Ласкаво просимо

Контент-аналіз як метод дослідження впливу демінутивних формантів на емоційно-оцінне забарвлення газетних текстів (на матеріалі молодіжної преси)

асп.

УДК 811.161.2'366

У статті розглядається питання впливу демінутивних формантів на емоційно-оцінне забарвлення газетних текстів. Зважаючи на дані контент-аналізу, констатуємо, що суфікси пестливості використовуються у медіа-текстах з метою передачі емоційно-негативних несхвальних характеристик, що свідчить про тенденцію схильності молодіжної преси до мовленнєвої агресії.

The article is devolted to the problem of influence of demininutative formans on emotinally estimative colour of newspaper articles. Investigations are done with the help of the method of contect analysis. The suffixes of foster are used today in newspaper linguage with the purpose of emotionally negative disapproving characteristics that reflect the tendency to speaking aggression in youth press.

Стиль масової комунікації як функціонально-структурний різновид мови має на меті інформувати людей про важливі суспільно-політичні проблеми, а також прагне одночасно впливати на реципієнтів, переконувати їх, спонукати до діяльності. Емоційна оцінка тісно пов'язана з почуттями, оскільки виражає авторське ставлення до предмета висловлювання. На думку Л. А. Кисельової, така оцінка є "позитивним чи негативним емоційним оцінюванням, визначенням суб'єктом емоційно-оцінного статусу кого-, чого-небудь, вираженням емоційної переваги (схвалення тощо) чи не переваги (несхвалення тощо) певних подій, явищ, предметів" [5, 18]. Серед мовних засобів її вираження найбільш поширеними у мові преси є лексичні та словотвірні одиниці. В українському газетному мовленні відзначаються продуктивністю афікси пестливості (демінутиви). Як слушно зауважує О. Л. Безсонова, "суфіксальні оцінні назви більш продуктивні в українській мові порівняно з англійською, французькою, навіть з російською мовою і мають у цілому емоційний характер, що пов'язано зі значною кількістю оцінних суфіксів та їхнім емоційним забарвленням у структурі цієї мови. В англійській та французькій мовах суфіксальні утворення мають насамперед раціональний характер, оскільки ці суфікси позбавлені самостійного оного значення" [2, 8].

Отже, вивчення емоційно-оцінного потенціалу цих формантів у мові сучасної української преси є актуальним з огляду на теоретичну та практичну значущість.

Методи дослідження масової комунікації (зокрема контент-аналіз) описано у "Теорії комунікації" Г. Г. Почепцова [9], "Соціології масової комунікації" В. Ф. Іванова [8], "Досвіді контент-аналізу" Н. Костенко, В. Іванова [6]. У цих працях контент-аналіз характеризується як кількісно-якісний метод, з'ясовуються принципи й умови, мета і завдання, типи й види такого аналізу, а також його переваги й особливості порівняно з іншими методами. Питанню словотворного вираження відтінків суб’єктивної оцінки та проблемі використання демінутивів із позитивним і негативним емоційним забарвленням присвячено праці вітчизняних дослідників: М. Ф. Кравченко [7], В. С. Сікорської, Б. А. Шарпило [10], Л. П. Дідківської, Л. О. Родніної [3] та ін. Аналізуючі номінативні одиниці з аііксами пестливості, мовознавці здебільшого керувалися тим, що проблема оцінювального суфікса – це передусім питання словотвірного рівня, і нерідко абстрагувалися від можливих контекстів. З огляду на недостатнє вивчення, науковий інтерес викликає один із аспектів окресленої проблеми – різноманітність емоційних оцінок, які здатні виражати демінутивні форманти у публіцистичному тексті та їх вплив на емоційно-оцінне забарвлення медіа-матеріалів.

Н. Д. Арутюнова справедливо зауважує, що “оцінне висловлювання вже само собою виражає комунікативну мету рекомендації, спонукання до дії, застереження, схвалення або осуду. Воно виховує норми поведінки" [1, 6]. Тому в проекції на мову українських молодіжних газет важливим, на нашу думку, є вивчення проблеми емоційного забарвлення текстів та спектра оцінок, що виражаються за допомогою демінутивних формантів. Мета нашого дослідження полягає у з’ясуванні властивих молодіжній пресі ознак (позитиву/негативу, схваленню/осуду, доброзичливості/агресії тощо), у визначенні кількісного співвідношення цих рис.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:
1) обрати ефективний метод дослідження, визначити його переваги;
2) здійснити контент-аналіз із метою з’ясування емоційно-оцінного забарвлення публікації, що створюють лексеми з демінутивними формантами у журналістських матеріалах молодіжного спрямування;
3) визначити частотність уживання таких одиниць, з’ясувати особливості вираження емоційної оцінки в центральних і регіональних виданнях.

Серед мовних засобів, що репрезентують суб’єктивну оцінку та містять суттєву емоційну інформацію, слід назвати групу демінутивних суфіксів. Номінативні одиниці зі здрібніло-пестливими афіксами можуть використовуватися як засіб вираження емоційного ставлення автора до предмета висловлювання, а також набувати різноманітних відтінків під впливом контексту. Названі форманти увиразнюють мову газети, підсилюють здатність тексту справляти враження, а отже, емоційно впливати на читача. Саме ці властивості (емоційно-оцінне та комунікативне функціональне призначення) суфіксів пестливості зумовлюють їх продуктивне й багатоаспектне використання у мас-медійній продукції.

Для досягнення основної мети дослідження вважаємо за доцільне застосувати метод контент-аналізу. Український дослідник О. Т. Баршиполець називає його соціологічним способом вивчення кількісних та якісних елементів змісту, в ході якого текст оцінюється за заданими показниками, а в сумі вони дають можливість точно визначити тенденцію розвитку газети [8, 164]. "Усі дані статистики вербального матеріалу можна використовувати для формулювання висновків про невербальні аспекти, наприклад, про ті чи інші характеристики адресата й адресанта" [9, 377–378]. Зокрема, можна зробити висновки про мотиви діяльності комунікатора, про приховані наміри авторів текстів; виявити певні тенденції оцінювання соціально-політичних подій та явищ; визначити основну тональність публікацій. Такий підхід є надзвичайно важливим, дозволяє на основі кількісних показників виокремлювати з масиву газетних текстів змістовну інформацію. Як слушно зауважує В. Ф. Іванов, цей метод за допомогою квантифікаційних процедур дає можливість зробити об'єктивні, не залежні від думок дослідника висновки [8, 108].

Об'єктом дослідження у пропонованій статті є друковані видання, розраховані на однакову аудиторію: центральна газета "Україна молода" та регіональна "Молодь Черкащини". "Україна молода" – щоденна (окрім неділі та понеділка) інформаційно-політична газета, яка вміщує репортажі, інформаційні повідомлення, аналітичні статті політичного й економічного характеру, морально-етичні та історичні нариси, огляди (мистецькі, спортивні), зрідка матеріали "жовтої преси" (рубрика "Калейдоскоп" – із життя "публічних" людей). Недержавна регіональна газета "Молодь Черкащини" належить до тижневика типу "санді" громадсько-політичного та розважального спрямування. Тематичною особливістю газети є співіснування в одному виданні абсолютно різних публіцистичних масивів: з одного боку, значна кількість кримінального, "жовтого" матеріалу, з іншого – морально-етичні та історичні нариси, побутово-господарські добірки, офіційні повідомлення. Крім інформаційних текстів, є також аналітичні статті політичного, економічного спрямування, якісні розважальні дайджести.

Характерним для обох газет вважаємо:
– специфічний виклад матеріалів, розрахованих на освічену і до міри вимогливу читацьку аудиторію;
– використання різноманітних стильових прийомів;
– наявність гострих критичних матеріалів.
- Вибір газети "Молодь Черкащини" мотивуємо її загальною спрямованістю та популярністю у регіоні. За даними моніторингу обласної преси, здійсненого Л. В. Завгородньою, цей тижневик (наклад – 42 тис. примірників) задовольняє потребу в отриманні інформації про соціальні події на 43,8 % (вищі показники має газета "Місто" – 47,3 %). У ході проведеного дослідницею опитування виявилося, що газета "Молодь Черкащини" сприймається молодіжною аудиторією як співрозмовник. Це видання не відповідає іміджу ідеальної газети, але характеризується значною кількістю позитивних рис [4, 149].

Отже, для контент-аналізу нами обрано досить впливові газети, які мають авторитет і попит серед молоді. У складний період соціальних зрушень, політичної й економічної нестабільності вважаємо доцільним з'ясувати основну тональність названих молодіжних видань шляхом аналізу емоційно-оцінного потенціалу демінутивних утворень. Висловимо припущення про те, що на сучасному етапі розвитку ЗМІ афікси пестливості використовуються у медіа-матеріалах здебільшого з метою передачі емоційно-негативних, несхвальних характеристик, що свідчить про тенденцію схильності молодіжної преси до мовленнєвої агресії.

Використовуючи випадкову репрезентативну вибірку, обираємо для контентного аналізу один номер центральної та один номер регіональної газети за жовтень і відповідно по одному номеру за листопад 2003 року.

Процедура контент-аналізу
1. Серед журналістських матеріалів виділяємо публікації, які містять номінативні одиниці з демінутивними формантами.
2. Дібрані медіа-тексти класифікуємо за такими ознаками:
– центральна чи периферійна (регіональна) преса;
– рубрика;
– головна тема публікації;
– основна спрямованість (тональність) кожної статті;
– часовий період (дата виходу газети).
3. Визначаємо частотність (у %) публікацій, які містять демінутивні утворення.
4. Аналізуємо газетні рубрики та заголовки.
5. У кожній статті визначаємо головну тему матеріалу, що є основним критерієм при зарахуванні його до тієї чи іншої групи.
6. Даємо якісну оцінку спрямованості кожної публікації (позитивну, негативну, нейтральну).
7. Простежуємо динаміку газетних текстів залежно від часу їх появи у пресі.

Загальна картина контент-аналізу

1. При формуванні завдань контент-аналізу з 82 матеріалів газети "Україна молода" (за 4.10 та 26.11.2003) було виділено 20 текстів, що містять емоційно-суфіксальні утворення; це становить чверть усіх матеріалів (24,4 %). Серед загальної кількості публікацій (70), надрукованих урегіональній газеті "Молодь Черкащини" (за 2.10 та 28.11.2003), 15 медіа-текстів містять деривати з емоційно-оцінними суфіксами, що становить приблизно 1/5 від усіх повідомлень (21,4 %). Такі кількісні показники свідчать про те, що журналісти продуктивно використовують аналізовані форманти з огляду на їхню здатність виражати емоційну оцінку.

2. У всеукраїнському виданні "Україна молода" пріоритетними рубриками, що презентують публікації, які містять досліджувані нами одиниці, є такі: політінформація; політика великим планом; інфорум; економіка; культура; калейдоскоп. У регіональній газеті "Молодь Черкащини" виокремлюємо постійні рубрики: у рідній державі; Україна кримінальна; провінційна хроніка; факти, події, коментарі. Варто зазначити, що більшість найменувань рубрик має нейтрально-інформативний характер.

3. Аналізуючи журналістські матеріали, які вміщено) у газетах під названими вище рубриками, ми з'ясували тематику публікацій, що дозволило окреслити актуальні, "наболілі" проблеми суспільства.

Тематичні пріоритети центральної та регіональної преси певною мірою відрізняються. Так, "Україна молода" більше уваги приділяє подіям у світі, внутрішньополітичним аспектам життя країни, проблемам демократії та влади, науки й освіти. Для регіонального видання характерною є така проблематика: криміногенна ситуація, побутово-господарські питання, фінансово-економічний стан регіону, охорона здоров'я. Журналісти "МЧ" значну увагу приділяють публікаціям на морально-етичні теми. Предметом висвітлення найчастіше є коло особистісних, соціально звужених проблем, проте це не зменшує психологічної і соціальної значущості матеріалів.

Результати аналізу тематики друкованих матеріалів у аспекті вираження позитивної чи негативної оцінки суфіксами пестливості дозволяють зробити певні якісно-кількісні висновки.

Публікації в "Україні молодій", в яких вживаються лексеми з позитивно-емоційними суфіксами, характеризуються такою тематикою: брати наші менші (ми і тварини) – 49,5 %; культура (музика, кінематограф) – 27,8 %; свята (День учителя) – 22,7 %.

Для публікацій газети "Молодь Черкащини", де аналізовані утворення виражають позитивну оцінку, пріоритетними є такі теми: свята (День скорботи, День студентської молоді) – 50 %; сім'я та особистість – 50 %.

Таким чином, з огляду на кількісні показники дослідження, можемо підсумувати, що в аналізованій нами молодіжній пресі позитивно забарвленими є публікації на теми, пов'язані зі ставленням до тварин (мотиви співчуття і співпереживання), святкуванням певних подій (мотиви вдячної людської пам'яті), культурними подіями у країні, а також матеріали, де висвітлюється тема сім'ї як осередку любові та прояву справжніх якостей особистості. Неабияку роль у вираженні цієї позитивно-емоційної інформації відіграють демінутивні утворення.

У центральній пресі ("Україна молода") основними тематичними пріоритетами публікацій, що характеризуються негативним емоційним забарвленням (вираженим афіксами пестливості), вважаємо такі:
– власність і підступи – 36,3 %;
– влада і кримінал – 26,2 %;
– "публічні" люди – 20,8 %;
– демократія і вибори – 16,7 %.

У регіональній газеті "Молодь Черкащини" визначили основну тематику статей, в яких вживаються демінутивні утворення з негативно-оцінними значеннями; їх питома вага у загальній кількості негативно забарвлених публікацій становить:
– демократія і вибори – 40,6 %;
– Україна кримінальна – 38,9 %;
– власність і підступи –11,8 %;
– світське життя "публічних" людей
– 8,7 %.

Отже, у центральній та регіональній пресі негативно-оцінне забарвлення мають одні й ті ж суспільно-політичні теми, однак, питома вага їх серед публікацій такої ж спрямованості різна (див. кількісні показники).

4. Варто наголосити, що суфікси суб'єктивної оцінки допомагають визначити й у своєрідний спосіб окреслити "наболілі" проблеми суспільства в цілому та людини зокрема. Про активне використання демінутивних утворень свідчать запропоновані міні-контексти, що презентують різні категорії:
1) влада і кримінал, наприклад: удільні князьки; попахує грішками; взяти під крильце; рибалочка, Ігорьок (УМ. – 2003. – 2 жовт.); тихенько крали б (МЧ. – 2003. – 10 жовт.) тощо;
2) демократія і вибори, як-от: тепленьке ще крісло віце-спікера; розподілити парламентські комітети "під шумок"; швиденько посадити у президію когось новенького (УМ. – 2003. – 26 лист.); щупленький, проте розумненький (про депутата); невеличкий чоловічок Шуфрич; частенько між собою "б'ють горщики"; частенько "відсиджуються" в апартаментах; хлоп'ята (МЧ. – 2003. – 28 лист.) та ін.;
3) власність і підступи, на зразок: ризикуємо отримати звичайнісінький фальсифікат; це лише краплинка того, що потрібно; вийти здоровим з лап крутих хлопчиків (УМ. – 2003. – 26 лист.); та це ще квіточки (МЧ. – 2003. – 26 лист.) тощо;
4) "публічні" люди, а саме: поп- зірочка, цнотливе і наївне дівчатко маленька Брітні (УМ. – 2003. – 26 лист.); зіркова парочка (УМ. – 2003. – 4 жовт.); райське гніздечко (МЧ.– 2003. – 28 жовт.); славиться своїми походеньками (МЧ. – 2003. – 28 жовт.) та ін.

Таким чином, демінутивні утворення в певному лексичному оточенні допомагають передати важливу емоційно-оцінну інформацію. У представлених вище міні-контекстах такі лінгвоодиниці, зокрема, виражають відтінки іронії, зневаги, здивування, несхвалення, незадоволення, насмішки, презирства. Слід зауважити, що навіть така незначна частина виявлених нами оцінних елементів дозволяє зробити висновок про подальше падіння довіри до влади та народних обранців, про нестабільність вітчизняної економіки, про юридичну незахищеність особистості тощо.

Зазначені форманти в найближчому контекстуальному оточенні є своєрідними сигналами у визначенні "наболілих" суспільно-політичних проблем, зокрема таких, як корумпованість влади, дія її внутрішніх механізмів, неспроможність і подекуди нікчемність людей, які повинні представляти і відстоювати інтереси народу, фізична й економічна незахищеність людини у такому суспільстві.

5. Конкретному прояву оцінки відповідає певний набір словотворчих формантів. За допомогою контент-аналізу спробуємо визначити кількісне співвідношення негативних і позитивних оцінок у центральній ("Україна молода") та регіональній ("Молодь Черкащини") газетах, а також окреслимо спектр і продуктивність демінутивних суфіксів, здатних виражати ту чи іншу оцінку та надавати газетному мовленню певної тональності. Результати статистичного опрацювання даних представлено у вигляді гістограм.

Репрезентовані у дослідженні гістограми свідчать про кількісну перевагу негативних оцінок та широкий спектр їх вираження значною кількістю зменшено-пестливих формантів (пор. графік 1 і 2). Наймобі- льнішим у плані вираження як негативної, так і позитивної емоційної оцінки є суфікс -еньк- (у центральній та регіональній газетах), а також суфікси -к-, -очк- (у центральному виданні). Серед демінути-вних суфіксів з емоційно-негативною оцінкою найбільш продуктивними є:
-еньк-: "Україна молода" – 52,5 % "Молодь Черкащини" – 66 %;
-к-: "УМ" – 46,2 %; "МЧ" – 47,2 %;
-очк-/-ечк-: "УМ" – 33,8 %; "МЧ"
– 28,5 %;
-ок-: "УМ" – 21,3 %; "МЧ" – 28,5 %;
-ець-: "УМ" – 30 %;
-ик-: "МЧ" – 22, 2 %.

Середній рівень продуктивності характе-рний для дериватів із суфіксами:
-ісіньк- (6,2 %); -есеньк- (5 %); -ц- (5 %) – в “Україні молодій”;
-чик- (6,3 %); -ичк- (6,3 %) – в "Молоді Черкащини".

Інші емоційно-оцінні суфікси в аналізованих газетах перебувають у стадії непродуктивності.

6. Статистичні дані викликають науковий інтерес не лише з позицій частотності вживання демінутивних утворень у центральній і регіональній пресі (отже, їх продуктивності, а значить ефективності в публіцистичному мовленні), а й у кількісно-якісному аспекті вираження цими формантами позитивних чи негативних оцінок у зазначених друкованих виданнях. Тому ми у кожному номері підрахували загальну кількість досліджуваних одиниць, а також питому вагу (у відсотках) позитивних, негативних і нейтральних (значення реального зменшення – розмір, обсяг, вік) оцінок, виражених цими формантами (див. таблицю).

Отже, кількісні показники демінутивних утворень, що виражають негативну оцінку, майже вдвічі (1,8) перевищують емоційно-позитивні характеристики у центральній пресі та у 2,5–7 рази більше негативних оцінок, ніж позитивних – у регіональній молодіжній газеті. Статистичні дані дослідження дозволяють стверджувати, що здрібніло-пестливі суфікси, основне призначення яких полягає у вираженні пестливості, ласкавості, нині, у час політичної та економічної нестабільності, відсутності орієнтирів, жорстокості та насильства, набувають у ЗМК певних особливостей – надають газетним публі каціям переважно негативного забарвлення, створюють специфічну емоційно-експресивну тональність.

На мовленнєвому рівні пестливість суфіксальних утворень є лише зовнішньою і в певних контекстуальних умовах пов'язується з діаметрально протилежними емоціями. Це породжує експресію іронії, зневаги, удаваної пестливості, фамільярності, презирства, сарказму тощо. Очевидно, активне використання журналістами центральних і регіональних видань цих мовних одиниць пояснюється здатністю афіксів пестливості виражати поряд із позитивними емоційно-негативні оцінки.

Таким чином, йдеться про функціонально-стилістичну мобільність формантів в її умовах тенденції до мовленнєвої агресії, що окреслилася в молодіжній пресі. До мовних виявів агресії належать: прихована або відверта негативна оцінність (у вираженні якої неабияку роль відіграють суфікси суб'єктивної оцінки), аргументація, що використовується для мовного знищення опонента, скасування заборон стосовно окремих лексем і фразеологізмів та ін. На нашу думку, читачі не випадково оцінюють газету "Молодь Черкащини" як досить іронічну, оскільки, за даними моніторингу, комунікативною метою цієї газети є "насміхання, іронія, яка може образити дискредитованого" [4, 142].

Отже, емоційна мовна інформація впливає на поведінку адресата шляхом механізму психічного "зараження" (на основі рефлексу "наслідування"). Значну роль при цьому відіграє авторитетність джерела інформації та її автора, інакше, можливий ефект впливу, прямо протилежний очікуваному [5, 19]. Тому, на наш погляд, особливо важливим завданням сучасної молодіжної преси є організація та подача інформації таким чином, щоб це сприяло позитивному налаштуванню читача, емоційній розрядці реципієнта.

1. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. – М: Наука, 1988. – 341 с.
2. Бессонова О. Л. Оценка как семантический компонент лексического значения слова (на материале существительных-наименований лица в английском, французском и украинском языках): Дис. ... канд. филол. наук: 10 02 19 / Донецкий ун-т. – Донецк, 1995. – 184 с.
3. Дідківська Л. П. Родніна Л. О. Словотвір. Синонімія. Стилістика. – К.: Наук. думка, 1982. – 170 с.
4. Завгородня Л. В. Стереотипи породження та сприймання журналістського твору (на матеріалі газетних текстів): Дис. ... канд. філол. наук: 10 01. 08 / Черкаський державний технологічний університет. – Черкаси, 2003. – 192 с.
5. Киселева Л. А. Вопросы теории речевого воздействия. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1978. – 160 с.
6. Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу. Моделі та практики. – К.: Центр вільної преси, 2003. – 200 с.
7. Кравченко М. В. Оцінні іменники з позитивним емоційним забарвленням // Мовознавство. – 1977. – № 3. – С. 84–88.
8. Іванов В. Ф. Соціологія масової комунікації: Навч. посіб. – Черкаси: ЧДУ, 2003. – 193 с.
9. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. – М.: "Ресел-бук"; К.: "Ваклер", 2001. – 656с.
10. Сікорська В. С., Шарпило Б. А. Іменники з суфіксами суб'єктивної оцінки в сучасній українській мові // Мовознавство. – 1977. – № 6. – С. 13–23.