства массовой информации в современ-ном мире. 2000: Тезисы Междунар. науч.-практ. конф. — СПб., 2000. — С. 159-160.

450. Хорольский В. В. Этический идеал в работе журналиста (по материалам семинара в Риге 9 - 14 декабря 1999 г.) // Акценты: Новое в массовой коммуникации: Альманах. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 2000. — Вып. 1/2 (18/19). — С. 28-31. Європейський центр журналiстики (Маастріхт). [*]

451. Ворошилов В.В. Журналистика. — 3-е изд. — СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2001. — 446 с.

452. История печати: Антология (Д. Мильтон "О свободе печати", Л. Са-ламон "Всеобщая история прессы", Н. Но-вомбергский "Освобождение печати"). — М.: Аспект Пресс, 2001. — 419 с. (Серия "Классика журналистики").

453. История печати: Антология (К. Бю-хер "Происхождение газеты", Сборник статей "Периодическая печать на Западе", Е. В. Тарле "Печать во Франции при Наполеоне І", В. Л. Львов-Рогачевский "Пе-чать и цензура"). — Т. ІІ / Сост. Я. Н. Засурский, Е. Л. Вартанова. — М.: Аспект Пресс, 2001. — 494 с. (Серия "Клас-сика журналистики").

454. Казакова Т. В. Начальный период в истории западноевропейской и русской журналистики: попытка сравнительного анализа // Журналистика в 2000 году: реалии и прогнозы развития: Тезисы Междунар. науч.-практ. конф. 30 января- 3 февраля 2001 г.: В 9 ч. — М., 2001. — Ч. ІІІ. — С. 40-42.

455. Прудивус Н. И. Современные тенденции развития мировой журна-листики // Журналистика в 2000 году: реалии и прогнозы развития: Тезисы Междунар. наук.-практ. конф. 30 января — 3 февраля 2001 года. — В 9 ч. — М., 2001. — Ч. ІІІ. — С. 22-23.

456. Сапунов В. И. Информационные агентства: к истории становления // Жур-налистика в 2000 году: реалии и прогнозы развития: Тезисы Междунар. науч.-практ. конф. 30 января — 3 февраля 2001 года. — В 9 ч. — М., 2001. — Ч. ІV. — С. 30-31.

457. Феофанова Алла. Саморегуляція прав і обов'язків / Головний принцип існування преси Британії // День. — 2001. — 5 січ.

458. Беглов С. И. Четвертая власть: британская модель. История печати Великобритании от "новостных писем" до электронных газет. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 2002. — 256 с.

459. Міжнародна журналістика-2002: Зб. робіт магістрів і спеціалістів / За заг. ред. О. К. Мелещенка. — К., 2002. — Вип. 3. — 187 с.

Допоміжні покажчики

Алфавітно-предметний покажчик

Би-Би-Си (ВВС, телерадіомовна корпорація) — 60, 85, 88, 89, 92, 206, 217, 225, 236, 256, 306, 308, 323, 327, 344, 419, 438

"Британский союзник" (газета) — 27

"Гардіан віклі" ("The Guardian Weekly") — 433

"Дейлі Експрес" ("Daily Express", газета) — 86, 143, 158

"Дейлі Міррор" ("Daily Mirror", газета) — 143, 158

"Дейлі Телеграф" ("Daily Telegraph", газета) — 175

"Дейли Уоркер" ("Daily Worker", газета) — 33, 53, 105, 110, 123, 127, 166, 168, 262

"Економіст" ("The Economist", журнал) — 74, 269, 417

"Європіен" ("Юропіен") ("The Europian", газета) — 322

"Лейбор мансли" ("The Labour Monthly", журнал) — 112, 119

"Марксизм тудей" ("The Marxism Today", журнал) — 38

"Морнінг Стар" ("The Morning Star", газета) — 156, 168, 220, 240, 293

"Нордерн (Норзерн) Стар" ("The Northern Star", газета) — 241

"Нова Европа" ("The New Europe", журнал) — 341

"Панч" (журнал) — 303

Пресс Ассошиэйшен ("The Press Association", інформаційне агентство) — 30

Рейтер (Reuter's, інформаційне агентство) — 44, 337, 340, 399, 437, 442, 443, 456

"Сан" ("The Sun", газета) — 175

"Таймс" ("The Times", газета) — 67, 130, 280, 431

"Файнэншл Таймс" ("The Financial Times", газета) — 163, 175, 351, 386, 417

Покажчик імен британських журналістів, редакторів і видавців, а також засновників і власників засобів масової інформації

Джонсон Х. — 166

Крушельницький Аскольд — 322

Максвелл Роберт — 315, 316, 318

Макрей Д. — 384

Маркс Г. — 384

Олдрідж Джеймс — 87, 99, 125, 140, 218, 257

Рескін Джон — 247

Томас Д. — 436

Фокс Ральф — 40

Хакслі О. — 403

Покажчик авторів наукових розвідок про Великобританію

Агеенко Ф. Л. — 272

Адемоло А. — 145

Алейников П. А. — 343

Андрунас Е. Ч. — 312

Аникеев В. Е. — 77, 133, 260

Арнот П. — 112

Артамонов А. Р. — 344

Артемов В. Л. — 146, 147, 162, 217, 256

Багдикян Б. — 284

Багиров Э. Г. — 81

Бакулев Г. П. — 313, 321

Баннов Б. Г. — 70, 71

Бараночникова Л. И. — 163

Бахарєва О. П. — 218, 257

Беглов С. И. — 46, 72, 103, 134, 148, 170, 258, 331, 338, 345, 371, 458

Белкина Л. А. — 56

Белков А. К. — 222

Белоногов А. М. — 113

Белявский В. С. — 273

Бергеманн Р. — 187

Березин Е. — 173

Беспалова А. Г. — 437

Бирюков А. — 289

Бирюков И. Д. — 135

Бирюков Н. С. — 199, 200

Богданов А. А. — 6

Бойко В. В. — 90

Бойченко Н. В. — 251

Борхорд К. — 353

Бурлацкий Ф. М. (ред.) — 96

Бурмистенко А. — 201

Быстрянский В. — 7

Бюхер К. — 372, 453

В. Н. — 38

Вальтер В. — 73

Вальчук Г. В. — 431

Варис Т. — 149

Василенко М. — 114

Васильев П. В. — 306

Вате Б. — 202

Вачнадзе Г. Н. — 136, 171, 203, 219, 234, 242, 291

Веревкина А. Н. — 299

Вернэ Д. — 332

Виарто М. — 410

Викентьев Н. — 31

Вильховченко Э. — 47

Виммер Э. — 150

Виноградова С. М. — 275, 351, 446

Винокуров П. — 19

Власов Ю. М. — 115, 116, 117, 188, 189, 204, 205, 220, 228, 265, 314

Волин Б. (ред.) — 8

Ворошилов В. В. — 411, 432, 451

Вышлинский Г. — 339

Вячеславов Д. — 57

Г. П. — 192

Г.-Р. — 14

Галушко Р. И. — 235

Ганим Мохаммед аль-Атракчи — 58

Ганичев В. Н. — 172

Гейде Э. — 118

Гетьманчук А. — 433

Годований Є. Ф. — 389

Голованова Г. А. — 59

Голубев А. В. — 361 (сост.)

Гольцендорф Ф. — 2

Голядкин Н. А. — 354

Гран А. — 16, 17, 18

Грибачев В. — 221

Григорьева Г. Г. — 276

Гуревич В. С. — 236

Гуревич П. С. — 237

Гуторов В. А. — 277

Датт П. — 119

Джонстон А. — 27

Дмитриев Б. — 51

Добров Б. — 104

Доброва Е. А. — 434

Дона Х. — 151

Дубинин А. Б. — 281

Дунаев В. — 138

Дэннис Э. — 374

Евсеева Л. П. — 82, 91, 164

Егоров А. Ф. — 120

Егорьев Н. — 435

Еремин Ю. — 92

Ермишина Е. В. — 390

Есин А. Ф. — 152

Ефимов Н. — 153

Житарюк М. Г. — 375

Завражин В. Н. — 277

Заславский Д. И. — 25

Засурский Я. Н. — 35, 39, 42 (ред.-сост), 77 (ред.), 93, 243 (ред.), 253 (ред.), 259, 346 (ред.), 453 (сост.)

Зашихин А. Н. — 280

Звавич И. С. — 22

Зверев В. П. — 264

Здановский Г. — 74

Зернецька О. В. — 413, 414

Зощук О. — 357

Ибрагимов А. Х.-Г. — 267

Игитханян М. Х. — 52

Иконникова Е. А. — 436

Іванов В. Ф. — 376, 377, 392, 393

Iванченко I. — 191

Казакова Т. В. — 454

Карелина В. М. — 60, 206, 248

Катунін А. — 417

Кацев И. Г. — 81

Кашлев Ю. — 234, 244, 254, 281 (ред.)

Келлен Тони — 4

Кемп Ф. — 334

Киселев А. П. — 40, 62, 122, 223 (ред.)

Киселев М. И. — 238

Киттельман Г. — 173

Кифон Топюз — 94

Клюев Ю. Н. — 105, 123

Кобыш В. И. — 155

Козаченко М. О. — 268

Кокс И. — 207

Колесниченко Т. — 300

Колодкин Б. В. — 285

Колосов Ю. М. — 165

Комаровский В. С. — 255

Кононенко Л. — 418

Корнилов Е. А. — 437

Корнілова В. О. — 106

Коробейников В. С. — 139, 174

Коробчинский Г. С. — 107

Коротаєв С. — 358

Короченский А. П. — 437

Косогова Л. И. — 269

Кранс М. И. — 230

Крушельницький А. — 322, 323

Крылова И. С. — 324

Кузнецов С. — 287

Купавичюс А. — 301

Курьянов Е. И. — 335

Кюнцель Г. — 173

Лава А. — 63

Лапицкий И. М. — 75

Ларина Т. С. — 175

Латинов А. — 209

Леаль А. — 64

Лівенцев В. А. — 176

Лігачова Н. — 438

Лобанов О. Ю. — 380

Логвинова Т. Г. — 222

Лозанн С. — 9

Лопидус Р. — 177

Лукницкий С. — 359

Лучинский Ю. В. — 360, 437

Львов-Рогачевский В. Л. — 5

Любимов Б. И. — 346, 350

Любимов Л. — 419

Любимов М. — 315

Лютый А. — 316, 325

Лядов В. — 104

Маевский В. — 108, 166, 178

Макаренко Є. А. — 420

Макгрегор О. Р. — 347

Маринко Г. И. — 193

Маринко И. В. — 167, 193, 293

Марион Д. — 29

Матвеев В. А. — 41, 49

Матковский Н. — 24

Мащенко I. Г. — 294, 317

Мезенцев В. Ф. — 326

Менделевич Г. — 95

Меньшиков В. В. — 303

Меньшиков В. М. — 179, 303

Минаев В. Н. — 28

Мироненко Н. Н. — 381

Михайлов С. А. — 394, 421

Мицкевич Э. — 401

Мовчан М. — 340

Морозов Е. — 194

Мыцик Л. Н. — 336, 361

Мэллет М. Ф. — 400 (ред.-сост.)

Мэррил Дж. — 374

Неев В. — 318

Новгородцев С. — 308

Новиков Н. В. — 52

Носов Л. — 86

Оганов Г. — 245, 249

Олдридж Д. — 87, 99, 125, 140

Орестов О. Л. — 109

Орехова С. Г. — 232

Орлов Ю. Я. — 210

Осадчук Б. — 382

Осипов В. Д. — 76, 88, 195

Пальгунов Н. Г. — 50

Панкина О. Г. — 260, 292 (ред.)

Панфилов А. — 126

Парсонс Ф. — 10

Пархитько В. — 53

Паскуали А. — 250

Пахомов Н. — 337

Пашко Н. С. — 156

Петрів Л. А. — 362

Петрів Т. І. — 362

Петров Л. В. — 196

Петрова С. Л. — 330 (сост.)

Петряшина Н. — 180

Писарек В. — 181

Питерсон Дж. — 211

Питерсон Т. — 366, 396

Плющ В. — 309

Погодаев Н. П. — 261

Поздеева Л. В. — 440

Позин В. — 23

Покальчук Ю. — 363

Полис Т. В. — 266 (сост.)

Поляков Ю. — 364

Привалова Е. А. — 212

Прудивус Н. И. — 455

Райли Дж. — 54

Райли Дж. младший — 54

Рамазанова Н. К. — 110, 127, 168

Рамельсон Б. — 240

Рид Д. — 401

Рихтер А. Г. — 319

Розум О. — 395

Ружников В. Н. — 264

Рыжиков В. А. — 49

Рыкованов П. Я. — 441

Рябий В. Я. — 142

Сапунов В. И. — 442, 443, 456

Свешников А. — 348

Северов А. — 214

Сельдес Дж. — 20

Семенов В. С. — 217, 225, 256

Семенов Е. — 15

Сергеев Г. С. — 67

Серый Я. Н. — 182

Сиберт Ф. — 366, 396

Сидоренко Н. — 349, 383, 424, 444

Скосырев В. — 397

Слісаренко І. Ю. — 398, 423 (упорядн.)

Смирнова И. С. — 351, 367, 384, 385, 386, 425, 426, 445

Сміюн О. Д. — 142

Соколов В. С. — 307, 368, 446

Соколовський М. — 399

Соловьева И. И. — 262

Соломатин Н. Н. — 102, 128, 129

Солонин Ю. Н. — 278

Станович М. — 327

Станько А. И. — 437

Стрельников Р. В. — 270

Стровский Д. Л. — 387

Стуруа М. — 79

Стюарт К. — 11

Сухоруков К. М. — 263

Сэмпсон А. — 184

Таран Л. — 427

Телень Э. Ф. — 143, 158, 226

Терешкова З. — 328

Тихий Й. — 111

Ткаченко О. — 428

Тодд Д. — 43

Тодд О. — 55

Тодоров Д. — 215

Трубицына И. В. — 246

Туркатенко Н. — 131

Туровская М. — 144

Ульянова М. И. — 12

Уокер М. — 304

Урина Н. В. — 59, 216

Ф. Р. — 13

Фабрициус Ф. — 352

Файрстоун Ч. — 401

Федорченко А. М. — 305

Федотов М. А. — 356 (ред.)

Феофанов О. А. — 185

Феофанова А. — 457

Ферхульст С. — 402

Фирсов Б. — 89

Фісанов В. — 341

Фридрих Г. — 21

Фролова И. И. — 197

Хаксли О. — 403

Хатт А. — 33

Холдар Свен. — 448

Хорольский В. В. — 449, 450

Хорунжий Н. — 132

Хромченко Н. А. — 342

Худолей К. К. — 282

Цатурова К. К. — 271

Черняков Б. І. — 370, 404, 405, 406, 407, 408, 429, 430

Чиршева Г. Н. — 288

Чуксеев В. Я. — 283

Шамилов М. Н. — 160, 169

Шевцов Н. — 180

Шерковин Ю. А. — 161

Шиканян И. Н. — 241

Шкляр В. І. — 388, 409

Шмаков П. — 34

Шрамм У. — 366, 396

Шустова С. Р. — 247

Энтин В. Л. — 297, 329

Энтман Р. — 401

Юстес Д. — 69, 80

Ядов В. (ред.) — 85

Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне

Чотири століття британської журналістики

Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання Праці викладачів || Студентські роботи || Різне

Чотири століття британської журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне