Ласкаво просимо

Фразеологізми із суфіксами суб'єктивної оцінки (на матеріалі газетних текстів)

УДК 811.161.2'366

У статті подано аналіз формування і функціонування демінутивів як одного із засобів створення оцінної спрямованості публіцистичного повідомлення.

Ключові слова: суфікси суб'єктивної оцінки, емоційно-оцінні лексеми, фразеологізми.

It is given the analysis of forming and functioning of diminutives as one of the facilities of estimation of publicistic text.

Key-words: suffixes of subjective estimation, emotional and evaluation tokens, phrasesets.

У сучасну епоху інтенсивного писемного спілкування зростають комунікативно-прагматична ефективність газети, її можливість впливати на людей, переконувати та спонукати їх до дії, формувати масову свідомість. Ефективність такого впливу й адекватність сприймання аудиторією залежать передусім від вибору журналістом мовних засобів. На рівні словотвору одним із знарядь такого впливу на адресата та засобом творення оцінної спрямованості повідомлення, що орієнтує читача на певне сприймання, є емоційно-оцінні демінутиви. Словоформи із суфіксами суб'єктивної оцінки є характерної ознакою публіцистичного стилю. Тому мета цієї статті полягає у з'ясуванні ролі демінутивів та їхньої здатності впливати на ознаку оцінності через суб'єктивне сприймання у газетно-публіцистичних текстах.

У дисертаційному дослідженні С. П. Коновець проаналізовано проблему оцінки в сучасному мовознавстві, визначено роль та місце оцінного компонента в лексичному значенні слова, з'ясовано структуру оцінки, параметри емоційної шкали, розмежовано поняття "емоційний", "оцінний" та "експресивний"; "конотація" та "оцінка". Дисертантка переконливо доводить, що у вираженні словотвірної оцінності найпродуктивнішим є суфіксальний спосіб творення емоційно-оцінних лексем, підкреслює важливу роль словотворчих суфіксів і твірних основ у формуванні позитивного оцінного значення та негативного емоцій-ного забарвлення фразеологічних одиниць. У науковій праці на матеріалі іспанської періодичної преси досліджено функціонування фразеологізмів як комунікативно-прагматичних одиниць [2].

І. Чобот окреслює основні напрями дослідження проблеми категорії оцінки та засобів її вираження у публіцистичному мовленні. Оцінність розглядається як особлива семантико-прагматична категорія, а добір і впорядкування мовних засобів визначається насамперед їх оцінними властивостями і можливостями. Оцінний аспект тексту складається зі значень, які реалізуються на всіх рівнях мови - у морфології, лексиці, синтаксисі. Авторка статті зосереджує увагу на аналізі лексичних та синтаксичних засобів вираження оцінності [5].

Не вирішеною раніше частиною загальної проблеми є дослідження емоційно-оцінного потенціалу демінутивів у складі фразеологічних одиниць на газетно-публіцистичному матеріалі. Вивченню саме цього аспекту присвячено статтю. Мета статті полягає у з'ясуванні ролі суфіксів суб'єктивної оцінки у досягненні емоційно-оцінного ефекту (на матеріалі газетних текстів).

Серед найрізноманітніших засобів виразності газетно-публіцистичної мови особливе місце посідають фразеологізми. Це найвиразніші мовні форми естетичного сприйняття, оригінального мислення народу, вартісних орієнтацій, які відображають "чуттєвий" український характер. У фразеології знайшли належну естетичну оцінку всі явища суспільного й особистого життя людини. Недаремно фразеологізми називають "блискучими зразками моральних суджень", які рекомендують, наставляють, оцінюють [3, 71]. Тому у фразеології чи не найяскравіше виявляється національна специфіка мови та її емоційно-оцінний потенціал.

Фразеологізми досить часто вживаються у мові газети, і це не випадково. Серед причин, що зумовлюють інтенсивне вживання фразеологізмів у сучасній періодиці, ми виділимо такі, що є найважливішими:

- проста, зрозуміла форма, відтворюваність за готовим зразком, що дає змогу просто говорити про складні явища, зв'язки та взаємини і "не вимагає від читача невиправданих зусиль для декодування повідомлення та оцінки" [2, 137];

- лаконічність, стислість фразеологічних одиниць, досить економних за складом і дуже вагомих за змістом; їхня здатність узагальнювати, резюмувати попередні думки;

- образно-метафорична форма, емоційно-експресивна виразність фразеологізмів допомагає не тільки створити певні картини, образи, й викликає емоційний відгук адресата. Образно-емоційний характер усталених словосполучень робить текст цікавішим, пробуджує уяву читача, його інтерес до повідомлення, а це полегшує сприймання складної політичної інформації, зацікавлює реципієнта;

- здатність фразеологічних засобів давати оцінку, виражати ставлення автора до зображуваних подій. Журналіст крізь призму народної мудрості дає власну (суб'єктивну) оцінку інформації, спонукає читачів до вираження свого ставлення до зображуваного;

- здатність зворотів трансформуватися, переосмислюватися, зберігаючи, а подекуди й посилюючи свої експресивні можливості.

- неконкретизована адресованість усталених словосполучень дає змогу звертатися до масової аудиторії та до кожного зокрема.

Як слушно зауважує у зв'язку з цим С. П. Коновець, "чим більше журналіст використовує фразеологізми, тим яскравіше його виступ, ефективнішим є вплив на читача. Тому принципово важливим є те, якими прийомами він користується, коли вживає фразеологічні вирази, що нового привносить в їх зміст і склад" [2, 123].

Емоційно-оцінний потенціал фразеологізмів досягається численними мовними одиницями, серед яких велику роль відіграють словотвірні засоби, зокрема суфікси суб'єктивної оцінки. В українській фразеології широко репрезентовано словотворчі варіанти компонентів усталених словосполучень. Наприклад: підставляти ногу (ніжку), кістки (кісточки) перемивати, міняти мов рукавиці (рукавички), пальці (пальчики) оближеш та ін.

Деякі з них різняться сферою вживання: підставляти ногу; стара пісня; як з голочки; позолотити руку (загальновживані) - підставити ніжку; стара пісенька; як з голки; позолотити ручку (розмовні).

Однак більшість варіативних фразеологічних одиниць із варіантними компонентами різняться семантичними відтінками: кругла сума - кругленька сума, ласий шматок - ласенький шматочок, зуби показувати - зубки показувати, влучити в саме яблуко - влучити в саме яблучко.

Експресія фразеологізмів із безсуфіксними компонентами є нейтральною або більш зниженою, а із здрібніло-пестливими суфіксами - посилюється, збільшується ступінь вияву ознаки або інтенсивність дії, пом'якшується негативна оцінка.

Фразеологізми, до складу яких входять демінутиви, передають більшу експресивність і оцінність, ніж відповідні стійкі сполучення без цих компонентів. Отже, семантичні та емоційно-оцінні властивості фразеологізмів нерідко зумовлюються словотворчими особливостями того чи іншого елемента фразеологічної одиниці. Журналіст може вибрати із фразеологічних засобів вираження такий варіант, який більше відповідає змісту висловлювання, його меті й завданням, характерові тексту.

Слід зазначити, що для української фразеології вживання демінутивних формантів є досить показовим явищем, що зумовлюється й особливостями національно-психологічного складу носіїв мови, зокрема такими домінантними рисами українців, як емоційність, ніжність, лагідність, ліризм, про які чимало писали історики, етнографи, психологи, мовознавці. Емоції допомагають орієнтуватися у зовнішньому світі. Адже, суфікси суб'єктивної оцінки у складі лексем здатні нести у собі, крім основної, додаткову інформацію про пізнавально-оцінне ставлення до фактів дійсності. Зрозуміло, що важливу роль відіграють твірні основи, які є носіями об'єктивно-логічного значення. Демінутиви ж надають значенню твірної основи певних емоційно-оцінних відтінків.

Використання у газетних текстах здрібніло-пестливих суфіксів у складі фразеологізмів, на наш погляд, має два плани: з одного боку, вони надають більшої виразності, експресії, з другого - посилюють оцінний ефект фразеологізмів, а отже, й повідомлення в цілому. І ці два плани "працюють" на основне завдання газети - ефективно вплинути на адресата повідомлення. Емоційність та оцінність фразеологічних одиниць включено в процес переконання й аргументації. Важливе значення при цьому має контекст, адже у ньому найяскравіше виявляються семантичні можливості демінутивів у складі усталених зворотів. Тому взаємодія фразеологізмів із контекстом іноді є домінантною при визначенні емоційно-оцінних можливостей демінутивів.

Суфікс здрібнілості у певному контекстуальному оточенні надає фразеологізму цілу гаму відтінків - від мейоративних (співчуття, доброзичливість, схвалення) до пейоративних (зневагу, іронію, осуд). Семантика демінутивів, як правило, вже не пов'язана з поняттям реальної зменшеності (тобто розміром, обсягом), вони за певних умов служать засобом вираження суб'єктивної оцінки.

За роллю демінутивних формантів у творенні емоційно-оцінних відтінків фразеологізмів виділимо такі групи: а) позитивно оцінні; б) негативно оцінні.

Значення позитивної суб'єктивної оцінки властиве таким фразеологізмам із демінутивними компонентами у їхньому складі:

1. А от у нашого президента Леоніда Даниловича Кучми спогад з дитинства залишив чорнослив у молоці. Настільки він смачний, що і справді пальчики оближеш. (Україна молода. - 26. 06. 2002. - С. 13).

