Ласкаво просимо

Ділова гра у педагогічно-мовленнєвій підготовці магістрів журналістики

д. філол. н., проф.
Ю. П. Єлісовенко,

к. пед. н., проф.
УДК 070 (371. 132; 81 '233)

"Гра... наділена двома найблагороднішими якостями, що їх ми здатні розрізняти в речах: ритмом і гармонією" [1, 17].

Вагомість ігрових компонентів у педа­гогічній практиці підтверджена не лише практично, але й теоретично. Особливо це стало відчутним у зв'язку із запровадженням в останні десятиліття широкої палітри онов­лених і новітніх форм організації навчаль­ного процесу.

Перехід української освітянської системи на рейки європейської багатоступеневої освіти зобов'язує і вітчизняну науково-педа­гогічну громадськість наполегливо працю­вати над пошуком, упровадженням нового у навчальну і виховну роботу.

Ділова гра в контексті сучасних педа­гогічних реалій належить до інноваційних форм, хоча з огляду на історію самої гри, як такої, подібне твердження здається трохи парадоксальним.

Немає сумніву в тому, що ділова гра може розглядатися з різних позицій, під будь-яким кутом зору і до того ж фахівцями різно­манітних спеціальностей. Нас цікавлять її педагогічні та філологічні засади у процесі педагогічно-мовленнєвої підготовки магіст­рів журналістики. Звичайно, чимало зале­жить від місця ділової гри в системі навчальних форм, від дидактичної мети та проблемних завдань, які розв'язуються за її допомогою. Відповідно до цього ділова гра сприймається як форма, спосіб чи власне засіб досягнення певних дидактичних і ви­ховних цілей, результатів, наслідків. А тому подібна варіативність її родового визначен­ня є цілком обґрунтованою та логічною.

Принциповою особливістю ділової гри є її проблемно-ситуативний характер, бо вона передбачає визначення певних професійних завдань і спонукає до пошуку правильних варіантів їх виконання. Саме таким чином, через гру, відбувається включення май­бутніх фахівців у сферу їхньої професійної діяльності.

Звернемо увагу на важливий науковий висновок, який свого часу зробив Т. А. Міннінбаєв. Він, зокрема, наголошує: "..активні (ігрові) методи навчання здійснюють більш мобілізуючий вплив на працездатність сту­дентів, аніж інформаційні" [2]. Отже, для формування у майбутніх фахівців потрібних професійних якостей ділова гра може бути більш ефективною, аніж деякі традиційні компоненти лекції чи семінару.

Важливими, з нашого погляду, є також психологічні аспекти ділової гри. Вони, бе­зумовно, багатопланові, але слід звернути особливу увагу хоча б на деякі з них. По-перше, це стан певної психологічної готов­ності до розв'язання у процесі гри тих чи інших фахових завдань. Унаслідок цього формується і професійна готовність май­бутніх фахівців як вища форма фахової зрілості й спроможність вести самостійну діяльність По-друге, важливе значення має чуттєво зумовлений настрій учасників діло­вої гри, оскільки він сприяє подальшому зростанню їхньої пізнавальної активності. По-третє, набутий ними у процесі гри реаль­ний практичний досвід сприяє закріпленню знань, навичок, умінь, а також появі на ос­нові пережитих почуттів своєї власної про­фесійної зацікавленості та впевненості.

Безсумнівним є факт, що ділова гра дає можливість не лише сформувати, розвинути й поглибити професійні здобутки, але й вия­вити фонові знання, їх міжпредметні зв'яз­ки, діапазон фахового використання.

На жаль, різноманітні дидактичні аспекти ділової гри недостатньо використовуються у сучасній вітчизняній педагогічній практиці. Не вистачає також і фундаментальних досліджень, які б узагальнили і поширили прогресивний досвід застосування цієї виз­наної у світі й значущої навчально-техно­логічної форми. Вона широко використо­вується в університетах Європи, Америки, а за останні десятиліття спостерігаємо відчут­не зацікавлення нею в країнах Прибалтики [3], Росії [4], України [5].

Сьогодні ділова гра пропонується науков­цями і педагогами як ефективна форма на­вчальної роботи [6], засіб формування про­фесійних навичок і вмінь [7], розвитку і вдо­сконалення мовленнєвих здібностей сту­дентів [8], етики спілкування [9; 10] тощо.

Наведені посилання на наукові джерела свідчать також, що значна активізація уваги до ділових ігор пов'язана з уведенням до на­вчальних планів дисциплін ділової ко­мунікації та розширенням кола предметів лінгво-риторичного циклу.

Розглянемо конкретний зміст та науково-методичні засади розробленої нами ділової гри "DOCENDO DISCIMUS" (крилатий ла­тинський вислів: "Навчаючи, вчимося"), її дидактичні цілі можна сформулювати так:

1. Виявити рівень здобутих педагогічних та фонових знань, сприяти їх розвиткові та закріпленню.

2. Прищепити студентам (магістрантам) навички використання навчальних ігрових форм та засобів активізації в цих умовах уваги аудиторії під час викладання фахових дисциплін.

3.Удосконалити навички вербального і невербального спілкування.

Виховна мета: Сприяти вихованню у магістрантів таких рис, як активність, са­мостійність, відповідальність, толерант­ність, моральність тощо.

Запропонована ділова гра призначена для використання як різновид практичного за­няття або як одна з форм тренування та пе­ревірки знань з курсу "Педагогічна май­стерність". За умови включення інших за­вдань для конкурсів, що пропонуються, во­на може бути запроваджена у процесі вив­чення будь-якої іншої дисципліни, у тому числі фахової.

Ділова гра "DOCENDO DISCIMUS" про­водиться між двома командами, але передбачає не лише групові, а й індивідуальні змагання. Для створення чітких конкурсних засад, справжньої змагальної атмосфери потрібно організувати роботу журі та тих, хто буде здійснювати ведення програми. До участі в журі можна запросити викладачів, а програму мають вести самі магістранти.

Місцем проведення гри може бути як на­вчальна аудиторія, так і актовий зал. У будь-якому випадку потрібен певний ігровий простір. Зрозуміло, що сцена є найбільш ба­жаним і зручним місцем для цього, але за певних умов підійде і лекційна або просто навчальна аудиторія. Необхідно, звичайно, у цьому випадку уточнити вибір місця для вболівальників і гравців.

Час проведення цієї гри орієнтовно може бути пов'язаний із вивченням курсу "Педа­гогічна майстерність", початком чи завер­шенням педагогічної практики тощо.

Тексти для тих, хто буде вести гру, мо­жуть бути підготовлені організаторами чи мати довільний характер. Якщо вони готу­ються організаторами гри заздалегідь, то за­пис їх слід подавати у діалогічній формі з відповідними ремарками. Наприклад, вступ­на частина гри може мати приблизно такий вигляд:

Зал святково прибраний. За 5-10 хвилин до початку запрошують до нього гостей, членів журі, вболівальників, глядачів. У виз­начений час, без запізнень, на сцену піднімаються двоє магістрів у мантіях і кон­федератках.

Магістр І : Добрий день, любі друзі!

Магістр II: Ми раді вітати вас на нашому змаганні у діловій грі "DOCENDO DISCIMUS" - "НАВЧАЮЧИ, ВЧИМОСЯ".

М. І: Ваші світлі, усміхнені обличчя бу­дуть надихати нас на успіхи.

М. II: Дякуємо вам, що завітали до нас на гру, ми разом з вами спробуємо зараз ство­рити в цьому залі справжній святковий настрій.

М. І: Нам приємно бачити тут і керівниц­тво інституту, і членів журі, і наших славних викладачів.

М. II: Ми з великою повагою ставимося до вас і готові цієї ж миті поступитися місцем на сцені.

М. І: Просимо Вас, Володимире Володи­мировичу!

На сцену піднімається директор інституту. Магістри йдуть за лаштунки або відступають на другий план і тримаються ближче чи до порталів, чи до країв ігрового простору.

Директор у своїй промові вітає майбутніх магістрів із початком (закінченням) педа­гогічної практики і, називаючи їх колегами, зичить успіхів на педагогічній ниві. Після привітання директор повертається до залу.

На сцену виходять магістри, які ведуть програму.

М. II: Дякуємо, Володимире Володими­ровичу, за привітання - нам особливо приємно було почути його від Вас.

М. І: Як це чудово звучить - колеги!

М. II: Для нас у цьому слові ніби здійснення мрії.

М, І: А ще - відповідальність, серй­озність, готовність до самостійної педа­гогічної праці.

М. II: Упевнитись у цьому нам допоможе ділова гра "DOCENDO DISCIMUS" - "На­вчаючи, вчимося", як говорили давні римля­ни.

М. І: На сцену запрошуються команди магістрантів.

Лунає музика. Під оплески вболіваль­ників команди виходять на сцену і займають свої місця ближче до правового і лівого порталів відповідно.

М. II: Отже, вітаємо команду "Софія"! (Оплески.)

М. І: І команду "Мельпомена"! (Оплес­ки.)

* * *

Ділова гра "DOCENDO DISCIMUS" скла­дається з кількох типів змагань. Найпершим пропонується конкурс "Моя візитка". У ньо­му члени команди представляються у такий спосіб: називають своє ім'я, прізвище, на­вчальний предмет, який будуть викладати, додають коротке гасло свого творчого кредо або надзавдання своєї педагогічної практи­ки. Наприклад: "Нести розумне, добре, вічне."; "Завжди і скрізь боротися з нудь­гою!"; "Шануймося, бо ми того варті1"; "Прийшов, побачив, переміг!"; "Плекати мистецтво у всьому, а головне в собі та лю­дях" тощо.

М. II: Запрошую капітанів команд узяти участь у жеребкуванні.

Їм пропонуються два конверти із записка­ми такого змісту: "Ми починаємо". "Ми про­довжуємо".

М. І: Прошу відкрити конверти і оголо­сити результати жеребкування. Отже, почи­нає команда ...

М. II: (Після представлення останнього члена цієї команди.) Дякуємо вам! Запро­шуємо команду ...

М. І: (Після представлення останнього члена цієї команди.) Дякуємо! Просимо журі оцінити візитки команд.

Журі ставить оцінки кожній команді по одному балу за вдалу візитку, але не більше 5 балів на кожну команду.

М. II: У наступному конкурсі ми намага­лися поєднати педагогічний зміст із жур­налістською формою.

М. І: А тому й назвали його - "Ваш ко­ментар".

М. II: У ньому вам, звичайно, знадобить­ся і студентська кмітливість, оперативність.

* * *

Привертає навіть мимовільну увагу викарбуваний над дверима Лондонської біржі великий напис: "Моє слово - закон". Коли ми запитали студентів, як його можна розтлумачити в цій ситуації, то почули різні відповіді. Це був один із тестів на доцільність уведення в ділову гру рубрики

"Ваш коментар".

* * *

М. І: Запрошуємо капітанів команд отри­мати матеріал для коментарю.

Поки капітани вибирають конверт із за­вданням, магістр ІІ повідомляє умови кон­курсу.

М. ІІ: Цей конкурс буде оцінюватися за п'ятибальною системою.

* * *

Зауважимо, що матеріал для коментарю складається з висловів відомих мислителів, педагогів, учених про навчання, виховання, етику, мораль. Наводимо чималу добірку та­ких прикладів, а щодо їх кількісного і тема­тичного складу вирішувати організаторам.

Мистецтво виховання має ту особливість, що майже всім воно здається ділом знайо­мим, і зрозумілим, а деяким навіть ділом лег­ким, - і тим зрозумілішим і легшим здається воно, чим менше людина з ніш знайома, тео­ретично чи практично, Майже всі визнають, що виховання потребує терпіння.., але далеко не всі дійшли переконання, що, окрім терпіння, природжених здібностей і навичок, необхідні ще й спеціальні знання, хоча чис­ленні наші педагогічні блукання могли б усіх переконати у цьому.

УШИНСЬКИЙ

Протиотрутою невігластву є освіта, якою в школах повинні бути насичені душі молодих людей. Але ж освіта мусить бути істинною, повною, ясною і міцною. Вона бу­де істинною, якщо викладаються ті пред­мети, що є корисними для життя, щоб опісля не довелося чути скарг на кшталт: "Ми не знаємо необхідного, бо ми його не вивчали". Вона буде повною, якщо розум об­робляється для мудрості, язик для красно­мовства, руки для майстерного виконання необхідних в житті дій. Ці три речі - ро­зум, дія і мовленн - і є сіллю життя. Освіта буде ясною, а тому міцною і ґрун­товною, якщо все те, що викладається і вивчається, буде не темним і плутаним, а світлим, роздільним і розчленованим, як пальці руки.

КОМЕНСЬКИЙ

Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ.

УШИНСЬКИЙ

Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати - це наполовину завершити.

СКОВОРОДА

Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщи­ни - ніщо.

СУХОМЛИНСЬКИЙ

Розвиток і, освіта жодній людині не мо­жуть бути подані або повідомлені. Кожен, хто бажає до них залучитися, повинен до­сягти цього власною діяльністю, власними зусиллями, власною напругою. Іззовні він мо­же одержати лише збудження... Тому са­модіяльність - засіб і водночас результат освіти.

ДІСТЕРВЕГ

Старих шануй, як отця, а молодих - як братів.

МОНОМАХ

І виховання, і навчання є неподільними. Не можна виховувати, не передаючи знань, будь-яке ж, знання діє виховуючи.

Л. ТОЛСТОЙ

Кожен день, в який ми не поповнили своєї освіти хоча б маленьким, але новим для нас шматком знань... вважайте безповоротно для себе втраченим.

СТАНІСЛАВСЬКИЙ

Є мільйони людей з вищою освітою, які все знають, але нічого не мають - нічого святого.

В. МОРОЗ

...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, - не дай, Боже, наділи­ти його силою, правами і владою пана.

Є. СВЕРСТЮК

Якщо ти навчаєш, намагайся бути стис­лим, щоб розум слухняний відразу зрозумів слова, і чітко зберіг би їх у пам'яті. Все, що надмірне, нами збереженим бути не може.

ГОРАЦІЙ

У шкільній нудьзі приховується джерело більшості дитячих провин, і навіть пороків: витівок, лінощів, капризів, відрази до на­вчання, хитрощів, лицемірства, обману і таємних гріхів.

Знищіть шкільну нудьгу, і вся ця сморідна хмара, що призводить до відчаю педагога і отруює світлий потік дитячого життя, зникне сама собою.

УШИНСЬКИЙ

Нема ні мистецтва без управ, ні вправ без мистецтва.

ПРОТАГОР

Чи може щось ширше розлитися, як думки!..

СКОВОРОДА

Найбільше пожвавлює бесіду не розум , а взаємна довіра.

ЛАРОШФУКО

Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.

СУХОМЛИНСЬКИЙ

Велич людини в її здібності мислити.

ПАСКАЛЬ

Лиш храм збудуй, а люди в нього прий­дуть.

Л. КОСТЕНКО

Що може бути шкідливіше за людину, ко­тра володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця.

СКОВОРОДА

Я вважаю людей, ініціали котрих почина­ються на літеру "М", щасливчиками - ад­же вони ніби природжені магістри.

ЛІХТЕНБЕРГ

* * *

М. І: Назва наступного конкурсу говорить сама про себе.

М. II: Отже, вслухайтеся: "До творчості народної додам свою краплину".

М. І: Звісно, хотілося, щоб то була крап­лина меду, а не дьогтю.

М. II: А проте, побачимо, що з цього вийде.

М. І: Зараз ви отримаєте низку прислів'їв та приказок. Спробуйте своєрідно посилити їхню виразність завдяки жартівливому поєднанню компонентів між собою. Напри­клад: "Не плюй у криницю, вилетить - не піймаєш".

М. II "Хочеш їсти калачі - не рубай сук, на яком, сидиш".

М. І: "Скільки вовка не годуй - своя со­рочка ближче до тіла" і т. ін.

* * *

Матеріали для цього конкурсу черпають­ся із скарбниці української народної твор­чості. Яким буде склад таких прислів'їв та приказок вирішать самі організатори гри, виходячи з кількості учасників, відведеного для підготовки цього конкурсу часу та очіку­ваного результату. Так, якщо командам тре­ба буде створити по п'ять нових висловів, то кожній з них для підготовки треба запропо­нувати десь у три рази більше прикладів. Наводимо добірку різних за тематикою і мовною структурою прислів'їв та приказок: "Без муки нема науки", "Гарний хлопець на натуру, добре грає на бандуру", "Вивченого пса нічим не підкупиш", "Без одного Гриця вода освятиться", "Нащо гроші, коли ми й самі хороші", "Шовкова борідка, та розуму рідко", "Аби чоловіка розпізнати, треба його за серце взяти", "За морем і синиця птиця", "Не місце чоловіка красить, а чоловік місце", "Дурень любить хустину, розумний - людину", "З коханою наговорився, як ме­ду наївся", "Хто серцем любить, той слова­ми голубить", "Без муки нема науки", "Чим більша любов, тим більша рана після зра­ди", "Слухай вухом, а не брюхом", "Жінки каються, а дівчата заміж збираються", "Сло­ва ласкаві, та думки лукаві", "Розкажи ку-риці, а вона всій вулиці", "Бджола жалить жалом, а чоловік - словом", "Скільки води не пий, а п'яним не будеш", "Вино й горілку полюбив - - честь загубив", "Козак не без долі, співає по волі", "Кому щастя, того не бере трясця", "Кому щастя, тому й півень не­сеться", "Хлопська правда колюча, а панська на всі боки гнуча", "Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі", "Синиця слави наро­била, а море не запалила", "Не вчи солов'я співати, а орла літати", "Нарядилась як пава, а кричить як ґава", "На чужий роток не наки­неш платок", "Хто, що знає, тим хліб зароб­ляє", "Не вмієш шити, так і не по'ри", "Дуже грамотний: слово "корова" пише з м'яким знаком", "Що на умі, те й на язиці", "Як не вмієш, то й не берися", "Вигнався з дуба, а розуму з зуба", "Хто пише виразно і чітко, той одержує і відповіді швидко".

* * *

Команди готують свої варіанти приказок.

М. II: Добре, якщо запропонований вами новий вислів, буде вдалим, доречним, зрозумілим І навіть таким, що викликає сміх.

М. І: Адже сміх є не лише ознакою сили, а й сам сила-силенна.

М. II: Пам'ятайте, що сміх є могутньою зброєю, але особливість її у тому, що вбиває вона лише гідне сміху.

М. І: А взагалі комічне збуджує у нас по­чуття власної гідності, вважав Чернишевсь-кий,

М. ІІ: А це почуття, так само, як і почут­тя гумору, ще нікому не завадило.

М. І: Справді.

М. II: Погодьмося з Ренаром, адже гумор - це, врешті-решт, розум.

М. І: І молоді його не бракує.

М. II: (Звертаючись до команд.) Гадаю, що ви вже встигли підготувати свої варіанти, а тому капітанів команд запрошую до же­ребкування.

До магістрів підходять капітани команд. Магістр І пропонує їм два конверти, в одно­му з яких записка з текстом: "Починає наша команда".

М. І: Отже, право представити нам свої варіанти висловів з оновленим змістом має команда ... Слухаємо вас!

Представники команди виразно зачиту­ють підготовлені ними варіанти.

М. ІІ: Зі своїми вкрапленнями до твор­чості народної ознайомить нас команда ... Прошу!

Представники другої команди по черзі за­читують підготовлені ними варіанти прика­зок.

М. І: Прохання до журі оцінити цей кон­курс.

Журі виставляє оцінки командам за кон­курс "До творчості народної додам свою краплину".

М. II: Отже, за цей конкурс команда "Софія" має ... балів.

М. І: Команда "Мельпомена" ... балів.

М. II: Наступний конкурс ми назвали "Що в імені тобі моєму?" і сподіваємося, що він допоможе перевірити ваші фонові знан­ня, а саме в галузі літератури.

М. І: Підготувати і провести його люб'язно погодилася завідувачка кафедри історії літератури і журналістики.

М. II: Просимо Вас, Тамаро Володи­мирівно!

На сцену піднімається завідувачка кафед­ри історії літератури і журналістики.

***

Для цього конкурсу є чимало матеріалів із творів вивчених у курсах української та зарубіжної літератури, - зокрема, Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, О. Ко-билянської, О. Вишні, І. Світличного, Л. Ко­стенко, О. Бальзака, Е. Золя, А. Франса, Ч. Дікенса, Д. Джойса, М. Твена, Г. Марке­са, А Чехова, Ф. Достоєвського, М. Булгако­ва та ін.

М. І: Кожна команда отримує окреме за­вдання.

М. II: А спільним буде те, що, прослухав­ши текст, потрібно визначити його автора та назву твору.

Наприклад, можуть прозвучати такі фраг­менти:

Ідоли, обслинені, обціловані,
Ішли величаві в своїй ході.
А поруч вставали некороновані
Корифеї і справжні вожді.
Вставали Коперники і Джорджоне,
Шевченко підводив могутнє чоло,
І біля вічного їхнього трону
Лакузи жодного не було.
Бо щире високе небо
Не підмалюєш квачем,
Бо величі справжній не треба
Спиратись на плечі нікчем [15].

Правильно, це Василь Симоненко, а твір називається - "Монархи". (Лунають оплес­ки.) Слухаємо далі.

"Недалеко од Богуслава, коло Росі, в дов­гому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими го­рами, між зеленими терасами. На дні бли­щать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі..."

Правильно, Іван Нечуй-Левицький, "Кайдашева сім'я".

Тамара Володимирівна повертається до залу. На сцену виходять магістри, які ведуть програму,

М. І: Просимо журі оцінити цей конкурс.

Журі ставить оцінки командам.

М. II: Дякуємо! А зараз команди запро­шуються на бліц-турнір.

М. І: Він передбачає конкретні та блиска­вичні відповіді на поставлені запитання.

М. II: Отже, починаємо. Назвіть метафо­ричну назву малоефективного педагогічного спілкування, при якому викладач зосеред­жується або на сильних, або на слабких уч­нях. (Такий спосіб педагогічного спілкуван­ня називається "локатор".)

М. І: Послідовний виклад педагогом пев­ного теоретичного навчального матеріалу, розділу, теми називають ...(Лекція.)

М. II: Назвіть галузь педагогіки, що до­сліджує закономірності викладання, вив­чення певного навчального предмета. (Ме­тодика.)

М. І: Кому належить правило переконли­вості, що стверджує: якщо хочете перекона­ти, починайте із сильних доказів, а закінчуй­те найсильнішими? (Правило Гомера.)

М. ІІ: Назвіть український відповідник крилатого латинського вислову: "Ars longa, vita brevis". ("Життя коротке, мистецтво вічне".)

М. І: Назвіть український відповідник крилатого латинського вислову: "Veni, vidi, vici". ("Прийшов, побачив, переміг".)

М. II: Як називається головна всеосяжна мета, що притягує до себе всі без винятку завдання та слугує тим, заради чого відбу­вається дія, у тому числі педагогічна? (Надзавдання.)

М. І: Назвіть різновид уваги, що є найбільш ефективним у навчанні. (Після довільна увага.)

М. II: Як називається метод усного викла­ду навчального матеріалу, метою якого є йо­го аналіз, тлумачення й доказ різних поло­жень? (Пояснення.)

М. І: Назвіть одну з основних форм тео­ретичного мислення (поряд із поняттям і су­дженням), що є способом логічного зв'язку висловлювань. (Умовивід.)

М. II: Назвіть український відповідник крилатого латинського вислову: "Verba volant, scripta manent". ("Слова відлітають, написане залишається".)

М. І: Назвіть український відповідник крилатого латинського вислову: "Historia est magistra vitae". ("Історія - вчитель життя".)

М. II: Дякуємо за блискавичні відповіді, а тепер просимо журі оцінити бліц-турнір.

М. І: Отже, за бліц турнір команда "Софія" має ... балів, команда "Мельпоме­на" ... балів.

М. II: На черзі останній конкурс сьо­годнішнього змагання - музичний.

М. І: На сцену запрошується команда "Софія".

Члени команди виконують музичний но­мер, певною мірою пов'язаний з темою гри, і після оплесків залишають сцену.

М. II: Запрошуємо команду "Мельпоме­на".

Члени команди виконують музичний но­мер, і після оплесків залишають сцену.

М. І: Просимо членів журі оцінити ос­танній у цій грі - музичний конкурс.

М. II: Дякуємо! А тепер запрошуємо ко­манди на сцену.

М. І: Отже, ви, напевно, здогадалися, що настав час підбити підсумки ділової гри

"DOCENDO DISCIMUS" ..

* * *

Як можна було пересвідчитися, запропо­нована ділова гра значною мірою реалізує поставлені перед нею цілі й завдання. У на­шому випадку вона переважно наповнена змістом педагогічного спрямування і зосе­реджена на вдосконаленні педагогічно-мов­леннєвої підготовки майбутніх магістрів. За умови використання інших варіантів за­вдань, форма цієї гри може бути застосова­на у процесі вивчення будь-яких гуманітар­них дисциплін. І ті, хто спробує скористати­ся нею, легко в цьому переконаються.

Не слід боятися того, що гра розхитає серйозне наукове підґрунтя навчання. Відо­мий нідерландський вчений Йоган Гейзінга писав: "Будь-яка гра за всіх часів була спро­можна цілком захопити гравців. Проти­лежність "гра - серйозне" завжди ли­шається нестійкою. Нижчість гри раз у раз переростає у відповідну вищість її серйоз­ності. Гра обертається серйозним, а серйоз­не - грою. Гра може підійматися до верхо­вин прекрасного й священного, лишаючи серйозне далеко внизу" [1, 15].

Безсумнівно, позитивною рисою сучас­ної вітчизняної освіти є відхід від мораль­но застарілої надмірної муштри та зубріння. Поява і впровадження нової пара­дигми, що передбачає широке застосування прогресивного світового досвіду, зокрема ігрових форм і методів навчання, додає надії щодо поліпшення результатів за­своєння знань тими, хто навчається, і вста­новлення найбільш доцільних стосунків з ними тих, хто навчає. Гасло нових часів - "Навчатися граючись!" До цього часто-гус­то закликали і видатні педагоги. Поєднання вагомого науково-педагогічного змісту зі сприятливими ігровими умовами створює гарне підґрунтя для безпосереднього вияв­лення феномену "HOMO LUDENS", справжньої радості людини, що грається, коли вона, захоплено напружуючи інтелект та емоції, відкриває в собі нові величезні можливості щодо опанування, закріплен­ня, застосування на практиці знань, здобутих у процесі навчання.

1. Гейзінга Йоган. HOMO LUDENS: Пер. з англ. О. Мокровольського. - К, 1994.
2. Миннинбаев Т. А. Изучение функционального состояния организма студентов при разном методе обучения //Гигиена и санитария. - 1985. -№ 4. - С. 44-47.
3.Тарасов В. К. Персонал-технология: отбор и подготовка менеджеров. - Л., 1989.
4.Смелкова З. С. Деловой человек: культура речевого общения: Пособие и словарь-справочник. - М., 1997
5. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І. А. Зязюна. - К., 1997.
6. Золотухин Г. О., Литвиненко Н. П., Місник Н. В. Фахова мова медика: Підручник. - К. 2001.
7. Молдован В. Б. Судова риторика: Навч. посібник. - К. 1998.
8. Єлісовенко Ю. П. Ораторське мистецтво: Навч. посібник. - К., 2002.
9. Ботвина Н. В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділового спілкування: Навч. посібник. - К., 2000.
10. Корніяка О. М. Мистецтво ґречності: Чи вміємо ми себе поводити? - К., 1995.
11. Корок Н. Г, Луцька Ф. Й. Скарбниці античної мудрості: Словник. -К., 1994.
12. Народні прислів 'я та приказки / Упоряд., передмова М. Дмитренка. -К., 1999.
13. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. - К., 1997.
14. Словник іншомовних слів /Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. - К.: Наук. думка, 2000.
15. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. / Упоряд. В. Єременко (Україна), Є. Федоренко (США). - К.: Дніпро, 1993. - С. 271.