Ласкаво просимо

Методика смислово-експресивного картування в роботі редактора

УДК 070. 41

Запропоновано використання методики смислово-експресивного картування для аналізу публіцистичного тексту. Такий аналіз дає змогу виявити наявні в тексті смислові нашарування, декодувати потенційний додатковий смисл, оцінити ефективність впливу повідомлення на читача.

Ключові слова: модель тексту, імпліцитний смисл, граф, структура смислу та емоції.

It is given to use the methods of semantic-expressive applications for analysis of publicistic text. Such an analysis enables to reveal the available semantic stratification in the text, to decipher the potential complementary sense and to estimate the efficiency of influence of text on the reader.

Key-words: model of text, implicit sense, graph, pattern of sense and emotions .

Практичні потреби підготовки редакторських кадрів, зокрема для спеціалізації редагування освітніх видань, піднімають проблему адекватного розуміння, а отже, й редагування авторського задуму спеціалістом-редактором. Формування умінь і навичок редагування передбачає озброєння студентів методиками аналізу тексту, створення міцної бази знань комунікаційного плану, усвідомлення студентами закономірностей і законів сприймання, поширення інформації, зміни інформаційного поля, вміння оперувати шляхами до свідомості реципієнта. Задоволення цих потреб передбачає впровадження в навчальний процес методик оперування текстом та практичну перевірку їх ефективності.

Однією з таких методик, яка у процесі використання для підготовки студентів-редакторів виявила досить високу ефективність, є методика смислово-експресивного картування публіцистичного тексту. Вона розроблена з метою виявлення наявних у тексті смислових нашарувань як важливих елементів для декодування читачем потенційного додаткового смислу. Прийом картування досить поширений у сучасному текстознавстві та психолінгвістиці [2, 5 - 7, 10], проте графова репрезентація тексту з метою вияву смислових нашарувань в їх проекції на фасцинацію донині не використовувалася.

Методика смислово-експресивного картування базується на осмисленні й визначенні параметрів значення, але аж ніяк не змісту. Відстеження змістових елементів, звісно, дасть змогу повніше виявити картину тексту у співвідношенні з дійсністю. Але, з іншого боку, надмірна деталізація зробить цей інструмент дослідження надто громіздким (особливо при дослід-женні текстів великого обсягу), та й змістові елементи в процесі сприймання однаково постають через смислові узагальнення. Предметом дослідження в цій методиці виступають логічний підмет тематичного блоку (чи твору) як суб'єкт діяльності, логічні додатки як об'єкти діяльності (чи ознаки), а також зв'язки між ними та емоціогенність такого вияву залежностей у тексті через зіставлення з дійсністю. Методика враховує умови і характер віяльного спілкування, а також ситуації мовлення в цілому.

Аналіз тексту за розробленою методикою передбачає створення системи графів, що відображають логічну та емоційну сторону (денотативні та конотативні співвідношення) публіцистичного тексту. Оскільки тема, як згадувалося раніше, виступає логічним підметом висловлювання [9], цілком закономірно припустити, що при побудові графа тема виступає основою для виділення денотатних меж висловлювання.

Створюючи моделі тексту, будемо використовувати такі позначення:

вихідне значення смислового блоку, логічний підмет, тема і привід висловлювання.

денотати смислового блоку

межі смислового блоку

прямі зв'язки між блоками і денотатами

непрямі зв'язки між блоками і денотатами

додаткові характеристики, яскраво виражене конотативне значення.

Проілюструємо методику (див. рис. 1) на прикладі аналізу тексту "Віртуози балалайки" [1]. Послідовність аналізу мотивується процесом вираження через граф структури розгортання смислу та емоції. Методику описано у вигляді послідовних кроків.

Крок 1. Вираження згорнутої структури графа. Виділяємо смислові вузли (тематичні блоки з позиції структури) і подаємо їх залежно від розміщення в тексті (рис. 2). Структура розгортання смислу в тексті виявлена чіткою деталізацією понять різних рівнів.

Крок 2. Визначаємо структуру смислових нашарувань кожного блоку. Структура смислових нашарувань у першому блоці (рис. 3) показує, що на рівні прямої вказівки (номінування) робота іміджмейкерів і позитивні якості О. Ткаченка зводяться до абсурду: Іміджмейкери Олександра Ткаченка, схоже, вирішили довести позитивні, на їхню думку, якості свого клієнта до абсурду.

Структура смислових нашарувань у другому блоці (рис. 4) представляє різні типи смислових відношень. Елементи смислу формуються через два типи відношень, які, розгортаючись паралельно, мають протилежні емоційне та смислове значення: в одному випадку протиставляються, а в іншому - зіставляються. Загалом простежується чітка визначеність рамки розгортання денотатних меж: кліп - виборча кампанія: Після появи на загальнонаціональних каналах веселенького кліпу, де м'язисті робітники і селяни, намальовані в кращих традиціях соцреалізму, йдуть вибирати "свого" президента, а недолугим "бізнесменам" із розчепіреними пальцями і мобільними телефонами радять голосувати за "їхнього", виборча кампанія Ткаченка збагатилася новими знахідками.

Структура смислових нашарувань у третьому блоці (рис. 5) виражається дещо по-іншому. В цьому блоці знову спостерігаємо прийом зіставлення компонентів, чітко простежується деталізація ключового поняття відповідно до настанови об'єктивного зображення дійсності. Цей блок денотатних компонентів не має рамкових меж, тому його можна назвати відкритим: У людних місцях Києва з'явилися студенти-агітатори в яскраво-жовтих куртках із абревіатурою "ТНП" ("Ткаченко - народний Президент"). Вони роздають рекламні брошурки під власний акомпанемент. Двоє юнаків - один на баяні, інший на балалайці - одноманітно награють "Подмосковниє вєчєра", часом збиваючись на "Бітлз".

Структура смислових нашарувань у четвертому блоці (рис. 6) подібна до структури першого блоку: Попри монотонність виконання, музиканти досить мобільні. Коли через 15 хвилин кореспондент "ПіКу" повернувся з фотоапаратом, аби увіковічнити музичні смаки кандидата Ткаченка, агітаторів уже не було.

Четвертий денотатний блок виражає залежність від попереднього в контексті подальшої деталізації. Практично він виступає логічним об'єктом щодо третього блоку. Рамка встановлюється саме на рівні двох блоків - денотатні межі висловлювання лежать у сфері появи і зникнення студентів-агітаторів. Відтак можна говорити про вживлення третього і четвертого блоків саме для репрезентації "динамічності" як характеристики вихідного блоку "Іміджмейкери".

Крок 3. Комбінуємо загальний граф денотатних відношень в тексті. (рис. 7). Створення загального графу публіцистичного тексту передбачає розв'язання кількох завдань:

- встановлення залежності між смислом, виявленим у заголовку (очікування реципієнта), і смисловими нашаруваннями в тексті;

- встановлення співвіднесеності денотатних блоків з реальною дійсністю;

- встановлення залежності між обсягами інформації, представленої в тексті, і відомої, або такої, що може бути відома реципієнту.

Заголовок "Віртуози балалайки" реалізується через переносне значення, тобто виступає мовленнєвою прагмемою, в той же час денотатний блок № 3 містить поняття, зв'язані з музикою (балалайка, баян), які й привели до такого узагальнення. Деяка "віртуозність" проступає в характеристиці іміджмейкерів, хоча б через ту ж динамічність студентів, що зі сприймання тексту проступає як характеристика задана, пов'язана з вихідним смисловим блоком.

Визначаючи співвідношення тексту з дійсністю, узагальнимо деякі моменти. По-перше, про реалізацію прямого значення заголовку не йдеться взагалі. Читачу дають це зрозуміти досить великою фотографією О. Ткаченка, яка в передвиборний час виступає символом-знаком (тут використовуються фонові знання читачів). По-друге, адресант повідомлення звернув увагу тільки на два вияви, дві події діяльності іміджмейкерів - на рівні денотатів ці події представлені двома блоками значень і зв'язків між ними (один з яких не поширений, не має залежних деталізуючих блоків).

Отже, можемо зробити висновок, що такі факти дібрані спеціально, значна частина інформації залишилася поза увагою читача, але цих фактів достатньо, щоб розкрити абсурдність як роботи іміджмейкерів, так і віртуально створених позитивних якостей колишнього голови Верховної Ради.

Хоча текст подає лише невелику частину інформації, яка відома чи може бути відома читачам, його автори використали інформацію, що є досить частотною за кількістю контактів із читачем. Більше того, закладена в тексті емоція може поширюватися й на наступну актуальну інформацію, пов'язану з О. Ткаченком.

Актуальність інформації в цьому конкретному випадку визначається появою кліпу на телеканалах і агітаторів на вулицях. Так чи інакше, читач зустрічатиме ці подразники в майбутньому, і зустрічав уже. А отже, цей текст має на меті розкрити сутність подразнення, створити завдяки включенню емоційної сфери своєрідний рефлекс на подібну діяльність іміджмейкерів. Причому, це стосується не лише іміджмейкерів О. Ткаченка, адже за спрямованістю на конкретний об'єкт (іміджмейкери О. Ткаченка) у тексті відчутні наголоси на засудження непрофесійної агітаторської роботи взагалі.

Крок 4. Відповідно до смислових графів будуємо загальний граф експресивної організації тексту (рис. 8).

На цьому етапі роботи послідовно зображаємо смислові вузли в тексті, визначаючи особливості мовного й мовленнєвого вираження (прагмеми - інформеми) та будуючи граф залежно від виявлення позитивної, нульової чи негативної прагматичності.

В аналізованому тексті жоден зі смислових вузлів не лежить у сфері позитивного вияву означуваних явищ. Такий висновок мотивується відсутністю позитивно сприйманих читачем прагмем, а інформеми самі по собі виражають нульову прагматичність.

Аналіз співвідношення компонентів смислу з різними емоційними індексами (нуль, мінус) дає змогу зробити висновок про загальне негативне спрямування тексту. Крім того, текст збудовано так, що найбільш впливові мовленнєві прагмеми винесено в кінець твору, тобто емоційне напруження поступово зростає. Співвідношення інформем та прагмем у кожному смисловому блоці показує, що загальна перевага на боці прагмем, а отже, текст містить радше емоційно, ніж логічно виражену ідею.

Крок 5. Загальні висновки про формування додаткових смислових нашарувань у тексті.

У результаті проведеного аналізу можемо говорити про деякі смислові нашарування, які обов'язково притягнуть увагу читача, сфокусують її. По-перше, це додаткові означувальні компоненти з блоку "Кліп". І "м'язисті селяни", і "недолугі "бізнесмени" - пряма емоційна вказівка на примітивне трактування дійсності логічним підметом (іміджмейкерами). По-друге, останній (четвертий) блок зміщує деякі акценти в бік поширення теми. Йдеться про мовну прагмему "увіковічнення смаків О. Ткаченка", використання якої не стільки вказує на непрофесійність іміджмейкерів, скільки на самого Ткаченка як суб'єкт діяльності (отже, логічний підмет змінюється).

Загалом автори тексту використовували лише окремі факти, які були вибрані з метою негативного висвітлення непрофесійності роботи іміджмейкерів, а через них і самого О. Ткаченка. Факти добиралися на основі актуальності їх для читача. Це (як і послідовне вираження емотивності через нейтральну і негативну прагматичність) свідчить про високий рівень професійної підготовки авторів статті. Якщо на рівні денотатів текст спрямований на чітку деталізацію, а структуру логічного розгортання думки можна окреслити як дедуктивну послідовність, то емоційну структуру подано через наростання негативної прагматичності в кінці тексту. В результаті сприймання це може поширюватися на весь комплекс понять, пов'язаних із текстом, а особливо на О. Ткаченка, оскільки його фото (яке за розмірами мало поступається текстовому блоку) вміщено поряд із текстом. Можна зробити висновок, що основну увагу приділено емоційним компонентам, оскільки емоційна інформація засвоюється краще й однозначніше порівняно зі змістовою.

Відомо, що вплив емоційної інформації базується "на механізмі емоційного зараження як вияву наслідувального рефлексу" [3], а отже, можна говорити про можливість поширення закладеної в аналізованому тексті інформації на тих, хто вступатиме в комунікацію з читачем. Особливу увагу варто звернути на часово-просторові відношення в тексті. Простір розглядається нами з позиції створення денотатної карти дійсності, яка включає комплекс дій іміджмейкерів. Особливим питанням тут стоїть керованість поведінки і соціальних реакцій О. Ткаченка відповідно до настанов іміджмейкерів. Проте в тексті її не виражено. Денотатний простір у випадку конкретного тексту не проступає на рівні кількісних співвідношень: об'єкти подаються як такі, що існують паралельно. Часові ж характеристики, хоч і не виражені явно, виступають на рівні зіставлення/протиставлення і розгортання логічної деталізації, завершення якої в останньому смисловому блоці тексту свідчить про синхронічний зріз дійсності. Таким чином, час замикається, стає абстрактним, і ця його характеристика сприяє поширенню прагматичного комплексу тексту на минулу і майбутню діяльність об'єкта.

Загалом, часові характеристики об'єкта (зокрема у художній літературі) досить часто відображаються через зіставлення - протиставлення ознак, що так чи інакше утворює часову константу, час замикається, стає абстрактним.

Переважання емоціогенної структури над логічною свідчить про те, що текст умонтовано в прагматичний комплекс. Подібні моделі досить часто зустрічаються в різних текстах, і в публіцистичних зокрема [8].

З позиції моделі графа, можна говорити про розширення наявної в реципієнта моделі, а отже, про встановлення зв'язків об'єктів з уже відомими і зрозумілими. До того ж термін передбачає "згортання" значення поняття до символузнака, що цілком відповідає закону мовної економії. А це, своєю чергою, впливає якщо не на засвоєння (як терміна, так і інформації, установки, яку він за собою веде), то на фокусування уваги реципієнта, що є безперечним свідченням впливу (згадаймо відому формулу АІDА).

Аналіз тексту "Віртуози балалайки" розкриває ще один аспект налаштованості авторів - створення естетичних еталонів у реципієнта. А. Лосєв відзначав: "Естетичне ніхто і ніколи спеціально не створює. Воно стихійно виникає у сфері людських переживань і ними обмежується" [4]. Саме завдяки насиченості тексту емоціогенними елементами він здатен проникати у сферу людських переживань. Доладне використання таких елементів, чітка спрямованість на логіку розгортання думки допомагають усунути власне текстові перешкоди у сприйманні, а отже, посилюють прагматичний ефект тексту.

Використання методики смислово-експресивного картування в повному обсязі є оптимальним для аналізу невеликих текстів. Що ж до значних за обсягом текстів, то тут варто звертати увагу на співвідношення тексту й реальності, на будову фактичного матеріалу на рівні понять (через логічні моделі розгортання думки), а також на експресивне вираження понять (через комплекси прагмем та інформем).

Актуалізація семантики в публіцистичному тексті може приводити до прихованого впливу на реципієнта, особливо тоді, коли автор створює умови для такої актуалізації за допомогою доцільного смислового та емоційного вираження ідеї, розкриття теми.

Застосування методики смислово-експресивного картування для аналізу публіцистичних текстів тижневика "Політика і культура", газети "День", та групи україномовних періодичних видань (див таблицю) показало:

1. У досліджених текстах спостерігається переважання інформативних концептів над прагматичними. Це цілком закономірно, оскільки публіцистичний текст має нести інформацію, а надмірність експресії в окремих випадках шкодить сприйманню. Водночас в аналітичних статтях ПіКу спостерігається ухил у бік прагматики, певно, як наслідок продуманої реакції на події.

2. Використання прагматичних концептів передбачає конструювання впливу більшою мірою на рівні слова й речення, а інформативні концепти чинять вплив з позиції тексту і тематичного блоку.

3. Переважання в тексті прагмем свідчить про наростання впливу, його висхідну градацію. В іншому ж випадку - градація спадна.

Розроблена методика смислово-експресивного картування дає змогу не лише визначати розгортання ідеї на рівні понять та експресивну мотивацію автором сприймання тексту, а й окреслювати випадки формування додаткового смислово-експресивного змісту, який і спричиняє прихований вплив на реципієнта.

Використання цієї методики у навчальному процесі дозволяє сформувати вміння виявляти об'єкти належні до різних сфер нашої реальності, поєднані в тексті - таким чином виявляти смислові нашарування, встановлювати доцільність їх використання знакового і емоційного вираження відповідно до авторського задуму, точніше - до можливості декодування цього задуму читачем на основі поданих автором знаків смислово-змістового комплексу.

1. Віртуози балалайки // Політика і культура. - 1999. - № 23. - С. 7.

2. Зимняя И. А. Лингвопсихология речевой деятельности. - Москва; Воронеж, 2001. - 432 с.

3. Киселева Л. А. Язык как средство воздействия. - М.: Изд-во МГУ, 1978. - С. 18.

4. Лосев А. Ф. Проблема художественного стиля. - К.: Киевская академия евробизнеса, 1994. - С. 185.

5. Новиков А. И. Алгоритмическая модель смыслового преобразования текстов. // Автореферат дис. … канд. психол. наук. - М., 1973. - 17 с.

6. Почепцов Г. Г. Как ведутся тайные войны: Психологические операции в современном мире. - Ровно: Волинські обереги, 1999. - 304 с.

7. Путиловская Т. С. Возрастные особенности решения коммуникативных задач учащимися в процессе общения // Автореферат дис. … канд. психол. наук. - М., 1983. - 17 с.

8. Степанов Ю. С. Имена. Предикаты. Предложения. Семиологическая грамматика. - М.: "Наука", 1981. - 360 с.

9. Феллер М. Д. Структура произведения. - М.: Книга, 1981. - 272 с.

10. Чистякова Г. Д. Психологическое исследование содержательной стороны текста в связи с проблемой понимания // Вопросы психологии. - 1974. - № 4. - С. 36 - 41.