Суфікс суб'єктивної оцінки -ик- посилює ступінь вияву ознаки фразеологізму "що-небудь дуже смачне" [5, 570].

2. Уражена в самісіньке серце Америка здригнулася від болю [Високий замок. - 12. 09. 2002. - С. 4].

Демінутив у складі фразеологізму допомагає збільшити ступінь вияву таких почуттів, як біль, страждання та посилити оцінку осуду, неприйняття таких дій. Значення фразеологізму "завдати кому-небудь страждань, душевного болю" [5, 150] стає загостренішим - дуже великих страждань і сильного душевного болю.

3. Минулого тижня впливова британська газета "Гардіон" влучила в саме яблучко, зазначивши: своїми словами та вчинками президент США Джордж Буш і його адміністрація іноді сіють серед американців більший страх, ніж Осама бен Ладен та "Аль-Каїда" (Україна молода. - 18. 06. 2002. - С. 5).

Влучити в саму точку (ціль, яблучко) - "говорити, робити саме те, що потрібне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації" [5, 138]. Використовуючи фразеологізм із демінутивним компонентом, автор посилює переконання, стверджує свою позицію, кваліфікує оцінку британської газети "Гардіон" як точнісіньке попадання у ціль, безпомилковість оцінки певних дій президента США та його адміністрації.

Слід підкреслити здатність фразеологізмів із демінутивними компонентами досить влучно характеризувати не лише конкретну особу, її діяльність, поведінку, й певне явище, процес, увиразнюючи, виокремлюючи його з-поміж інших.

Серед відтінків суб'єктивної оцінки, які виражаються зменшено-емоційними суфіксами, у журналістських матеріалах переважають пейоративні - іронія, зневага до когось або чогось, фамільярність, осуд. Наведемо приклади таких фразеологізмів із газетних текстів, визначивши роль демінутивних формантів у створенні емоційно-оцінних відтінків.

І. Пом'якшення негативної оцінки:

1. Перемивши відомій актрисі Гвінет Пелтроу всі кісточки після її зауважень про нерішучість британських чоловіків у стосунках із прекрасною статтю, "жовта " преса взялася "підшукувати" їй гідного бойфренда.

Значення цього фразеологізму "займатися пересудами, обмовляти кого-небудь" [5, 616] пом'якшується демінутивним формантом (не кістки, а кісточки), трохи спокійнішою стає інтонація, оскільки зацікавленість преси життям відомих і популярних людей є закономірною, а вишукування і "смакування родзинок" особистих стосунків "жовтою" пресою - особливістю життя публічних людей.

2. Так от, якщо вам "пускають бісики", будьте на сторожі: цілком імовірно, на вас просто хочуть перекласти свою роботу (Україна і світ сьогодні. - 29. 03. 2002. - С. 8).

Зміст фразеологізму "кокетувати, загравати з кимось, привертати до себе увагу" [5, 718] найвиразніше сконденсовано в одному з його компонентів - демінутивному утворенні, яке не просто пом'якшує негативну оцінку, а ще й підкреслює (зважаючи на контекст) легковажність, нещирість взаємин між начальником і підлеглим, якщо їхня мета - лише задоволення власних потреб.

Серед стилістично нейтральних слів експресивність фразеологізмів є досить виразною, красномовною, тому значну їх частину в газетних текстах беруть у лапки.

ІІ. Збільшення міри вияву ознаки чи інтенсивності дії, посилення негативного враження від ознаки чи дії.

1. В чужому оці видно навіть порошинку (Україна і світ сьогодні. - 14 - 20. 09. - 2002. - С. 4).

Демінутивний суфікс -к- у поєднанні з підсилювальною часткою навіть, надаючи значення здрібнілості предмету (не порошину, а порошинку), посилює негативне враження від дії: помічати найменші, абсолютно всі недоліки, похибки у комусь, часто не зважаючи на власні, бути надмірно прискіпливим, і цим викликати осуд у адресата.

2. Ця рекламна кампанія обійдеться спонсорам у кругленьку суму, адже вони планують розоритися аж на 500 мобільних телефонів (Україна молода. - 14. 09. 2002. - С. 8).

Значення фразеологізму кругла сума (цифра) "досить велика, значна кількість, сума" [5, 940 ] увиразнюється здрібніло-пестливим суфіксом -еньк-, який збільшує ступінь вияву ознаки і несе іронічний відтінок авторського ставлення до першого чемпіонату на Україні з метання мобільних телефонів.

3. Так і лідер СДПУ (о) знає собі ціну - він не підлабузник на побігеньках, чия кар'єра залежить від патрона (Україна молода. - 14. 06. 2002. - С. 3).

Бути на побігеньках - "перебувати у залежному становищі, виконуючи чиї - небудь незначні, дрібні доручення, роблячи послуги комусь" [5, 64].

Це заперечення (не підлабузник на побігеньках) разом із здрібніло-пестливим суфіксом -еньк-, який підкреслює в цьому контексті відсутність значимості, вагомості, самостійності політичної діяльності лідера, посилює іронічний ефект (він не на побігеньках, він знає собі ціну) і негативне враження від дії.

4. От тільки битися з революціонерами, схоже, ніхто не збирається. Влада навчена гірким досвідом. Хіба "ніжку підставлять", як це зробив, для прикладу, мер Києва Олександр Омельченко.

Негативне значення фразеологізму "робити неприємності, перешкоджати кому-небудь у чомусь" [5, 640] посилює демінутивний формант -к, який увиразнюється іронія щодо дій політичних лідерів - нишком щось зробити погане спідтишка.

5. Вони й стоять за кровні інтереси трудівника, наші профспілки. Тільки не горою, а так собі - горбочком. І цей горбочок об'їжджає роботодавець, хай то є держава чи приватник (Київський вісник. - 30. 11. 2002. - С. 2).

Трансформація фразеологізму шляхом протиставлення та вживання лексеми з демінутивним формантом -очк- (стояти не горою, а горбочком) дозволяє журналістові яскраво й наочно описати сучасний стан діяльності профспілок, веде до створення наростання інтенсивності ознаки, посилює негативну оцінку - іронії, осуду дій профспілок та їхніх лідерів.

Демінутивні утворення у складі фразеологізмів із значенням негативної суб'єктивної оцінки переважають у гостро критичних статтях, репортажах, фейлетонах. У матеріалах сатиричного спрямування вони вживаються як виразний та економний засіб іронії, фамільярності. Зменшено-пестливі суфікси в семантиці фразеологізмів, що несуть негативно-оцінну характеристику, з другого боку, посилюють негативне враження та "збільшують ступінь вияву ознаки чи інтенсивності дії, а з іншого боку, "пом'якшують" негативну оцінку, "озвучують" її "спокійнішою інтонацією" [1, 19].

Фразеологізми із суфіксами суб'єктивної оцінки у своєму складі допомагають висловити думку зрозумілими читачеві формами, адже виникли вони на розмовному ґрунті, зросли на народній мудрості, тому надають задушевно-простих і переконливо-щирих інтонацій газетній мові, а це поліпшує сприйняття інформації.

Отже, ми з'ясували, що нерідко емоційно-оцінне навантаження фразеологізму концентрується на певному компоненті, зокрема на здрібніло-пестливому суфіксі. Уживання демінутивних формантів у складі усталених зворотів сприяє економії викладу, сконденсованості думки та її експресивно-емоційному вираженню, а також виявленню авторського ставлення до описуваних фактів, явищ чи подій.

Демінутиви у складі фразеологізмів є важливим джерелом експресивно-емоційної насиченості, ефективним засобом вираження позитивної чи негативної оцінки, тим-то, вони надають газетному текстові певної сили впливу, допомагають створювати специфічну образність. Уживання суфіксів суб'єктивної оцінки у складі фразеологічних одиниць є важливим фактором, що впливає на посилення виражальних можливостей усталених словосполучень, на ступінь вияву ознаки або інтенсивності дії.

Подальші наукові розвідки можуть бути присвячені виявленню основних способів російсько-українського перекладу фразеологічних одиниць із демінутивними компонентами у сучасній газетній періодиці, з'ясуванню типових труднощів перекладу стійких сполучень та їх емоційно-оцінному потенціалові у мові оригіналу і перекладу.

1. Бабич Н. Д. Суфікси суб'єктивної оцінки в семантиці фразеологізмів // Словотвірна та семантична структура української лексики. - Львів, 1991. - 126 с.

2. Коновець С. П. Комунікативно-прагматичні особливості актуалізації фразеологізмів у дискурсі сучасної преси (за матеріалами іспанських періодичних видань): Дис. … канд. філол. наук. - К., 2002. - 167 с.

3. Куліш Ж. В. Проблема еквівалентності у перекладі на близькоспоріднену мову: Автореф. дис. … канд. філол. наук. - К., 1993. - 15 с.

4. Чобот І. Категорія оцінки та засоби їх вираження у текстах публіцистичного стилю // Східнослов'янська філологія здобутки та перспективи: Збірник матеріалів Всеукр. студ. наук. конференції. - Кривий Ріг, 2002. - С. 191 - 195.

5. Фразеологічний словник української мови у 2-х книгах // В. М. Білоноженко, В. О. Вінник, І. С. Гнатюк та ін. - 2-е вид. - К.: Наукова думка,1999. - 980 с.