к. філол. н., доц.
УДК 003.034
Розглядаються можливості автоматизації контролю логічних норм редагування. Вказується, що на сучасному етапі розвитку лінгвістики й логіки такий контроль не може бути автоматичним, а тільки певною мірою автоматизованим. Запропоновано методи такого контролю для безпосередніх (з одного засновка) й силогістичних (з двох засновків) виведень.
It is reviewed the possibilities of automatization of logical editing norms control. It is noted that at the modern stage of linguistics and logic such a control can not be automatic but also automated. It is proposed the methods of such a control for direct (from one … and sylogical (from two ...).
Як відомо, під час традиційного (ручного) редагування повідомлень редактори здійснюють і контроль дотримання логічних норм. Таке саме завдання стоїть перед ними й під час редагування повідомлень за допомогою комп'ютерної техніки й відповідного програмного забезпечення — текстових процесорів (ТП). Проте редакторам і під час редагування повідомлень за допомогою ТП контроль дотримання логічних норм доводиться здійснювати так само традиційними методами, тобто за допомогою довідкової літератури. Тому виникає проблема вивчен- ня можливості автоматизації контролю таких норм у ТП. У свою чергу ця проблема базується, зокрема, на можливості перекла- ду тексту повідомлень на мову логіки предикатів.
Аналізуючи публікації з цієї проблеми, можна констатувати, що питання про можливість автоматичного перекладу текстів повідомлень на мову логіки предикатів ставилося давно (про те, що можливість логічних розрахунків на комп'ютерах цілком реальна, було встановлено ще на початку
60-х років ХХ століття [1]). Проте результатів, які б мали практичне значення, у цьому питанні не отримано. Що ж стосується питання про можливість автоматизації контролю логічних норм під час редагування, то такі публікації нам не відомі взагалі. Таким чином, ця проблема, а тим більше така її складова частина, як автоматизація контролю логічних норм, є невирішеною.
Враховуючи сказане, перед нашою роботою було поставлено мету — визначити можливість автоматизації контролю логіч- них норм під час редагування повідомлень. Відповідно, об'єктом дослідження будуть логічні норми редагування, проте не всі, а лише їх частина — норми для виводів. Предметом дослідження буде автоматизація цих норм редагування.
Методи виведення знань. Як відомо, виділяють дві групи методів виведення знань: методи виведення точних знань і методи виведення ймовірнісних знань. До методів виведення точних знань належать безпосередні (з одного засновку), силогістичні (з двох засновків) та полісилогістичні (більше двох засновків). До виведення ймовірнісних знань належать аналогові (з двох засновків) та індуктивні (з великої кількості засновків) висновки. Виведення на підставі розділових, умовних та подібних до них засновків здійснюють за загальними правилами логіки висловлювань.
Далі в нашій роботі розглядатимемо лише безпосередні (з одного засновку) й силогістичні (з двох засновків) виведення.
Оскільки переклад текстів на мову предикатів поки що не здійснено, то будемо ставити питання не про те, щоби виконувати такий контроль в автоматичному режимі, а про його виконання в автоматизованому режимі, при якому одну частину операцій виконує людина, а іншу – система редагування (СР). Уточнимо сказане: у наш час на основі введених редактором засновків та даних про їх квантори СР може лише підказувати йому, яким за аналогією до табульованих повинен бути правильний висновок. При цьому СР даватиме редакторові правильний висновок лише тоді, якщо він увів у неї коректні дані, й неправильний – якщо увів некоректні дані. Зрозуміло, що можливість отримання з неправильно введених даних правильного висновку є непрогнозованою.
Під час конструювання СР для здійснення контролю безпосередніх і простих силогістичних виводів потрібно використовувати готові шаблони таких виводів, які відомі з підручників і довідників формальної логіки.
Шаблони безпосередніх виводів. Безпосередні виводи поділяють на виводи (а) за логічним квадратом, (б) перетворення, (в) обернення та (г) протиставлення предикатові. Їх контроль слід здійснювати шаблонним методом — на основі шаблонів, які містять готові форми засновків і висновків. Цей метод контролю є елементарно простим і максимально надійним. Тому нижче подаємо саме його.
Шаблони виведення за логічним квадратом вказано в табл. 1 (літерою "І" позначено істинні твердження, літерою "Х" — хибні твердження, а літерою "Н" — невизначені за істинністю твердження).
| Тип засновку | Тип висновку | |||
| A | E | I | O | |
| A істинне | — | Х | І | Х |
| A хибне | — | Н | Н | І |
| E істинне | Х | — | Х | І |
| E хибне | Н | — | І | Н |
| I істинне | Н | Х | — | Н |
| I хибне | Х | І | — | І |
| O істинне | Х | Н | Н | — |
| O хибне | І | Х | І | — |
Приклад. Редакторові на опрацювання надійшов уривок тексту з безпосереднім висновком: (1) Як відомо, деякі поети були художниками (Шевченко, Чюрльоніс та ін.). (2) Інша справа, що не у всіх поетів художні здібності реалізувалися у картинах, скульптурах тощо. (3) Тому можна стверджувати, що всі поети як у душі, так і в дійсності є художниками. У першому реченні маємо істинний засновок типу I. Друге речення до безпосереднього висновку не належить. У третьому реченні автор зробив безпосередній висновок типу A. Проте у табл. 1 на перетині рядка "I істинне" та стовпця "A" записана літера "Н", яка означає, що істинність такого типу висновку є невизначеною, тобто він може бути як істинним, так і хибним. Отже, у поданому уривку допущена логічна помилка.
Перетворенням називають таку логічну операцію, під час якої з твердження отримують протилежне за якістю і з запереченим предикатом. Для здійснення цієї операції перед предикатом і змінними слід поставити заперечення "не". Подамо нормативні шаблони таких правильних перетворень.
Твердження типу A перетворюється у твердження типу E.
Приклад. Твердження Всі люди є ссавцями жодна людина не є несавцем X[XPY] перетворюється у твердження
Твердження типу E перетворюється у твердження типу A.
Приклад. Твердження Жодна тварина не має непарної кількості кінцівок перетворюється у твердження Усі тварини мають парну кількість кінцівок Твердження типу I перетворюється у твердження типу O.
Приклад. Твердження Деякі люди є піаністами перетворюється у твердження Деякі люди не є не піаністами
Твердження типу O перетворюється у твердження типу I (Деякі люди є не адвокатами [2, 287].
Приклад. Твердження Деякі люди не є адвокатами перетворюється у твердження Деякі люди є не адвокатами [2, 287].
Оберненням називають таку логічну операцію, коли на основі твердження утворюють нове, в якому суб'єкт стає предикатом, а предикат — суб'єктом. Подаємо шаблони таких обернень, які дають лише істинні результати. Твердження типу A обертаються у твердження типу I.
Приклад. Твердження Всі художники мають розвинуте почуття смаку обертаються у твердження Деякі люди, що мають розвинутий художній смак, є художниками
Твердження типу E обертаються у твердження типу E.
Приклад. Твердження Жоден ув'язнений не є вільною людиною обертаються у твердження Жодна вільна люда не є ув'язненою
Твердження типу I обертається у твердження типу I [2, 233].
Приклад. Твердження Деякі звірі є злодіями [тобто викрадати у людей речі] обертається у твердження Деякі злодії є звірами
Протиставленням предикатові називають таку логічну операцію, коли твердження спершу перетворюють, а потім обертають. Подамо шаблони лише тих протиставлень, які дають істинні результати.
Твердження типу A протиставляється у твердження типу E.
Приклад. Твердження Всі люди походять від мавп протиставляється у твердження Жоден, хто не походить від мавпи, не є людиною Твердження типу E протиставляється у твердження типу I.
Приклад. Твердження Жодна людина не є птахом протиставляється у твердження Деякі не птахи є людьми Твердження типу O протиставляється у твердження типу I.
Приклад. Твердження Деякі лікарі не є стоматологами протиставляється у твердження Деякі не стоматологи є лікарями
Твердження типу I не може бути опрацьоване за допомогою такої операції [2, с. 298].
Шаблони простих силогізмів. Усі шаблони простих силогізмів подано в табл. 2.
Таблиця 2 Шаблони істинних силогізмів
Автоматизація контролю безпосередніх виведень.
Автоматизований контроль безпосередніх виведень може відбуватися в такому режимі:
– редактор читає на екрані СР текст повідомлення;
– натрапивши на сумнівний вивід, він завантажує з меню СР функцію (програму) контролю безпосередніх виведень;
– у поля вікна, що відкрилося, редактор уводить у початковій формі суб'єкт, предикат і об'єкт засновку, а також вибирає потрібні квантори суб'єкта й об'єкта (всі, деякі);
– далі редактор вибирає з меню вікна тип виводу (за логічним квадратом, перетворення, обернення чи протиставлення);
– потім редактор дає команду "Здійснити вивід";
– СР на основі поданих вище шаблонів здійснює виведення, заповнюючи поля висновку, а крім того, виводить у вікно аналогічний вивід;
– редактор звіряє отриманий вивід з тим, що наявний у рукописі, й приймає рішення: а) якщо в повідомленні вивід правильний, то залишає його без змін; б) якщо в повідомлення вивід неправильний, то виправляє його;
– редактор переходить до пошуку наступного сумнівного виводу.
Будова вікна для контролю такого виводу показано на рис. 1.
Покажемо можливість виконання таких дій на основі поданих вище прикладів. Припустімо, у повідомленні є твердження Жодна людина не є птахом, яке протиставляється в твердження Всі не птахи є людьми. Тоді редактор, викликавши програму логічного контролю безпосередніх виводів, повинен вибрати квантори й у діалогові вікна, наприклад, ввести:
Всі людина не є птах.
Далі редактор повинен вибрати вид виведення – протиставлення – й дати команду "Виконати виведення". У відповідь він повинен отримати:
Деякі не птах є людина.
Звичайно, відмінювати слова тексту СР не може (для реалізації такої можливості потрібно залучати доволі складне лінгвістичне забезпечення). Тому всі слова подано в початковій формі.
Зіставивши цей вивід з виводом тексту (Всі не птахи є людьми), редактор відразу ж помітить помилку в кванторі й, відповідно, виправить його.
Автоматизація контролю силогістичних виведень.
Автоматизований контроль силогістичних виведень може відбуватися в режимі, схожому до безпосередніх виведень:
– редактор читає на екрані СР текст повідомлення;
– натрапивши на сумнівний вивід, він завантажує з меню СР функцію (програму) контролю силогістичних виведень;
— у поля вікна, що відкрилося, редактор вводить у початковій формі суб'єкт, предикат і об'єкт першого засновку, далі суб'єкт, предикат і об'єкт другого засновку, а тоді вибирає потрібні квантори суб'єктів й об'єктів (всі, деякі);
— потім редактор дає команду "Здійснити вивід";
— СР на основі поданих вище шаблонів здійснює виведення, заповнюючи поля висновку, а крім того, виводить у вікно аналогічний вивід;
— редактор звіряє отриманий вивід з тим, що наявний у рукописі, й приймає потрібне рішення: а) якщо в повідомленні вивід правильний, то залишає його без змін; б) якщо в повідомлення вивід неправильний, то виправляє його;
— редактор переходить до пошуку наступного сумнівного виводу.
Будова вікна для контролю такого виводу показано на рис. 2.
Продемонструємо можливість виконання таких дій на основі поданих вище прикладів. Припустімо, в повідомленні є такий силогізм: Усі хижі тварини харчуються м'ясом. Тигри належать до хижих тварин. Отже, тигри харчуються не тільки м'ясом. Тоді редактор, викликавши програму логічного контролю силогістичних виводів, повинен вибрати квантори й у діалогові вікна, наприклад, ввести:
Усі хижі тварини харчуватися м'ясо
Усі тигри належати хижі тварини
Далі редактор повинен дати команду "Виконати виведення". У відповідь він повинен отримати висновок:
Усі тигри харчуватися м'ясо
Зіставивши цей вивід з виводом тексту (тигри харчуються не тільки м'ясом), редактор відразу ж помітить помилку в заперечній частці й, відповідно, виправить її, а також пов'язаний з нею текст.
Висновки. 1. Запропонована технологія перевірки виведень призначена лише для допомоги редакторові, а тому не може претендувати на те, щоби здійснювати автоматичний контроль тексту.
2. Розроблена технологія потребує експериментальної перевірки на практиці у вигляді окремого модуля системи редагування.
3. Під час перевірки доречно перевірити, наскільки потрібна така технологія редакторові, а також, якщо потрібна, в чому може полягати її вдосконалення.
1. Періодичні видання Катеринослава та Катеринославської губернії (1838 – 1917): Список / Укл. Н. С. Сидоренко, О. І. Сидоренко, О. Д. Школьна. – Львів; Київ, 1995. –
154 с.
2. Тараненко М. П. Із історії літературного життя на Запоріжжі // Запоріжжя літературне. – Запоріжжя, 1960. – С. 159 – 163.
3. Куценко М. Поетичне Запоріжжя // Вогні Запоріжжя. – Запоріжжя: Обласне видавництво, 1957. – Кн. 2. – С. 190 –
192.
4. Шевченко В.Ф. Історія літературного руху на Запоріжжі // Літературне
Запоріжжя: Бібліографічний довідник. –
Запоріжжя: Запорізький ОУНБ ім. М. Горького, 1996. – Вип. 1. – С. 1 – 13.
5. Ребро П. П. Щоб козацький дух
нуртував // Хортиця Упоряд. П.Ребро.
– Запоріжжя: Хортиця, 1995. – Ч. 5. – С. 3 – 6.