асист.
УДК 655.41:340.116(437
Розглянуто діяльність у сфері видання правничої літератури вищих навчальних закладів, різних установ та організацій української діаспори в міжвоєнній Чехо-Словаччині.
The activity in sphere of the edition of the legal literature of higher educational institutions, various establishments and organizations Ukrainian diaspora of intermilitary Czechoslovakia is considered.
Важливу сторінку в історію видання правничої літератури вписали українські вищі навчальні заклади, громадські організації міжвоєнної Чехо-Словаччини, яка в 20–30-х роках XX століття стала своєрідним видавничим центром української діаспори завдяки активній підтримці керівництвом країни системи української освіти, наукової роботи та культурного життя емігрантів.
Окремі матеріали з даної теми можна знайти у роботах, присвячених культурно-освітній та науковій праці української еміграції в ЧСР між двома світовими війнами, – книгах С. В. Віднянського "Культурно-освітня і наукова діяльність української еміграції в Чехо-Словаччині: Український вільний університет (1921–1945 рр.)" [2], С. Наріжного "Українська еміграція: Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами" та "Українська еміграція. Культурна праця української еміграції 1919–1939 (матеріали зібрані С. Наріжним до частини другої)" [4; 5], дисертації О. Заремби "Видавничо-бібліотечна інфраструктура української еміграції в Чехо-Словаччині між двома світовими війнами" [3], статтях Н. Полонської-Василенко "Український Вільний Університет, 1921–1971" [7] та А. Яковліва "Наукова праця української еміграції в галузі права" [13]. Загального ж дослідження діяльності різних організацій Чехо-Словаччини в сфері видання правничої літератури немає.
Таким чином, метою даною статті є:
– визначити основні осередки видання правничої літератури в міжвоєнній Чехо-Словаччині та охарактеризувати їх діяльність;
– дати тематико-типологічну характеристику випущених у розглядуваний період правничих видань.
Джерельною базою дослідження стали документальні дані, вміщені у звідомленнях про діяльність УВУ, – "Український В[ільний] Університет в Празі в роках 1921–1926", "Український В[ільний] Університет в Празі в роках 1926–1931", "Український Вільний Університет в Празі в роках 1931–1941" [10–12] та бібліографічні праці – "Бібліографічний покажчик наукових праць української еміграції. 1920-1931", складений П. Зленком [1], "Труды русской, украинской и белорусской эмиграции, изданные в Чехословакии в 1918–1945 гг." [8] та "Наукові праці українських правників в галузі права в Чехо-Словацькій Республіці в 1921–1940 рр." [6] і "Українське правознавство в Україні, країнах Європи та Америки: Матеріали до бібліографії XIX–XX століть" [9] М. Й. Петрова.
Видання правничої літератури в Чехо-Словаччині зосереджувалося переважно в українських вищих навчальних закладах – Українському Вільному Університеті (УВУ), Українській господарській академії (УГА) в Подєбрадах та Українському Технічно-Господарському Інституті позаочного навчання (УТГІ).
Видавнича діяльність УВУ розпочалася в 1923 році під проводом університетської видавничої комісії, до складу якої увійшли відомі правники С. Дністрянський та К. Лоський.
Протягом 1922/23 та 1923/24 навчальних років УВУ літографським способом видало праці "Міжнароднє право" (Ч. 1: "Суть і творення міжнародного права") М. Лозинського (1922); "Генеза і основи права", "Річеве право" С. Дністрянського (1923); "Історія українського права. Княжа доба" Р. Лащенка (1923); "Конспект лекцій по церковному праву в Українському Університеті в Празі" (Вип. 1: "Вступні уваги, загальні джерела церковного права") О. Лотоцького (1923); "Історія і система римського приватного права" К. Лоського (Т. 2, зшиток 1: "Загальна частина системи", 1923; Т. 3: "Спеціальна частина системи" – зшиток 1: "Наука про права річові", зшиток 3: "Право зобов'язань і право родинне", 1923, зшиток 3: "Право спадкове", 1924).
Літографські виклади книги першої "Генеза і основи права" праці "Загальна наука права і політики" С. Дністрянського та роботи "Історія українського права. Княжа доба" Р. Лащенка були доопрацьовані авторами і 1923 року в державній друкарні в Празі друкарським способом випущено у світ підручники "Загальна наука права і політики" С. Дністрянського та "Лекції по історії українського права. Ч. 1. Княжа доба" Р. Лащенка.
До 1926 року на факультеті права та суспільних наук було підготовлено до друку ще 36 робіт загальним обсягом близько 450 аркушів, серед яких були монографії та підручники з цивільного, карного, державного права – "Українське приватне право. Курс лекцій" О. Андрієвського, "Основи модерного приватного права" Д. Дністрянського, "Держава і політичне право. Ч. 1–3" В. Старосольського та ін. Проте всі ці праці лежали в теках авторів через відсутність фінансування [10, 226–228].
У 1926/27 та 1927/28 навчальних роках УВУ також "з причини браку фондів не мав можливості що-небудь видрукувати з численних готових до друку праць професорської колегії" [11, 15, 29].
Зважаючи на такий стан, деякі викладачі тиражували свої роботи самостійно. Так, на друкарській машинці, в обмеженій кількості примірників, як підручники для своїх слухачів, було видано роботи "Основи права" (1927) та "Історія державних конституцій" (1928) О. Ейхельмана.
Протягом 1928/29 навчального року Міністерство освіти Чехо-Словаччини пообіцяло УВУ "...в міру можливості задовольнити потребу у виданні окремих праць професорів, виготовлених до друку, причому висловило бажання, щоб серед цих праць були праці, присвячені питанням чесько-українських взаємовідносин" [11, 56]. З огляду на це, у 1929 році вийшла друком книга А. Яковліва "Впливи старочеського права на право українське литовської доби XV–XVI ст.". Цим виданням майже вичерпалися видавничі можливості УВУ в перше десятиліття.
У 1930–1941 роках УВУ не видрукував жодної наукової праці, жодного підручника.
Крім УВУ, правничу літературу випускала й заснована 16 травня 1922 року УГА, при якій для задоволення потреб студентів у навчальній літературі було створено Видавниче товариство, силами якого видано праці "Кооперативний курс права" Г. Шиянова (1922) і "Промислове право" О. Ейхельмана (1926) та літографським способом роботи "Місцева самоуправа" Л. Бича (Ч. 1: "Історія самоуправи", 1924; Ч. 2: "Місцеве господарство", 1925), "Держава і політичне право" В. Старосольського (Ч. I, 1925; Ч. 2, 1924), "Цивільне право" Р. Лащенка (1925) і "Конспект по торговельному праву" О. Пителя (1925).
12 листопада 1932 року "як статутарну установу" при УГА засновано УТГІ, майже всі курси якого складалися наново професорами інституту і видавалися засобами УТГІ на циклостилі й літографському камені [5, 165–170].
Силами УТГІ було видрукувано літографські виклади лекцій викладачів інституту, зокрема "Цивільне право" (1932–1933), "Цивільний процес" (1934) та "Торговельне право" (1934–1935) А. Яковліва, "Політичне право" В. Старосольського (1933–1934), "Загальна наука права" Л. Бича (1934), "Нарис публічного міжнародного права" О. Гайманівського та В. Орелецького (1938) тощо.
Говорячи про видання правничої літератури, не можна не згадати й видавничу діяльність Українського Правничого Товариства, яке було засновано в Празі 1923 року переважно професорами-правниками УВУ з метою "...дбати про соціяльні, матеріяльні й моральні інтереси українських правників в Чехії та причинитися до зав'язання між українськими й чеськими та словацькими правниками доброзичливих стосунків" [4, 228]. Головою Товариства від початку й до своєї смерті був професор Р. Лащенко, а після нього – професори А. Яковлів, К. Лоський, С. Дністрянський.
Завдяки субвенціям Міністерства Шкільництва та Народної Освіти в Празі Правниче Товариство мало можливість видати "Лекції по історії українського права. Ч. 2: Литовсько-польська доба" Р. Лащенка (1924), текст короткої редакції "Руської Правди" з бібліографічним покажчиком (1927) та звідомлення про свою діяльність за п'ять років "Українське правниче товариство в Ч.С.Р.: (17 березня 1923 – 17 березня 1928)" (1928). Крім цього, спільно з Товариством українських інженерів у ЧСР літографським способом було надруковано "Нові засади аграрного законодавства" В. Доманицького (1936). Подальший розвиток видавничої діяльності Товариства припинився через брак матеріальних засобів.
Поодинокі правничі видання виходили друком під егідою різних громадських організацій. Так, Український інститут громадознавства (УІГ) в Празі, у складі якого діяв відділ правознавства під керівництвом професора С. Шелухіна, видав праці "Національні меншості в міжнародньому праві" (1926) та "Сучасне міжнароднє право, його сурогати й політична самоволя" (1927) М. Мандрики і "Державознавство" Н. Григорієва (1936).
По одному правничому виданню вийшло друком в Українській селянській спілці та організації "Український скиталець", яка існувала у Празі протягом 1920–1923 років – "Торговельне й векселеве право" І. Гуляй (1923) та "Нова держава" С. Дністрянського (1923) відповідно.
У різних видавництвах Праги побачили світ роботи М. Мандрики "Конституційна грамота Чеськословенської Республіки" (Державна друкарня, 1924) та "Будування держави" (вид-во "Нова Україна", 1925).
Основний масив правничої літератури становили наукові праці, підручники та навчальні посібники, курси лекцій професорів і доцентів УВУ, УГА та УТГІ.
Кількісний розподіл видань за тематикою наведено нижче. Класифікацію зроблено на основі поділу, поданого у бібліографічних покажчиках М. Й. Петрова [6; 9].
| Тема | Кількість видань | |
| Теорія держави і права | ||
| Історія держави і права | ||
| Міжнародне право | ||
| Цивільне право і цивільний процес | ||
| Державне, адміністративне право | ||
| Римське право | ||
| Торговельне право | ||
| Конституційне право | ||
| Земельне право | ||
| Канонічне право | ||
| Кооперативне право | ||
| Політичне право | ||
| Промислове право |
Проте необхідно зазначити, що дана тематична характеристика стосується саме правничих видань, не даючи повної картини щодо наукової розробки окремих галузей права, адже, як уже зазначалося, багато праць українських правників залишилися у рукописному вигляді через брак коштів на їх видання. Крім того, відбитки зі збірників, статті у періодичних виданнях не були об'єктом нашого дослідження.
У післявоєнні роки наукова та видавнича діяльність у Чехо-Словаччині практично припинилася. Більшість учених знову емігрували, але на цей раз – уже до Західної Європи та Америки.
Отже, основними осередками видання правничої літератури в Чехо-Словаччині між двома світовими війнами були вищі навчальні заклади – УВУ, УГА та УТГІ, силами яких, незважаючи на складні матеріальні умови, протягом 1922–1940 років було випущено у світ понад 30 правничих видань, які примножували українську науку та культуру, сприяючи оприлюдненню наукового доробку української інтелектуальної еліти. Невелику кількість книжок видрукувало також Українське Правниче Товариство та окремі громадські організації. Тематико-типологічний репертуар зазначених видавничих організацій становили наукові та навчальні видання з різних галузей права, при цьому найбільша кількість видань була присвячена теорії та історії держави і права, оскільки ця тема була особливо актуальною для українських правників на чужині.
1. Бібліографічний покажчик наукових праць української еміграції. 1920–1931 / Упоряд. П. Зленко. – Прага, 1932. – 154 с.
2. Віднянський С. В. Культурно-освітня і наукова діяльність української еміграції в Чехо-Словаччині: Український вільний університет (1921–1945 рр.) / НАН України; Інститут історії України. – К., 1994. – 82 с.
3. Заремба О. С. Видавничо-бібліотечна інфраструктура української еміграції в Чехо-Словаччині між двома світовими війнами: Дис. ... к. і. наук: 07.00.08 / Київський національний ун-т культури і мистецтв України – К., 2002. – 203 арк.
4. Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. – Прага, 1942. – Ч. 1. – 372 с.
5. Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції 1919–1939 (матеріали зібрані С. Наріжним до частини другої). – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 1999. – 272 с.
6. Петрів М. Й. Наукові праці українських правників в галузі права в Чехо-Словацькій Республіці в 1921–1940 рр.: Бібліогр. покажчик. – К., 1998. – 62 с.
7. Полонська-Василенко Н. Український Вільний Університет, 1921–1971 // Український історик. – 1971. – 1/2 (29/30). – С. 17–27.
8. Труды русской, украинской и белорусской эмиграции, изданные в Чехословакии в 1918–1945 гг: Библиография с биографическими данными об авторах. – Т. 1. – Ч. 1–3. – Прага, 1996. – 1474 с.
9. Українське правознавство в Україні, країнах Європи та Америки: Матеріали до бібліографії XIX–XX століть / Наукове товариство імені Шевченка у Львові; Комісія бібліографії і книгознавства / Михайло Йосипович Петрів (уклад. і авт. передм.). – Л., 2001. – 260 с.
10. Український В[ільний] Університет в Празі в роках 1921–1926. – Прага: Державна друкарня в Празі, 1927. – 236 с.
11. Український В[ільний] Університет в Празі в роках 1926–1931. – Прага: Державна друкарня в Празі, 1931. – 200 с.
12. Український Вільний Університет в Празі в роках 1931–1941. – Відбитка з Наукового збірника Українського Вільного Університету в Празі. – Т. 3 . – Прага, 1942. – 76 с.
13. Яковлів А. Наукова праця української еміграції в галузі права // 2-й Український науковий з'їзд в Празі. – Прага, 1934. – С. 107–112.
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові