Ласкаво просимо

Професійні тренінги майбутніх радіо журналістів

к. філол. н., проф.
УДК 070: 37

У статті описано досвід створення навчальних радіопрограм "Тиждень" і "Студентська хвиля", які готують студенти під керівництвом викладачів. Обидві передачі прискорюють професійне становлення майбутніх радіожурналістів, дозволяють здобуті на лекціях знання втілювати у практику мовлення.

In the article it is described the experience of creation of education radio programs "Tyzhden"/"Week" and "Studentska khvylya"/"A student wave" prepared by the students under the guidance of teachers. The both programs further a professional formation of the future radio journalists allowing them to get knowledge during the lectures as well as implementing into the practice of broadcasting.

Мабуть, ніхто не буде заперечувати: теорія без практики - це все одно, що підготовка плавців на березі. В обох випадках майбутній спеціаліст добре знає, що робити, але не знає як. Схожа ситуація в колишньому Радянському Союзі була і з підготовкою майбутніх радіожурналістів.

Кардинальні зміни у цій справі відбулись після того як Україна стала незалежною. Кафедра телебачення і радіомовлення Інституту журналістики взяла курс на те, щоб не тільки передавати студентам теоретичні знання та уявлення, а й прищеплювати їм необхідні навички та уміння професійної діяльності. В основу навчального процесу був покладений технологічний принцип: як готувати новини, як їх збирати, викладати, верстати з них випуски новин і, нарешті, як їх читати перед мікрофоном. Відповіді на оці "як", до речі, найбільше цікавлять початківців. І це природно, оскільки у відповідях криється вся таїна журналістської творчості. Спочатку (ще за радянських часів) кафедра налагодила і тривалий час вела навчальні передачі в "коридорний ефір". Це були випуски новин університетського життя. Студенти самі збирали такі новини, готували з них випуски, і самі ж зачитували їх перед мікрофоном. Слухачами були їхні колеги у коридорах університету - студенти різних курсів і факультетів. Організоване таким чином навчальне мовлення виявилось доволі результативним, бо слухачі одразу ж рецензували передачі початківців, по-дружньому вказували їм на недоліки і здобутки.

У перші роки незалежності почали виникати нові радіостанції, які потребували журналістів якісно нового типу, здатних підтримувати сталий контакт з аудиторією і вести безтекстові передачі українською мовою. У відповідь на цю потребу кафедра телебачення і радіомовлення налагодила випуск навчальної програми "Студентська хвиля", яка дозволила вести підготовку майбутніх радіожурналістів в умовах реального радіомовного процесу.

Ці передачі тепер є основним засобом професійного навчання майбутніх радіожурналістів в умовах реального радіомовного процесу. Тому розглянемо їх детальніше.

Колишні випуски "Університетських новин" за роки незалежності перетворились на самостійну передачу, яка тепер має назву "Тиждень" і передається не у коридорний ефір, а транслюється по загальноуніверситетській комп’ютерній мережі. Як і раніше, студенти самостійно готують цю передачу (звичайно, під наглядом викладача), але записують її і доводять до слухачів уже не за допомогою аналогової, а цифрової радіоапаратури. Готуються ці передачі в навчальній радіостудії, оснащеній цифровим обладнанням, на яке з 2004 року почала переходити і Національна радіокомпанія України. Участь у створенні передач дає можливість студентам на практиці закріпити теоретичні знання, здобуті на лекційних заняттях з інформаційного радіомовлення. Для прикладу наведемо один із випусків програми "Тиждень" за період з 19 до 25 квітня 2004 року:

(Музична заставка "Тижня".)

Вітаємо Вас! Це - програма "Тиждень" - огляд подій, що відбулись минулого тижня в Інституті журналістики. З Вами Світлана Сімонова та Ярослав Свиридівський.

Понеділок Тиждень для декого з мешканців гуртожитку розпочався не дуже добре. Із кімнати на п’ятому поверсі винесли шкіряну куртку та піджак. Прикро, що таке трапляється не вперше. Раніше об’єктами крадіжок були мобільний телефон та верхній одяг. Говорить постраждалий студент Андрій Кузаков.

(Синхрон Кузакова про погану роботу охоронців.)

Вівторок

Відбулась презентація шостого номера альманаху "Святий Володимир". Виступили студенти - автори публікацій: як дебютанти, так і визнані зірки нашого інституту. Чим кращий шостий номер від попереднього розповів професор кафедри історії літератури та журналістики, головний редактор альманаху Іван Мегела.

(Синхрон Мегели.)

Цікаві гендерні проблеми обговорюють студенти на парах із "Проблематики ЗМІ" у викладачки Тетяни Орлової. Справжній резонанс серед жіночої частини студентства викликало повідомлення про те, що в Китаї проживає 70 мільйонів холостяків. Там чоловіки змушені фарбувати волосся і робити пластичні операції, щоб привернути до себе увагу жінок.

Улюблений напій грізної жінки Катерини Серажим - легка кока-кола. Студенти другого курсу застукали викладачку за тим, як вона смакувала прохолоджувальним напоєм у студентському кафе.

Середа

Цього дня футболістам нашого інституту дісталась дуже легка перемога. Суперник - команда соціологів - не з’явилась на гру. Через це їй автоматично зарахували програш. Слід зазначити, що минулого тижня журналісти перемогли команду економічного факультету. Так тримати!

Наші викладачі не бояться експериментувати. Так, Юлія Нестеряк, що викладає "Види журналістики", влаштувала студентам на парі справжнє прання. Була і мотузка для сушіння одягу, і прищіпки, але замість мокрої білизни - картинки зі зображеними на них людьми. Студенти вчились складати психологічні портрети, робити інтерв’ю, а дехто навіть освоював ази акторської майстерності.

З наступного тижня літературно-дискусійний клуб реорганізовує свою роботу. Про це у середу повідомив засновник та координатор клубу Роман Горбик. Тепер члени клубу будуть готуватись до сесії і на засіданнях темами дискусій будуть твори української та зарубіжної літератури, що виносяться на залік. Роман Горбик каже, що так клуб допомагатиме і собі, й іншим студентам.

(Синхрон Горбика.)

Відтепер ті, кому лінь читати книжки, будуть приходити на засідання клубу, набиратись розуму. І їм уже не буде соромно йти до Веркальця на залік. На засідання пускають усіх охочих. Тому приходьте і слухайте.

Можливо, одна з найбільших проблем студентів перед весняною сесією - залік із фізкультури. За два семестри всі і думати забули про спортивні заняття. Проте, як кажуть, безвихідних ситуацій не буває. Сьогодні всі охочі могли закрити пропущений семестр. 500 метрів бігової доріжки, 30 хвилин каторжних зусиль і велика кількість студентів першого й другого курсів - врятовані.

Четвер

22 квітня - всесвітній День Землі та Довкілля. Саме цього дня земля прокидається від зимового сну. І допомагають їй у цьому, як правило, діти, притуляючи до землі заведені будильники. А от студенти Інституту журналістики давно вже не сплять, бо наполегливо готуються до весняної сесії.

Студенти другого курсу мали нагоду поспілкуватись із відомим українським спортивним журналістом і коментатором Дмитром Джулаєм. До речі, Дмитро - випускник нашого інституту. Журналіст відповідав на запитання студентів, а також поділився своїми думками і враженнями про стан українського спорту та перспективи його розвитку.

На кафедрі телебачення і радіомовлення відбувся попередній захист дипломних робіт. Із 23 студентів стаціонару успішно пройшли цей захист 19. Серед тем особливо цікавими були: "Проблематика економічних програ Українського телебачення", "Американська радіопропаганда в епоху холодної війни" та "Телепортрет народного депутата Тараса Чорновола".

П’ятниця

Команда Інституту журналістики взяла участь в університетських змаганнях з аеробіки. Запальне "Фламенко" у виконанні наших дівчат нікого не залишило байдужим. Набравши 8 балів, журналістки поступились економістам та соціологам і посіли третє місце.

(Синхрон Кузьменко.)

У неділю, 25 квітня, поздоровлення із днем народження прийматиме професор кафедри телебачення і радіомовлення Віктор Миронченко. Віктор Якович звернувся до студентів із побажаннями.

(Синхрон Миронченка.)

Це була програма "Тиждень", підготовлена в радіостудії Інституту журналістики. Саме таким побачили минулий тиждень студенти другого курсу відділення радіожурналістики. Прогаму вели Ярослав Свиридівський та Світлана Сімонова. За режисерським пультом працювала третьокурсниця Наталія Коваленко.

До наступного тижня [1].

Як бачимо, "Тиждень" - це передача, яка складається із коротких повідомлень про події, що відбулись упродовж одного тижня в Інституті журналістики. Виклад повідомлень тут ведеться у хронологічній послідовності. Відбивками, які розмежовують і відокремлюють одне повідомлення від іншого виступають звукові відбивки - гонг, музичний акорд або електронний сигнал. Радіохроніка має оглядовий характер, тижневу періодичність, власну назву і заставку [2, 297]. Керує підготовкою випусків радіохроніки доцент кафедри телебачення і радіомовлення Гоян О. Я.

Якісно новий крок у розвитку журналістської освіти знаменує собою навчальна радіопрограма "Студентська хвиля". У практиці українського радіомовлення ця програма є унікальною, бо, з одного боку, вона є регулярною програмою, що введена до розкладу передач Українського радіо, а з другого - навчальною, бо готують її не штатні журналісти, а студенти, які опановують майбутній фах радіожурналіста. Унікальною вона є і за тематикою - розповідає про навчання, життя і побут студентів. Таке спрямування програми є цілком виправданим, оскільки спеціалізована студентська преса ще перебуває в процесі становлення. Немає аналогічної програми й на телебаченні.

Основна роль студентів у цій програмі - авторська. Але й не тільки. Вони по черзі представляють її слухачам, а отже, виступають ще й у ролі ведучого, редактора і режисера. При створенні "Студентської хвилі" студенти оволодівають специфічними для молодіжного мовлення жанрами, стилістикою цього виду мовлення, методикою її організації та проведення, технологією підготовки складних монтажних програм.

Розглянемо один із випусків "Студентської хвилі" за 2 травня 2004 року:

(Музична заставка "Студентської хвилі".)

Працює "Промінь". Вітаю, з Вами "Студентська хвиля" і ведуча цього випуску Марина Ткач. У сьогоднішньому випуску Ви почуєте:

- Розпочались студентські жнива: як вони йдуть у Національному аграрному університеті.

- Чи є безпечною робота за кордоном? Що думають з цього приводу студенти?

- Що таке цивільний шлюб? Ставлення до нього українських студентів.

- І на завершення випуску - все про фітнес-клуби.

Про все це далі, а зараз - випуск студентських новин.

Політична активність студентів в Україні зростає. До такого висновку дійшли учасники "круглого столу", проведеного у рамках проекту "Громадська оцінка роботи уряду - погляд молоді". Про це ж свідчать і соціологічні опитування студентів. Вони засвідчують, що студенти займають активну громадянську позицію, беруть участь у вирішенні молодіжних проблем. З цією метою, наприклад, вони запропонували створити спеціальну газету для студентів, проводити зустрічі з представниками уряду в стінах навчальних закладів, підвищити розмір стипендій, законодавчо закріпити права молодого спеціаліста на перше робоче місце. Опитування було проведено у 91 навчальному закладі України і охопило 10 тисяч осіб.

400 кримінальних справ про хабарництво у вищих начальних закладах порушили торік правоохоронні органи України. Такі результати всеукраїнської акції "Студенти проти корупції". Їх оприлюднив секретар Всеукраїнської студентської ради Андрій Черних. За його словами, корупція проникла в усі сфери студентського життя. Так, залік у вищій школі сьогодні коштує від 30 гривень до 100 доларів, іспит - від 30 до 300 доларів США. Неприпустимими лідери студради вважають факти вимагання у студентів грошей для різноманітних інститутських фондів, а також хабарі при поселенні у гуртожиток.

На переконання секретаря Всеукраїнської студентської ради у процвітанні хабарництва винні й деякі студенти - вони самі підкуповують викладачів. Тому Всеукраїнська студент-ська рада й надалі відстежуватиме факти хабарництва у навчальних закладах. Крім того, вона планує запровадити незалежний рейтинг вишів, який би серед інших показників фіксував і рівень корумпованості. Ступінь корумпованості власної альма-матер визначатимуть самі студенти шляхом анонімного опитування.

Всеукраїнська студентська рада також пропонує запровадити загальнонаціональну систему перевірки вступних іспитів. Подібна практика діє вже у 80 навчальних закладах України і довела свою ефективність. На думку Андрія Черних, поширення цього досвіду стане показником щирості намірів керівників вищих шкіл подолати корупцію під час вступних іспитів. За його словами, зараз у вищих школах встановлюються скриньки довіри для повідомлень про факти хабарництва.

У Харкові завершився Перший чемпіонат України з гри "ЩО? ДЕ? КОЛИ?" серед студентів вищих навчальних закладів України.

Участь у ньому взяла 31 команда із 17 областей України. Зокрема, на чемпіонат приїхали команди Київського політехнічного інституту, Донецького технічного університету, Одеської юридичної академії, Таврійського та Львівського університетів. Честь Харкова захищали Харківський авіаційний інститут, Харківський університет радіоелектроніки та Харківський політехнічний інститут.

Змагання проходили у п’ять турів, у кожному з яких команди відповідали на 15 запитань. Однак визначити переможця після основного етапу чемпіонату не вдалось, оскільки три команди продемонстрували однакові результати - по 48 правильних відповідей і набрали однакову кількість очок. Лише після додаткової гри було визначено переможця. У результаті третє місце посіла команда Київського політехнічного інституту, друге - Донецького технічного університету А першим чемпіоном України серед студентів стала команда Харківського політехнічного інституту.

У вітчизняних вишах випробовується так звана віртуальна система освіти - дистанційне навчання. Про перші результати її впровадження розповів ректор Київського авіаційного університету Віталій Бабак. За його словами, університет упродовж року відкрив центри заочного та дистанційного навчання у 32 містах України. Це дозволило збільшити кількість студентів у чотири рази.

Студент, який вчиться за цією системою, здобуває вищу освіту за спеціальними комп’ютерними програмами, які отримує через інтернет. Іспити й заліки теж складає перед комп’ютером. У його розпорядженні - відеозаписи лекцій відомих професорів, навіть електронна бібліотека. З викладачами віч-на-віч дистанційники зустрічаються дозовано - у середньому раз на рік. У червні авіаційний університет здійснить перший випуск 40 спеціалістів, які здобули освіту за допомогою дистанційного навчання.

В Одесі завершено розслідування бійки, що сталась 22 квітня між сирійськими студентами та їхніми одеськими однолітками. Його провело Міністерство внутрішніх справ України. Як з’ясувалось, описана в місцевій пресі ситуація не зовсім відповідає дійсності. Зокрема, недостовірною виявилась чутка про звіряче вбивство суданського студента з розчленуванням трупа. Такого факту не було. Найсерйознішими результатами бійки стали легкі тілесні ушкодження - садна, розсічення тощо. Усі її учасники виявлені, вони живі-здорові. Порушено карну справу про хуліганство.

Цікаво, що бійка сирійських студентів з Одеського медичного університету збіглась за часом з іншою процедурою: керівництво навчального закладу підготувало списки студентів, які приїхали на навчання і досі не з’явились у студентських аудиторіях. Таких виявилось 63 особи. За даними міліції, вони в основному займаються в Одесі бізнесом.

(Пісня.)

Розпочався шалений місяць травень. У студентському житті - це пора захисту курсових і кваліфікаційних робіт. У деяких вищих школах, на жаль, вимоги до цих робіт ще й досі не визначені. Старі вимоги перестали існувати, а нові ще не встигли розробити. Оксана Тюрдьо підготувала сюжет про вимоги, які ставлять до цих робіт в аграрному університеті.

(Сюжет Оксани Тюрдьо.)

(Музична відбивка.)

Ви слухаєте "Студентську хвилю". З Вами була Марина Ткач.

(Коротка музична відбивка.)

Тепер давайте поговоримо про наші мрії, ілюзії, бажання. Кажуть, класно там, де нас немає. Там - означає за кордоном. Саме тому тисячі молодих дівчат виїжджають працювати в інші країни. Їм здається, що їх там чекають розкішні вілли, лімузини, елітарні клуби. А головне - багато грошей. Можливо, так воно і є для спеціалістів, яких запросили на роботу закордонні фірми, університети або наукові лабораторії.

Але, на жаль, їх дуже мало.

Більшість же молодих жінок виїжджає за кордон, прочитавши привабливе оголошення у газеті або відвідавши шлюбне агентство.

За останні 10 років у пошуках кращої долі з України виїхало понад 400 тисяч жінок у віці до 30 років.

Чи досягнуть вони тих вершин, про які мріють? Як їх зустрічають на чужині? І чому дехто з них мріє про повернення додому?

Саме на ці запитання я намагалася знайти відповіді.

(Звучить опитування студентів.)

(Пісня.)

Наступний сюжет про цивільний шлюб. Нині такі шлюби стали доволі поширеними. Багато студентів і студенток вважають за можливе і потрібне заздалегідь випробувати себе у подружньому житті.

Тим часом практика цивільного шлюбу суперечить традиційним уявленням про дошлюбні стосунки молодят. Вікторія Мазур спробувала з’ясувати ставлення студентів до цивільного шлюбу.

(Сюжет Вікторії Мазур.)

(Музична відбивка.)

Працює "Промінь". Ви слухаєте "Студентську хвилю" - програму для студентів і про студентів, яку сьогодні веду я - Марина Ткач.

(Музична відбивка.)

До якого фітнес-клубу ти ходиш? Все частіше можна почути подібне запитання від знайомих. Останнім часом ці клуби набули над-звичайної популярності. А от просунуті роботодавці усвідомили, що їм потрібні не лише кваліфіковані працівники, а й безумовно здорові. Саме в цих клубах і зміцнюють своє здоров’я працівники престижних фірм.

Я передаю слово Наталії Коваленко, яка й підготувала сюжет на цю тему.

(Сюжет Наталії Коваленко.)

(Пісня.)

Час нашої програми добігає кінця і мені залишається лише нагадати, що "Студентську хвилю" готують студенти Інституту журналістики. Матеріали для цього випуску готували: Тетяна Костюк, Оксана Тюрдьо, Наталія Коваленко та Вікторія Мазур. За режисерським пультом працювала Олена Зелінченко. Керівник програми - професор Віктор Миронченко. А вела цю програму Марина Ткач.

От і все. Слухайте нас за два тижні о цій же порі на хвилі "Променя". До наступної зустрічі [3].

(Музика.)

Така програма, як видно, будується уже на основі органічного поєднання двох способів відображення дійсності - повідомлення фактів та інтерпретації подій, явищ та процесів, що хвилюють студентську громадськість. "Студентська хвиля" - це не тільки новини, а й їхній аналіз, оцінка та роз’яснення, це - також зіткнення різних точок зору, це - також ненав’язливий заклик до тверезих оцінок власних вчинків, звернений до слухачів [2, 291-294].

На відміну від "Тижня", ця програма передається вже не у "коридорний", а у великий ефір - по загальнонаціональній програмі "Промінь". Тривалість її звучання 35 хвилин.

Взагалі, у процесі творення кожен ведучий формує свою програму "під себе", тобто вона є якоюсь мірою авторською. Це, у свою чергу, дозволяє повніше розкритися кожному студенту індивідуально, визначитись з напрямом майбутньої роботи, окреслити коло пріоритетних тем.

Згодом, коли ведучі набувають необхідних навичок та умінь, у них з’являється здоровий, навіть спортивний дух суперництва, який можна сформулювати приблизно так: "роби як ми, роби краще від нас". Це, у свою чергу, стимулює творчі пошуки.

Постійна робота над покращенням своєї програми, відчуття межі дозволеного і недозволеного, робота з авторами (мається на увазі вміння поставити перед своїми колегами реальні завдання, вміло їх сформулювати і зуміти зацікавити виконавців) формують не просто "гвинтиків" системи виробництва ефірної продукції, а насамперед кваліфікованих фахівців, які з часом будуть здатні очолити і керувати процесом виробництва цієї продукції.

Створення навчальних передач дозволило подолати одвічну проблему вищої школи - відірваність теоретичного навчання від практики мовлення. За спостереженнями автора цих рядків, участь студентів у створенні навчальних передач скорочує строки професійного становлення майбутніх радіожурналістів. Вони краще прилучаються до участі у суспільних справах, швидше усвідомлюють можливості та покликання журналістики.

Пройшовши професійний вишкіл ще на студентській лаві, випускники легко адаптуються до умов професійної роботи. Чимало з них швидко здобувають ім’я та популярність.

З методичної точки зору, регулярні тренінги студентів у створенні ефірної продукції корисні ще й тим, що дозволяють викладачеві встановити постійний контроль за ходом навчання студентів. При цьому ще задовго до екзамену або заліку він має чітке уявлення про рівень знань та умінь кожного студента. А це дозволяє і йому, і студентові продуктивніше використовувати час для навчання, зосереджувати увагу на прогалинах у знаннях та уміннях.

Важливо й те, що регулярні тренінги на базі навчальних програм вносять істотні корективи в організацію навчальної та виробничої практик. По суті, різниця між ними зникає, практика стає безперервною.

Застосування тренінгової системи підготовки майбутніх радіожурналістів прискорює заселення українського ефіру кваліфікованими українськомовними журналістами.

1. Партитура радіопрограми "Тиждень" за період з 19 до 25 квітня 2004 року.
2. Миронченко В. Я. Основи інформаційного радіомовлення.- К., 1996.
3. Партитура радіопрограми "Студентська хвиля" за 2 травня 2004 року.