Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Психолінгвістичні методи аналізу текстів

Наталія Непийвода, Тетяна Скотникова

УДК 81'23/42

Подано загальні відомості про сучасні методи аналізу текстових документів. З ними доцільно було б ознайомлювати майбутніх журналістів і редакторів.

Ключові слова: психолінгвістичні методики аналізу текстів, семантичні ознаки, контент-аналіз.

In the article it is given the general information concerning modern methods of analysis of text documents that are worthy of attention of future journalists and editors.

Key-words: psycho-linguistic methods of text analysis, semantic tags, content-analysis.

У журналістикознавстві, як правило, тексти є головним джерелом інформації. До аналізу текстів можна підходити по-різному. Можна традиційно визначати тему й ідею, аналізувати образи, оцінювати використані автором стилістичні засоби тощо.

А можна аналізувати твори й інакше. У психолінгвістиці порівняно недавно почали використовувати психіатричний і психоаналітичний аналіз текстів, мотиваційний, емоційно-лексичний, фоно- і кольоросемантический аналізи, а також діагностику мета-програм [4]. Більшість психологічних особливостей відображається в особливостях мови: граматичних (перевага відмінків, часових форм, форм стану) і лексичних (наприклад, переважне вживання конкретного слова з ряду синонімів). На аналізі таких лінгвістичних особливостей побудовані так звані "проективні" системи психіатричної і психологічної діагностики, зокрема Тематичний Апперцептивний Тест (ТАТ) і його численні модифікації.

Психіатричний аналіз зіставляє текст із характеристиками осіб, що мають ту чи іншу акцентуацію (переважну спрямованість) - параноїдну, демонстративну (істероїдну), депресивну, збудливу, гіпертимну. Так, психіатричний аналіз художньої літератури дав можливість російському психолінгвістові В. Бєляніну [2] виділити кілька типів текстів: "світлі" (параноїдна акцентуація), "темні" (епілептоїдна акцентуація), "красиві" (демонстративна акцентуація), "веселі" (маніакальна акцентуація), "сумні" (депресивна акцентуація). Логічно припустити, що вибір людиною тих чи інших лексичних і граматичних варіантів залежить від психологічних особливостей цієї людини. Отже, проаналізувавши текст, можна реконструювати картину світу автора і більш-менш точно визначити його психологічний тип. Тобто, виходячи з мови персонажів, можна "поставити діагноз" - і їм, і авторові [1; 2].

Психоаналітичний аналіз оцінює наявність у тексті слів, які належать до сексуальної символіки, до прихованої агресивності тощо. Мотиваційний аналіз визначає вираженість у тексті предикатів мотивації за чотирма групами мотивів: фізіологічні, влади, особистих досягнень і приналежності. Емоційно-лексичний аналіз дає змогу оцінити емоційну насиченість тексту, структуру оцінки за найбільш значущими емоційно-оцінними критеріями, а отже, визначити емоціогенність тексту. Фоно- і кольоросемантичний аналіз виявляє не-усвідомлювані фонетичні, ритмічні, колірні, асоціативні та інші емоційні ком-поненти тексту. Діагностика мета-програм передбачає оцінку задіяних у тексті каналів репрезентації; аналіз суб'єктивної організації простору, часу і руху; оцінку мовного втілення категорії "свій / чужий" тощо.

Разом усі зазначені підходи являють собою набір універсальних семантичних ознак.

Останнім часом набув поширення контент-аналіз (аналіз змісту) писемних творів. Його можна віднести до кількісно-змістових методів дослідження. Він передбачає пошук у тексті мовних індикаторів (одиниць аналізу) певних змістових понять (категорій аналізу), визначення частоти їх уживання, оцінювання співвідношення з іншими одиницями і зі змістом усього твору.

Основні процедури контент-аналізу

1. Виявлення категорій (значеннєвих одиниць) аналізу. Категорії аналізу обираються на основі робочої гіпотези і завдання дослідження. Категоріями можуть бути:

а) поняття, виражені в окремих термінах;

б) тема, виражена в тексті;

в) суспільна подія, офіційний факт, випадок;

г) позиція автора аналізованого текстового матеріалу.

2. Виділення одиниць аналізу (одиниць підрахунків), тобто мовних індикаторів шуканих категорій, групування лексем у групи з приписаним спільним значенням.

Наприклад, якщо в тексті (припустимо, про "тяжку жіночу долю") ми досліджуємо категорію: Власна відповідальність за своє життя, то одиниці підрахунку (мовні індикатори) можна виділити так:

Мовні індикатори наявності шуканої категорії в тексті (підраховуються зі знаком +): активні граматичні конструкції (Я роблю те, що вважаю за потрібне. Я сама винна в тому, що мені сіли на шию).

Мовні індикатори відсутності шуканої категорії (підраховуються зі знаком -): пасивні граматичні конструкції:

- з підметом:

- з додатком у формі орудного відмінка (Моє життя затьмарене домашньою роботою);

- без додатка (Прибирання триває 5-6 годин).

- без підмета:

- об'єкт виражений формами відмінків, інфінітивом, підрядними реченнями (Для кожного доводиться готувати окремо. Ніякого відпочинку не передбачається);

- неозначено-особові (Про моє самопочуття не думають).

3. Визначення вибіркової сукупності. Наприклад, тексти певного друкованого видання за певний період (якщо завданням є дослідити, наприклад, політичну спрямованість цього видання в певний період) або публікації певного автора (якщо гіпотеза дослідження стосується цього автора) і под.

4. Розробка таблиці контент-аналізу (процедура дослідження).

5. Обробка масиву даних (вручну чи на комп'ютері). Оцінювання міри присутності (в абсолютних і відносних величинах) категорій у досліджуваних текстах, визначення взаємозв'язків між ними.

6. Складання підсумкових звітних документів (просто інформація або якісний аналіз).

Якщо є потреба у точнішій кількісній оцінці ступеня вираженості тієї чи іншої категорії, будують її семантичну шкалу. За допомогою семантичної шкали кожній одиниці підрахунку ставиться у відповідність число, яке нази-вається її шкаловим значенням. Прикладами семантичних шкал можуть бути відомі п'ятибальні шкали політичної орієнтації [3]:

"ліві (1) - лівоцентристи (2) - центристи (3) - правоцентристи (4) - праві (5)" і

"реакціонери (1) - консерватори (2) - помірні (3) - ліберали (4) - радикали (5)" чи (для наших національних реалій):

шовініст (1) - "інтернаціоналіст" (2) - помірний прагматик (3) - "національно свідомий" (4) - крайній націоналіст (5).

Використання двох чи кількох семантичних шкал дає змогу створити семантичний простір. Отримані за допомогою таких шкал оцінки мають вигляд рейтингів - розсортованих у порядку збільшення чи зменшення кількісних характеристик об'єкта. Семантичне шкалування є зручним способом перетворення якісної інформації в кількісну, тобто дає можливість представляти гуманітарні знання у формі, що її може обробляти комп'ютер.

Завдяки контент-аналізові можна отримати достатньо об'єктивний результат, а крім того, зробити зміст тексту вимірюваним і придатним для точного обчислення.

Критики контент-аналізу говорять, що кількісні показники тексту часто залежать не лише від автора, а й від контексту. Справді, про що буде свідчити контент-аналіз, наприклад, текстів українських теленовин? Упереджений добір новин (акцент на одних подіях і замовчування інших), тенденційна подача фактів… Усі ці прийоми є засобом прихованого впливу на свідомість глядачів, інструментом маніпуляції, а отже, можуть бути індикатором лише політичної позиції власників телеканала, а не текстів повідомлень. Але тут мова вже йде не про контекст повідомлення, а про соціально-політичний контекст у суспільстві.

Бажано поєднувати традиційні для гуманітарних дисциплін якісно-описові методи вивчення текстів з кількісно-змістовими - такими, як контент-аналіз, - для верифікації та доповнення традиційних досліджень, а також для покращення валідності наукових розвідок.

1. Белянин В. П. Введение в психолингвистику. - М.: ЧеРо, 2001. - 128 с.

2. Белянин В. П. Основы психолингвистической диагностики: модели мира в литературе. - М.: Тривола, 2000. - 248 с.

3. Электоральные технологии и президентские выборы / Сост. В. Мошняга. - Кишинев: CAPTES, 2000. - 189 с.

4. http:// www.psycho.ru/programm/vaal.


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові