Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Щоб слово жило

В. В. Кизилова

к. філол. н., доц.
УДК 001. 85

Галич В. М. Олесь Гончар - журналіст, публіцист, редактор: еволюція творчої майстерності: Монографія. - К.: Наукова думка, 2004. - 816 с.

Halych V.M. Oles Honchar - journalist, publicist, editor: evolution of imagination skill: Monograph. - K.: Naukova dumka, 2004. - 816 p.

Сучасна філологічна наука, опинившись в умовах об'єктивної демократизації життя, поступово змінює поцінувальні критерії доби. Сьогодні будь-яке мистецьке явище, претендуючи на місце в національно-культурній вічності, доводить свій рівень і оригінальність, насамперед, художністю письма й мислення. Сучасні історико- й теоретико-літературні дослідження наголошують на "об'єктивності й повноті, уникненні ідеологічно-кон'юнктурних акцентів і нашарувань, відродженні й поверненні в історію української літератури всього того, що раніше заборонялося й замовчувалося, перегляді з позицій історичної правди й відповідно до науково обґрунтованих критеріїв художнього доробку як тих митців, чий творчий і життєвий шлях зазнав спотворень і фальсифікацій, так і тих, чиї твори були "канонізовані" радянським літературознавством і правили за взірець "соцреалізму" (Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. - Кн. 1: Перша половина ХХ ст. / За ред. В. Г. Дончика. - К., 1998. - С. 12). Відтак ідеологічний критерій, що доволі довго залишався визначним при оцінці літературних явищ, має стати лише фактом минулого.

Утім "перегляду" стали зазнавати твори, мистецька вартість яких доведена не лише провідними науковими метрами, а й вивірена часом. Їх автори потрапляють під пресинг уже сучасної ідеологічної машини.

Стосується це певною мірою й Олеся Гончара - "одного з найбільших українських письменників і мислителів другої половини минулого сторіччя" (с. 5). "Завинив" цей майстер літератури насамперед тим, що за свою творчість отримував Ленінські та Сталінські нагороди, очолював Спілку письменників радянської України, був депутатом Верховної Ради УРСР і СРСР... Звинувачення ці здебільшого заідеологізовані в новітні національні шори й пов'язані з колишньою тоталітарною системою, апологетику якої приписують О. Гончару. Сьогодні, отже, найвартіснішими є сучасні розвідки, що об'єктивно й науково оцінюють спадщину Олеся Гончара з позицій початку ХХІ століття.

Одним із таких досліджень є монографія В. М. Галич "Олесь Гончар - журналіст, публіцист, редактор: еволюція творчої майстерності" (К.: Наук. думка, 2004. - 816 с.), в якій розглядається нова й актуальна проблема. Свідченням цього є відсутність праць, які б окреслювали журналістську, публіцистичну, редакторську діяльність Олеся Гончара. Варто зазначити також, що в історії української журналістики розвідки такої глибини й масштабу, де б окремо розглядалася публіцистика певного письменника, практично немає. Дослідження, по суті, є першою спробою представити творчу постать Олеся Гончара в даному аспекті.

Новим і водночас науково виваженим та об'єктивним є погляд дослідниці на публіцистичну творчість Олеся Гончара "як специфічний різновид публіцистики взагалі - письменницьку публіцистику, що відрізняється посиленою увагою до використання розмаїтих художніх засобів, багатством жанрових форм, емоційним відтворенням дійсності, художністю типізації її прикметних явищ" (с. 17). Автор небезпідставно вважає публіцистику Олеся Гончара органічною частиною виробленої ним у процесі написання художніх творів естетичної системи, що характеризується масштабністю, планетарністю мислення, лірично-романтичним підходом до освоєння дійсності.

Винесена до назви монографії тема розглядається В. М. Галич різноаспектно. Дослідниця розкриває маловивчену журналістську сторінку біографії письменника, аналізує публіцистичну спадщину митця, її провідні мотиви, жанрове багатство, особливості поетики, вивчає специфіку редагування й саморедагування письменником публіцистичних текстів. Зроблено це, слід зазначити, на високому науковому рівні з виробленим цілісним поглядом на проблему. Усі аспекти розроблено в дослідженні за логікою обраної мети.

Зважаючи на відсутність ґрунтовних праць з метатеорії публіцистики, які б ураховували новітню наукову парадигму, інтеграційні процеси з іншими гуманітарними дисциплінами, дослідниця значну увагу приділила з'ясуванню її методологічної основи. Загалом підрозділ "Методологія дослідження" може слугувати ґрунтом для подальшої розробки методологічної бази журналістикознавства.

Складність наукового об'єкта зумовила специфіку та кількість методів дослідження. Застосовуючи, зокрема, компаративний, типологічний і статистичний методи та методи психолінгвістичного експерименту й автобіографічного синергену, В. М. Галич вдалося визначити певні закономірності журналістської й публіцистичної творчості Олеся Гончара (типологію мотивів, жанрових форм, стильових особливостей), виявити специфіку його редакторської праці.

Автором зібрано, систематизовано й виважено проаналізовано величезний пласт публіцистичного доробку письменника - понад тисячу різножанрових текстів, написаних з початку 30-х до середини 90-х років ХХ століття Рецензована праця має непересічне теоретичне й практичне значення, вона є важливим кроком до створення цілісного, неупередженого, об'єктивного портрета митця на тлі ХХ століття.

Книжка художньо гарно оформлена й ілюстрована. Таблиці, діаграми, графіки, схеми й автографи рукописних текстів публіцистики письменника допомагають побачити динаміку творчих пошуків Олеся Гончара й посилюють теоретичну цінність та достовірність наукових висновків дослідження. Добірка світлин, а серед них є й такі, що публікуються вперше, відтворює сферу громадської й публіцистичної діяльності митця, передає неповторний колорит доби, в яку йому довелося жити й творити.

Слід також зазначити, що наукова праця В. М. Галич базується на величезному архівному матеріалі, який уперше вводиться до наукового обігу.

Усе це дає підстави стверджувати, що дослідження "Олесь Гончар - журналіст, публіцист, редактор: еволюція творчої майстерності" є вагомим здобутком вітчизняного журналістикознавства, воно стане в пригоді не лише науковцям, а й магістрантам, студентам, шанувальникам творчості Олеся Гончара.


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові