Ласкаво просимо

Фантастичний репортаж-застереження як форма впливу на масову свідомість: новації жанру

УДК 070.422

Історія світової журналістики наводить багато прикладів ефективності репортажів-застережень. Та найбільш хрестоматійний це, звичайно, факт публікації у газеті "Таймс" на початку нинішнього століття серії репортажів-застережень Роберта Ерскіна Чилдерса "Таємниці пісків".

У них ішлося про можливе вторгнення орд гунів через Ла-Манш на Британські острови на початку якоїсь абсолютно нереальної для сучасників першої світової війни.

За історичними переказами-легендами, прем'єр-міністр Великої Британії зібрав своїх міністрів наступного дня після виходу репортажу-застереження у газеті імперії, "над якою не заходило сонце", ввічливо поцікавився: "яких заходів вжито, щоб зупинити потенційний десант "гунів" (німців)".

Усі докази міністрів про неймовірність, навіть теоретичну, конфлікту світового рівня у масштабах цивілізації, де винайдено дредноути ("ті, що їх не можна потопити" - англ.); гази і кулемети, розбивалися контраргументом прем'єра: "Але це ж написано в "Таймс"!"

У результаті на початку сторіччя, після відповідної експертизи військового міністерства, на узбережжі було зведено п'ять військово-морських баз, що повністю перекрили протоку, унеможлививши вторгнення германських військ, як у першій, так і в другій світових війнах.

До речі, одна з них - Скапа-Флоу, настільки прислужувалася англійцям під час першої світової, що германський флот було інтерновано саме на її водній території, а згодом затоплено своїми ж екіпажами.

Отже, про ефективність репортажу-застереження під час критичних для цивілізаційного процесу моментів годі й говорити.

З останніх прикладів слід зазначити як найбільш яскравий факт, велику кількість репортажів-застережень, що з'явилися в німецькій пресі напередодні бомбардувань Югославії. Зводилися вони до істотного моменту: "А що трапиться, коли Мілошевич підніме свою авіацію, або закине загони командос воювати на територію країн, які взяли участь у агресії проти Югославії?!"

Питання, поставлене пресою, у репортажах-застереженнях так і лишилося риторичним. Мілошевич війну програв (а міг би прислухатися до підказувань сусідів).

Отже, як бачимо з двох наведених історичних прикладів, фантастичні репортажі-застереження, надруковані в засобах масової інформації, здатні потенційно вплинути (або бодай попередити) на тенденції розвитку цивілізаційних процесів.

В Україну з її традиційно законсервованим менталітетом фантастичний репортаж прилетів традиційно з Москви. Ідеться про репортаж про велетенських щурів у московському метро, що був передрукований в газеті "Комсомольское знамя" з півторамільйонним накладом.

Цікава історія цього матеріалу. Репортаж про велетенських щурів було подано в невеликій за тиражем газеті колишніх афганців "Побратим". Редактор "Комсомольского знамени" Володимир Кулеба зробив авантюрний хід, знявши рубрику "фантастичний репортаж", і… одразу наробив галасу в провінційній країні.

Масова свідомість, а за відсутністю середнього класу говорити про суспільну свідомість в Україні на початку третього тисячоліття - недоцільно, поволі почала звикати до розіграшів своїх редакторів. Водночас за 10 років ціна на газетний папір зросла в середньому в 220 разів, відповідно настільки ж впали тиражі популярних видань. Тираж, приміром, "Комсомольского знамени" (зараз "Независимость") з півторамільйонного - до двадцяти тисяч примірників.

Усе це дозволяє говорити, що за умови фактичної фінансової катастрофи національних друкованих засобів масової інформації будь-який репортаж-попередження лишиться "гласом вопіющего в пустелі" і розважить хіба що фахівців з журналістикознавства уже самим фактом своєї появи.

Чи можливий жанр фантастичного репортажу-попередження на телебаченні? Принаймні зараз - однозначно ні. Мультиплікація, яку необхідно вводити в хронікальні кадри (останні для ілюзії ймовірності) - надзвичайно дорога і перестає бути збитковою хіба що при рекламі гігієнічних прокладок.

В умовах національних ЗМІ фантастичний репортаж-попередження може існувати лише у двох випадках. Інтернет і симбіоз: Інтернет-версія друкованого слова.

Хвиля репортажів-попереджень може бути спровокованою, скажімо, під час передвиборної кампанії. Проте однозначно зрозуміло, що ці репортажі з метою дискредитації політичного суперника (що трапиться, коли він "раптом прийде до влади?!") не є класичними репортажами-попередженнями як за формою, так і за змістом. Аксіома: неправдива інформація, інформація, написана за гроші, жовтіє як газетний папір Жидачівського целюлозно-паперового комбінату панів Бродського і Суркіса, рівно через тиждень після виходу газети. Зазначимо, що на цьому папері друкується понад дев'яносто відсотків щотижневих українських газет.

Для того, щоб написати справжній репортаж-передбачення, фантастичний репортаж в Україні, потрібний збіг багатьох чинників, а саме:

1. Необхідність, запит масової свідомості стосовно такого виду матеріалу. ("А що буде, коли Талібан звинуватить Україну в прямій допомозі агресору… знову будуть піднімати ціну на електроносії… на всенародному референдумі народ підтримує ініціативу колективів ще вцілілих підприємств дозволити вибирати президента на три строки поспіль…").

2. Необхідний масовий засіб друкованої інформації, в якому б подібний матеріал "зазвучав".

Найбільш оптимальний є, звісно, щотижневик "Бульвар" з кількасоттисячним тиражем.

Нагадаємо, що долю України визначає шістдесятивідсотковий жіночий електорат, який і спонукає масову свідомість рухатися в необхідному напрямі. Саме переважно жінки купують "Бульвар", передаючи його потім іншим членам сім'ї.

На жаль, пропозиція ця - не з розряду курйозів, а побудована на прагматичній оцінці реалій в Україні початку третього тисячоліття.

3. Писати репортаж-передбачення має або дуже досвідчений журналіст, або аматор, якого не зупиняють усталені штампи-обмеження.

4. Знову-таки: через відсутність середнього класу, а отже наявності суспільної свідомості - масова свідомість нездатна сприйняти будь-яке попередження, оскільки їй властива інертність, локальність, а через це - неготовність до дії, боротьби, опору.

5. Досить лояльне ставлення інвесторів даного ЗМІ до появи на його сторінках фантастичного репортажу.

6. Наявність гарного художника, який здатний створити колаж або знайти відповідну фантастичну картинку (досвід показує, що згодиться фрагмент коміксу).

Ефективність репортажу-передбачення вже апріорі зумовлена тим фактом, що власне літературна фантастика лишилася в "генетичній" пам'яті покоління, яке складає основний масив покупців друкованої продукції - сорокарічних людей.

Динамічність і авантюрний сюжет захоплює; один, максимум два образи головних героїв - вигаданих або карикатурно-абсурдних - запам'ятовуються своєю яскравістю.

…Оскільки ситуація у світі має тенденції до погіршення, то і репортаж-застереження буде розвиватися незалежно від того, володіють читачі особливим сприйняттям гумору, що його прийнято називати "чорним", чи ні.