Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Tематична модель обласного громадсько-політичного видання (на прикладі газети “Кіровоградська правда”)

І. В. Бєлінська

асп.
УДК: 070. 449. 7 (477.65)

У статті на прикладі газети "Кіровоградська правда" описується тематична палітра обласного громадсько-політичного видання. Простежується динаміка розвитку тематичної моделі цього типу видань за період незалежності України.

The keynote of the article is thematic palette of the regional social and political edition. The newspaper Kirovogradska pravda is taken here as an example. The article dealth vith dynamics of the development of the editions for the period of the idependence of Ukraine.

Розвиток інформаційного ринку спонукає сучасну журналістику відповідально ставитися до проблеми концепції періодичного видання. В умовах ринку неможливо розраховувати на успіх, якщо газета являє собою хаотичний набір тем, рубрик, має невиразну графіку. Все це має підпорядковуватися головній, ретельно продуманій ідеї, яка визначає зміст й обличчя видання. Тоді воно матиме свій інформаційний стрижень та відмінність, займатиме окрему нішу, а значить, буде конкурентоспроможним [1]. Об'єктом дослідження цієї статті є тематична модель обласного громадсько-політичного видання (на прикладі газети "Кіровоградська правда"). На сьогодні ця тема у літературі з журналістикознавства не розроблялась, публікації про пресу Кіровоградщини в академічній літературі також відсутні.

Зі зміною соціально-політичної та економічної ситуації на початку 90-х років у всіх суверенних республіках розпочалося становлення журналістики нового типу, на засадах національного відродження. Про-аналізувавши це явище, можемо зазначити дві суперечливі тенденції: з одного боку, журналістика "стає важливим засобом публічного демократичного суспільства", "виступає як ефективний інструмент су-спільного впливу і досягнення динамічного консенсусу" [2], що забезпечує альтернативність висловлюваних поглядів, плюралізм думок, інформаційну насиченість видань, свободу журналіста на професійне самовираження, а з іншого – зі створенням юридичних та економічних свобод у журналістику приходять (у ролі засновників, видавців, відповідальних секретарів, кореспондентів, спеціалістів комп'ютерної вер-стки, операторів електронного набору) часто випадкові, малокомпетентні люди.

У рамках першої з названих тенденцій засоби масової інформації пройшли шлях від гласності до преси правової держави. Завершився період активного прориву до гласності, коли відкривалися цілі зони, раніше недоступні для критики, знімалися табу на чимало злободенних тем. Відповідні законодавчі акти незалежної України створили умови для рівноправного статусу всіх видань та рівноправного становища всіх соціальних об'єктів, що виступали засновниками ЗМІ. Преса, радіо, телебачення поступово включалися у систему товарно-грошових відносин, коли основним регулятором стає відповідність попиту і пропонування на такий продукт духовного виробництва, як масова інформація [3].

Журналістика почала роздержавлюватись. Цей процес особливо активізувався після відмови КПРС і КПУ від законодавчого закріплення своєї керівної ролі у суспільстві, а надто після їх ліквідації. Вчорашні партійні органи змушені були перереєструватися. Газета "Кіровоградська правда", заснована ще у 1918 році, до 24 серпня 1991 року існувала як орган Кіровоградської обласної організації Комуністичної партії України, а з 3 вересня 1991 року була перереєстрована у незалежну громадсько-політичну. Напис у вихідних даних газети: "Думки авторів не завжди збігаються з точкою зору редакції" значно пожвавив потік охочих висловитись на шпальтах "Кіровоградської правди", висловити власний погляд на проблему, про що свідчать рубрики "Дозвольте не погодитись", "Полемічні замітки", "Є така думка", "Точка зору", "Думки з приводу", "Особиста думка", "Кілька думок з приводу", "Прошу слова", "А що думаєте ви?", "Компетентний погляд".

Особливо це помітно з кількості листів, що надходили до редакції. На тематичній сторінці "Читач-газета: діалог" нараховується майже тридцять рубрик, серед яких "За листом читача", "Читач пропонує", "Листи цих днів", "Прошу надрукувати мого листа", "Огляд листів", "Лист з коментарем", "Крик душі", "Сердитий лист" тощо. Дописувачі зверталися до редакції, сподіваючись, що саме вона допоможе у вирішенні їхніх проблем. Про те, що зворотний зв'язок "газета-читач" існує, свідчать такі рубрики: "Слідами наших виступів", "Запитайте у "Кіровоградки", "З вірою, що допоможемо", "Дзвінок у редакцію" та ін.

У 1991 році, коли Україна здобула незалежність, у виданні найбільш активно висвітлювалися політичні події в області, країні та за її межами. Газета стала трибуною для політиків, журналістів, громадських діячів і всіх, кого турбує доля держави. Тематичні сторінки: "Роздуми напередодні референдуму" та "Політичне життя області" – містили матеріали про роботу депутатів обласної, міської та районної рад (наприклад, рубрики "Турботи рад", "Із сесії обласної ради", "Сесія Кіровоградської міської ради"), висвітлювали діяльність Верховної Ради України (рубрика "У Верховній Раді").

Політичні, економічні та соціальні перетворення вплинули на розмірений темп життя села. Новий побутовий устрій став вимагати нових підходів у господарюванні, іншого мислення. Саме цим обумовлюється поява у газеті тематичної сторінки "Село: як жити далі?". Постійні рубрики "Сільські проблеми", "Побутове обслуговування на селі", "Реформи на селі", "Медицина на селі" вміщували матеріали про проблеми селян, інтерв'ю з представниками селищних рад та активістами ("Сільський лідер"). Тематична сторінка "Земля і люди: новини АПК області" містила публікації про перспективи розвитку агропромислового комплексу області, нові форми господарювання на землі, з'явилась нова, постійна рубрика "Фермерство: перші кроки".

Протягом року на сторінках газети точилася гостра дискусія стосовно відкриття у місті першої української гімназії. Тематична сторінка "Бути чи не бути українській гімназії?" містила матеріали про Єлисаветградську (Єлисаветград – таку назву раніше носило місто Кіровоград) гімназію, її устрій, інтерв'ю з директорами та педагогами шкіл, на базі яких планувалося створення гімназій. І як результат – у місті відкрито Українську гімназію імені Тараса Шевченка та школу-гімназію (згодом гімназію). Серія публікацій присвячена листам педагогів, у яких вони звертаються до редакції з проханням друкувати більше матеріалів для освітян – методичні рекомендації для вчителів-предметників, розробки уроків. Реакція газети була очевидною – цього ж року було започатковано випуск додатка до "Кіровоградської правди" (а згодом самостійного видання) "Освітянське слово", який став задовольняти цю читацьку аудиторію. Надалі педагогічна тема не так вже часто з’являлася на шпальтах видання – публікації обмежуються освітянськими новинами, бесідами з провідними педагогами області.

Хронічна невиплата заробітної плати вчителям області, району та міста обумовлює той факт, що матеріалів про методи виходу освіти зі скрутної економічної ситуації та про страйки педагогів більше, ніж публі-кацій про їх успіхи та досягнення.

Слід констатувати, що економічна тематика у виданні розроблена дуже слабко. Тематична сторінка "Ринок: що після першого натиску?", започаткована у 1991 році, зникла цього ж року. Тут публікувалися матеріали під рубриками "Перші враження від ринку", "Ціни", "Інвестиції", "Фінанси", робилися спроби проводити аналіз економічної ситуації та будувати фінансові прогнози ("Прогноз на завтра"). Більшість матеріалів розповідали про внески Ощадбанку, що "згоріли". У наступні роки ситуація із висвітленням економічної проблематики не поліпшилася, навпаки, аналітичні матеріали журналістів друкувалися рідше, а натомість у видання прийшла суха фіксація фактів та матеріали про методи виходу зі скрутного економічного становища, про підприємства-банкрути (а їх на Кіровоградщині чимало), коментарі фахівців.

Спортивна тематика у газеті "Кіровоградська правда" у 1991 році висвітлювалася на сторінці "Фізкультура і спорт: від масовості до майстерності". Рубрики "Футбол", "Велотрек", "Боротьба дзюдо" і под. розповідали про успіхи спортсменів Кі-ровоградщини в області та за її межами. Рубрики "Кумири спорту" та "На аренах і за кулісами спорту" містили публікації про визначні постаті у спорті, їх проблеми. Спортивні новини вміщувалися під рубриками "Спортивний калейдоскоп", "Новини спорту". Із заснуванням змагань "На призи від "Кіровоградської правди" у виданні з'явилась постійна однойменна рубрика.

1992 рік. Економічні перетворення у незалежній Україні вплинули на соціальну сферу: з одного боку, молода, незалежна держава потребувала нових високопрофесійних кадрів (рубрика "Кадри нової України"), з іншого – на жаль, багато робочих місць було втрачено (рубрика "Зайнятість", "Безробіття"). Цей чинник та припинення фінансування багатьох державних підприємств та установ призвели до незадоволення у суспільстві (рубрики "Викручуємось", "Життя як воно є"), зокрема до страйків. У виданні з'явилася тематична сторінка "На тему страйку". На ній під рубриками "Картинки з життя", "Неординарна ситуація" містилися матеріали про страйкуючі підприємства, давалися коментарі компетентних осіб, наводилися результати соціологічних ("Соцдослідження") та статистичних ("Міні-дослідження", "У дзеркалі статистики") досліджень. У рубриці "Турбота" друкувались матеріали про малозабезпечені верстви населення, інвалідів, притулки для старих та немічних, дитбудинки.

У 1992 році, так само, як і в 1991-му, відносно послідовно у газеті під рубриками "Сільський ранок", "Сільські оповідки", "Торгівля на селі" висвітлюються сільські проблеми, друкуються матеріали економічної ("Село напередодні жнив", "Село і місто: трудовий діалог") та політичної ("Чим живе сьогодні село") проблематики.

Активізація соціальних процесів відбилася і на культурному житті суспільства. У виданні з'явилися нові рубрики – "Відголосся прем'єри", "Рампа", "Хроніка фестивалю", "З когорти митців", "Радимо прочитати", "Нові видання", "Презентація виставки".

Політичне життя країни та області так само активно висвітлюється на шпальтах видання за 1992 рік. Нові постійні рубрики: "Місцеве самоврядування", "В облдержадмі-ністрації" – продовжують ознайомлювати читачів з подіями у громадсько-політичному житті області.

У 1992 році помітно збільшилася кількість публікацій про життя людей, порівняно із недавніми публікаціями видання у перехідний період тут замість моралізаторських сентенцій з'являються особистісні враження журналістів ("Портрет на фоні дня", "Долі людські"), свідчення очевидців ("Що кажуть люди"), матеріали про проблеми особистості, на теми моралі ("Про тих, у кого ноша найважча", "Люди серед людей", "Людські стосунки"), життя людей у побуті ("Тепло рідного дому", "Ходять чутки", "Як ваші справи у сьогоднішньому бутті?").

Тематична сторінка "Клуб "Біла ворона" – сторінка-довгожитель, вона існує у виданні донині, кількість матеріалів свідчить про те, що кіровоградці не втратили почуття гумору і вміють сміятися над своїми проблемами. З 1992 до 1999 року випускався додаток "Біла ворона", який припинив існування через брак коштів. Сторінка "Клуб "Біла ворона" вміщує гумористичні матеріали, які переважно висміюють вади суспільства – шахраїв, п'яниць, нероб, псевдопатріотів та хабарників. У рубриках "Памфлет", "Погляд сатирика", "Гумореска", "Іронічним поглядом", "Байка", "Фейлетон" друкується творчість місцевих майстрів гострого пера. Анекдоти – відповідно у "Кіровоградських анекдотах" та "Мсьє анекдот". Під рубрикою "З пошти "БВ" публікується творчість активних дописувачів газети.

У 1993 році найчастіше висвітлюваними залишаються проблеми культури, села, агропромислового комплексу. Починаючи з цього року, на сторінках видання з’являється кримінальна тематика (постійні рубрики "До уваги кіровоградської міліції", "З міліцейських зведень", "Будні міліції", "Незчисленні багатства? Де взяв?", "Кримінал", "Міліція на висоті", "Із залу суду", "Слідами судової справи"). Прикро, але протягом 1994 – 2003 років ця тема лідирує за кількістю публікацій на шпальтах "Кіровоградської правди". "Металевій лихоманці", що охопила населення України та Кіровоградської області зокрема присвячені матеріали, що вміщуються під постійними рубриками: "Чорна хроніка", "Кримінальна ситуація", "Кримінальні реалії життя"; про вандалізм "металошукачів", які вже почали знімати огорожі та цвинтарні таблички на кладовищах, металеві конструкції з пам'ятників та меморіальних дошок йдеться у матеріалах під рубрикою "Без святинь і комплексів". Справжньою проблемою для селян та дачників стали городні грабіжники, в області почастішали випадки самосуду людей над крадіями. У рубриках "А крастимеш???", "Дещо про крадіїв" йдеться саме про цю верству населення – осіб без певного місця проживання, з девіантною поведінкою.

У 1993 році газета робить акцент на народознавчій тематиці. Про це свідчить поява тематичної сторінки "Світлиця", де друкуються матеріали під рубриками "Плетениця улюблених свят", "Традиції, звичаї, обряди", "Народне мистецтво", "З криниць народознавства". Матеріали, присвячені вихованню національно свідомої особистості, друкуються під рубриками "Відроджуємося!", "Рідна мова – найдорожчий скарб", "Подвижники", "Майбутнє нації". Історико-краєзнавча тематична сторінка "Лебедія" містить рубрики "Наш край", "Земляки", "Люди нашого краю", "З історії рідного краю", "Нашого цвіту по всьому світу", які розповідають про видатних земляків, історію Кіровоградщини; розкривають читачам теми, що тривалий час замовчувалися радянською владою, – "Розповідь репресованого", "Повернуті імена", "Голодомор 1932 – 1933 рр.". Тематична сторінка "Голос ветерана" містить розповіді про фронтовиків, спогади ветеранів про війну, рубрика "Творчість ветеранів" вміщує їх твори.

Приватизація основних фондів підпри- ємств стала провідною темою публікацій у 1995 році. Тематична сторінка "Консультпункт "КП": приватизація" вміщувала рубрики: "Приватизація: вибір за вами", "Приватизація: від "вашого" до "мого", "Приватизація". У них відповідно містилися публікації про проблеми роздержавлення майна, консультації та поради фахівців, практичні рекомендації.

Важлива роль приділяється оперативності подачі інформації (рубрики "Глас вопіющего", "Крик душі", "Терміново в номер", "Критична ситуація", "Ще одна біда", "Гострий сигнал", "Проблема вимагає вирі-шення") та її актуальності (відповідно "Актуально!", "Про злободенне, наболіле", "На злобу дня", "На тему дня", "Інтерв'ю на актуальну тему", "Порушуємо проблему"). Рубрики "Компетентний погляд", "Радить спеціаліст", "Запитання компетентній осо-бі", "Консультпункт "КП", "Лікнеп для простаків", "Думка компетентної людини", "Ситуацію коментує фахівець", "Від першої особи" свідчать про орієнтацію видання на мислячого читача, такого, що шукає не голі факти, а інформацію від компетентних спеці-алістів, перших осіб.

Проблеми здоров'я нації порушувалися 1997 року на сторінці "Храм здоров'я" у рубриках "Служба здоров'я", "Послухаймо лікаря", "Зимові хвороби", "Наше здоров'я". Найчастіше під рубрикою "Хочемо застерегти" друкувалися матеріали про загрозу від вживання отруйних грибів (по області саме на цей рік припадає пік смертності від їх вживання); попередження санітарно-епідеміологічної станції стосовно загрозливого зростання захворюваності на кишкові інфекції, лептоспіроз. Окремо слід згадати публікації про захворюваність на СНІД (рубрика "Б'ємо тривогу") та про спад народжуваності в області (рубрика "Про це ми ще не писали").

Посилюється тенденція до висвітлення конкретних проблем галузей (рубрики "Переробна галузь", "Промислова галузь", "Паливна галузь", "Харчова галузь", "Новини промисловості") та підприємств ("Гідросила": люди і справи", "Вітчизняний виробник"). Постійні відключення електроенергії, газу та водопостачання зумовили появу рубрик "Світла!", "Б'ємо тривогу". Серія публікацій у цьому році присвячена розробці родовища золота в області. На жаль, за відсутності належного фінансового вливання, ця галузь не змогла існувати, і тема поступово зійшла зі шпальт газети.

1998 рік минув під гаслом "Усі – на вибори Президента", точніше, на його перевибори. Відповідно, й активізувалися всі теми та проблеми політичного життя. У виданні знову з'явилася тематична сторінка "Політичне життя області", проте оновилися її рубрики: "Політика", "За кулісами політичного життя", "Політичні видання", "Політика і молодь", "Політика і економіка".

Тематична модель видання 1999 – 2001 років не зазнала особливих перетворень. На першому місці за активністю виступів залишається тема криміналу, друге посідає культура, третє – проблеми села, незмінно четверте – політика. На п'ятому місці за активністю виступів проблема облаштування побуту жителів області (рубрики "Відрядження у будні", "Підслухані монологи", "Химери нашого життя", "Прикмети сьогодення"; тематична сторінка "Служба порад "КП").

У 2002 році тематична модель газети також не зазнала відчутних змін, проте на перше місце вже виходить соціальна проблематика (рубрики "Молодь і професії", "Картинки з життя", "Людина і суспільство", "У полі зору "Кіровоградки"", "Гримаси сьогодення", "Прикро!", "Такі ми", "Хто як виживає", "У дзеркалі статистики", "Ех, життя", "Роки студентські", "Статистика знає усе", "Благодійництво", "Жахи сьогодення", "Турбота про людину"). Тема криміналу посідає чільне друге місце.

Інформація для відпочинку читачів розподіляється так. Остання сторінка видання, як правило, відводиться для інформації про норми і способи взаємодії людини з навколишнім світом у розважальному та сенсаційному ключі (постійна рубрика "Енциклопедія загадкового і таємничого" містить підрубрики "Очевидне неймовірне", "Рекорди і рекордсмени"), вміщує сканворди, кросворди, чайнворди, астрологічні прогнози, цікавинки. З таким же тематичним наповненням виходить додаток до "Кіровоградської правди" – газета "Забава джой" (первісно – "Забава"). Тематичні сторінки – "Сторінка вихідного дня" (суботня) та "Вечірня розмова". Для дітей існують дві тематичні сторінки – "Човник Івасика-Телесика" (суботня) та "Колобок" (для найменших читачів газети); для молоді – "Ми – молоді".

Таким чином, можна зробити висновок, що тематична модель обласного громадсько-політичного видання має такий вигляд:

1) найбільша кількість публікацій на тему криміналу та культури; 2) друге місце посідають публікації про проблеми села; 3) третє – політика; 4) четверте – проблеми соціальної сфери; 5) п'яте – проблеми спорту.



1. Недопитанський М. І. Концептуальні моделі сучасної газетної періодики // Українське журналістикознавство.– К., 2002. – Вип. 4. – С. 68–70.
2. Москаленко А. З. Взаємодія соціальних факторів і преси в умовах національного відродження // Преса у політичній системі суспільства: Тези доповідей на науковій конференції фак. журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. – К., 1992. – С. 5.
3. Мелещенко О. К. Паперові та електронні інформаційні моделі. – К., 1992. – С. 63.

Рейтинг моделей тем за роками (перші п’ять тем):

1991 р. Політика. Село. АПК. Соціальна сфера. Здоров'я, історія, спорт.

1992 р. Соціальна сфера. Село. Культура. Політика. Люди.

1993–1994 рр. Культура. Кримінал. Село. АПК. Народознавство.

1995–1996 рр. Кримінал. Село. Культура. Приватизація. Політика.

1997 р. Кримінал. Культура. Здоров’я. Село. Галузь.

1998–1999 рр. Кримінал. Культура. Здоров’я. Село. Політика.

2000–2001 рр. Кримінал. Культура. Село. Політика. Побут.

2002 р. Соціальна сфера. Кримінал. Село. Політика. Культура.

Рейтинг основних тем видання "Кіровоградська правда" (1991–2002):

1. Культура. Кримінал.

2. Село.

3. Політика.

4. Соціальна сфера.

5. Спорт.

6. Здоров'я.

7. АПК.

8. Побут.

9. Історія.

10. Надзвичайні ситуації. Зустрічі.

11. Проблеми галузей промисловості.

12. Проблеми особистості.

13. Народознавство. Очевидне неймовірне.

14. Краєзнавство. Духовність.

15. Економіка.

16. Місто. Мораль.

17. Освіта.

18. Медицина. Транспорт.

19. Родина. Екологія.

20. Підприємництво. Приватизація. Військо.

21. Влада.

22. Зайнятість. Споживач. Наука.

23. Діти. Юнацтво.

24. Відпочинок. ЗМІ.

25. Підприємства області.

26. Комунальна сфера.

27. Національна свідомість.

28. Енергетика. Навколишнє середовище.

29. Реформи. Корисні копалини.

30. Господарювання. Благодійництво.


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові