Нігті стесались об струни гітарні,
Хмари обсіли єдине вікно,
Розум затисло дверима лікарні,
Зв'язані руки — пірнаю на дно.
Грати міцні не бере моє лезо,
Одяг без розміру — модний фасон.
Кредо — безглуздя, мотив — поетеса.
Може, це правда, та ліпше — це сон.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові