Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Система рубрикації газети - основа її архітектонічної організації

В. Е. Шевченко

к. філол. н., доц.
УДК 070.4

У статті аналізуються взаємозв’язки складників системи рубрикації сучасного газетного виданя. розкривається значення окремих елементів в рубрикації газети в цілому та на конкретних прикладах

In the article it is analyzed the interrelations of elements of the headings system in the modern newspapers. It is considered a notion of some elements of the newspapers' headings in general and in the concrete examples as well.

Запорукою якісного друкованого видання є його чітка організація. Особливо це важливо в газетах, сторінки яких містять до 10-15 не пов'язаних між собою матеріалів. Ієрархічна система рубрикації друкованого видання організовує читання, попереджає читача про зміни в тексті, початок нової думки, примушує його зробити паузу для розуміння прочитаного, допомагає відшукати новий матеріал або його фрагмент.

Система рубрикації періодичного видання, зокрема газетного, значно відрізняється від книжкової не лише за складом елементів, а й за їхніми функціями. Чітке дотримання усталеного функціонального призначення і відповідного оформлення рубрикаційних одиниць стає виразником стилю газети.

Місце заголовків та їх значення в композиції газети вивчали вчені та практики, такі як Б. А. Вяземський, С. І. Галкін, О. П. Кисельов, В. В. Попов, І. М. Табашніков, Е. В. Фастовець, О. К. Мелещенко, В. Ф. Іванов та ін. Вони аналізують передумови виникнення елементів, що входять до заголовного комплексу, схеми їхнього розташування відносно текстового матеріалу. Але залишається поза увагою проблема взаємозв'язку одного з одним елементів, що дають коротку інформацію про зміст матеріалу.

До системи рубрикації газети можна віднести цілий ряд її складників, які розкривають зміст матеріалів і виконують інші функції заголовків. Характер змісту і форми газети (газетний номер складається з великої кількості відносно самостійних матеріалів, різних за призначенням, обсягом, тематикою, жанром, адресністю та інших характеристик) обумовлює неоднорідну, багатоелементну структуру заголовної частини. Кожна публікація вимагає особливої уваги.

І якщо книжкові видання обмежуються заголовком і підзаголовком, то в періодичних виданнях з'являються такі елементи, як шапка, рубрика, лід, анонс, вріз, резюме тощо, різноманітні сполучення яких утворюють велику кількість варіантів оформлення (рис.) У газетному заголовку можуть використовуватися також зображальні елементи [1].

Параметри заголовних компонентів визначаються форматом газети і стилем її оформлення, кількістю матеріалів на сторінці, кількістю та розміром зображальних елементів, наявністю декоративних елементів, групуванням матеріалів у добірки. Наприклад, формат газети А3 передбачає меншу кількість публікацій на сторінку та їх менший обсяг порівняно із газетами формату А2. Відповідно до цього зменшується площа заголовного комплексу, кількість компонентів. Щоденні газети подають більше коротких повідомлень порівняно з аналітичними матеріалами на всю сторінку тижневиків. Зміст газетного матеріалу, його місцерозташування в номері та на сторінці, значеннєве навантаження заголовка визначають прийоми його оформлення. У заголовному комплексі органічно зливаються змістова і графічна частини, відображаються особливо- сті змісту видання і стилю його оформлення. Публікація добірки під постійною рубрикою додає всім складникам газети, крім просторової характеристики, ще тимчасовий показник. І відповідні архітектонічні елементи виконують додаткове завдання - вказують читачеві на постійні ознаки текстових та зображальних матеріалів, які входять до складу постійної добірки, навіть при розташуванні її на різних сторінках або в різних номерах. Анонси, винесення початку матеріалу на першу сторінку вимагають використання змістового елементу: вказівки на продовження або початок.

Рис. Застосування заголовних елементів у сучасних газетах.

Оформлення елементів рубрикаційної системи здійснюється через титульний шрифт [2], пробільні та службові елементи, форматування. Новітні досягнення у видавничих технологіях дають можливість чітко визначити параметри кожного з елементів газетної сторінки, залежно від призначення.

Заголовні елементи можуть стосуватися однієї публікації або кількох. Тільки з однією публікацією виступає власне заголовок - назва даного матеріау. Інші елементи: підзаголовок, рубрика, анонс, вріз, епіграф - можуть використовуватися як для одного, так і для кількох матеріалів.

Застосування та графіка заголовних елементів визначаються періодичністю звернення до визначеної теми в газеті. З номера в номер повторюються рубрики або шапки - назви розділів газети, тематичний напрям публікації, “відокремлена складова частина видання” [3]. Іноді в цій ролі виступає вріз або епіграф. Усі інші елементи заголовного комплексу не повторюються.

Характер та обсяг інформації, що передається, є основними при формуванні заголовного комплексу. Заголовок може відобразити всі інформаційні властивості публі-кації: тему статті, авторські та редакційні оцінки, часові характеристики, жанр, авторство та адресацію. Але такої повної інформації газетний матеріал вимагає рідко, головне - тема публікації, яка виноситься у заголовок і рубрику - графічно-змістовий центр заголовного комплексу. Але середні та великі за обсягом матеріали потребують додаткової інформації. Тоді у заголовний комплекс вводяться такі елементи, як підзаголовок, анонс, лід, резюме.

Без заголовка газетний матеріал втрачає сенс, але підзаголовки в газеті відіграють роль іноді важливішу за основний заголовок - не лише коротко розкривають зміст, а й оцінюють матеріал. Хоча в 16 % газет відсутні підзаголовки, а 13 % сучасних газет не застосовують основних підзаголовків, але є внутрішні, в 25 % газет - навпаки. У газетах "Урядовий кур'єр", "Демократична Україна" підзаголовки відсутні, але їхню роль виконують ліди. Не існує газет, в яких були б відсутні ліди і підзаголовки одночасно.

Якщо основний заголовок відсутній - його заміняють назва рубрики, підзаголовок, лід або декоративні елементи. Кожна газета обирає певний стиль оформлення заголовків:
- заголовок складається титульним шрифтом без будь-яких декоративних елементів - 58 % газет;
- заголовок підкреслюється або береться у неповну рамку - при розташуванні посередині - 12 % газет;
- заголовки облямовують рамкою: всі - у 9 % або у визначених випадках: бічний блок, заголовок добірки, заголовок посередині текстового блоку - 16 % газет;
- заголовки частини матеріалів встановлюються на виворотку або у тіньовій рамці - 28 % газет;
- поєднання у блок кількох заголовних компонентів (наприклад, заголовка, зображення, підзаголовка або ліда і розташування їх у рамці або на підкладці) - 7 % ;
- застосування складених лінійок чи інших декоративних елементів для виділення заголовка - 9 %;
- заголовок-вивороток або поверх зображення.

Архітектонічний заголовок поєднується з декоративними елементами відповідно до накреслення шрифту: напівжирні та жирні шрифти не сполучаються зі світлими лінійками, або, навпаки, світлі шрифти - з жирними; плашка чи вивороток несумісні з тонкими, курсивними шрифтами. Заголовний комплекс, розташований у повній або неповній рамці, збільшує свою площу до формату потрібної кількості шпальт і врівноважує всі елементи сторінки.

Інколи трапляється такий різновид заголовка, як заголовок-прапорець - коли назва найважливішого матеріалу стоїть угорі на всю ширину добірки або тематичної сторінки та охоплює інші матеріали. Такий заголовок можна вважати і шапкою, і рубрикою.

Сучасні газети вживають рідко шапки, замість них у 80 % випадків колонтитул має назву тематичної сторінки. У 94 % газет назва тематичної сторінки займає весь формат сторінки з однаковими відступами з обох боків. "Шапки використовують як прийом об'єднання добірки або тематичних сторінок. Поява їх над одним матеріалом у 150-200 рядків не завжди доречна" [4]. Нерідко шапка облямовується рамкою або встановлюється на плашці. Кілька матеріалів, об'єднаних шапкою (не в колонтитулі), обмежуються рамкою чи лінійками, а шапка розташовується на плашці або виворотком.

Отже, класифікуємо способи оформлення шапок у сучасних газетах:
- зображально-текстова шапка;
- шапка на частину сторінки;
- шапка у верхній частині сторінки поряд із коротким повідомленням;
- шапка - назва тематичної сторінки у колонтитулі збоку (ліворуч або праворуч);
- назва тематичної сторінки по центру колонтитула без декоративних елементів, на плашці, підкреслена;
- колонтитул містить лише назву тематичної сторінки;
- назва тематичної сторінки під колонтитулом без декоративних елементів або на плашці-виворотку;
- шапка-рубрика.

Рубрика узагальнює, конкретизує тематику матеріалу (наприклад, "Економіка", "Будьмо здорові", "Видатні особи"). Рубрики сучасних газетних видань можна класифікувати за: періодичністю (постійні, тимчасові, одноразові), графічним оформленням та композиційним виконанням. Є газети, які на своїх сторінках взагалі не застосовують рубрики (наприклад, “Нова генерація”).

Періодичність появи рубрик різноманітна: щономера, у визначені дні тижня, щомісяця. Постійними є рубрики, що існують тривалий час, але сучасні газети віддають перевагу рубрикам-заголовкам, які добираються відповідно до змісту матеріалу. Постійні рубрики мають єдине оформлення та місце розташування. Наприклад, рубрика "Останні новини" на складеній плашці-виворотку займає шпальту або її частину, обмежену рамкою.

Характер газетної інформації сприяє виникненню великої кількості різних за при-значенням рубрик на одиницю обсягу матеріалу. У 75 % сучасних газет кожна публікація супроводжується власною рубрикою. Рубрики-добірки з кількох публікацій однакового або різноманітних жанрів, об'єднаних загальною темою чи іншою ознакою, застосовують 20 % газет. Інколи можна побачити рубрику на цілу газетну сторінку, але така рубрика за своїми властивостями є аналогом шапки.

Трапляється і такий різновид, як рубрика в рубриці. Матеріал (добірка) може супроводжуватися кількома рубриками: перша уточнює характер матеріалів, а друга - джерело їх одержання. Або перша конкретизує епіграф, а друга - текст, як, наприклад, у газеті "Українське слово". У добірці коротких повідомлень, бічному блоці основний текст нерідко від- сутній, а є лише назва рубрики.

Аналіз сучасних газет показує, що рубрика застосовується для:
- кількох матеріалів на одну тему;
- добірок матеріалів приблизно однакових за обсягом і обмежених рамкою;
- одного матеріалу із власною рубрикою;
- рубрика в рубриці: один матеріал (добірка матеріалів) - кілька рубрик.

В оформленні рубрик можна виділити такі типи: зображальні та текстові на плашці, виворотком, із підкресленням або в рамці, з розривом лінійки. Рубрика на плашці виворотком трапляється найчастіше - у 43 %. Наступною за частотою застосування йде рубрика, виділена лінійками - у 14 % газет, рамками - 10 %, підкладками - 5 % газет, іншими декоративними елементами. Плашка рубрики може перериватися заголовком або зображенням. Рамкою назва рубрики обрамляється при поєднанні зі зображальними елементами. Наприклад, "Демократична Україна" виділяє рубрики подвійними лінійками зверху та знизу, а у випадку розташування під попереднім матеріалом, що відокремлений лінійкою, - підкреслює подвійною лінійкою. Назва рубрики може зорово продовжуватися широкою лінією у вигляді плашки.

Більшість сучасних газет (92 %) усі рубрики оформляють однаково, до того ж вони всі шрифтові. Але в газеті може бути до 4 різновидів оформлення рубрик: на виворотку, підкладці, плашці, закінчуватися плашкою на ширину матеріалу або взагалі не мати декоративних елементів.

Композиційні варіанти рубрики зводяться до таких: над або під основним заголовком, поряд або на відстані від заголовка, вертикальна. У 83 % газет рубрика розташована над основним заголовком (звідси інша її назва - надзаголовок), але стиль оформлення деяких газет дозволяє розташовувати рубрики поряд із основним заголовком, підзаголовком, поряд із зображенням або під заголовком, в середині матеріалу. Інколи назва рубрики встановлюється вертикально у верхній частині матеріалу або на його висоту. Так оформлений заголовний елемент обов'язково повинен виділятися виворотком чи рамкою з підкладкою. Разом із заголовком рубрика ще дається в рамці чи без неї, але єдиним блоком посередині тексту.

Вирівнювання назви рубрики не постій-не: є варіанти на ширину тексту, центровані, з виключкою ліворуч або праворуч. Права виключка застосовується у 35 % матеріалів, розташованих правобіч сторінки, основного заголовка ліворуч. Газета "Хрещатик" розташовує рубрики між заголовком та текстом з виключкою праворуч, і виділяють їх темною плашкою, а в добірках плашка-вивороток стає засобом відокремлення матеріалів. Права виключка рубрики може бути пов'язана зі способом розмежування матеріалів, коли вона стає продовженням лінійки. Контурний шрифт назви рубрики на темній плашці органічно сприймається з правого боку.

Підзаголовок буває основним та внутрішнім. До першого належать такі, що стосуються всього матеріалу. Їхнє призначення полягає у поясненні та деталізації основного заголовка або наданні йому іншого смислу. Наприклад, заголовок "Опозиція перед парламентським хрещенням" доповнюється підзаголовком "Чи діждемося Вашингтона з опозиційним праведним законом?".

Підзаголовок, особливо тематичний, найчастіше розташовують безпосередньо під заголовком в окремому рядку, за центральною віссю текстового матеріалу чи асиметрично, із виключкою ліворуч або праворуч. Для економії місця на сторінці підзаголовок може стояти поряд з основним заголовком, на одному рівні з ним. Розташований між рубрикою та основним заголовком (над ним) підзаголовок уподібнюється ліду. А ще підзаголовок може стояти поряд із назвою рубрики

Іноді підзаголовок встановлюється під основним заголовком на зменшений формат: приміром, якщо заголовок займає три текстові шпальти, підзаголовок дають під ним, але на формат однієї чи кількох центральних шпальт. Тоді він виділяється короткою тонкою лінійкою, зірочкою або іншим фігурним елементом плашкою, виворотком.

Більшість газет оформляють усі підзаголовки однаково - застосовують один і той самий шрифт та кегль безвідносно до кегля та шрифту заголовка, виділяють його лінійкою, неповною або повною рамкою, встановлюють на плашці, виворотку і розташовують відносно заданої вісі. Наприклад, у газеті "Вечерние вести" усі підзаголовки набрані однаковим шрифтом та кеглем, "Україна молода" розташовує підзаголовки лише на сірих плашках, "Факти" дають підзаголовки жирним курсивом гарнітури основного заголовка, але меншого кегля і підкреслюють масною лінією. Перенесення підзаголовка в середину текстового матеріалу розбиває великий за обсягом текстовий блок на частини та позбавляє скупченості заголовних компонентів в одному місці. В такому випадку він виділяється рамкою або лінійками зверху і знизу.

Другий вид підзаголовків - внутрішні - назви окремих частин публікації, які розділяють текстовий матеріал великого обсягу на кілька частин.

Наприклад, матеріал на всю сторінку із назвою "Чи спроможна Україна стати новим туристичним раєм?" має пояснювальний підзаголовок "Торік в Україну в'їхало 11 млн. іноземних громадян" та кілька внутрішніх підзаголовків: "Статистика знає все", "Туризм без доріг неможливий", "Проблеми й негаразди створюємо самотужки", "З'являються маршрути, хороші й різні", які дають достатньо повне уявлення про матеріал на всю сторінку.

Внутрішні підзаголовки розташовуються в окремому рядку безпосередньо над тією частиною газетного матеріалу, до якої відносяться, з однаковими відступами з обох боків чи асиметрично, із лівою або правою виключкою. Інколи вони утворюються виділенням засобами верстання.

Для внутрішніх підзаголовків обирають однаковий з іншими підзаголовками шрифт або складають жирним шрифтом тієї ж гарнітури, що й основний текст. У деяких газетах внутрішні підзаголовки виділяються декоративними елементами: відділяють лінійками, розташовують на плашках. Різне оформлення основного та вну-трішніх підзаголовків визначається їхньою роллю в текстовому матеріалі.

Іноді кілька підзаголовків виносять на початок публікації та подають як окремий блок - анонс. Така група підзаголовків сильно виділяється на сторінці й допомагає читачеві швидко розібратися в змісті матеріалів газети, хоча й займає невелику площу. У добірках анонс заміняє основний заголовок або зображальний елемент. Невеликі за обсягом матеріали часом подають на початку анонсу, такий графічний акцент посилює графічно-змістову структуру публі-кації та взагалі графіку сторінки і дає змогу не дробити текстовий блок на частини.

Перші сторінки майже всіх сучасних газет містять анонси під рубрикою "Сьогодні в номері" у вигляді переліку заголовків, разом із підзаголовком, зображенням, назвою рубрики, початком матеріалу. Деякі газети виносять на першу сторінку по кілька зображальних заставок-символів, що зна-йшли відображення у даному номері. Окремим елементом заголовного комплексу є розгорнута форма підзаголовка у вигляді виділеного стислого вступу - ліду, який стосується окремого матеріалу або добірки та доповнює основний заголовок. Його виносять у верхню частину або на середину матеріалу і виділяють пробільними елементами, лінійками, рамкою, підкладкою, жирним шрифтом.

У 65 % матеріалів лід розташовують у верхній частині, 12 % газет встановлюють його над основним заголовком чи поряд із ним, 15 % матеріалів мають лід над першими шпальтами тексту. Лід може займати площу біля зображального елементу на його висоту. У такому випадку ліва виключка утворює простір між лідом та зображенням, що відтіняє його.

Лід може бути виділений пробілами, фігурними або кутовими лінійками, рамкою, вертикальною або горизонтальною ліній- кою, розташований на підкладці, бути виворітним, відкреслюватися вертикальною лінійкою, поєднуватися із зображальними елементами, бути виворітним на висоту матеріалу або просто виділятися виключкою.

Нерідко лід замінює інші заголовні компоненти. Так, газета "Україна і світ сьогодні" взагалі ніколи не використовує звичайні підзаголовки, але кожний матеріал супроводжується лідом, набраним жирним курсивом гарнітури основного тексту. В газеті "Експрес" майже кожна сторінка має лід-шапку: зверху двома-чотирма рядками шрифтом великого кегля коротко пояснюється тематика матеріалів. Ще один рідкісний, але яскравий спосіб оформлення ліду - поєднання шрифтових та зображальних елементів.

Схожою на лід буває виділена особливим накресленням шрифту, а іноді й форматом, початкова частина публікації або перша фраза. Наприклад, газета "Вечерние вести" перше речення кожного матеріалу складає жирним шрифтом, а "Високий замок" - перший абзац. Таке виділення замінює не лише підзаголовок, а й сам лід.

Вріз - стиснуте повідомлення, яке пояснює або коментує текстовий матеріал. Іноді в цій ролі виступає коментар автора або фахівця з даної проблеми, висновки, додат-кова чи пояснювальна інформація, яка супроводжується, наприклад, фотознімком. У 45 % сучасних газет вріз відсутній.

Серед сучасних засобів оформлення врізів найпоширеніший - окреслення простою або фігурною рамкою - у 26 % газет, поєднання з підкладкою - у 12 % газет. Вріз, розташований на підкладці або виворотку - 7 % газет, - є дієвим засобом акцентування. До того ж він якоюсь мірою відіграє роль зображального матеріалу. Виділення врізу лише шрифтовими та пробільними елементами дає змогу розташувати на сторінці більше зображальних матеріалів.

Лінійками вріз виділяють 10 % газет, і ці лінійки не обов'язково мають бути горизонтальними.

Епіграф або цитати, залежно від засобів оформлення, можна віднести як до врізу, так і до ліду. В газеті дуже рідко трапляється епіграф і він відрізняється від книжкового: епіграф стосується не лише окремого матеріалу, а й всієї сторінки. Епіграф - це не обов'язково цитати, ним можуть бути самостійні повідомлення. В газеті "Українське слово" епіграф мас пояснювальний фотопортрет та рубрику, відмінну від назви рубрики текстового матеріалу.

Матеріал може мати кілька епіграфів, розташованих посередині тексту, наприклад, після кожного внутрішнього підзаголовка.

Окрім названих, у сучасній періодиці засобами оформлення виділяють такі текстові блоки, що їх умовно можна віднести до заголовного комплексу:
- прізвище автора - лінійки, рамки, квадрати;
- текстівка - вивороток, лінійка, рамка, кружок;
- довідка - підкладка, рамка;
- коментар - фігурна рамка-підкладка;
- від редакції - плашка-вивороток;
- післямова - рамка з тінню;
- Р. S. - проміжки, інший шрифт;
- афоризм тижня - рамка та підкладка;
- до речі - рамка та підкладка.

Рубрикація розкриває будову друкованого твору, показує читачеві зв'язок та взаємозалежності всіх складників його ієрархічної будови, допомагає краще розібратися в його змісті. Системний розгляд та аналіз сучасних газетних видань дає змогу виділити основні тенденції у застосуванні того чи того стилю оформлення заголовків і визначити доречність чи актуальність відомих при-йомів та засобів.



1. Шевченко В. Е. Заголовний комплекс су-часної молодіжної газети - важливий засіб її змістового спрямування // Стиль і текст. - К.: Інститут журналістики, 2001. - Вип. 2. - С. 197-207.
2. Попов В. В. Общий курс полиграфии. - М., 1964. - С. 336-337.
3. ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 1995. - 8.11.
4. Газета: опыт, проблемы. Сб. статей / Сост. А. С. Осипов - Л.: Лениздат, І975. - С. 258.


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові