Ти наставив смерті роги
І затримався на мить:
Льодом вкрилися дороги
На межі тисячоліть.
Ти стрибнеш в наступний вимір,
Де за двійкою — нулі,
І залишиш за плечима
Скреслу кригу на землі.
Спалиш пройдені етапи,
Як рукописи колись,
Надішлеш на крила запит,
Та дивись — не послизнись.
Ти згадай слова пророчі
Із нез'єднаних мереж:
Що посієш, те й затопчеш.
Що збудуєш — підірвеш.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові