Спробуй забудь мене — ні,
Бо я сум твого неба,
Запах трави, що учора скосили. Я знаю,
Як в потойбіччі заплакали верби
Й ідоли древні зіп’ялись. Світає.
Гірко люблю тебе за відгоріле минуле.
Гірко любима тобою, як привид відьомський.
Якби вернутись дорогою іншою —
Я би вернула,
А так — боюся утратити спокій.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові