Ласкаво просимо

Маркетингова стратегія незалежного періодичного видання

студ.

У статті аналізується роль маркетингу в зміцненні фінансової бази Сільських вістей" -гвзети захисту інтересів селян України.

In the article it is analyzed the role of marketing in strengthening of financial base of "Silski visti" - the newspaper of protection of peasant's interests of Ukraine .

Економічні аспекти маркетингового комплексу

Світова практика свідчить: видавничо-інформаційна справа - один із найважливіших видів бізнесу, який забезпечує надприбутки та високу концентрацію капіталу. А до снаги це тим виданням, які приділяють найбільшу увагу газетному маркетингу (маркетинг (від англ. marketing - торгівля, спродаж) - комплексна система заходів з організації управління виробничо-збутовою діяльністю, що ґрунтується на вивченні ринку з метою максимально можливого задоволення потреб покупців [1]), тобто всебічному аналізу та врахуванню умов господарювання редакції, розробці шляхів і методів упровадження свого товару (газетно-журнальної продукції) на ринок і розширення обсягів його реалізації. В Україні нині таким виданням, що живе завдяки читацькій підтримці -за кошти самих передплатників, на власному, створеному трудовим колективом бюджеті, не залежному ні від держави, ні від будь-якого клану, є газета "Сільські вісті". Тому ознайомлення з маркетинговою стратегією саме цього видання буде корисним редакціям багатьох районних та обласних газет.

Надзвичайно велику увагу цій проблемі приділяють і науковці, передусім в країнах з розвинутою ринковою економікою. Ринок засобів масової комунікації досліджують і в Україні. Уже з'явилося чимало наукової літератури, серед якої і праці вчених Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Газета і читачі в період формування ринкових відносин

Як і всі інші виробничі структури, преса України прагне одержати прибуток шляхом реалізації свого товару. Вона активно борола-

ся за розвиток ринку як вищої і найдосконалішої форми економічної демократії і першою відчула на собі удари ринкової стихії. Карколомне зростання цін на папір, поліграфічні та поштові послуги поставило, насамперед, наймасовіші видання на межу загибелі, оскільки реальні затрати на випуск одного примірника газети стали в багато разів перевищувати його номінальну 7 вартість. Най-читабельнішим загальнополітичним виданням України були "Сільські вісті". Газета виходила з добрий десяток років тиражем 2.500.000 - 2.652.000 примірників. Тоді тираж "Сільських вістей" був одним із найбільших в СРСР, та й у Європі. І це - без будь-яких нав'язувань читачеві, принципово - без будь-якої реклами. Кредо журналістів "Сільських вістей" - агітувати за себе своїми сторінками [2].

На пам'яті давніх шанувальників "Сільських вістей" - колишня ціна газети - 2 копійки за примірник. І майже як трагедія було сприйнято підвищення цієї ціни до 3 копійок. А з впровадженням ринкових відносин коштів, зібраних від річної передплати, забракло навіть на один квартал. І ось 11 лютого 1992 року у зверненні до читачів "Сільські вісті: як вижити?" журналісти змушені були просити вибачення у передплатників за те, що не змогли більше ніж місяць випускати газету. Та й надалі за одержані 18 крб. 84 коп. за річну передплату забезпечили вихід газети до ї квітня - і лише двічі на тиждень замість п ' яти. Уроздріб газета в цей період не виходила.

А з 1 квітня 1992 року редакція знову була вимушена піти на різке підвищення передплатної ціни. Примірник газети став коштувати передплатникові 1 крб. 20 коп. І ось результат, за-

галом передбачуваний, тираж "Сільських вістей" скоротився до 373,6 тисячі.

Проте витрати на виробництво газети та її доставку до читачів і надалі продовжували зростати. Так, б квітня 1993 року, відповідаючи на запитання "скільки коштує газета", редакція повідомила, що затрати на примірник "Сільських вістей" (за який читачі заплатили при передплаті 3 карбованці) становлять 21 крб. 20 коп. А кількість передплатників щомісяця зростала і тираж газети сягнув 871,5 тисячі.

За цих обставин 4 травня 1993 року у зверненні "До читачів "Сільських вістей" наймасовіша газета незалежної України змушена була повідомити про передоплату на друге півріччя. Ціна примірника газети вже сягнула 70 карбованців. Але читач платив тільки 50. Решту редакція заробляла на рекламі, а також шляхом організації супутньої виробничо-комерційної діяльності.

Читацька аудиторія газети знову зменшилася. Та інакше і бути не могло в умовах "дикого" ринку, страшного галопування цін не всім було по кишені викласти за газету додаткову і чималу суму.

Читачі обурювалися: "Але ж у "Сільських вістей" могутній співзасновник - Кабінет Міністрів України, чого ж він не піклується про своє видання?" Правда в тому, що за весь період співзасновництва уряд не допоміг газеті й копійкою. А про сприяння у її виході й говорити нічого. Так що доводилось покладатись тільки на підтримку читачів. Бо інакше газеті не вижити. А треба було вижити, щоб допомагати вижити селянам.

Щоразу, перш ніж заявляти про підвищення вартості газети, у редакції розмірковували, радилися з багатьма компетентними людьми, уважно вивчали листи читачів, давали відповіді на їх запитання, враховували також побажання газеті, критичні зауваження.

Редакція розкривала читачам, з чого складається сума передплати та ціна примірника газети, - це сумарна вартість паперу, друкування, послуг пошти і редакційних витрат, плюс 28 % на добавлену вартість, узаконені парламентом і урядом.

Журналісти "Сільських вістей" визнавали, що є й дешевші газети. І пояснювали читачам, що це ті, які одержують солідні дотації від держави, домовилися - гласно чи негласно - про солідну підтримку з боку різних відомств, організацій, політичних партій чи рухів. "Сільські вісті" теж могли б піти таким шляхом, але це означало б втрату газетою тих позицій, на яких вона стоїть: не прислуговуватися нікому, окрім трудового люду, бо тільки так можна, ні на кого не озираючись, захищати інтереси селян.

Читачі розуміли редакцію "Сільських вістей" і в цей скрутний час вважали своїм обов'язком підтримати улюблену газету, не дати їй загинути в лабетах економічних негараздів. У своїх листах вони повідомляли, що зробили доплату до передплати, що передплачують комплект "Сільських вістей" на кілька дворів. Чимало сільськогосподарських підприємств зробили доплату у вартості газети своїм передплатникам "Сільських вістей", передусім працівникам з найменшими доходами, ветеранам війни і праці, пенсіонерам [3]. У господарствах також використовували передоплату "Сільських вістей" як заохочення кращим трудівникам полів і ферм.

Щоб здешевити газету, читачі радили випускати її тричі на тиждень і не на шести, а тільки на чотирьох сторінках. Збережеться папір - меншими стануть затрати. Та і виробництво паперу читачі пропонували налагодити в себе, в Україні. На думку шанувальників газети, назріла також необхідність створити фонд допомоги "Сільським вістям".

У свою чергу, й журналістський колектив "Сільських вістей", щоб здешевити газету, вирішив з коштів, одержаних редакцією за передплату, на оплату своєї праці не брати ні копійки. Гроші на зарплату собі та частково на папір вирішили заробляти на рекламі, книговиданні й комерційній діяльності.

Усе це свідчило про те, що "Сільські в: : - . незважаючи на значне підвищення передплатної ціни, безумовно, житимуть і набиратимуть нових читачів.

Тиражна політика редакції

Незважаючи на складні умови в період формування ринкових відносин, "Сільські вісті" вистояли в боротьбі за існування і успішно продовжують розвиватися. Тираж газети постійно зростав і в першому півріччі 2000 року сягнув 664 738 примірників. Але у другому півріччі знову відбулося різке падіння тиражу до 459 376 примірників. Цього разу причиною були безпідставні гоніння на газету і керівництво редакції з боку владних структур. Помітне скорочення тиражу спостерігалось і в другому півріччі 2003 року. Тут причиною була продовольча криза. Та з січня 2004 року тираж газети знову зріс і перевищив півмільйона примірників. На початок 2005 року "Сільські вісті" мають 511 тисяч 678 передплатників, що майже на 23 тисячі більше, ніж у грудні попереднього року.

"Сільські вісті" постійно прагнуть розширяти реальну аудиторію своїх читачів. З цією ме-

тою редакція регулярно проводить маркетингові дослідження, застосовуючи опитування населення, зустрічаючись з читачами, використовуючи телефон або удаючись до анкетування. Та найважливішим джерелом інформації для "Сільських вістей" є листи читачів, у яких містяться пропозиції, як уберегти село від розорення, а селян - від злиднів. Редакцію змушують замислитись і шукати розумний вихід щонайменші претензії до газети, а вони є - журналісти самі просили і просять висловлювати їх. Бо ж і зауваження - допомога редакції.

Відповіді читачів дають колективу "Сільських вістей" можливість зрозуміти: наскільки цікаві та психологічно правильні тематика, мова і стиль публікацій; чи допомагають вони змінити життя на краще; який тематичний напрям слід посилити; чи треба скоригувати зовнішній вигляд газети; які пропозиції та побажання журналістам тощо. За результатами маркетингових досліджень редакція "Сільських вістей" вносить корективи в модель свого видання.

Аналіз передплати на 2005 рік свідчить, що її кількість значно коливається по регіонах. Найбільше комплектів "Сільських вістей" передплатили у Вінниці - 67 145, Полтаві - 53 009, Черкасах - 47 752, а найменше - у Севастополі - 34, Криму - 251, Закарпатті - 928. Нерівномірність передплати по регіонах України пояснюється різною кількістю в них населення, співвідношенням міського і сільського та українськомовного і російськомовного населення тощо. Водночас ці дані свідчать про значні резерви зростання реальної аудиторії "Сільських вістей" за рахунок потенційної.

Аналіз передплати на 2005 рік висвітлив і таку несподівану деталь. На кілька тисяч примірників знизилась передплата в Чернігівській області, звідки на адресу газети не було нарікань у жодному листі. Виявилося: "підвела" благодійність одного з меценатів, який за свій кошт передплатив газету великій групі пенсіонерів на кілька місяців. А ощасливленим читачам думалось, що то на все життя.

"Сільські вісті" підтримують усіх меценатів, які діляться коштами з народом, охоче друкують навіть мільйонні тиражі за разовим замовленням тих же меценатів чи політичних партій. Так, напередодні президентських виборів у жовтні та листопаді 2004 року тираж "Сільських вістей" в окремі дні сягав від одного до п'яти мільйонів примірників [4]. Але для того щоб мати постійно в оселі газету, редакція нагадує читачам, що треба покладатися лише на себе і передплатити "Сільські вісті" самотужки.

На одному аспекті докорів редакція мусила зробити наголос. У період підготовки до перего

лосування надійшло кілька індивідуальних, але, по суті, однотипних листів з Луганської, Дніпропетровської, Запорізької та деяких інших областей, автори яких виставили ультиматум: "Сільські вісті" повинні припинити публікації з майдану Незалежності, співати хвалу провладному кандидатові - в іншому разі всі 100, 200, а то й 400 передплатників села чи робітничого селища відмовляють газеті в передплаті. Редакція мусила чітко заявити: що не мала і не має морального права вводити народ в оману, уподібнюючись до телеканалів і друкованих видань, які перебувають на службі в олігархів або підпорядковані владі, що служить олігархам. Навіть якщо така позиція коштувала б тисячі чи й десятки тисяч втрачених передплатників. Гірко за одурених, але було б підло на догоду їм дурити сотні тисяч. На щастя, такого не сталося. Всі подібні проблеми взаємин газети і передплатників тимчасові, часом випадкові. І редакція швидко порозумілася з читачами [5].

Тираж "Сільських вістей" незаперечний, але не єдиний доказ інтересу, уваги і любові до них, їхньої співзвучності настроям та сподіванням мільйонів співвітчизників. Важливе значення тут має й читабельність, тобто те, скільки людей прочитує кожний примірник видання. Так, згідно з дослідженням концерну "Бліц-інформ", кожні 100 примірників "Сільських вістей" прочитує 333. а за даними редакції - 600 читачів.

Отже, "Сільські вісті" турбуються не лише про зростання передплатного тиражу, а й читабельності свого видання. Про це свідчить, зокрема, той факт, що редакція, оголошуючи передплату, завжди звертається до читачів зі словами: "Дорогі друзі! Переплачуючи "Сільські вісті" і даючи читати газету друзям, родичам, сусідам, ви робите внесок у нашу спільну боротьбу за кращу долю народу України, за своє майбутнє, за майбутнє дітей та онуків".

Передплату на "Сільські вісті" зобов'язані приймати всі відділення поштового зв'язку та листоноші. Щомісяця, оголошуючи передплату, редакція звертається до читачів з проханням повідомляти її листом або телефоном про кожен випадок відмови у передплаті чи порушення доставки газети. А скарг від шанувальників "Сільських вістей" на адресу поштовиків щодо відмови у передплаті улюбленого видання надходить до редакції чимало. Читачі також повідомляють редакцію про те, що газета часто надходить із великим запізненням, іноді без вкладок, а то й зовсім не доставляються окремі номери, або замість "Сільських вістей" вручають інші газети.

Редакція не раз критикувала "Укрпошту" за безвідповідальне ставлення та бюрократичну тяганину деяких звязківців щодо передплати та доставки газети. "Сільські вісті" рішуче вимагають від керівництва "Укрпошти" навести порядок у своїх підрозділах та повідомляти редакцію про вжиті заходи.

"Укрпошта" у своїх відповідях повідомляє редакцію "Сільських вістей" про те, що виступи газети розглянуто, що наведені в них факти мали місце і що вжито заходів з метою усунення наявних недоліків і недопущення порушень у майбутньому. Про це, зокрема, йдеться у матеріалах газети під рубриками: "Справи передплат ні' та "Після виступу "Сільських вістей [6].

Особливо почастішали нарікання передплатників на поштовиків напередодні президентських виборів 2004 року. А справа була в тому, що владі та олігархам не хотілося, щоби поширювалися неприємні для них факти. Тож вони вирішили різко збити тираж "Сільських вістей". При цьому використовувалися брудні технології. То "закагатовували" газету за вказівками зверху в районних вузлах зв'язку, коли в ній друкувалися гострі критичні матеріали на адресу Л. Кучми та його оточення, то взагалі замінювали її іншими, пропрезидентськими виданнями. У каталозі видань України на 2004 рік "Сільські вісті" розмістили не за алфавітним порядком і поширювали чутки, нібито їх закривають і наступного року газета не виходитиме. А тих людей, котрі передплатили "Сільські вісті", підбурювали відмовитись від них, бо, мовляв, гроші пропадуть.

Дійшло навіть до того, що відділу експедиції Державного підприємства "Преса", яка є підрозділом "Укрпошти", було заборонено відправку "Сільських вістей" за 17 листопада 2004 року до передплатників, бо в цьому номері було вміщено інтерв'ю з Віктором Ющенком, а також поради виборцям щодо голосування 21 листопада і матеріали про антиконституційні та протизаконні плани влади стосовно проведення другого туру виборів. Лише після втручання народних депутатів газету почали відправляти [7].

Отже, редакція "Сільських вістей" рішуче захищає законні права читачів на безперешкодну передплату і своєчасну доставку їх улюбленої газети. І тим самим досягає зростання авторитету та тиражу видання.

Цінова політика редакції

Доходи редакції, як відомо, залежать від реалізованої частини тиражу газети та ціни кожного реалізованого примірника. На відміну від більшості газет, "Сільські вісті" не підвищують різко вартість передплати. Редакція, щоб утримати симпатії свого сегмента читацького ринку та зберегти найбільший в Україні тираж вдається до стратегії фактично пільгової передплатної ціни. Газета також вміло використовує стратегію неокруглених передплатних цін.

Та, на жаль, "Укрпошта" в січні 2004 року встановила нові розцінки з урахуванням податку на додану вартість. "Сільські вісті" лише на 11 місяців 2004 року стали коштувати вже 40 гривень 48 копійок [8]. А передплатна ціна газети на 2005 рік становила з урахуванням вартості приймання передплати (за 1 абонент) при її оформленні 41 грн. 04 коп.

Розуміючи, що така передплатна ціна непосильна для багатьох селян, доведених до злиднів, редакція 15 липня 2004 року оголосила про запровадження пільгової передплати для постійних читачів і шанувальників газети. Кожен, хто раніше передплачував "Сільські вісті" не менше трьох місяців поспіль і підтвердить це відповідними квитанціями, 2005 року матиме 20-відсот-кову знижку. Відповідно, пільгова ціна передплати на рік становить 32 грн. 40 коп., що набагато дешевше, ніж у 2003 та 2004 роках.

Цей захід редакції виявився напрочуд ефективним. Читачі масово відгукнулися на нього. Так, якщо передплатний тираж "Сільських вістей" у червні 2004 року дорівнював 499.296 примірників, то у вересні, жовтні, листопаді він становив, відповідно, 626 624; 701 065; 621 004 примірників.

Аби передплата і продаж уроздріб були вищими, редакція "Сільських вістей" велику увагу приділяє оформленню, збиранню і відбору ідей для першої шпальти, яка мусить привабити, заінтригувати, спонукати читача передплатити або купити газету. Перша сторінка "Сільських вістей" оформлена двома кольорами, ілюстрована цікавими фотографіями і малюнками, на ній розміщено найактуальніші повідомлення про внутрішні та міжнародні події. Тут також цікаві публікації під рубриками "Шанована в селі людина", "Слава України" та ін.

Ще привабливіша остання сторінка газети. Вона теж оформлена двома кольорами. Редакція вдало розміщує на ній матеріали, гарно їх оформляє, виділяє набором і шрифтом, ілюструє фотографіями та малюнками. Та все ж головне тут - зміст матеріалів пізнавального, сповідального та розважального характеру. Вони розраховані на читачів різного віку, статі, фаху, роду занять та уподобань. Розміщені ці матеріали на окремих сторінках та під такими постійними рубриками: "Соняшник" (Наш куточок для синів і дочок), "Літа молодії", "Вербиченька" (Сторінка для жінок), "Добрий господар" ', "Нотатки метеоролога" ', "Пост здоров я", "Весела світлиця", "На Добривечір!" тощо.

Реклама — важливе джерело надходження коштів.

Щоб бути самостійним і ні від кого не залежним,

колектив редакції "Сільських вістей" розраховує тільки на власні сили, на ініціативу й творчий хист журналістів. Але ж тільки видання газети - справа збиткова. Тому додаткові кошти на видання газети та доплату своїм працівникам редакція отримує за рахунок підприємницької діяльності і насамперед за рахунок активного використання реклами. Адже газета пропонується та продається на двох різних ринках: як продукт публіцистики - на ринку читачів, і як носій реклами - на ринку оголошень. Грошові надходження від реклами мають велику питому вагу в дохідній частині бюджету "Сільських вістей".

Щоби повністю використовувати всі можливості, пов'язані з публікацією реклами, редакція "Сільських вістей" визначає і проводить свою рекламну політику, насамперед - це визначення оптимальної ціни, тобто вартості реклами в газеті залежно від ситуації на ринку реклами. Адже завищення цієї ціни може відштовхнути рекламодавців, а заниження може обернутися для редакції втратою доходів.

У зв'язку із збільшенням виробничих затрат на випуск газети, розцінки за публікацію рекламних оголошень у "Сільських вістях" з 1 березня 2005 року підвищились. Вартість одного квадратного сантиметра (за звичайним тарифом - через 7-9 днів після дня оплати) для вітчизняних рекламодавців становить 17,40 грн. з урахуванням ПДВ, без податку з реклами. Публікація мінімального блоку (20 кв. см.) коштує 348 грн.

Надбавки до цих розцінок становлять: за терміновість (у наступному номері після дня оплати)- 100 %, за публікацію на першій сторінці - 50 %, у номері з програмою ТБ -50 %, на першій шпальті в номері з програмою ТБ - 100 %, за колір - 25 %, за виготовлення макета - 10 % [9].

При встановленні ціни за публікацію реклами в "Сільських вістях", як і в інших друкованих ЗМІ, передусім, беруть до уваги тираж і читабельність, тобто те, скільки людей прочитує кожний примірник видання. Як уже наголошувалось, згідно з дослідженням концерну "Бліц-ін-форм", кожні 100 примірників "Сільських вістей" прочитує 333 читача. У 2005 році у газети більш як 500-тисячна аудиторія передплатників, а читають її, за даними редакції, щонайменше З млн громадян України, тобто кожні 100 примірників "Сільських вістей" нині прочитує 600 читачів. Важливим показником для рекламодавців

є вартість реклами в розрахунку на 1000 читачів. Великий тираж і читабельність "Сільських вістей" дедалі більше стають запорукою стабільних рекламних надходжень, а отже, і фінансової незалежності та впливовості видання. '

Регулюючи ціну реклами, "Сільські вісті" передбачають і знижки в її оплаті. Наприклад, за багатократність публікацій тієї самої реклами. У редакції стимулюють журналістів та інших співробітників до пошуку та залучення реклами, виплачуючи їм 10 % від вартості оголошення.

Крім прямої реклами, "Сільські вісті" друкують і непряму рекламу. Це журналістські тексти, написані в найрізноманітніших жанрах, нариси й репортажі, інтерв'ю та кореспонденції, що містять різноманітну інформацію про фірми чи підприємства, розповідають про успіхи підприємців, фермерів, бізнесменів, біржовиків тощо. Створення таких рекламно-публіцистичних матеріалів, їх ілюстрування вимагають від авторів високої професійної майстерності. Ці матеріали мають сильніший ефект, ніж відкрита реклама, тому їх публікація оплачується рекламодавцями дуже високо.

Творчі аспекти маркетингового комплексу

Розвиток інформаційного ринку спонукає сучасну журналістику відповідально ставитися до проблеми концепції періодичного видання. В умовах ринку неможливо розраховувати на успіх, якщо газета є хаотичним набором тем, рубрик, має невиразну графіку. Все має підпорядковуватися головній, ретельно продуманій ідеї, яка визначає зміст та обличчя видання. Тоді воно матиме свій інформаційний стрижень та відмінність, тобто займатиме окрему нішу, а отже, буде конкурентоспроможним.

Головною метою діяльності "Сільських вістей" є відстоювання прав, свобод й інших законних інтересів трудівників села.

Тематична палітра "Сільських вістей"

Серед розмаїття тематичних напрямів газети за період 1991-2005 років - це і пограбування заощаджень, і трастові махінації, і так зване реформування агропромислового комплексу, і утворення авторитарно-кланового владного режиму, знущання чиновників над людьми і акції протесту, і нарешті - "помаранчова революція". Якщо об'єднати все це в одній книзі, то вийде багатотомна історія незалежної України, така, як є, без прикрас, партійно-політичних перекручень. Бо писали журналісти "Сільських вістей" її разом з читачами. І не лише писали, а й творили.

Особливої уваги у "Сільських вістях" на сучасному етапі заслуговує економічна тема, оскільки вона пов'язана з проблемами прибутків і збитків, податків і матеріальної допомоги, із цінами на все життєво необхідне людині.

Не бракує в газеті й матеріалів про корупцію та організовану економічну злочинність, банкрутство потужних фірм чи відомих банків, раптовий спалах цін на окремий товар, миттєве збагачення якогось політичного діяча, заангажованого в приватних структурах, питання лобізму тих чи тих інтересів.

Газета здобула авторитет та визнання насамперед як наполегливий, послідовний і безкомпромісний захисник села і селян. Вона постійно порушує гострі, злободенні питання життя українського села, виступає з критичними матеріалами з актуальних питань розвитку агропромислового комплексу, вміє розмовляти з людьми села зрозумілою, правдивою мовою, чим і знайшла шлях до їх сердець.

Публікації "Сільських вістей" соціально-економічної та громадсько-політичної тематики дуже актуальні. Вони глибоко і всебічно роз'яснюють причинно-наслідковий характер економічної кризи в Україні, сприяють виробленню у читачів самостійних суджень про необхідність радикального реформування економіки на основі ринкових відносин і збереження соціально-політичної стабільності в суспільстві.

Газета стала послідовним захисником української мови, збирачем і публікатором народної мудрості - прислів'їв і приказок, анекдотів і бувальщин, збирачем і пропагандистом народної медицини, народних звичаїв і обрядів - всього того, що формує і утверджує самобутність і самодостатність нації, вирізняє народ у світовій спільноті. Видання на своїх сторінках уміщує елементи, що можуть зацікавити кожного читача, - це кросворди, програма передач телебачення, прогноз погоди, актуальні карикатури, гороскопи.

Тематична палітра "Сільських вістей" суттєво впливає на величину та склад читацької аудиторії, а також на ціну примірника видання. Вона завжди вважалася найважливішою складовою формули газети "Сільські вісті".

Основні вимоги до розкриття змісту

Тема, хоч би якою вона була важливою, актуальною, значущою, сама по собі ще не забезпечує успішного виступу в газеті. Для цього потрібні добре та цікаво написані матеріали. їхня сила і вагомість перебувають у прямій залежності від компетентності, глибини та гостроти публіцистичної розробки життєво, актуальних проблем.

"Сільські вісті" кожну проблему досліджують усебічно, ведуть її планомірно і послідовно. Предметом виступів газети є конкретні факти і люди, події та явища. Видання висвітлює ситуацію в побуті чи в системі виробництва з точки зору людини, яка там живе і працює. Редакція публікує матеріали, що розповідають про людей, які знаходять вихід зі складних ситуацій, виявляють підприємливість, допомагають малозахищеним, зокрема про їхню діяльність щодо організації різноманітних заходів для інвалідів, дітей-сиріт, афганців тощо. Безпосередній учасник виробничих процесів, трудівник, організатор виробництва, керівник колективу - завжди в центрі газетних матеріалів. "Сільські вісті" зображують героїв своїх публікацій в дії, у роботі, у пошуку оптимальних методів праці, у процесі досягнення найкращих результатів. У матеріалах газети частка виробництва та образ людини праці міцно пов'язані між собою.

Журналісти "Сільських вістей" широко застосовують порівняльний аналіз діяльності підприємств різних форм власності та окремих трудівників. Матеріали, в основі яких - порівняння, завжди найпереконливіші та найдохід ливіші. Проте журналісти пам'ятають, що перенасичення матеріалу цифрами ускладнює його сприйняття, тому аналіз вони, звичайно, здійснюють "за газетним листом", тобто при підготовці матеріалу. Для публікації відбирають лише ті цифри, які справді характеризують діяльність підприємств і обґрунтовують думки, висловлені автором, його практичні рекомендації. Якщо цифр забагато, але всі вони видаються важливими, та їх виносять за текст, у довідкові вставки.

Коли в "Сільських вістях" йдеться про успіхи, то обов'язково показується, яким чином їх було досягнуто, висвітлюються умови і спосіб застосування наявного досвіду. У критичних матеріалах наголошується на змістовому аналізі конкретних причин, умов, за яких безгосподарність та зловживання стали можливими. Автори матеріалів не лише порушують важливі питання на сторінках газети, а й пропонують шляхи їхнього розв'язання. Докладний і конкретний аналіз успіхів або невдач - основний засіб, за допомогою якого "Сільські вісті" прищеплюють своїм читачам смак до ринкової економіки, навчають їх нового економічного мислення.

Форма втілення змісту

Опублікувати виступ - лише половина справи. Важливо, щоб він був прочитаний тими, на кого розрахований, допоміг розв'язати те чи

інше питання. А це залежить не тільки від теми, змісту публікації, а й від того, у якій формі її подано на газетній сторінці. "Сільські вісті" мають велику кількість рубрик, тематичних сторінок і добірок. їх назви точно відповідають змісту вміщених під ними матеріалів. Як приклад, наведемо тут лише найпоширеніші з них: "Шанована в селі людина", "Слава України", "Сторінки історії", "З літопису наших днів", "Наука і виробництво", "Точка зору", "Кримінал", "Суспільно-політичне життя", "У Верховній Раді", "Влада і преса", "За листами читачів", "Вербиченька", "Пост здоров'я", "Весела світлиця" та багато інших.

Стиль публікацій "Сільських вістей" - стислий і чіткий. Головна думка чи ідея матеріалу обов'язково міститься у заголовку або розшифровується у ліді. Заголовок - гранично ясний і зрозумілий; максимально короткий і точно окреслює тему. Він спонукає прочитати текст.

Матеріали в газеті часто супроводжуються підзаголовками, врубами, у яких викладається та уточнюється сутність питання, проблеми. У заголовку, зачині, врізі розміщуються найважливіші людські, життєві елементи. Якщо тема надто технічна чи економічна і до статті не вдається дібрати яскравої назви, автори публікацій прагнуть якнайбільше олюднити початок тексту.

Варто зазначити і вміння редакції "Сільських вістей" правильно розміщувати матеріали в газеті, гарно їх оформляти, виділяючи набором і шрифтом. Швидше привертають увагу і краще сприймаються читачем ілюстровані матеріали. Цьому сприяють і прийоми їхнього групування та виділення.

Результативним заходом підвищення ефективності публікацій є їхня жанрова диференціація. "Сільські вісті" використовують всю різноманітність публіцистичних жанрів: інформаційних, аналітичних, художньо-публіцистичних.

З точки зору впливу на маси, переконливості та ефективності важливу роль відіграють літературні переваги, своєрідність композиції, мова, стиль газетних матеріалів. Читача, надто масового, відштовхує сухість і одноманітність викладу, трафаретність мовних засобів. Адресуючи свої публікації пересічному читачеві, газета "Сільські вісті" вживає максимально просту мову, дбає про те, щоб текст був зрозумілий читачеві, щоб матеріали відрізнялись діловитістю, конкретністю і простотою, були жвавими і цікавими.

Досвід "Сільських вістей" може слугувати і прикладом вдалої стилістики. Публікації виконані тут здебільшого в розповідній формі. Газетні герої схильні до відвертості, їхні оповіді відзначаються ліризмом і задушевністю, що асоціюється з поняттям "український сентименталізм". Поєднання класичного українського сентименталізму із висвітленням сільськогосподарських буднів формує неповторний бренд "Сільських вістей" - трохи патріархального, традиційного, але близького і зрозумілого, а тому популярного в українській глибинці видання.

Отже, форма подання матеріалів у "Сільських вістях", мовби "по східцях", веде читача від ознайомлення з темою до її внутрішнього змісту. Рубрика, заголовок, перший абзац і навіть перше слово виступу "Сільських вістей" привертають увагу читача своєю ємністю, інтонацією, постановкою цікавих питань, народженням нових думок, суджень, оцінок.

Результативність друкованого слова

Газета активно впливає на все, що відбувається в Україні. Вплив "Сільських вістей" на суспільство - величезний. Це відображено, зокрема, і в тому, що два представники газети, Іван Васильович Сподаренко і Іван Сидорович Бокий, обрані депутатами Верховної Ради України. Жоден засіб масової інформації не має такого представництва у найвищому законодавчому органі держави.

Кредо журналістів "Сільських вістей": написав щось - задумайся, а чи дасть воно користь окремому читачеві, чи допоможе твоєму народу в повсякденному бутті та праці. Якщо так -пропонуй до друку, а ні - викинь у кошик. Виступи газети завжди переконливі, аргументовані, насичені фактами і прикладами. Вони привертають увагу широкої громадськості України.

Саме тому, що колектив газети живе і працює у злагоді з виробленими принципами, захищає інтереси трудового люду послідовно та несхитно, "Сільські вісті" набувають дедалі більшого авторитету, залишаються найчитабельнішим загальнополітичним виданням України. Нарешті, і Українське радіо почало в оглядах преси посилатися на публікації "Сільських вістей", чого давно не було. Радіо-й телекомпанії зрозуміли, що без "Сільських вістей" із їхньою відвертою точкою зору на різні події ті огляди були б неповноцінними, а отже, непрофесійними.

Вагомий внесок зробила газета у розвиток Української держави, її економіки, культури, освіти, бо в усі часи можна було знайти в ній гарячу публіцистику, сміливі журналістські розвідки з різних сфер життя країни, глибокі дослідження тенденцій, трепетне ставлення до народних традицій, історичних надбань.

Газета стала справді всенародною трибуною, доносячи до читацького загалу проблеми, тривоги і болі нашої неспокійної доби, підтримуючи людей добрим словом, вселяючи в них оптимізм і надію, віру в краще, достойне життя. Своїм послідовним обстоюванням повсякденних норм соціальної справедливості, своєю непохитною обороною історичної правди, духовних набутків і цінностей нашого народу, своєю непримиренною борнею проти суспільних вад, а найперше - проти комплексу колективної меншовартості, "Сільські вісті" наблизили сьогодення громадянського самоочищення.

Впевнено можна стверджувати, що газетярська когорта "Сільських вістей" здійснила і продовжує здійснювати своєрідний журналістський подвиг. Високий професійний рівень, чітка патріотична позиція, гуманістичне спрямування, об'єктивне висвітлення суспільно-політичних, економічних процесів і проблем розвитку села визначають творче обличчя газети, і за це поважають, люблять і читають найтиражніше видання мільйони співвітчизників в усіх куточках України і в більшості країн світу, де проживають українці. Визнання народу - то найцінніша нагорода.

Активна позиція газети виявляється певною мірою тоді, коли її виступи втілюються в практичні дії тих, до кого звернене друковане слово. "Сільські вісті" в цій справі займають активну позицію. Бо часто і не безпідставно зневірені, скалічені, пригнічені чиновницькою байдужістю, здирництвом, вседозволеністю звертаються саме до редакції - як до останньої інстанції. Газета одержує велику кількість листів громадян, пересилає їх організаціям і посадовим особам для вживання заходів, добивається вирішення порушених питань. Про це свідчить постійна сторінка газети "Наша пошта". На ній редакція друкує листи читачів та відповіді організацій і посадових осіб про вжиті заходи під рубрикою "Почуто голос селянина" (На листи наших читачів відповідають).

За 2004 рік редакція одержала 44 800 листів. Газета постійно здійснювала "посередницьку" роботу між громадянами і владою: на 8427 скарг одержано 11 602 відповіді від тих, кому листи пересилались для розгляду [10]. Відгуки читачів, офіційні відповіді, повідомлення про наслідки своїх виступів - це документальне свідчення ефективності друкованого слова, результативності роботи редакції, прямий показник її зростаючого впливу на суспільну і виробничу діяльність, на розвиток економіки.

Отже, "Сільські вісті" у досягненні результативності виступів займають активну позицію. Вагому роль тут відіграє кожна з її (результативності) складових, а саме: тематика, зміст, форми та методи подання матеріалів, уміння домагатися вирішення порушених питань. Нині можна впевнено заявити, що газета справді стала потрібною людям, стала важливим чинником, авторитетною і впливовою силою в українському суспільстві.

1. Довідник підприємця Уклад. М. Ф. Черенок, Т. Ф. Зайченко. - К.: Журналіст України; Сервісрічтранс; Слово, 1992. - С. 82.

2. Пивишин І. "Спасибі за "апчхи" (Репліка) // Сільські вісті. - 2004. - 16 берез. - С. 3.

3. Власюк Г. До наших читачів // Сільські вісті. - 1992. - 31 берез. -СІ.

4. Сільські вісті. - 2004. - 8, 12, 15 жовт.; 12, 16. 27 листоп.

5. Сільськовістяни. "Плекаймо здобуте" // Сільські вісті. - 2004. - 31 груд. - С. 1, 2.

6. Юрчишин Микола. Правда очі коле? (Ну і ну!..) Сільські вісті. - 2003. - 2 груд. - С. 1; Юрчишин Микола. По допомогу до ... міністра оборони (Справи передплатні) // Сільські вісті. - 2004. - 12 берез. - С. 1; Юрчишин Микола. Газету виписали, квитанцію дали... (Справи передплатні) // Сільські вісті. - 2004.

- 15 черв. - С. 3; Юрчишин Микола. Газети "з'їв" комп'ютер? (Справи передплатні) Сільські вісті. - 2004. - 20 лип. -СІ; Юрчи шин Микола. Хліб - не зять: який спекли -такий з'їдять? (Справи передплатні) Сільські вісті. - 2005. - 3 лют. - С 3; Хліб - не зять: який спекли - такий з'їдять? (Після виступу "Сільських вістей") // Сільські вісті. -2005. - 1 берез. - С 4.

7. Сільськовістяни. Укрпошта саботує // Сільські вісті. - 2004. - 18 листоп. - С 1; Юрчишин Микола. Ти їм про діло, а вони про козу білу. У багатьох населених пунктах України блокують, доставку Сільських вістей (Влада і преса) // Сільські вісті. - 2004. -19 листоп. - С. 1; 3 трибуни Верховної Ради. Про те, що сталося з Сільскими вістями (3 виступу народного депутата С М. Ніколаєнка) // Сільські вісті. - 2004. - 19 листоп. - С. 3.

8. Юрчишин Микола. Черговий наступ на свободу слова (Влада і преса) // Сільські вісті. - 2004. - 15 січ. - С 3.

9. До уваги рекламодавців // Сільські вісті. - 2005. - 27 січ. - С 3.

10. Читацька пошта: рік 2004 (Наша пошта) // Сільські вісті. - 2005. - 13 січ. - С 2.