Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Лекція 2. Послідовність кроків у процесі написання матеріалу.

Карась М.А.

1. Вибір теми і збирання фактів.
2. Аналіз фактів і план матеріалу.
3. Прийоми композиційної побудови.
4. Чернетка, переписання і правка журналістського матеріалу.

1. Важливо чітко уявляти етапи творення журналістського матеріалу. Якщо матеріал написаний невдало - редактор його бракує, і тоді журналіст розкладає свою працю по поличках, шукаючи, в якому з кроків трапився збій.

Тема – це журналістська удача. Якщо немає теми, кажуть американські журналісти, сходіть у перукарню, маючи на увазі, що теми часто лежать на поверхні. Приміром, одного дня ви побачили, що у місті з’явились надзвичайно великі зграї дроздів. Що б це могло бути? Говорите редактору. Далі плануємо збирання фактів. З ким брати інтерв'ю? Один чи два орнітологи? Де знайти фахівця - в університеті? Приліт ще могли помітити й інші. А що можуть розповісти старші люди? А що каже санепідемстанція - епідемія, пташиний послід? Як в інших містах? А раніше таке траплялося? В архів газети? А фотознімки є? Плануємо подальший збір фактів.

2. Хороша цитата з вуст спеціаліста, спостережливого жителя може бути початком матеріалу. І кожне інтерв'ю чи спостереження - підказує нові джерела і факти. Журналістський матеріал - це старанно підібрані факти, які ретельно і майстерно викладені. Поки що фіксуємо всі факти, які тільки можливо, бо не знаємо, які з них згодяться.

При переході до кроку планування час спитати себе - а яка суть матеріалу? Для відповіді варто спробувати вкласти весь матеріал в одне речення. Важливо консультуватися у заввідділу, а також планувати: що запитають читачі? Врахувати, коли дрозди виводять пташенят? Чи багато з'їдають зелених пагонів? Знову дзвоните до біолога.

Всякий журналістський матеріал має три стадії впливу (за Д.М.Прилюком). Матеріал повинен:
1. Привернути увагу.
2. Залучити до розмови.
3. Змусити повірити або змусити діяти.

Як впливатиме наш матеріал за цими трьома елементами, необхідно врахувати під час планування. Також при плануванні матеріалу необхідно обрати тональність. Ніякої загрози від дроздів – це буде лірична замальовка. Але якщо зграї дроздів чаять у собі небезпеку, наприклад пташиного грипу, то нашій кореспонденції навряд чи підійде гумористичний тон.

Поняття тональності прийшло з теорії літератури. Студентам четвертого курсу, які щойно склали курс української літератури, буде легко пригадати твори, наприклад, Олеся Гончара. Майстерна організація наскрізної тональності у романі "Прапороносці" була широко відзначена критиками. В чому вона полягає? Починаючи від назви, урочистим маршем по всій Європі проходить армія - визволителька від фашизму. У романі серед персонажів немає жодного негативного героя, що нібито суперечить канонам літературного твору, в центрі сюжеті якого обов'язково повинен бути конфлікт між персонажами. А яка тональність у роману "Собор"? Конфліктна, детективна, з безліччю сюжетних ліній: конфлікт між духовністю і матеріалізмом, між працьовитістю і кар'єризмом, між правдою і брехнею у сімейних взаєминах.

3. Розглянемо види композиційної побудови матеріалу. Перекинемо місток до ще однієї дисципліни з бакалаврської програми інституту журналістики - "Теорії і методики журналістської творчості". Найпоширенішим композиційним прийомом є перекинута піраміда. Він найбільш вживаний для інформаційних жанрів, найкраще видно цю структуру у повідомленнях інформаційних агенств. Теорія журналістики наводить такі види композиції:
статичний виклад;
послідовний динамічний виклад;
інверсія;
обрамлення;
рефрен

Перейдемо до четвертого кроку - написання чернетки. Що б не було в вас перед очима - білий аркуш чи монітор комп'ютера, правило одне - пишіть що-небудь. Іншими словами досвідчені журналісти радять не перебирати в думках кращі і гірші варіанти заголовків, початків, кінцівок, а одразу ж викладати їх. Не слід боятися великої кількості закреслювань або варіантів на екрані, навпаки, чим більше чорнових варіантів, тим кращим вийде кінцевий продукт.

Наступною вимогою є засоби журналістської поетики. Ви задумали хороший матеріал, і так само,як архітектура величного будинку не витримала б поганого будматеріалу, наприклад, гнилих колод, вам для будівництва потрібні найкращі слова, майстерно оброблені. Поетика включає портрет співрозмовника або дійової особи, інтер'єри та екстер'єри місця подій. Значного динамізму оповіді додають пряма мова, діалоги. До переліченого вище інструментарію входять промовисті деталі. А художня деталь, писав ще Тургенєв, це талант. У ваш матеріал може бути вкраплений портрет, пейзаж, інтер’єр, автобіографізм, авторське “Я” і ще ціла низка засобів журналістської поетики. Тут не пізно буде повернутися до кроку планування матеріалу і внести відповідні корективи. Нарешті , скільки разів журналіст може переписувати матеріал? У практиці нерідко трапляється, коли редактор викликавши кореспондента, повертає йому гранку і супроводжує жест одним-єдиним словом: ПЕРЕПИШИ. Іншими словами, зауважень настільки багато, що міняти треба все. В кращому випадку, редактор вкаже побажання: розшир коло цитованих експертів, скороти ліричний відступ, підведи до іншого висновку.


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові