Ласкаво просимо

УДК 81 ’38

I

Заголовний комплекс у газеті як власна назва [1, 5] виконує свої функції, зокрема, завдяки особливим словам, що їх далі ми на­зиватимемо актуалізатори.

У нашому розумінні, актуалізатор - це власна чи загальна назва предмета або ознака предмета, які встановлюють зв'язки заго­ловка з конкретними реаліями (особою, місцем, часовим проміжком, етносом, про­фесією, кількісними вимірами чогось, унікальною подією тощо). Наявністю актуалізаторів газетний заголовний комплекс відрізняється від назви художнього твору, яка не потребує "прив'язки" до конкретних об'єктів [2].

Встановлення зв'язків між текстом заго­ловка і реаліями здійснюється на кількох рівнях: конкретнопредметному, загально-предметному, номінативно-оцінному, атрибу­тивно-асоціативному. Актуалізатори можуть як стояти в позиції актантів, так і входити до складу атрибутивних та обставинних конст­рукцій (пор.: референтне використання імен можливе лише в позиції актантів [3]).

II

“Актуалізатори" конкретнопредметного рівня

1. Найпоширенішими з них є реальні власні назви, які (в синхронному плані) вста­новлюють значеннєві зв'язки заголовка з кон­кретними об'єктами реальності - людьми, місцями, часовими проміжками тощо ("ХОБАРТ ЕРЛ У КИЄВІ"; "Я НЕ РОБИВ КАР'ЄРИ НА СПРАВІ ФЕЛЬДМАНА"; "Голо­вний податковий слідчий країни Святослав Піскун - про "особливості" розслідувань в українських банках"). Без власних назв такі заголовки були б позбавлені будь-якої кон­кретики й не виконували б своїх функцій.

2. У ролі актуалізаторів можуть також виступати так звані означені дескрипції - апелятивні замінники імен. Зв'язок таких апелятивів з референтом забезпечується: контекстом заголовка ("СВЯТОСЛАВ ПІСКУН ПРИМИРИВ ПРЕЗИДЕНТА З КОМУНІСТАМИ ТА ВІКТОРОМ ЮЩЕНКОМ"- тут слово Президент тотожне імені Л. Кучма), місцем газети чи журналу на ринку ЗМІ, концепцією видання ("НА ПРИЛАВКАХ ГОРОДА ПОЯВИЛАСЬ ТА­РАНЬКА В ВАКУУМНЫХ ПАКЕТАХ" - у київській міській газеті "город" сприймається як Київ); рубрикацією ("Європа нашим не світить” - на спортивній сторінці гро­мадсько-політичного видання "наші" сприй­мається як футбольний клуб "Динамо"); актуалізацією резонансної події ("ИСКУШЕНИЕ БОЛЬШИНСТВОМ" - у період формування парламентської більшості зро­зуміло, що йдеться про Верховну Раду Ук­раїни); використанням обмежувальних зворотів ("КАРБОВАНЕЦЬ ЦАРЯ, ЯКИЙ НЕ ЦАРЮВАВ. Слідами однієї рідкісної моне­ти"); введенням перифрази ("ЖЕЛЕЗНЫЙ ФЕЛИКС" НЕ РЖАВЕЕТ. Новая московская политическая архитектура"; використанням ілюстративного матеріалу ("СИМВОЛ НЕВДАЛОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ" - знімок літака й пожежі на аеродромі встановлює зв'язок заголовка з катастрофою літака у Скнилові) тощо.

3. У ролі оніма може виступати загальна назва, яка позначає одиничний, "унікаль­ний" предмет ("КОННОЕ ТРОЕБОРЬЕ НА КУБОК МЭРА").

"Актуалізатори" загальнопредметного рівня

"Прив'язку" тексту заголовка до об'єктів реальності можуть здійснювати також за­гальні назви, котрі ідентифікують той чи інший предмет (не обов'язково одиничний), проблему, явище, факт, подію та інші реалії. Привернення уваги до денотата забезпе­чується "незвичністю" значеннєвих зв'язків між ключовим словом і контекстом, предме­та, підкресленням унікальної якості предме­та, кількості чогось і т. ін. Нерідко іден­тифікація відбувається на обох рівнях одно­часно, але ім'я чи його замінник у плані встановлення зв'язку висловлювання з дійсністю завжди "сильніші".

1. Часто роль актуалізаторів виконують слова спеціальної лексики, скажімо: терміни ("ПОЛИТИЧЕСКИЙ ВУАЙЕРИЗМ" [11]); професіоналізми ("БУКМЕКЕРСЬКА КОНТОРА ЯК МІСЦЕ ПРОДАЖУ НАДІЙ" [12]) тощо.

2. Ідентифікаційну функцію виконують також дати, часові проміжки ("ЗАВТРА - 23 ФЕ­ВРАЛЯ. С ПРАЗДНИЧКОМ МУЖИКИ!!!" [13]).

3. Нерідко в цій ролі виступають соціально значущі (особливо унікальні) цифри ("$3,066 МЛРД ВІДДАТИ - $800 МЛН ВЗЯТИ. І гривня втримається" [14]);

4. Важливе місце в заголовний номінації посідають поняття з "сильним" експресивним потенціалом, які також є актуалізаторами об'єктів і явищ реальності: біологічні істоти, які можуть нести людям якусь загрозу ("КЛІЩІ ОКУПУВАЛИ МІСТО" [15]); об'єкти зі сфери незвіданого, таємного, містичного ("Я НЕ СУМАШЕДШАЯ. Я ВИДЕЛА ПРИШЕЛЬЦЕВ” [16]); "небезпечні" предмети людської діяльності, зброя, джерела загрози ("ТЕРОР ЯК ЗАСІБ БОРОТЬБИ З КАПІ­ТАЛІЗМОМ?" [17]); реалії, пов'язані з нещастями, катастрофами, хворобами, небезпечними фізичними явищами, криміналом ("ПОЕЗД СМЕРТИ. Число жертв египетской катастро­фы достигло 400" [18]) тощо.

5. Характерним актуалізатором у ЗМІ країн зі слов'янськими мовами виступають слова ідеографічного гнізда на позначення свого, нашого на противагу чужому, їхньому [4, 175]. У заголовках слова ідеографічного гнізда на позначення свій, наш виступають не лише замінниками власних назв, а й містять оцінку, протиставлення їхньому: "НАШЕ КОНСУЛЬСТВО В РОСТОВІ" [19].

"Актуалізатори" номінативно-оцінного рівня

Творення заголовків іноді пов'язане з "творчою номінацією", тобто прагненням автора онімізувати загальні назви, що позна­чають досліджувані в матеріалі об'єкти, яви­ща, події тощо. Автор закріплює за ними певну назву, яка часто містить оцінки, що зближує її з поетичним іменем: "ЧУЖІ". Че­хи запроваджують обмеження на в'їзд ук­раїнців у їхню країну" [20].

Оцінні актуалізатори можуть стосувати­ся: осіб ("ГЕРОЙ-ВИНОВНИК. Вот уже 20 лет Николая Караченцева "будят на рассве­те" и провожают необутым" [21]); місць, не обов'язково географічних об'єктів ("МИР­НАЯ ПРИСТАНЬ ЧЕЛОВЕЧЕСКИХ ДУШ. Киево-Печерская Лавра в 1918 году" [22]); подій ("ПРОГРАМА ВІДСТАВКИ УРЯДУ? Минулого тижня уряд нарешті подав до Верховної Ради доволі оптимістичну про­граму своєї діяльності" [23]); явищ ("ПРАВО-НЕСВІДОМІСТЬ, або Чому судова система у справі Александрова дала збій" [24]) тощо.

"Актуалізатори " атрибутивно-асоціативного рівня

Зв'язки з предметами дійсності можуть здійснюватися шляхом актуалізації їхніх певних ознак, цитуванням, встановленням різноманітних асоціативних зв'язків з реаль­ними об'єктами.

1. Загальні назви, знову ж таки, можуть виступати оказіональними замінниками власних ("СИН РОЗІЙШОВСЯ З БАТЬ­КОМ. Віктора Ющенка змінив Анатолій Кінах" . Заголовок встановлює зв'язки з вис­ловлюванням колишнього прем'єр-міністра В. Ющенка про його відносини з Л. Кучмою як між сином і батьком).

2. Використання прямих або трансформо­ваних цитат має на меті встановлювати асоціативні зв'язки з їхніми авторами або об'єктами висловлювань ("MCDONALD'S ЗАЧЫНЯЕЦЦА. Чутки про те, що Олек­сандр Лукашенко вирішив заборонити McDonald's у Білорусі, виявилися пе­ребільшеними" [26] - слово білоруською мо­вою встановлює зв'язки з Білоруссю).

3. Апеляція до денотата, про який у ма­теріалі не йдеться, може мати стилістично-експресивне, оцінне або інформаційне зна­чення ("БІДНІ ЛЮДИ" [27] У тексті не зга­дується твір Ф. Достоєвського "Бідні люди"; заголовок має оцінне значення: на дні уряду у Верховній Раді розглядалося питання що­до подолання бідності).

Заголовки зі слабкими значеннєво-асоціативними зв'язками щодо об'єктів дійсності не є власне мас-медійними заго­ловками. До речі, наявність актуалізаторів, особливо відомих імен, у назвах художніх творів соціальне загострює їх, робить "га­зетними", вносить у них елемент публіцис­тики ("Кобзар-2000" братів Капранових, "Московіада" Ю. Андруховича, "1984" Дж. Орвелла).

III

З погляду актуального членування речен­ня, актуалізатори (далі розглядатимемо в цій ролі імена) в заголовному комплексі можуть займати позицію як у "вихідній" частині висловлювання, так і в "новій" - залежно від мети, якої хоче досягти автор чи редак­тор. (Про яскраво виявлений ремо-тематичний характер газетного заголовка пише К. С. Серажим [5].)

Аналіз значної кількості газетних заго­ловків показує, що в мові газет у кожен кон­кретний період часу (залежно від спряму­вання, територіального покриття, стилю ви­дання) функціонує певна кількість онімів, котрі використовуються для створення теми заголовка. Очевидно, для кожного етапу суспільного життя можна було б укласти свій словник частотності використання імен у заголовках. Російський журнал "Власть". за прикладом багатьох зарубіжних видань, щомісяця (принаймні протягом 2002 року) публікує рейтинги найбільш впливових лю­дей Росії, використовуючи номінацію "Заголовщики", тобто найчастіше згадувані імена в заголовках .

"Тематичні" імена функціонують як актуалі­затори суспільне найважливіших подій, явищ, осіб; вони вводять читача в "інформаційне по­ле" країни, світу, області, міста тощо.

Наприклад, у загальноукраїнських ЗМІ в жовтні 2002 року були поширені такі тема­тичні імена (крім традиційних Кучма, Ук­раїна, Київ тощо): Василенко (суддя, який по­рушив низку резонансних кримінальних справ), Квасневський, Хав'єр Салана (за їхньою участю у Варшаві відбулася конфе­ренція "Україна у Європі"), Варшава, Ірак, "Кольчуга", "Повстань, Україно!" (назва політичної акції опозиції), Медведчук, Тимо­шенко, Мороз, Ющенко, Європейський Союз, НАТО та ін. Пор. приклади з тематичним (ли­пень - вересень 2002 року) топонімом Ірак у різних позиціях щодо актуального членування речення: "ІРАК ВІДКИДАЄ ЗВИНУВАЧЕН­НЯ”; "ІРАК ЗАПУСКАТИМЕ СУПУТ­НИК?" [30]; "ІРАК ПОГОДИВСЯ ПРИЙНЯТИ ІНСПЕКТОРІВ" [31]; "У ИРАКА ОСТАЛОСЬ ДВА ВАРИАНТА ДЛЯ МИРА" [32]; "АВІАЦІЯ США ЗАВДАЛА УДАРІВ ПО КО­МУНІКАЦІЯХ ІРАКУ" [33]; "В ООН ГО­ТУЄТЬСЯ РЕЗОЛЮЦІЯ ПО ІРАКУ" [34]; "ПОТРІБНА НОВА РЕЗОЛЮЦІЯ ЩОДО ІРАКУ" [35].

Заголовки до повідомлень про ту саму подію з погляду різних соціальних груп мо­жуть розрізнятися позицією імені в мов­леннєвому акті. Скажімо, для українських ЗМІ (особливо центральних) топонім Ук­раїна є тематичним, тобто бере участь у створенні теми. Для російських - ця назва до тематичних, очевидно, не належить. Відповідно, заголовок до замітки про приїзд в Україну Президента Росії В. Путіна в ук­раїнських ЗМІ може будуватися за таким патерном: "В Україну прибув Путін", у російських - "Путін прибув в Україну".

Принагідно зауважимо, що немає і не мо­же бути особливих "рематичних імен", що випливає з функції заголовка та самого по­няття реми.

* * *

Таким чином, заголовок може по­вноцінно функціонувати як власна назва газетного матеріалу, якщо до його складу входять спеціальні слова, які тут імену­ються актуапізатори. Ці слова встановлю­ють змістові зв'язки між самим заголовком та, по-перше, текстом і, по-друге, з об'єкта­ми, фактами, подіями, явищами тощо - усім тим, що визначає об'єктивну ре­альність.

Актуалізація заголовка може здійснювати­ся на кількох рівнях. До конкретнопредметних актуалізаторів ми відносимо власні назви та їхні усталені замінники, а також подібні до онімів апелятиви. Загальнопредметні - охоплюють спеціальну лексику, дати, цифри, слова з загостреним соціальним "звучанням", займенники свій, наш та подібні до них. Номінативно-оцінні актуалізатори - це ав­торські експресивні назви понять, явищ, подій тощо, подібні до власних назв. Атрибу­тивно-асоціативні - контекстуальні замін­ники онімів, цитати, що встановлюють зв'яз­ки з денотатами. Апеляція до денотата може мати суто експресивно-емоційне наванта­ження.

Головну роль у референції відіграють власні назви. Без них багато заголовків не ма­ли б жодного сенсу.

З погляду актуального членування речен­ня імена в заголовку можуть займати позицію як у темі, так і ремі. Для кожного періоду суспільного життя у ЗМІ можна виділити особливі тематичні імена (та інші актуаліза­тори), котрі часто фігурують у вихідній час­тині газетних заголовків. Як правило, вони відомі читачам, до їхніх носіїв прикута увага суспільства.

На нашу думку, подальше дослідження за­головної мови у ЗМІ допоможе виявити зако­номірності функціонування спеціальної лек­сики у заголовках, що важливо для глибшого розуміння його суті та функцій.

1. Карпенко Ю. О. Назва твору як об'єкт ономастики. (Переважно на матеріалі творчості Миколи Бажана) // Повідомлення Української ономастичної комісії. - К., 1975. - Віт. 13. - С. 3-10.
2. Блисковский 3. Д. Муки заголовка. - М.: Книга, 1972. - 157 с.
3. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смісл: Логико-семантические проблеми. - М.: Наука, 1976. - 386 с.
4. Трубачов О. Н. Этногенез и культура древних славян. Лингвистические исследования. - М.: Наука, 1991. - 271 с.
5. Серажим К. С. Структура публіцистичного тексту: загальні підходи до текстологічного аналізу. - http://journlib.univ.kiev.ua/nz/nz1/18htm.