асп. УДК 070.55
У статті досліджується роль і значення такого елементу газети, як шпальта редактора, розглядаються її основні тематичні напрями, а також професійні вимоги до написання.
The editorial is one of the mainest units of a newspaper. In the article the role and maning of so important element of a newspaper as editorial are researched, its main thematical tends and writing professional reguiirements are distinguished.
Сьогодні, коли Іран стає на шлях демократичного розвитку, починає розбудову ринкової економіки, намагається відчувати себе повно- правним членом цивілізованого світу, виникає чимало проблем щодо різних аспектів діяльності нашої держави, переосмислення місця мас-медіа в громадянському суспільстві. Зрозуміло, що це накладає на них особливу відпові-дальність. Бо суспільство не може стати кращим, людянішим і гуманнішим без демократії, воно вже не може жити за старими схемами та настановами, воно має стати принципово іншим.
Тому важко уявити поступ будь-якого сучасного суспільства без розвиненої системи засобів масової інформації – оперативного, дохідливого й дієвого каналу формування громадської думки. Уся система ЗМІ – це засіб здійснення єдиного процесу поширення ідей, суспільно значущої інформації, виховання соціальних почуттів тощо. Як складова частина суспільства, ця система покликана безперервно відображати суспільне життя в усіх його діалектичних зв'язках і взаємозалежностях, суперечностях і конфліктах.
Щоправда, системі ЗМІ Ірану доводиться наздоганяти світову масову комунікацію, засвоювати її досвід. Адже вихід першої іранської газети збігається з періодом інформаційно-комерційного розвитку європейської журналістики, тобто коли з'явилося перше офіційне державне видання в Ірані, преса західних країн досягла найвищого розвитку.
Сучасний інформаційний простір Ірану ре- презентують численні джерела комунікації – канали ТБ і радіо, газети та журнали, інтернет-видання тощо. Нині кількість їх постійно зростає, невпинно розвиваються новітні інформаційні технології. І все ж таки роль і значення преси як четвертої влади з кожним днем стають усе важливішими. Бо саме друковані засоби масової інформації, одним із основних завдань яких є аналіз і коментарі подій та явищ, що відбуваються в суспільстві, а також вираження громадської думки, мають сприяти створенню вільного інформаційного простору держави. Навіть основні правила нової демократії, як скажімо, загальні вибори та вибори уряду, вважаються результатами впливу та дії преси й відбиття різних поглядів і думок на її сторінках.
Слід зазначити: сучасна демократична преса Ірану, що ґрунтується на засадах історичної взаємодії прогресивної думки та політичної преси Заходу, виникла в другій половині XVIII століття на противагу офіційній деспотичній пресі [1, 30]. Початок професійної преси – це час появи одного з основних елементів газети – шпальти редактора. Її розвиток, як і всіх друкованих видань, переживає і злети, і падіння.
В особливо важкі періоди вона навіть застигала у своєму розвиткові й часом була схожа на важко хворого пацієнта, якого могло врятувати лише чудо. Та, незважаючи ні на що, преса продовжувала свою діяльність. Крім передачі інформації, перед пресою так само, як і перед радіо й телебаченням, стоять ще й інші, дуже важливі завдання.
Це насамперед публікування статей, фотоілюстрацій, карикатур тощо, що вже самі по собі були засобом передачі інформації. Якщо для передачі новин радіо й телебачення було більше можливостей, то для реалізації цієї функції журналісти мали готувати коментарі до явищ і подій, що відбуваються. Таким чином, "думка" як додаток до новин відкрила свій шлях до кореспонденції. "Journalistic Articles" від самого початку появи в пресі й до цього часу постійно видозмінювалась (див. табл.). Якщо за тематикою ці статті поділяються на політичні, економічні, культурні, соціальні тощо, то за формою подачі вони становлять три групи, а саме:
Отже, шпальта редактора є підвидом простої інформаційної статті, що найбільше привертає увагу читачів. Майже кожна іранська газета чи журнал починаються саме зі шпальти редактора, яка, по суті, є дзеркалом, що відбиває погляд й позицію керівників видання. Однак мета публікації полягає не лише в тому, аби повідомити, проаналізувати, прокоментувати будь-які явища, події, а й висловити своє ставлення до них. Цілком закономірно, що підготовку шпальти редактора здійснюють найдосвідченіші та найкваліфікованіші праці-вники редакції, які володіють всебічними знаннями з різних галузей науки, історії, літератури, державотворення, економіки, психології тощо, вміють найповніше довести до відома читачів певну позицію і відпо-відним чином вплинути на громадську думку [1, 94]. Взагалі, якщо порівнювати газе- ту як цілісний організм з людиною, то шпальту редактора можна назвати серцем видання.
Та, незважаючи на важливість шпальти редактора у виданні, дослідженню її значення й ролі в сучасній журналістикознавчій літературі не приділялася належна увага.
Отже, спочатку розглянемо мету й завдання шпальти редактора на прикладі трьох найважливіших газет Ірану ("Салам" – орган лівої політичної позиції, "Ресалат" – правої, "Кейхан" – одне з найстаріших видань Ірану з 60-річним стажем), виходячи з основних ознак газетних публікацій, до яких належать:
| Тематика друкованих статей. | А.Прості інформаційні:
|
Газета "Ресалат" була заснована в 1985 році. Обсяг – 16 сторінок, формат – 36х61. Кольоровий друк. Мова видання – перська. Тематичні напрями: політика, економіка, культура, спорт, література, міжнародні новини тощо. Колишній власник – Аятома Азарі Гомі. Зараз належить "Бонят ресалат". Директор Мартеза Набаві, головний редактор Казем Анбаблуї. Крім штатних працівників, користується внутрішніми та зовнішніми агентствами. Має власну друкарню. Фінансується частково за державний рахунок та прибутку від реалізації тиражів і розміщення реклами [3, 8].
Сповідуючи погляди лівої позиції, "Ресалат" у політичній галузі дотримується таких принципів:
Позиція газети щодо економічної політики:
У культурній галузі газета сповідує такі по- стулати:
Щоденна суспільно-політична газета "Салам" заснована в 1990 році. Обсяг – 16 сторінок. Формат – 36х61. Чорно-білий друк. Має свою друкарню. Найбільш популярна серед молоді. Користується внутрішніми й зовнішніми інформаційними агентствами як джерелами новин. Існує за рахунок державних субсидій, партійних дотацій, а також комерційної діяльності видання. Власник та відповідальний директор – Мусафі Ховейні. Керівництво здійснює редакційна рада.
Як представник лівого флангу, газета "Салам" у політичній сфері стоїть на таких засадах:
Ліва позиція газети зумовлює економічну політику. Це насамперед:
Третя газета, яку розглядаємо в нашому дослідженні, – "Кейхан". Понад 60 років вона щоденно виходить у світ. Перший номер вийшов на чотирьох сторінках, маленьким форматом, тиражем майже 2 тисячі примірників. Головний редактор призначався шахом [4, 112]. Після революції керівника редакції призначає лідер пануючої влади, тобто чинний президент Ісламської республіки. Зараз газета виходить обсягом 16 сторінок, її формат 65х45. Інформацію з різних галузей політики, економіки, суспільних, соціальних, культурних питань забезпечує 12 спеціальних служб. Газета має кореспондентські пункти в Америці, Німеччині, Англії, Італії, Кувейті, Судані й Австралії.
Існує за рахунок економічної діяльності, тобто продажу, розміщення реклами, оголошень, а також частково завдяки фінансовій допомозі держави.
Шпальта редактора трьох зазначених газет була проаналізована відповідно до таких параметрів:
Щодо змісту шпальти редактора, то вона може бути як політичною, економічною, так і простим коментарем до будь-якої суспільної події чи критикою політичного, культурного діяча [2, 34]. Але обов'язково вона має насамперед висвітлювати офіційну точку зору й позицію редакції щодо будь-якого явища, події, що мають суспільну вагу. Це й зумовлює її постійне місцерозташування у виданні й те, що друкується вона під рубрикою "Шпальта редактора". Слід зазначити, що інколи деякі видання дають такі матеріали під іншою назвою, наприклад, "Слово дня", "Передмова" тощо. Проте читачі завжди повинні мати можливість визначити саме ці статті, як за змістом і формою подачі, так і за місцем їх розташування. Як правило, такі статті не мають назви й автор їх теж не завжди вказується. Лише у виняткових випадках, коли автором є видатний політичний діяч, фахівець певної галузі, відомий журналіст або редакція намагається привернути увагу найбільшої кількості читачів, такі статті друкуються з конкретною назвою й зазначенням імені автора. Проте такі статті мають бути написані не тільки зі знанням справи, а й гарною літературною мовою, дохідливо, захопливо, аби це справило на читачів певне враження й у свою чергу сприяло зростанню накладу видання [5, 52].
У результаті аналізу було також з'ясовано, що тематика шпальти редактора поділяється за такими основними напрямами: зовнішня політика, парламент і право, соціальні проблеми, культура, економіка. Хоча варто зауважити, що матеріали на суспільні, політичні теми здебільшого написані нецікаво, з мінімальною кількістю фактів, тому більшість із них не викликали інтересу читачів. Така ж доля спіткала переважну кількість публікацій з питань культури. Щодо шпальт редактора, які висвітлювали події у парламенті, економічні питання, слід зазначити, що вони були змістовними, глибокими у розкритті й аналізі ситуації. Це, зрештою, привернуло до них увагу читацької аудиторії. Серед трьох за- значених друкованих видань більшу кількість шпальт редактора мають, відповідно, "Салам", "Ресалат", "Кейхан". Перша з них найбільше уваги приділяє питанням зовнішньої політики, парламенту й праву, соціальним проблемам, культурі та економічній ситуації. "Ресалат" присвячує більшість своїх колонок темам культури, парламенту, соціальним питанням, зовнішній політиці та економіці. Шпальта редактора газети "Кейхан" здебільшого висвітлює діяльність парламенту, зовнішньополітичні, соціальні, економічні та культурні проблеми.
У цілому ж слід зазначити, що газета "Салам" має краще становище порівняно з двома іншими. Проте мусимо констатувати, що іранська преса має переглянути й переосмислити ситуацію в сфері підготовки шпальти редактора. Слід більше уваги приділяти вибору теми, особливо в розділі зовнішньої політики, культурних і соціальних проблем. Оскільки вибір більшості тем шпальти редактора диктується редакцією, їх осмислення та реалізація вимагають творчого підходу в підготовці, не дотримуючись заздалегідь вибудованої схеми, а враховуючи кон- кретні життєві ситуації та обставини. Визначальними чинниками мають бути: політична актуальність подій і явищ, життєва необхідність, інтереси читацької аудиторії. А ще дуже важливим є те, хто розробляє, осмислює й розкриває тему, тобто особистість журналіста, його духовність, індивідуальність, риси характеру, талант. І тут не останню роль відіграє відданість журналіста, сказати б, залюбленість його в певну тему. Крім того, наявність теоретичних і практичних знань з досліджуваної проблеми, широка загальна ерудиція.
Досвідчений журналіст перш ніж висвітлювати певні події, явища, ситуації тощо обов'язково зосередить на них свою увагу, всебічно дослідить, проаналізує й оцінить їх. Але завжди він має справу з фактами, при роботі з якими мусить дотримуватись об'єктивності, сприймати їх у єдності з іншими та розглядати кожний конкретний факт окремо. Це також вміння викласти матеріал так, аби досягти потрібного ефекту, тобто привернути увагу читача, зробити свою публікацію зрозумілою для нього, переконати в правильності висловленої думки, примусити повірити в неї [6, 60]. Для того щоб досягти цієї мети, працівник пера має дбати й про побудову свого матеріалу, стиль викладу, першу й останню фрази, висновки, а також заголовок.
Успіх журналістського твору залежить від вдалого заголовка, який є не просто назвою журналістського твору, насамперед, це незмінний елемент газети, що лаконічно, стисло, чітко, конкретно відбиває основний задум шпальти редактора, його ідею. Водночас він є уособленням специфіки газетної мови, бо саме в заголовку синтезовано особливості газети як соціального мовного явища. Адже саме із заголовка починається кожна публікація на газетних шпальтах. Він може "вбити" найкращу статгю, відвернути увагу читача від найактуальнішого, цікавого матеріалу. А влучна, яскрава назва спроможна "витягнути" посередню за змістом публікацію. Тому заголовок, як правило, працює на імідж видання. Найбільш ясний і точний, він не лише окреслює тему, а й впливає на вибір читача: цікаво йому буде ознайомлюватися з текстом чи ні. Крім того, він має бути максимально зрозумілим, по можливості, коротким, являти собою найпростішу синтаксичну конструкцію. Відповідно до поставленої мети заголовки шпальти редактора поділяються на інформаційні (якщо основне завдання – нести читачеві нову інформацію) і мотивуючі (коли подається інтригуюча, емоційна інформація). При підборі заголовка слід знайти в тексті ключові слова, які здатні не лише привернути увагу читача, а й здивувати його. За основу можна також узяти відомий афоризм, прислів'я, приказку, назву книги тощо, використати гру слів, сполучити несподіваним способом слова.
Ефективність шпальти редактора також залежить від уміння автора дібрати влучний, лаконічний заголовок, що працюватиме на читача, керувати його увагою. Зробити його цікавим та інтригуючим, точно передати зміст і допомогти читачеві зорієнтуватися в порушених проблемах – справа нелегка, що потребує багато зусиль, таланту, знань і досвіду.
Саме тому журналіст повинен виявити авторську індивідуальність у пошуку оптимальних засобів впливу, експресії для оформлення шпальти редактора.
Наступний важливий елемент шпальти редактора – зачин, який, передуючи основному викладові, вводить читача в суть теми, налаштовує на сприймання матеріалу, надає розповіді відповідної тональності. Зачин можна вважати вдалим, якщо він складений з урахуванням правила наближення інтересів. Він мусить прикувати, зупинити на собі увагу читачів, зачепити, примусити їх замислитись, допомогти автору передати свою ідею. У зачині слід уникати довгого першого абзацу, не варто вживати у реченнях складних підрядних конструкцій.
Отже, перша фраза, як і заголовок, несе на собі велике психологічне навантаження, впливає на емоції, змушує думати про речі загальнолюдські, життєві.
Якщо всі елементи шпальти редактора (заголовок, зачин, виклад основної частини) як журналістського твору добре продумані, виважені, відповідають ідейному задумові, органічно продиктовані характером осмисленого матеріалу, спрацьовують на розкриття теми, то досягається необхідна гармонія змісту й форми, і вплив журналістського виступу на читачів буде результативним і ефективним.
Таким чином. проаналізувавши на прикладі трьох найважливіших газет Ірану "Салам", "Ресалат", "Кейхан" значення і роль шпальти редактора, спробуємо зробити деякі висновки. Як один із основних елементів видання, шпальта редактора покликана відтворити погляди й позицію редакції щодо подій і явищ, які відбуваються в суспільстві.
Нині все більше домінує тенденція до виділення і констатування преси як особливої структури зі своїми соціальними функціями, по-перше, як засобу інформаційного обслуговування суспільства, задоволення його інформаційних потреб, і по-друге, журналістика з точки зору загально-громадських потреб та інтересів покликана виконувати життєво важливу політичну функцію – сприяти громадянській злагоді, підтримувати соціальну рівновагу і т. ін.
Упродовж усієї історії іранська преса відігравала значну роль у політичному, соціальному та культурному житті. Незважаючи на ідеологічні обставини, що полягають у партійному та державному контролі над друкованим словом, у пресі Ірану завжди порушувалися важливі суспільно значущі теми соціального та демократичного будівництва, гостро критикувалися основні вади.
У світлі вищесказаного постає надзвичайно актуальна проблема політичних та економічних умов розвитку сучасної преси Ірану, осмислення її досвіду, здобутків та прорахунків. Це сприятиме вдосконаленню шляхів подальшої дієвої та ефективної діяльності преси, розуміння її як важливого засобу публічного, демократичного функціонування сучасного суспільства, з’ясуванню тенденцій розвитку друкованих засобів масової інформації та переосмислення їх місця в інформаційному просторі Ірану. З цією метою журналістським колективам слід якнайбільше зусиль докладати для ефективного та дієвого впливу шпальти редактора на громадську думку.
1. Шокрха Юнес. Новини. – Тегеран: Центр досліджень ЗМІ, 2002.
2. Ганді
Хосейн. Публіцистика в пресі. – Тегеран: Вид-во ун-ту Алламе Табаїабаї, 2001.
3. Камі Голамреза. Преса в період Хатамі. – Тегеран: Вид-во "Селк", 2001.
4. Мортаджі Ходжет. Іранські політичні опозиції. – Тегеран: Нагшонегаре,
1998.
5. Рахбар Казем. Писати книгу. – Тегеран, 2001. – Т. 1.
6. Там
само. – Т. 2.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові