Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Головний компонент фактологічної структури телевізійних інформаційних текстів

Леся Поліщук


УДК 654.197

У статті аналізується фактологічна структура текстів, представлених в інформаційних програмах Українського телебачення. У потоці інформації виокремлюються головні факти й супровідні. Розглядаються моделі повідомлення про головний факт, які охоплюють певні комунікативні ситуації, що й визначають типологію винесення головних фактів у структурі повідомлення.

Ключові слова: текст, комунікація, інформація, фактологічна структура, назва події, головний факт, розгортання тексту.

The article dwells on factological structure of texts presented in information programs of the Ukrainian public television. In the information flow we can distinguish in them principal and satellitic facts. The article focuses on models that inform about the principal fact. These models embrace particular communicative situations that determine the typology of emphasizing principal facts within an information structure.

Key words: text, communication, information, factological structure, name of event, principal fact, development of text.

Суспільство постійно очікує задоволення своїх інформаційних потреб. Інформація різного плану (суспільно-політична, юридична, культурна, побутова тощо) знаходить попит серед різних верств населення, людей різного віку та соціального статусу. Саме тому на сучасному етапі розвитку мовознавчих наук посилилася увага науковців до комплексного вивчення текстів засобів масової інформації, зокрема до структури інформаційного тексту. Глибокі різнопланові дослідження цього спрямування ми бачимо в працях В. В. Різуна, А. І. Мамалиги, М. Д. Феллера, Є. І. Проніної, Г. Я. Солганика та багатьох інших провідних мовознавців, де визначені соціальні, соціолінгвістичні, психолінгвістичні аспекти текстознавчої науки, розглядаються структури тексту, визначена ієрархічна залежність його головних та другорядних частин. У працях з основ тележурналістики В. В. Лизанчука, І. Г. Мащенка, В. Я. Миронченка, Г. Г. Почепцова, Т. В. Щербатюк, В. В. Гоян, Ю. Г. Шаповала та інших учених досліджено основи філософського, соціологічного, лінгвістичного трактування ролі інформаційного телебачення в суспільстві та впливу його на аудиторію, проаналізовано тенденції розвитку інформаційних телепрограм в Україні та специфіку професійної діяльності журналіста в процесі отримання і відображення інформації. У пропонованій статті на матеріалі інформаційних програм Українського телебачення досліджуються певні аспекти текстотворення, детально розглядаються моделі повідомлення про головний факт.

Одним із визначальних аспектів текстотворення та науки про мову фахівець з мовознавчих наук Л. П. Крисін назвав соціальні чинники: "Соціальні фактори не лише формують зовнішні умови функціонування мови, але й глибоко проникають у саму мовну тканину" [2]. Суспільство робить запит до засобів масової інформації для задоволення своїх потреб. Тому в мовленні ЗМІ відбуваються соціально обумовлені процеси. Це позначається як на творенні журналістського матеріалу, так і на тому, який факт покладений в його основу та які факти його розгортають.

У полі зору працівників засобів масової інформації (газет, інформаційних програм радіо та телебачення) потрапляє не будь-яка, а нова та актуальна інформація. Професійною мовою журналістів – це "гарячі факти": нові, невідомі суспільству факти, та факти, що пояснюють, доповнюють, коментують, розгортають, аргументують, конкретизують нову інформацію. "Факти у тексті мають різне підпорядкування, тобто є ієрархічно і системно різнорідними" [3].

Тобто з усієї системи фактів журналіст виокремлює для себе лише дві категорії фактів (див. таблицю).

Отже, весь журналістський матеріал, включаючи супровідні факти, слугує для кращого, всебічного висвітлення основного факту – події, яка хвилює суспільство, новини, своєчасне повідомлення якої допомагає людям вільно й впевнено почувати себе в інформаційному просторі країни та світу. "У тексті є речення, наділені більшою самостійністю в порівнянні з іншими й, природно, речення несамостійні, сприйняті у зв'язку з іншими... Відношення базових і опорних речень до залежних полягає в тому, що вони створюють грунт для цих речень, є вихідними для їх формування. І допоки нанизуються одне за одним речення, що перебувають у контактних і дистантних, безпосередніх та опосередкованих зв'язках із якимось опорним реченням, усі вони залежать від нього, підпорядковані йому" [1]. Мовознавець Г. Я. Солганик, зокрема, розглядає такий тип відношень, що складаються між компонентами в середині текстових єдностей: "Зачин, який містить початок думки, що формулює її тему, середню час тину – розвиток думки, тему й кінцівку, своєрідну синтаксичну (композиційну) крапку, яка підсумовує мікротему строфи й підкреслює це не тільки у смисловому, а й у синтаксичному відношенні" [4].

У процесі дослідження журналістських матеріалів інформаційних програм Українського телебачення виокремилися такі основні типи повідомлень про основний факт:

1. Назва події (виражається іменником та залежними від нього словами).

2. Назва події – її прояв (іменник – дієслово).

3. Суб'єкт – дія (іменник – дієслово):

а) особа – дія;

б) предметна назва – дія;

в) збірне поняття – дія.

4. Повідомлення про головний факт відсутнє, однак, у тексті є деталі розгортання, за якими про основний факт-подію можна здогадатися.
5. Головним фактом є заява певної особи.

6. У матеріалі два чи більше головних фактів, рівних за значенням.

Усі шість схем повідомлення про головний факт трапляються у журналістських матеріалах на каналах Українського телебачення. Однак схеми № 2 та № 3 можна назвати класичними та поширенішими. Оскільки їх, як це буде видно з прикладів, можна використати при висвітленні більшості інформаційних приводів. Далі розглянемо схеми подачі головного факту детальніше.

1. Головний факт: назва події

Повідомлення про головний факт відповідно до такої схеми стоїть на початку сюжету та виражається, як правило, номінативним реченням. Далі йде розгортання – супровідні факти, які конкретизують, пояснюють головний факт. Використовується схема № 1 у випадках, коли подія дуже важлива – на місцевому рівні, на рівні держави чи світовому.

"Підсумки" (Ера) 17.05.2003 р.

Студія: Протистояння у Кіровограді. Депутати, що утворили у міськраді більшість, ніяк не можуть порозумітися з мером Миколою Чигриним. Через це місто й досі не має свого бюджету.

Головний факт: Протистояння у Кіровограді.

Використання цієї схеми робить текст мобільнішим, бо речення, що презентує головний факт, як правило, коротке. Воно інтригує глядача програми. Однак таке речення неодмінно потребує пояснень. І найчастіше вже у підводці (частині матеріалу, яку презентує не журналіст, а ведучий програми новин) є кілька супровідних фактів, що розгортають основний.

"Підсумки" (Ера) 30.09.2003 р.

Студія: Черговий шпіонський скандал у Сполучених Штатах Америки. Адміністрацію Буша звинувачують у тому, що вона розсекретила ім'я співробітника Центрального Розвідувального Управління, який напередодні війни в Іраку був дипломатом в одній із африканських країн.
Головний факт: Черговий шпіонський скандал у Сполучених Штатах Америки.

"ТСН" (1+1) 27.12.2002 р.

Студія: Вибух у Грозному. Майже вся споруда Будинку уряду зруйнована, загинуло понад 40 осіб. Рятувальники сподіваються, що під уламками можуть залишитися живі люди.

Головний факт: Вибух у Грозному.

"Підсумки" (Ера) 30.09.2003 р.

Студія: Скандал через так званий "Синдром війни у Перській затоці" у Великій Британії. Четверо солдатів, які воювали в Іраку, збираються судитися з Міністерством оборони. Вони вважають, що їхні сьогоднішні хвороби пов'язані зі щепленнями проти хімічної зброї.
Головний факт: Скандал через, так званий, "Синдром війни у Перській затоці" у Великій Британії.

"Вісті тижня" (УТ – 1) 30.09.2003 р.

Студія: Сьогодні День Росії. Зі святом російського главу привітав телефоном його український колега, Леонід Кучма.

Головний факт: Сьогодні День Росії.

Схема № 1 не може бути використана у випадку, коли подія соціально незначна. Журналіст у повідомленні про факт повинен оприлюднити справді варту уваги громадськості новину. Лише тоді інформація дістане відгук у глядачів.


2. Головний факт: назва події – її прояв

Ця схема повідомлення про основний факт дуже популярна у журналістській практиці. Вона досить повно може розкрити сутність основного повідомлення. І, на відміну від першої схеми, може бути достатньою для подання матеріалу як ведучим програми, так і самим автором сюжету.

"УТН" (УТ – 1) 12.12.2002 р.

Студія: У Київському будинку художника сьогодні відкрилася виставка робіт Юрія Луцкевича. Маестро необароко – так титулують майстра. І хоча вже півтора року, як Луцкевич пішов із життя, виставка запрошує глядачів у живописний світ, залишений нам художником.
Головний факт: У київському будинку художника відкрилася виставка робіт Юрія Луцкевича.

"ТСН" (1+1) 17.09.2003 р.

Студія: Зі словом "нецке" чи не більшість радянських людей ознайомилися завдяки фільму "Канікули Кроша". Позитивний герой – школяр-переросток викриває поганого дядька, який по-шахрайськи збирає колекцію мініатюрних скульптурок. Привабливість японського мистецтва оцінював Сергій Захарченко, щоправда, обійшлося без детективу. У Києві відкрилася виставка "Нецке поза часом".
Головний факт: У Києві відкрилася виставка "Нецке поза часом".

"УТН" (УТ – 1) 20.05.2002 р.

Студія: "Знайдемо роботу разом" – акція під такою назвою відбулася в Києві. До послуг відвідувачів надавалася загальноміська база даних про 15 тисяч вакансій, комп'ютерне тестування, новітні технології пошуку роботи і консультації фахівців. В акції взяли участь 150 столичних підприємств і навчальних закладів. Мета в організаторів і потенційних роботодавців – спільна: працевлаштувати молодь або допомогти у навчанні.

Головний факт: "Знайдемо роботу разом" – акція під такою назвою відбулася в Києві.

Соціальний компонент схеми повідомлення про факт № 2 презентується вже в самих назвах: "виставка", "мітинг", "акція", "презентація", які за своєю суттю соціалізовані.

3. Головний факт: суб'єкт – дія

Схема № 3, як і попередня, широко використовується працівниками інформаційних програм Українського телебачення. Повідомлення про подієвий факт при такій подачі матеріалу має суто інформаційний характер. Часто використовується ведучим у кадрі як презентація авторського матеріалу. Подекуди не потребує додаткового розгортання у тексті ведучого. Схема № 3 має кілька підвидів:

а) особа (особи) – дія.

"СТН" (ТЕТ) 25.09.2003 р.

Студія: Сьогодні в Україну з візитом прибув генеральний секретар Світової туристичної організації Франческо Франжіаллі.

Головний факт: Сьогодні в Україну з візитом прибув генеральний секретар Світової туристичної організації Франческо Франжіаллі.

"ТСН" (1+1) 27.05.2003 р.

Студія: Триває розслідування прич

н катастрофи в Туреччині українського літака Як-42, яке проводить іспанська та турецька сторони. Сьогодні вранці до них долучились і українські представники. Про це повідомив під час брифінгу керівник прес-служби Маркіян Лубківський.

Головний факт: Сьогодні вранці до них долучилися і українські представники.

в) збірне поняття – дія.

"Підсумки" (Ера) 27.05.2003 р.

Студія: За даними МВС в Україні 116 тисяч наркозалежних. Однак деякі організації наводять цифру у 2 мільйони. Від сьогодні розв'язанням проблеми перейматиметься ще одна благодійна організація – "Всеукраїнський батьківський комітет боротьби з наркотиками".

Головний факт: Від сьогодні розв'язанням проблеми перейматиметься ще одна благодійна організація – "Всеукраїнський батьківський комітет боротьби з наркотиками".

б) предметна назва – дія.

"Підсумки" (Ера) 27.12.2002 р.

Студія: Одна з наймолодших вітчизняних радіостанцій – "Ера ФМ", якій ще не виповнилося навіть півроку, напередодні новорічних свят влаштувала своєрідну акцію. Молоді радійники запросили до себе на ефір чотирьох молодих народних депутатів. Зважаючи на вік і тих й інших, бесіда була щирою.

Головний факт: Одна з наймолодших вітчизняних радіостанцій – "Ера ФМ", якій ще не виповнилося навіть півроку, напередодні новорічних свят влаштувала своєрідну акцію.

На каналах Українського телебачення майже 60 % усіх новин побудовано за подібною схемою. Саме вона презентує інформацію, що найбільше цікавить глядача, оскільки суб'єкт повідомлення про головний факт – це людина, її вчинки, та все, що її оточує.

4. Повідомлення про основну подію немає, однак у тексті є деталі розгортання, які допомагають зрозуміти, про який факт мовиться.

Ця модель на перший план виводить не головний факт, а деталі його розгортання. Тому дуже важливо, щоб вони були максимально точними та наближеними до основного факту.

"Вечірні вісті" (ТЕТ) 9.04.2003 р.

Студія: "Пейзажі Фінляндії та України" – назва виставки фінського художника Харрі Юнніла, який створив цілісну експозицію краєвидів від Лапландії до Чорного моря. З виставки повернулися наші кореспонденти.

У цьому матеріалі головний факт може бути виражений за схемою № 2 так:

"Відкрилася виставка фінського художника Харрі Юнніла "Пейзажі Фінляндії та України".

Однак автор пішов іншим шляхом: використавши модель, яка розглядається, він увиразнив текст, зробив його оригінальнішим. Так матеріал ніби наблизився за своєю структурою до художньо-публіцистичних чи навіть художніх творів.

"УТН" (УТ – 1) 27.12.2002 р.

Студія: Напередодні новорічних свят збулася давня мрія мешканців села Чевальча на Полтавщині. Подарунком для них стала сучасна загальноосвітня школа, збудована за безпосереднього сприяння Президента України. Символічний ключ чевальчани одержали від голови Полтавської облдержадміністрації Євгена Томіна та народного депутата, почесного президента компанії "Укрнафта" Олега Салміна.

Класична схема № 3 може подати головний факт сюжету таким чином:

"Напередодні новорічних свят у селі Чевальча на Полтавщині відкрилася сучасна загальноосвітня школа".

"ТСН" (1+1) 27.12.2002 р.

Студія: Першу клоновану дитину назвали Євою. Компанія "Клонейд" офіційно оголосила, що дівчинка, котра є генетичною копією своєї матері – 31-річної американки, цілком здорова і за три дні її випишуть додому.

Схема № 3 головний факт подала б так: "У світі народилася перша клонована дитина".

Використання схеми № 3 – вдалий хід при висвітленні подій мистецького, соціального характеру. Для сюжетів на політичні та економічні теми таку подачу головного факту не можна назвати доречною. Ці матеріали потребують точності й чіткості насамперед від автора та серйозного налаштування слухачів. Структурна модель № 4 створює оповідну тональність, викликає більше зацікавлення, врешті-решт, готує до сприйняття матеріалів культурно-мистецького, соціально-побутового характеру. В разі потреби таке повідомлення фактів можна замінити раніше розглянутими моделями № 2 та № 3.

5. Головним фактом є заява певної особи

Головним фактом може стати заява Президента, міністрів, народних депутатів, голів місцевих рад тощо. У такому випадку вона має визначальний характер для політичного, економічного розвитку держави і може знаменувати важливі, серйозні наслідки для країни та її населення:

а) у заяві можуть підбиватися підсумки (економічні, політичні, соціальні тощо) за певний період часу.

"УТН" (УТ-1) 25.12.2002 р.

Студія: "Основне досягнення року минущого – утримання тенденцій економічного зростання", – так стверджує Президент України Леонід Кучма. Стабільний курс національної валюти і, хоча й невелике, проте збільшення зарплат та пенсій – аргументи глави держави.
Головний факт: "Основне досягнення року минущого – утримання тенденцій економічного зростання", – так стверджує Президент України Леонід Кучма.

У моделі № 5 повідомлення головного факту має своєрідну структуру. У наведеному вище прикладі воно складається з двох речень. Тут використана конструкція прямої мови, посилання ж автора дається окремим реченням. Така модель повідомлення головного факту використовується, коли журналіст хоче підкреслити значущість сказаного, зробити логічний наголос на словах героя сюжету. Ця модель може бути виражена і одним реченням.

б) змальовуються соціальні перспективи на майбутнє.

"Вікна" (СТБ) 03.09.2003 р.

Студія: "Підписаний на ялтинському саміті Договір про створення Єдиного економічного простору Україна – Росія – Білорусь та Казахстан Верховна Рада ратифікує обов'язково", – запевнив перший віце-прем'єр Микола Азаров. Він також висловив припущення, що станеться це ще цього року.

Головний факт: "Підписаний на ялтинському саміті Договір про створення Єдиного економічного простору Україна – Росія – Білорусь та Казахстан Верховна Рада ратифікує обов'язково", – запевнив перший віце-прем'єр Микола Азаров.

в) заява містить заклик до певних сил, осіб.

"Підсумки"(Ера) 25.09.2003 р.

Студія: Прем'єр Віктор Янукович закликав Кабінет Міністрів до активної участі у політичній реформі: "Ми розуміємо, що уряд і виконавча влада мають можливість під час політичної реформи отримати системні зміни, які значно посилять виконавчу владу", – підкреслив прем'єр-міністр.

Головний факт: Прем'єр Віктор Янукович закликав Кабінет Міністрів до активної участі у політичній реформі.

У тексті заяви журналіст виокремлює найважливіший факт у житті суспільства і робить його центром, основою сужету. Якщо він потребує розгортання, то решту повідомлення, взятого із заяви, автор матеріалу подає непрямою мовою або ж супровідні факти містять інформацію, що коментує заяву. Важливо, аби журналіст чітко зазначив межі цитати, інакше вислів із заяви може бути сприйнятий, як слова автора матеріалу.

6. У матеріалі два чи більше основних фактів, рівних за значенням.

Хронометраж телевізійних інформаційних програм 25–30 хвилин. За ці півгодини ведучий та журналісти повинні повідомити новини з життя країни та про події за її межами. Через брак ефірного часу матеріали телевізійної журналістики тяжіють до лаконічності. Якщо певна подія дає велику кількість інформації, газетна журналістика має змогу подати новини кількома статтями. На телебаченні ж найчастіше спрацьовує формула:

1 подія = 1 матеріал

Тому журналісти-телевізійники подекуди використовують схему № 6, поєднуючи соціально взаємозв'язані та соціально визначальні факти. Таке поєднання потребує надалі розгортання обох новин. Виникає небезпека перевантажити матеріал інформацією та зробити його складним для сприйняття. Найчастіше такий прийом використовується у випадку, коли подана у матеріалі інформація не лише важлива, а й очікувана суспільством, хоч і не абсолютно нова (ймовірно, що про цей факт давно точаться розмови і він є очікуваним результатом, фіналом, підсумком тощо).

"УТН"(УТ– 1) 25.04.2002 р.

Студія: Продукти тваринництва дорожчати не будуть, ціна на дизпаливо зросла на 300 гривень за тонну – дві новини втішна та не дуже, сьогодні є основним інформаційним приводом у Міністерстві аграрної політики.

Головний факт № 1: Продукти тваринництва дорожчати не будуть. Головний факт № 2: Ціна на дизпаливо зросла на 300 гривень за тонну.
Далі у матеріалі журналіст розгортає обидва факти. Кожен із них міг би стати приводом для створення окремого журналістського матеріалу.

Найчастіше схему № 6 журналісти використовують, висвітлюючи парламентські події, багаті на інформаційні приводи, коментарі тощо.
"Вікна" (СТБ) 27.12.2002 р.

Студія: Війна і мир у Верховній Раді, парламентсько-урядові бюджетні змагання, резонансна справа УНА–УНСО, річний звіт Президента. Такими подіями відзначився нинішній день у житті парламенту.

Головний факт: Війна і мир у Верховный Раді, парламентсько-урядові бюджетні змагання, резонансна справа УНА–УНСО, річний звіт Президента.

Факт 1. Війна і мир у Верховній Раді.

Факт 2. Парламентсько-урядові бюджетні змагання.

Факт 3. Резонансна справа УНА–УНСО.

Факт 4. Річний звіт Президента.

Позитивний момент у поданні головного факту в такий спосіб полягає в тому, що людина за короткий проміжок часу отримує велику кількість інформації. Однак імовірно, що глядач не зможе охопити весь спектр названих новин, а виділить для себе одну чи кілька визначальних, на решту ж не зверне уваги. Тому, використовуючи схему № 6 повідомлення головного факту, журналіст не повинен називати більше чотирьох фактів. Оптимальна кількість – два чи три. Для кращого сприйняття інформації глядачами у програмі новин сюжет із шостою схемою повідомлення головного факту має бути лише один, інакше глядач не зможе зорієнтуватися у такій кількості новин і не сприйме жодної.

Подаючи головний факт у своєму матеріалі, журналіст може використовувати різні схеми повідомлення. Всі ці схеми охоплюють певні соціальні ситуації, які визначають типологію винесення головного факту в структурі повідомлення. І в головний факт, і в супровідні закладено багато соціальної спрямованості. У результаті дослідження було виявлено, що найпоширенішою схемою повідомлення головного факту є схема № 3. Це доводить, що людина залишається в центрі уваги суспільства. Щоб задовольнити потреби суспільства та зробити його життя комфортнішим, журналіст має задовольнити "інформаційний голод" людей, зробити так, щоб важливий факт не пройшов повз увагу глядача інформаційної програми.

 

1. Мамалига А. І. Синтаксис тексту // Нариси про текст. Теоретичні питання комунікації і тексту / В. В. Різун, А. І. Мамалига, М. Д. Феллер. – К.: РВЦ "Київський університет", 1998. – С. 125–126.

2. Крысин Л. П. Социолингвистические аспекты изучения современного русского языка. – М.: Наука, 1989. – С. 173.

3. Різун В. В. Аспекти теорії тексту // Нариси про текст. Теоретичні питання комунікації і тексту / В. В. Різун, А. І. Мамалига, М. Д. Феллер. – К.: РВЦ "Київський університет", 1998. – С. 15.

4. Солганик Г. Я. Синтаксическая стилистика. – М.: Высшая школа, 1973. – С. 132.

© Поліщук Л.Д., 2004


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові