Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Явище вторинної номінації в газетно-журнальній публіцистиці

Олена Шаповал

УДК 82-92

Вторинна номінація — найменування денотату, що вже має в даному контексті ім'я — виступає як одна із головних особливостей газетно-публіцистичного стилю, виділяє його серед інших функціональних стилів і виявляється на всіх "рівнях" мови, особливо в лексиці.

Способи номінації, вживані виключно як засоби вторинного йменування, виникли шляхом формального перетворення колишніх лексичних і надлексемних одиниць. Наприклад, абревіація, усічення є компресійними способами номінації. Абревіація — злиття в одне слово усічених слів, які утворюють словосполучення: Кабінет Міністрів — Кабмін (ПіК. — 2000. — № 2. — С. 33); Київська рада — Київрада (Хрещатик. — 1999. — 7 груд. — С. 4); завідувач відділення — заввідділення (ПіК. — 1999. — № 25. — С. 26); головний лікар — головлікар (ПіК. — 1999. — № 25. — С. 26); державна безпека — держбезпека (ПіК. — 1999. — № 22. — С. 14); Національний банк — Нацбанк (ПіК. — 1999. — № 28. — С. 4); обласна споживча спілка — облспоживспілка (Зоря. — 2000. — 27 лип. — С. 3); міська державна адміністрація — міськдержадміністрація (Урядовий кур'єр. — 1999. — 12 черв. — С. 6); Міністерство аграрної промисловості — Мінагропром (Урядовий кур'єр. — 1999. — 12 черв. — С. 6); обласна радіокомпанія — облтелерадіокомпанія (Зоря. — 2001. — 6 лют. — С. 2); Українська залізниця — Укрзалізниця (Зоря. — 2001. — 3 лют. — С. 1).

Різновидом абревіації виступає акронімія — утворення слова шляхом з'єднання початкових літер слів, які входять до вихідних словосполучень: Національна комісія регулювання енергетики — НКРЕ (Зоря. — 2001. — 3 лют. — С. 1); Міжнародний валютний фонд — МВФ (Урядовий кур'єр. — 1999. — 12 черв. — С. 1); Світовий банк — СБ (Урядовий кур'єр. — 1999. — 12 черв. —С. 1); Державне інформаційне незалежне агентство України — ДІНАУ (Урядовий кур'єр. — 1999. — 8 лип. — С. 1); контрольно-рятувальна служба — КРС (ПіК. — 2000. — № 2 — С. 32); асоціація українських письменників — АУП (ПіК. — 2000. — № 7. — С. 38); постійне місце проживання — ПМП (ПіК. — 1999. — № 24. — С. 28); Державна податкова адміністрація — ДПА (ПіК. — 1999. — № 28. — С. 4); Національний банк України — НБУ (ПіК. — 1999. — № 28. — С. 14); Державна автомобільна інспекція — ДАІ (ПіК. — 1999. — № 28. — С. 4).

Універсальним прийомом вторинної номінації в газетно-журнальному тексті на синтаксичному рівні є займенникова референція. Вторинні номінати-займенники виконують функцію актуалізаторів вихідного найменування.

Наприклад: "... Євген Марчук заявив, що мова про це на нараді не йшла. Разом з тим, він зауважив..." (Зоря. — 2001. — 27 січ. — С. 1); "До дружби між країнами не просто далеко, її ніколи не буде... (День. — 1999. — 9 груд. — С. 2); "Каштан ще тільки зацвітав, і його крона здавалася жіночою головою..." (Літературна Україна. — 1999. — № 31. — С. 2); "І люди мають право на захист, вони можуть бути впевнені: якщо трапиться лихо, їм є кого покликати на допомогу" (Зоря. — 2001. — 27 січ. — С. 1); "Вони — це сто дніпропетровських сиріт, які коштом фонду поїхали на канікули до Києва" (Зоря. — 2001. — 1 лют. — С. 1).

Найбільш характерним прийомом вторинної номінації на словотворчому рівні є:

а) складне слово, утворене з'єднанням двох самостійних номінатів даного денотату: Там робітники-висотники цієї організації приступили до реконструкції телевежі: робітники — висотники -> робітники-висотники (Зоря. — 2001. — 6 лют. — С. 1); Комерційно-кримінальна драма на 3 дії: комерційно — кримінальна -> комерційно-кримінальна (ПіК. — 2000. — № 30. — С. 15); Мешканці ж Шевченкового лають попа-цілителя, не добираючи слів: попа — цілителя -> попа-цілителя (ПіК. — 1999. — № 28. — С. 4); бабусі — прабабусі -> бабусі-прабабусі (Зоря. — 2000. — 27 лип. — С. 4); мамі — пенсіонерці -> мамі-пенсіонерці (Зоря. — 2000. — 27 лип. — С. 4); зерно — пшениця -> зерно-пшениця (Зоря. — 2000. — 27 лип. — С. 3);

б) стягнення, що для публіцистичного стилю дуже характерно: Укргідрометцентр — Український гідрометеорологічний центр (Урядовий кур'єр. — 1999. — 8 лип. — С. 1); облдержадміністрація — обласна державна адміністрація (Зоря. — 2001. — 27 січ. — С. 1); міськдержадміністрація — міська державна адміністрація (Урядовий кур'єр. — 1999. — 12 черв. — С. 6).

Одними із засобів вторинної номінації є перифрази, метафори, метонімії, які характеризуються семантичною двоплановістю, виконують у газетно-публіцистичному стилі естетичну та експресивну функції.

Перифрази належать до постійних засобів оновлення лексикону газети, журналу, збагачення їх зображувальних ресурсів. Описові вислови є засобом експресивно-емоційного публіцистичного відображення дійсності.

У публіцистичних текстах перифрази часто використовуються для уникнення повторів і водночас висловлення авторського ставлення до об'єкта розповіді: Маргарет Тетчер називають "залізною леді" — "Англійське королівство не бачило таких реформ з часів "залізної леді" (Наше місто. — 2000. — 10 черв. — С. 3); І. Нечуя-Левицького — "великим майстром слова" — "Ось такі життєві суспільні уроки дав нам великий майстер слова" (Літературна Україна. — 1998. —17 груд. — С. 1); Тараса Шевченка — "українським Месією" та "великим Кобзарем" — "Олеся Бузину катують за те, що він насмілився на власний погляд на життя українського Месії... Чи справді він паплюжить пам'ять великого Кобзаря..." (Україна сьогодні. — 2000. — 29 жовт. — С. 1). Від частого вживання, зокрема в засобах масової інформації, позитивні якості перифрази нівелюються і перетворюються на штамп ("королева полів", "голубе паливо" — "Кукурудза ж — у полі. Чому до "Королеви полів" така пошана?" (Партнер. — 1999. — № 7. — С. 27); "У 2001 році можлива газова криза у вигляді дефіциту голубого палива" (Зоря. — 2000. — 12 серп. — С. 2)).

Дотримуючись комунікативного осмислення елементів, характерних для газетно-журнального стилю, можна стверджувати, що у його межах діє як стандартна номінативна одиниця — певне слово, так і його "комунікативний замінник": "комунікативна діяльність визначає відбір не тільки готових одиниць номінації, але й ... постійно створюваних номінацій" (Нікітевич, 1985, с. 23).


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові