СУТНІСТЬ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ЕКРАННОЇ ТВОРЧОСТІ ТЕЛЕВІЗІЙНОГО ЖУРНАЛІСТА.
Вступна лекція розкриває мету і завдання, предмет, структуру, наповнення нормативного курсу “Ведучий телепрограм”. На занятті розглядається методологія та методика вивчення курсу, дається визначення окремих понять, напрямків, тенденцій, характеризуються основні і додаткові теоретичні джерела.
Студенти знайомляться із практичним матеріалом, одержують уявлення про основні напрямки роботи з вивчення нормативного курсу, беруть участь в обговоренні плану проведення лекційних, практичних, позааудиторних занять.
ВСТУП
Нормативний курс ведучий телепрограм спрямований на здобуття студентами якісних знань в галузі професійної діяльності телевізійного журналіста.
До розгляду специфіки екранної творчості тележурналіста зверталося багато вітчизняних і зарубіжних дослідників. Варто відзначити В.С.Саппака, Е.Г.Багірова, Р.А.Борецького, О.Я.Юровського, Г.В.Кузнєцова, С.О.Муратова, М.І.Скуленка, Л.С.Гуревича, Льюїса Бруса та ін., теоретичні розробки яких залишаються актуальними і сьогодні, оскільки містять чіткі рекомендації, вимоги, своєрідні “стандарти” щодо професійної діяльності журналіста-телевізійника, зокрема ведучого телепрограм.
Сучасні журналістикознавчі дослідження аналізують журналістські професії під різними кутами зору, розглядають окремі характеристики, нормативи, критерії, необхідні для творчого і професійного становлення майбутнього тележурналіста. Телебачення повсякчас демонструє здатність до видозмін, доповнень новими формами, видами, ознаками. Згідно свого функціонального призначення, природніх властивостей і специфіки, телебачення перебуває в постійному розвитку, залежить від новацій науково-технічної думки, а тому потребує удосконалень, експерементів, практичних і теоретичних досліджень. Сучасне телебачення переглядає традиційні жанри, вносить корекцію до застосування журналістських професій, пристосовує їх до своїх потреб.
Професія телевізійного ведучого ( модератора, шоумена) є необхідною фактично для всіх форматів телевізійного мовлення. Як сегмент поліпрофесії “телевізійний журналіст” вона сформувалася наприкінці 80-х, коли на зміну ведучому-диктору і ведучому-актору прийшов ведучий-журналіст. Це зіграло неабияку роль у становленні і типоформотворенні сучасних телепрограм. Саме із впровадженням професії телеведучого був сформований інформаційно-аналітичний тип програм, у якому журналіст виступає не лише в якості “людини-якоря” (anchor man, woman), а й коментатора, оглядача; новий перспективний поштовх для розвитку отримав інформаційно-розважальний тип програм, у якому ведучий-журналіст домінує у ролі лідера-оповідача. І хоча в інформаційному типі програм ведучий-журналіст фактично виконує функції ведучого-диктора, все ж глядачеві передається відчуття того, що екранний співрозмовник не просто “виконавець”, а добре поінформована особистість, професіонал, який володіє матеріалом, той, кому можна довіряти. Набула нового значення і роль ведучого в монотематичних телепрограмах, інакше розглядається і оцінюється творчість журналіста-ведучого в діалогічних видовищних та розважальних телешоу, зміцнилася і наповнилася новими характеристиками роль журналіста-ведучого в авторських телепрограмах.
Висвітленню теоретичних і практичних аспектів професійної діяльності журналіста-телеведучого в різних типах програм телевізійного мовлення і присвячений нормативний курс “Ведучий телепрограм”. Екранний вид журналістської творчості, параметри професійної діяльності телевізійного ведучого розглядаються на тлі дослідження функціонально-типологічних особливостей сучасних телевізійних програм.
Мета нормативного курсу - дати студентам 5 курсу чіткі, систематизовані знання про специфіку журналістської творчості на телебаченні і, зокрема, професійну реалізацію телевізійного ведучого.
Завдання нормативного курсу – ознайомити студентів із тенденціями функціонування професії телевізійного ведучого в сучасній тележурналістиці, визначити пріоритети, сформулювати основні критерії оцінки журналістської роботи.
Студент повинен : знати як створити проект, обгрунтувати концепцію, вибудувати структуру і композицію телевізійної програми різних типів мовлення, підготувати її до ефіру; вміти написати сценарій програми, текст для запису в кадрі (коментар, огляд, анонс події, “підводка” до теми), запропонувати власне візуальне вирішення програми; працювати перед камерою (як в режимі відеозапису, так і в режимі прямого ефіру; як в студії, так і на натурі), взяти інтерв”ю, провести бесіду, організувати дискусію.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ 1
1. У чому, на вашу думку, полягає секрет популярності телевізійного ведучого?
2. Які телепрограми можуть якісно функціонувати в ефірі без участі в них телеведучих? Поясніть, чому та наведіть приклади такого формату мовлення.
3. Які програми особливо потребують присутності в кадрі ведучого? Чому? Наведіть приклади.
4. Дайте власне визначення поняття “телевізійний персонаж”. Хто може бути телевізійним персонажем?
5. У яких випадках і чому телеперсонажем вважається ведучий?
6. Якими природніми рисами повинен бути обдарований телевізійний ведучий?
7. Зовнішність і характер: специфіка сприйняття людини на екрані.
8. Яких професійних рис і навичків необхідно набути майбутньому телеведучому і чому?
9. Дайте визначення поняття “імідж”. Які ви знаєте види іміджу?
10. Назвіть і охарактеризуйте складові телевізійного іміджу.
11. Хто створює імідж ведучого на телебаченні?
12. Невербальна комунікація. Назвіть параметри, які входять до цього поняття.
ЗАВДАННЯ
1. Підготувати реферат на тему: “Які рекомендації К.С.Станіславського та М.А.Чехова можуть бути корисними для сучасних телеведучих” ( за творами К.С. Станіславського “Работа актера над собой”, М.А.Чехова “Об искусстве атера”).
2. Підготувати та провести відеозапис дискусії на тему: “Ведучий-атор і ведучий-журналіст: вибір сучасного телебачення”.
3. Перегляд та обговорення відзнятого матеріалу.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові