Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


"Муштрую душу..."

Ольга Ольхова

Муштрую душу: струнко, кроком руш!
Вона ж, негідниця, все йорзає, бунтує,
Вона мене, можливо, і не чує,
Бо рветься до таких же грішних душ.

Вони, ці грішниці, так люблять мандрувати
Самотнім містом тьмяних ліхтарів,
Вдавати злих, зухвалих лихварів,
А потім під дверима храму спати.

Вони сидять, мов повені життя,
Розлиті роздумами по кутках кав'ярень,
Між ними тіні тютюнових марень
І епізоди бульбашок пиття.

Вони нахаби. І моя — така ж:
П'є каву, палить, вештає по світу,
Випендрюючись, лізе до еліти,
Репрезентуючи строкатість як колаж.

Отямся, душе! Нащо тобі небо?
Так легко: ліва, права, кроком руш!
Ні, мов на сковорідці п'яний вуж,
Моя душа! І я вже їй не треба!


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові