Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Методологічні засади та традиції проведення наукових конференцій з української мови у ВНЗ (до 10-річного ювілею в Інституті журналістики)

Анастасія Мамалига

УДК 371.122(001.8)

Висвітлено науково-методологічні традиції організації й проведення на теренах вищої школи міжвузівських конференцій з питань розвитку, функціонування української мови та мовної політики в Україні.

Ключові слова: українська мова, мовна політика, державотворчий процес, засоби масової комунікації, інноваційні процеси, професійне мовлення, медіалінгвістика, мовний портрет молоді, культура мовлення, функціонально-стилістичні особливості, мовна свідомість.

IAre covered scientific and methodological traditions of organization and holding of conferencer between higher education institutions on Ukrainian language and language policy functioning and development in Ukraine.

Key words: Ukrainian language, language policy, process of state formation, means of mass communication, innovation processes, professional speech, medialinguistics, culture of speech, functional and stylistic peculiarities, linguistic consciousness.

Усі десять наукових конференцій, присвячених проблемам функціонування, розвитку української мови і мовної політики в України, – це своєрідний щорічний підсумок науково-дослідної, професійно-громадської роботи студентів, аспірантів, викладачів Інституту журналістики та інших навчальних закладів нашої країни.

Цільове спрямування конференцій підказує саме життя, сучасні умови розвитку та функціонування української мови в нашій державі. З особливою увагою ставляться їх учасники до питань зв'язку мови з державотворчим процесом.

Головними напрямами наукової тематики конференцій є: мовна політика в Україні, особливості функціонування української мови в різних сферах суспільного життя, передусім у засобах масової комунікації, культура сучасного мовлення на тлі розвитку українського суспільства та в контактах з іншими європейськими мовами, розвиток мови й нові інформаційні технології, мова реклами, інтернет-видань тощо. Значна увага приділяється вивченню текстологічних, дискурсивних аспектів функціонування української мови. Активізувалися на новітніх засадах дослідження з функціональної стилістики із залученням досягнень психолінгвістики, соціолінгвістики, медіалінгвістики, політичної лінгвістики. Студентів-журналістів особливо приваблюють дослідження мови засобів масової комунікації, зокрема мовної культури, компонентів виразності, розвиток вітчизняної реклами, новітніх комп'ютерних технологій.

У цілому зусиллями викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів України зроблено відчутний внесок у розбудову функціонально-стилістичних засад професійного, професійно-наукового, професійно-творчого мовлення – у галузі ЗМК, військової справи, медицини, економіки, менеджменту, юриспруденції та ін.

Наукова атмосфера цих нарад, вимоги сучасного життя, молодечий запал їх учасників – усе сприяло виробленню змістовних рекомендацій щодо активнішого впровадження української мови в різні сфери суспільної діяльності. У матеріалах конференцій також зазначалося: необхідно поширити досвід їх проведення на різні вищі навчальні заклади та школи, залучити студентську молодь до глибокого дослідження актуальних мовних проблем з метою їх практичного розв'язання, постійно дбати про підвищення мовленнєвої культури за зразком високоцивілізованих країн, провадити роз'яснювальну роботу в засобах масової комунікації серед різних прошарків молоді щодо глибшого опанування державної мови.

Першу міжвузівську конференцію під назвою "Українська мова: походження і функціонування" започатковано Інститутом журналістики, а саме – кафедрою мови та стилістики, у 1994 році. Це була скромна студентська конференція, яка охоплювала два вищі навчальні заклади – Інститут журналістики та Київський військовий інститут управління і зв'язку. На другу конференцію "Українська мова і державотворчий процес" запрошено було вже чотири заклади. Надалі теми конференцій урізноманітнювалися, водночас вони характеризувалися системною цілісністю, єдністю: "Українська мова і світ", "Українська мова на порозі третього тисячоліття", "Українська мова – джерело духовного відродження суспільства", "Молодь і державна мова", "Мова мас-медіа ХХІ століття", "Українська мова в сучасному інформаційному просторі" тощо.

Своєрідна актуальна мовна нарада з її животрепетною сучасною тематикою зацікавила студентську аудиторію, викладачів різних ВНЗ, зажила гарної слави, і з кожним роком її зміст стає все глибшим і кориснішим.

Спільними зусиллями Інституту журналістики та Всеукраїнського товариства "Просвіта" і за підтримки міської влади проведено в 2000 році однакову за назвою з попередньою – "Молодь і державна мова" – міську молодіжну конференцію, а згодом видано збірку виступів на ній молодих дослідників. Там було висловлено багато мудрих, важливих думок. У зверненні учасників цієї масової конференції до учнівської та студентської молоді України прозвучало: "Перестаньмо почувати себе меншовартісними людьми, провінцією чужої держави, бездумними споживачами чужих культур. Випростаймося. Ми – нащадки високорозвиненої славетної держави Київської Руси, гордих козаків, поборників волі й державотворців. Шануймо себе й свою мову, як це роблять інші народи, то й світ шануватиме й вирізнятиме нас у народів вільнім колі". Також опубліковано дві книжки матеріалів конференцій – "Слово і суспільство", збірники "Українська мова і держава", " Молодь і державна мова", систематично друкуються статті учасників конференцій у наукових збірниках Інституту журналістики – "Стиль і текст", "Наукові записки" та ін. Публікації, які висвітлювали проведення цих наукових зборів, відображали їх зміст, методику, результати та підсумки. Участь у конференціях допомагає при вступі до магістратури, аспірантури, нерідко відзначається в авторефератах дисертацій.

Завдяки життєвості цих науково-практичних конференцій, до наукових пошуків залучалися все нові й нові покоління студентів, аспірантів ВНЗ України. Крім того, розширювалася палітра досліджень мовних засобів у сфері ЗМК та інших галузей суспільної діяльності. І що суттєво, порушувалися дуже важливі для функціонування і розвитку української мови, зокрема в галузі журналістики, питання.

На конференції "Державна мова в сучасному інформаційному просторі" її учасники прийняли звернення до Верховної Ради України, а власне, до всієї української спільноти з приводу сучасного стану і проблем функціонування української мови. Зважаючи на широку адресність цього документа, наведемо його без скорочення:

Ми, професори, доценти, викладачі, наукові співробітники, аспіранти, студенти і журналісти-практики з різних вищих закладів освіти, наукових установ та засобів масової інформації, що брали участь у IX міжвузівській науково-практичній конференції "Державна мова в сучасному інформаційному просторі" (21 лютого 2003 року, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка), звертаємось із проханням прийняти, врешті-решт, новий Закон України "Про українську мову як державну".

Просимо врахувати висловлені в ході конференції такі пропозиції фахівців:

1. Внести доповнення до Кодексу законів про адміністративні правопорушення України щодо введення адміністративної відповідальності посадових осіб за умисне ухилення від виконання вимог статті 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від 23.12.1993 р. № 3759-ХІІ, що мало б тягти за собою накладення штрафу від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тим більше, що порушники означеного вище закону запропоновану нами суму штрафу заробляють всього за 1 хвилину рекламного часу.

2. Внести доповнення до Кодексу законів про адміністративні правопорушення України щодо введення адміністративної відповідальності за умисне спотворення державної мови в засобах масової інформації, у всіх різновидах рекламної продукції, в побуті, що мало б тягти за собою накладення штрафу від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Внести зміни до частини першої статті 4 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16.11.1992 р. № 2782–ХII та викласти її в такій редакції: "Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою. Додатково, за наявності українськомовного джерела, вони можуть бути надруковані також у перекладі будь-якими іншими мовами".

4. Внести зміни до статті 3 Закону України "Про інформаційні агентства" від 28.02.1995 р. № 74/95–ВР та викласти її в такій редакції: "Інформаційні агентства поширюють свою продукцію державною мовою. Додатково, за наявності українськомовного джерела, вона може поширюватись у перекладі будь-якою іншою мовою. Неодмінною умовою є дотримання загальновизнаних етично-моральних норм слововживання.

5. Внести зміни до статті 11 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р. № 2657–ХII та викласти її в такій редакції: "Поширення, використання й збереження інформації проводиться державною мовою. Додатково, за наявності українськомовного джерела, вона може бути поширена, використана й збережена в перекладі будь-якими іншими мовами.

6. Внести зміни до статті 6 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 р. № 270/96–ВР та викласти її в такій редакції: "Поширення реклами в Україні проводиться державною мовою. Додатково, за наявності українськомовного джерела, вона може бути подана в перекладі будь-якою іншою мовою. Неодмінною умовою є дотримання загальновизнаних етично-моральних норм слововживання.

7. Просимо рекомендувати Кабінету Міністрів України ввести в штатний розклад усіх державних і недержавних телерадіокомпаній штатну посаду редактора з культури мовлення. Зважаючи на те, що обіймати її зможуть далеко не всі особи, що здобули вищу освіту, а лише ті, які на високому рівні володіють державною мовою та вирізняються з-поміж інших культурою мовлення, призначити їм посадові оклади, не нижчі за оклад головного спеціаліста.

8. Просимо зобов'язати Міністерство освіти і науки України ввести, починаючи з 2004–2005 навчального року, обов'язковий для вищих закладів освіти всіх рівнів і форм власності державний іспит із державної мови для студентів випускних курсів усіх спеціальностей та освітньо-кваліфікаційних рівнів:

"Бакалавр" – диктант (письмово);

"Спеціаліст" – Ділове мовлення (усно);

"Магістр" – Культура мовлення (усно).

Сподіваємось на розуміння та будемо вдячні за підтримку!

Тема цьогорічної конференції "Мовний портрет сучасної молоді" теж викликала жваве зацікавлення, і до цієї проблематики долучилося чимало дослідників. Підготовлені ними праці зорієнтовані на з'ясування того, якими мовними засобами, в якому концептуальному спрямуванні створюється образ сучасного молодого покоління, якою є сфера його мовних інтересів, уподобань, як формується мовна свідомість за допомогою ЗМК. Не обійдені увагою питання новітніх лінгвістичних технологій, важливих для виховання молодих політиків, банкірів, бізнесменів, наразі представлені цікаві повідомлення про спілкування молодих користувачів інтернету.

Результати цієї багатопланової праці, безумовно, стануть важливим внеском у розв'язанні наукової проблеми, винесеної на конференцію. Як завжди, для цієї актуальної співбесіди зібралося багато і молодих, і заслужених науковців. Зміст конференцій надзвичайно збагачений участю відомих учених, педагогів, вихователів, багатьох викладачів Інституту журналістики. Користуючись ювілейною нагодою, назвемо хоч деякі імена: А. Москаленко, В. Різун, О. Пономарів, В. Лизанчук, О. Сербенська, В. Радчук, І. Ющук, О. Пазяк, Н. Непийвода. Ю. Єлісовенко, Л. Шевченко, Н. Шумарова, М. Тимошик, В. Шкляр, В. Іванов, Т. Петрів, Т. Приступенко, М. Гуць, Н. Пазяк, Н. Сидоренко, О. Чекмишев, К. Серажим, А. Погрібний, Т. Крайнікова, І. Мегела, Ю. Ярмиш, О. Гоян, М. Веркалець, Л. Городенко, Ю. Нестеряк, Г. Семилітка, Я. Прихода, Г. Онкович, Г. Дацюк, І. Гутиря, О. Пискач, Ю. Бідзіля та ін.

Наголосимо, що конференція – це не одноденна акція. У комплексі її заходів проведено також олімпіаду, поширено і ґрунтовно проаналізовано анкетування стосовно функціонування української мови в молодіжному середовищі, підготовлено випуски стінних матеріалів, а також підготовлено студентами реферати з молодіжної тематики, долучено цікаві виставки, художню програму. Розмаїття цих заходів створювалося зусиллями багатьох людей, зокрема це: викладачі – Л. Хоменко, К. Серажим, Т. Крайнікова, В. Михайленко, В. Швець, Н. Глабець, Д. Хриплива, В. Литвиненко та ін., співробітники – заступники директора Ю. Нестеряк і В. Ліщенко, директор друкарні О. Климаков, інженер А. Вільчинський; аспіранти, студенти – М. Бабак, Л. Поліщук, В. Слінчук, П. Мельник, В. Литвиненко, В. Маргалик, Е. Сольський та ін. Висловлено подяку студентам – авторам рефератів з тематики конференції, про що повідомлено у програмі.

Матеріали ювілейної конференції засвідчують потяг молодих дослідників до все нових наукових обріїв, що забезпечить відчутні теоретичні й практичні досягнення в майбутньому. Це, скажімо, стосується ужиткового мовознавства та його використання у професійних галузях, коли на теренах інформаційних технологій, дискурсології, теорій комунікації, синергетичних новацій, що досліджують механізми самоорганізації складних утворень, сама назва "мовознавство" потребуватиме синонімічних трансформацій для іменування нових комплексних знань про суспільну діяльність і творчість.

Чого сподіваємося від наступних конференцій, які, вважаємо, продовжать зроблене за десятиріччя. Можна бути впевненими в подальшому розширенні актуальної проблематики щодо формування мовними засобами багатогранної особистості молодого сучасника, є дуже важливим дослідницький аналіз творення образу сучасного молодого покоління. На порядку денному різнобічні дослідження мовних процесів в Україні, які допомогли б правильніше, ніж досі, змоделювати систему заходів для масового утвердження української мови в нашій державі.

 

1. Українська мова у вищий школі: П'ять років започаткування Міжвузівської науково-практичної конференції з питань розвитку, функціонування української мови та мовної політики в Україні. – К., 1999. – 30 с.

2. Слово і суспільство: Зб. наук. праць / За ред. О. Д. Пономарева. – К., 2000. – Ч. 1. – 192 с.

3. Слово і суспільство: Зб. наук. праць / За ред. О. Д. Пономарева. – К., 2000. – Ч. 2. – 130 с.

4. Українська мова і держава: Зб. наук праць / Київський національний університет імені Тараса Шевченка – К., 2001. – 90 с.

5. Молодь і державна мова: Зб. матер. Київської міської молодіжної науково-практичної конференції "Молоді і державна мова", 19–20 травня 2000 року. – К., 2000. – 143 с.

6. Гуць М. Мовний портрет молоді // Освіта. – 2004. – № 17. – С. 10.

7. Мамалига А., Пазяк О. Українська мова на порозі третього тисячоліття // Київський університет. – 1998. – Черв.

8. Гуць М. Українська мова і світ // Народна армія. – 1997. – 15 квіт.

9. Лисенко Ю. У пошуках скарбу // Київський університет. – 1994. Груд.

10. Фадеїчева О., Скоробреха В. "Як парость виноградної лози..." // Освіта. – 1997. – 25 трав. – 4 черв.

11. Радзівіл С. Мова і нація // Народна армія. – 1998. – 17 лип.

12. Гуць М. Українська мова на порозі третього тисячоліття // Дивослово. – 1999. – № 2.

© Мамалига А.І., 2004


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові