Ніхто не знає, як життя складеться,
Чи хтось ожениться, чи, може, розійдеться?
Чи з кимось хтось охрестить сина,
Чи непомітно вічність сплине?
Ніхто не зна, і в незнанні
Ми топим істину в вині.
І п'ємо за чиїсь хрестини,
Забувши про ім’я дитини.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові