Ласкаво просимо

Умови формування вдалого заголовка

УДК УДК 070. 1

Проблема формування виразного, точного, вдалого газетного заголовка — одна з найактуальніших потреб сучасної газетної журналістики. Спробуємо назвати деякі умови формування вдалих назв журналістських матеріалів.

1. Стислість, лаконічність

Заголовок повинен бути схематичним і коротким. Лаконічність назв чи їх розгорнутість можуть бути ознакою як індивідуального журналістського почерку, так і стилю друкованого видання взагалі. Довжина заголовка іноді залежить від жанрової специфіки матеріалу. При створенні лаконічних заголовків також вживають односкладні, неповні, елептичні, "уламкові", "парцельовані" синтаксичні конструкції, які за своєю змістовою недостатністю спонукають аудиторію до пошуку опущеної "ланки" у змісті твору. "Уламкова" конструкція виявляє смислову потенцію слів, посилює їх синтезуючі можливості. Парцеляція допомагає вилучити всі другорядні елементи з назви і синтаксично оформити "урізані" частини тексту в єдине ціле.

2. Економічність

Принципом економії є закономірне прагнення журналіста до прискореного і полегшеного передавання інформації, досягнення максимуму комунікативного ефекту при мінімальній витраті мовних засобів. Зміст слова у заголовку повинен бути особливо містким. Для економного формування газетного заголовка вживають абревіатури, неологізми, використовують складання слів, багатозначні слова та омоніми, перифрази, плеонізм тощо. Тавтологія допустима лише у формі свідомого художнього прийому. Сегментовані конструкції у цьому випадку не є продуктивними.

3. Однозначність

Однозначність більше притаманна інформаційним жанрам, де слово виступає в прямому, неускладненому значенні. Багатозначність іноді притаманна заголовкам, вираженим бездієслівними реченнями. Однозначність, притаманна інформаційним заголовкам, для назв аналітичних та публіцистичних матеріалів зовсім не обов'язкова.

4. Адекватність

При ознайомленні з заголовком реципієнт прогнозує зміст тексту. Якщо це прогнозування неможливе, читач із цікавістю звертається до твору. Адекватність сприймання тексту прямо пов’язана з ефектом посиленого очікування, що залежить від змісту заголовка. Якщо подальший виклад спростовує читацький прогноз щодо змісту тексту, виникає протилежний ефект обманутого очікування. Тому важливо не порушити змістовий зв’язок заголовка і тексту. Семантичність полів тексту має ключові та неключові слова. Саме ключові семи й повинні входити у назву твору.

5. Оцінність

Оцінність притаманна найчастіше аналітичному та публіцистичному жанру, де переважає авторська інтерпретація факту. Оцінності заголовкам насамперед надають означення, найчастіше виражені прикметником або числівником. Для надання заголовку позитивної оцінності рекомендується використання "високої" книжної лексики, різноманітних порівнянь і епітетів, антонімів, застосування прийомів поетичної інверсії та ритмічної організації. Негативної оцінності газетним назвам надають фразеологізми, прислів'я і приказки.

6. Експресивність

Невичерпним джерелом експресивності у сфері газетних заголовків є система образних засобів художньої літератури і публіцистики: тропи, стилістични фігури, розмовна лексика, фразеологія тощо. Ефективні засоби створення експресивних газетних назв: використання у незмінному вигляді приказок, прислів'їв, фразеологізмів, цитат; семантико-синтаксична трансформація і переосмислення заголовних стандартів (заміна компонентів у прислів’ях, фразеологізмах, порушення їх лексико-граматичної цілісності, урізання, введення нових несподіваних компонентів тощо); елементи спонукальної, запитальної та розмовної інтонації (заклик, запитання, звернення до читача, діалогічність тощо); різноманітні способи передавання інтимізуючих інтонацій, що допомагають створювати на газетних сторінках атмосферу взаєморозуміння між автором і читачем; наближення заголовних структур до структур розмовної мови.

7. Рекламність

Існує кілька способів створення рекламних заголовків: лексичні, лексико-семантичні, синтаксичні та пунктуаційні.

Рекламність заголовка не повинна зводитись до зовнішньої привабливості. Кожне видання має звертати увагу на те, щоб на газетній шпальті заголовки такого типу використовувались лише там, де привертання читацької уваги є необхідним. Рекламні заголовки виконують функцію деякого шуму, оскільки не дають читачеві точного уявлення про зміст публікації, дезорієнтують і дезінформують його, спекулюють на його цікавості.

8. Поєднуваність елементів заголовного комплексу

Заголовний комплекс — система заголовків одного чи кількох об'єднаних матеріалів або система заголовків одного тексту. Частини заголовного комплексу, як правило, між собою пов’язані. Порушення смислового зв'язку іноді створюють стилістичні ефекти, а невміле використання цього засобу, випадкове сполучення частин комплексу — помилки. Непередбачений комічний ефект виникає тоді, коли рубрика випадково пов’язується структурно з заголовком. Частини заголовного комплексу несподівано стають частинами одного речення, і при буквальному їх розумінні виникає стилістичний ефект "смислових ножиць". Заголовний комплекс може бути плеонастичним, коли його частини повторно виражають один і той же зміст. Чимало газет вживає в назвах рубрик називні речення. Зв’язок між заголовком і підзаголовком має бути за формулою "повідомлення-уточнення".

Отже, серед основних вимог, яким мають відповідати газетні заголовки, ми назвали стислість, економічність, однозначність, інформативність, адекватність, оцінювання, експресивність, рекламність, поєднуваність із іншими елементами заголовного комплексу. Існує безліч способів їх формування у сфері газетних назв, але всі вони потребують більш ґрунтовного вивчення.