Ласкаво просимо

здобувач
УДК 82-92+070.41

Статтю присвячено важливому аспектовi пресолiнгвiстики - дослiдженню проблеми способiв та засобiв актуалiзацiї газетних назв. Авторка дефiнiтивно окреслила такi способи увиразнення газетного заголовка, як лексичний та семантичний повтор, а також розглянуто найуживанiшi в українськiй публiцистицi мовнi засоби, використовуванi для створення виразного заголовка.

This article is devoted to the important aspect of the press linguistics considering investigation of the problem of the ways and means of newspapers headings actualization. The author defines the next ways of newspaper's heading clarification as lexical and semantic repetition, and also discerns the most frequently used figures of speech, which are used by a journalist to create an expressive heading.

Газетний заголовок цiкавить дослiдникiв у планi багатьох актуальних лiнгвiстичних проблем, серед яких на окрему увагу заслуговують мовнi особливостi газетної назви. У наукових працях проблема заголовкiв газетних матерiалiв висвiтлювалася в рiзних аспектах: з погляду їхньої структури, синтаксичної природи, функцiонального розвитку, семантики, стилю, прояву законiв заощадження мовних засобiв тощо. У науковiй лiтературi репрезентовано спроби вчених систематизувати напрацьованi матерiали (О. Н. Кулаков, Е. О. Лазарева, Л. О. Коробова, О. П. Безсонова, I. Лiсовий, Д. М. Прилюк, I. П. Лисакова та iн.).

Пiдсумовуючи погляди дослiдникiв на природу газетного заголовка, зазначимо, що недостатньо уваги придiляється питанню специфiки газетного заголовка як вагомого складника лiнгвоструктури тексту. Однiєю з актуальних проблем сучасної пресолiнгвiстики є теоретичнi дослiдження способiв та засобiв увиразнення заголовкiв сучасних газетних видань для подальшого використання їх у назвах газетних матерiалiв. Головною метою наукового пошуку є комплексне дослiдження лексико-семантичної специфiки газетного заголовка як мовної одиницi. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
     1) з'ясувати лiнгвiстичну сутнiсть таких понять, як "заголовок", "лексичний повтор", "семантичний повтор" та iн.;
     2) проаналiзувати газетнi заголовки щодо специфiки використання в них мовних засобiв для досягнення виразностi;
     3) окреслити способи увиразнення газетних назв.

Заголовок - це не просто назва твору чи його частини, що друкується над текстом, це перше слово, з яким автор газетної статтi звертається до читачiв, це постiйний, незмiнний елемент газети, кодифiкатор змiсту статтi, який репрезентує головну думку автора й тему матерiалу. Заголовок стоїть над текстом, що дає змогу функцiонувати йому як самодостатнiй мовнiй одиницi. Такi заголовки виразнi самi по собi й зрозумiлi ще до прочитання тексту. Засобiв актуалiзацiї газетних назв дуже багато. Журналiст може використовувати для створення виразного заголовка практично будь-який мовний засiб за умови, що заголовок має бути доцiльним i експресивним. Розглянемо деякi з тих, що найуживанiшi в сучаснiй українськiй публiцистицi.

"Факультет, який звучить" (УМ) - у заголовку подана незвичайна ситуацiя. Незрозумiло, як "факультет" може "звучати". Цiєю неяснiстю i зумовлена виразнiсть заголовка. Так само досягається виразнiсть в iнших заголовках: "Iндiйське кiно в дитячому садочку" (УМ); "Бензовоз перекинули гуси" (УМ); "Автоматнi черги у центральному парку" (УМ).

"Пролог до "Прологу" (УМ) - iнформацiя про вiдкриття студентського кiнофестивалю "Пролог". Термiн "пролог" ("вступна частина лiтературного або музичного твору; зачин, зав'язка" [7, 34]) вжитий у метафоричному значеннi. У заголовку використано лексичний засiб виразностi: "Серед iксiв iсторiї" (СП); "Енциклопедiя українсько-польських вiдносин" (Д); "Ренесанс українського джазу" (УМ).

Узятi в лапки iменники чи iншi частини мови свiдчать про вживання їх у метафоричному значеннi з iронiчним вiдтiнком: "Наша корупцiя - одна з "найкращих" у свiтi" (СП); "Самостiйники" з Днiпропетровщини" (УМ); "Як правильно "продавати батькiвщину"? (Д); "Залiзнi" акценти" (УМ).

"Ударити пунктами по корупцiї" (УМ) - обiгрується багатозначнiсть слова "ударити". Через порушення семантичної сполучуваностi з метою досягнення експресiї дiєслово набуває двох значень: одне - мовне ("чинити удар, удари; бити" [7, 604]), а друге - контекстуальне ("почати енергiйно боротися з корупцiєю").

У заголовках можуть бути обiгранi крилатi вислови, назви книжок, кiнофiльмiв тощо: "А зорi тут тихi..." (УМ); "Сядь на льодок, виграй квиток..." (УМ); "Бац, бац... i в депутатах" (УМ); "Самотнiй чоловiк бажає познайомитися" (УМ); "Ех, чужi грiхи не пускають!" (УМ); "Ленокс Льюїс: я не боягуз. Але Кличка боюсь..." (УМ); "Вiдповiдь українських козакiв отаману росiйського козацтва" (УС).

У газетних назвах вживають i виразнi синтаксичнi конструкцiї: "На межу бюджетної кризи" (УМ) - частина простого речення; "Гм-гм, колего" (СП) - окремо взята реплiка дiалогу або частина складного речення; "Мiфи. Сни. Реальнiсть" (ЛУ); "Галичина. Весна. Вибори?" (УМ) - кiлька називних речень, поєднаних за змiстом вiдповiдно до теми статтi; "Слухати своє? Саме так!" (УС) - конструкцiї запитання-вiдповiдь; "2:1 на користь киян" (УС); "44:2 на користь "Ростсiльмашу" (УМ) - вживання спортивних рахункiв у переносному значеннi.

Крiм того, заголовки створюють за допомогою двох основних засобiв - словесних формул та вiзуальних елементiв: "СУМiвський меморiал" (УМ); "Таки доЄЕПнуть?" (УМ); "Вибуховi Я.йця" (УМ); "Вiнниччину (о)щасливили" (УМ); "ЗаМурованi реформи" (УМ); "РеМАРКА для колекцiонерiв" (УМ).

У наведених прикладах виразнiсть заголовкiв виявляється ще до ознайомлення з текстом. Але є й такi випадки, коли заголовок набуває експресiї, взаємодiючи з цiлим газетним матерiалом. Для посилення виразностi газетного матерiалу, привернення додаткової читацької уваги до змiсту статтi цей компонент тексту може повторюватися. Дослiдниця Е. О. Лазарева розрiзняє лексичний i семантичний повтори заголовка в текстi [4, 35].

Лексичний повтор означає, що в текстi може повторюватися як весь заголовок, так i окреме слово або слова. При цьому думка, зазначена в назвi, нiби перегукується з темою всього матерiалу.

У статтi "Музей одного фiльму" (СП) заголовок повнiстю повторюється на початку матерiалу: "У мiстечку Верховинi на Гуцульщинi створено, мабуть, найунiкальнiший музей у свiтi, котрий достойний занесення у книгу Гiннеса. Це - музей одного фiльму". Тим самим ще раз акцентується увага на темi матерiалу, вiдображенiй в назвi, тобто далi в статтi йтиметься про iсторiю створення цього музею. Крiм того, читачевi буде цiкаво дiзнатися, що ж це, власне, за фiльм. Повторюваний заголовок може бути трохи видозмiнений, як-от у замiтцi "Рок для патрiотiв" (УС). У першому ж реченнi лiду ми читаємо: "Похмуре недiльне надвечiр'я пройшло у столицi пiд знаком потужної патрiотичної рок-акцiї".

Заголовок може повторюватися один раз наприкiнцi тексту, при цьому можна говорити про кiльцевий повтор. Публiкацiя "Гiлочка калини червоної" (УС) присвячена рiчницi УПА. У нiй iдеться про одного з лiдерiв партизанського вiддiлу Української Повстанської Армiї, розстрiляного фашистами в далекому 1942 роцi. Наприкiнцi тексту читаємо: "Ми ще прийдемо сюди. Поставимо огорожу, насиплемо могильний пагорб, принесемо квiтiв... Знайдемо матiр Ярослава, коли ще, звiсно, жива, i передамо вiд нього невеличку гiлочку калини червоної". Ця психологiчна деталь ще раз наголошує на трагiзмi описуваних подiй.

На цей вид повторiв слiд звернути увагу, оскiльки тут використано вiдразу двi стилiстично сильнi позицiї: заголовок i завершення тексту. Дослiдники встановили, що заголовок, початок i кiнець тексту найчастiше привертають увагу читачiв, тут дiє своєрiдний "фактор краю" [4, 37]. В аналiтичнiй статтi "Епоха "релiгiйних супермаркетiв" (Д) автор порушує проблему поширення харизматичних громад i вiдповiдно ставлення до них традицiйної церкви. Своєрiдне розв'язання проблеми запропонувала журналiстка наприкiнцi статтi: "А заборонити нiчого неможливо, як би цього не вимагали вiд держави незадоволенi традицiйнi церкви. Бо пустi храми - то їхнi власнi проблеми, а не державнi. Сьогоднi за парафiянина треба боротися - прийшла епоха релiгiйних супермаркетiв".

Досi ми говорили про одиничний повтор заголовка в текстi. Але назва може повторюватися два рази й бiльше в рiзних частинах матерiалу. У статтi "Право на старомоднiсть" (Д), у якiй iдеться про фотохудожницю, ключове слово заголовка повторюється в серединi матерiалу: "У мiстi, що в днi "Документiв" стає центром насиченого новiтнiми вiяннями contemporary art, вона не боїться демонструвати дуже традицiйнi за технiкою виконання роботи, без мiнiмальної комп'ютерної обробки. А за сюжетнiстю навiть старомоднi: в основному - це пейзажi ", а наприкiнцi статтi повторюється весь заголовок: "Що ж право на свободу творчостi включає в себе право на старомоднiсть", цим самим ще раз наголошується на творчому кредо митця. Якщо заголовок або його частина повторюється в серединi тексту, вiн є опорним пунктом, що зосереджує увагу читача на якомусь компонентi змiсту матерiалу. Вiдгук на статтю "Кому i чим завинила Переяславська Рада?" (ГУ) автор назвав "Чи не час уже й себе поважати?" (ЛУ). Щоб пiдкреслити значущiсть тези, винесеної в заголовок, дописувач повторив цю фразу в двох стилiстично сильних позицiях тексту: на початку матерiалу - "...А питання таке: чи не час уже й нам себе поважати, поглянувши тверезими очима на свою минувшину так, як на неї дивились вiддавна кращi сини українського народу?" i наприкiнцi - "Переяславську Раду радiсною подiєю свiдомi українцi вважати не можуть, бо пора вже й нам себе поважати".

Заголовок може стати лейтмотивом матерiалу. Тодi ми маємо наскрiзне повторення. Так, у дописi "Нова каплиця для старого дуба" (Д) йдеться про спорудження каплицi бiля iсторико-культурного комплексу "700-рiчний Запорiзький дуб". У текстi кiлька разiв повторюються слова, якi, власне, i є предметом мови: "каплиця", "дуб", "запорiзький дуб", "знамените дерево", "унiкальне дерево". Замiнюючи слово "дуб" контекстуальними синонiмами з позитивною оцiнкою, автор тим самим пiдкреслює значущiсть описуваних подiй. Лексичний повтор у даному випадку виконує номiнативну, стилiстичну i оцiнювальну функцiї. Ще одна функцiя наскрiзного повтору - iнтегративна. Адже повторення заголовка в текстi є ще й ефективним стилiстичним додатковим засобом iнтеграцiї тексту, який об'єднує в єдине цiле його частини. Наскрiзний повтор можна вважати також образним засобом, що передає авторську оцiнку i посилює оцiнний аспект твору.

Семантичний повтор заголовка - це повторення в текстi значення, закладеного в заголовку. Семантичний повтор виражається словами та словосполученнями, що належать до одного семантичного поля. Складниками такого поля можуть бути слова, що мають спiльний елемент значення. У результатi вживання таких слiв цей спiльний елемент (спiльна сема) повторюється.

Наприклад, у дописi з заголовком "Бракованi бомби" (УМ) iдеться про авiабомби часiв Великої Вiтчизняної вiйни, якi знайшли пастухи на колишньому вiйськовому полiгонi. Семантичне значення заголовка повторюється наприкiнцi тексту: "За припущенням саперiв, боєприпаси пролежали у землi з 1942 року... Фахiвцi не виключають, що радянськi бомби могли бути з дефектом... Тож тiльки тепер у степу "еменесникам" довелось лiквiдувати той фронтовий брак". Кiлька разiв семантичне значення заголовка повторюється в текстi iнформацiйного повiдомлення "Берлiн матиме "Путiвник" по Києву" (УМ). На початку: "...фiльм Олександра Шапiто "Путiвник" буде показано в програмi "Форум молодого кiно" на 55-му Мiжнародному кiнофестивалi в Берлiнi... ", частково семантичне повторення маємо в серединi матерiалу: "... "Путiвник" - цiлком мирна картина iз 11 новел про Київ, з яких глядач дiзнається цiлком реальнi адреси нiчних клубiв i ресторанiв, цiни на житло i продукти на ринках, смаки киян, ринок працi тощо", а також наприкiнцi повiдомлення: "Субтитри зробили за пiвтори доби i в термiни вклалися, тепер режисер Олександр Шапiто i продюсер Сергiй Баранов 11 лютого збираються виїжджати в Берлiн".

Цiкавим є те, що перший семантичний повтор повiдомляє про саму подiю, iнформацiя про яку обiграна в заголовку, другий повтор розкриває iнтригу, на якiй власне й побудовано заголовок, а в третьому повторi додаються якiсь деталi, що теж стосуються заголовка. Так, про факт, який став приводом до написання кореспонденцiї "Коронований Робiнзон у спiдницi" (УМ) ми дiзнаємося з перших рядкiв, у яких, зокрема, передано iншими словами значення заголовка: "Киянка Марина Горобець здобула корону на свiтовому фiналi конкурсу Miss Tourism International - 2004, ставши першою вiце-мiс". Чому "коронований" саме "Робiнзон", ми знаходимо в серединi тексту: "Першою прочитаною книжкою Марини були "Пригоди Робiнзона Крузо" Данiеля Дефо. Звiдси й почалися її пригоди". Завершальний акордом звучить семантичне повторення заголовка в останньому абзацi: "Тепер Марися... вдома. Навчається за магiстерською програмою з журналiстики... Працює кореспондентом журналiв "Мiжнародний туризм" i "Welcome to Ukraine". I вiрить, що найголовнiша пригода її життя ще попереду".

Аналiз фактичного матерiалу дає можливiсть стверджувати, що має мiсце комбiноване вживання лексичних i семантичних повторiв заголовка в текстi. Наприклад, кореспонденцiя "Нехороша квартира" (УМ), у якiй iдеться про те, чому новообраний президент не хоче в'їжджати в оселю його попередника, якi версiї з цього приводу i де все ж таки буде розмiщено адмiнiстрацiю президента. Будiвлю на вулицi Банковiй автор назвав "нехороша квартира". Це значення передається в текстi словами, що входять до одного лексико-семантичного поля i мають елемент вказаного значення або набувають його в контекстi: "кумiвська обитель на Банковiй", "адмiнiстративний дiм, нашпигований жучками", "негативна назва: Банкова, бо там сидiв Кучма". Крiм того, автор використав двiчi ще й лексичнi повтори, цим самим пiдкреслюючи авторську оцiнку описуваного: "Уявлення про робочу резиденцiю Леонiда Кучми на Банковiй - як про булгаковську "нехорошу квартиру № 50...", "Вiктор Ющенко пiсля 26 грудня неодноразово дiлився з українцями своїми пересторогами щодо цiєї "нехорошої квартири", розмiрковуючи про iнакше мiсце для нової президентської канцелярiї". Лексичнi й семантичнi повтори заголовка у текстi створюють наскрiзний образ, який передає авторську iронiю.

Як i лексичний, семантичний повтор заголовка в журналiстському матерiалi може розмiщуватися на початку, в серединi чи наприкiнцi, а також у самому текстi. Схематично систему лексичних та семантичних повторiв заголовка в газетному текстi можна зобразити так:

Практичне значення одержаних результатiв бачиться в можливостi багатоаспектного використання їх у практицi редагування журналiстських матерiалiв. Вони можуть бути цiкавими як для науковцiв, що спецiалiзуються у вiдповiднiй сферi та вивчають окресленi проблеми, так i для всiх, хто фахово займається українською журналiстикою взагалi.

1. Бессонов А. П. Газетный заголовок. - Л.: Лениздат, 1958. - 62 с.
2. Коробова Л. А. Заглавие как компонент текста / На материале газетной публицистики ГДР: Автореф. дис. ... к. фiлол. наук 10.02.04. - М, 1983. - 23 с.
3. Кулаков А. Н. Заголовок и его оформление в газете: Учеб. пособ. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. - 87 с.
4. Лазарева Э. А. Заголовок в газете. - Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1989. - 96 с.
5. Лысакова И. П. Тип газеты и стиль публикации: Опыт социолингв. исслед. / ЛГУ. - Л.: Изд-во. ЛГУ, 1989. - 181 с.
6. Лiсовий I. Заголовок як засiб зацiкавлення читача // Державнiсть, мораль i ЗМI: Матерiали науково-практичної конференцiї 7-9 серпня 2000 р. / Упор. В. Т. Денисюк, А. М. Якубюк. - Луцьк, 2000. - С. 97-100.
7. Новий тлумачний словник української мови. - К.: Аконт, 2001. - Т. 3. - 862 с.
8. Прилюк Д. М. Теорiя i практика журналiстської творчостi. - К., 1983. - 280 с.

Список умовних скорочень
УМ - "Україна молода"
СП - "Слово Просвiти"
ЛУ - "Лiтературна Україна"
ГУ - "Голос України"
УС - "Українське слово"
Д - "День"