Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Динаміка лексеми Європа та слів з компонентом євро- в українській мові

Ярослава Прихода


УДК 81’373

Досліджено динаміку слова Європа та слів з компонентом євро- в українській мові. Виокремлено також семантичні групи композитів з євро-, порушено проблему про доцільність їх уживання в сучасній українській мові.

Ключові слова: Європа, компонент, європеїзація, словники.

Dynamic of a Europe word and words with a euro - components is researched in the paper. The research defines semantic groups of euro derivatives and raises the issue of their usage in the contemporary Ukrainian language.

Key words: Europe, component, euro-, dictionaries.

Останнє десятиріччя в українській мові, передусім у мові засобів масової комунікації, активною є лексема Європа, а особливо компонент євро-, який став словотвірною основою багатьох нових слів нашого часу.

Науковці М. Яцимірська, О. Сербенська, І. Кочан, Г. Шаповалова, О. Стишов, М. Гриценко та ін. уже звертали увагу на цю проблему.
Мета статті – дослідити динаміку лексеми Європа, слів з компонентом євро- в українських словниках, а також показати їх стрімке зростання у текстах сучасної української преси.

Передусім звернімося до етимологіїї слова Європа. Спробою наукового осмислення етимології слова Європа є словникова стаття Ю. Рудницького у праці "An etymological dictionary of the Ukrainian language":

"Европа, SovUk.Європа, 'Europe', MUk. Европа (XVIII с. Ист.Русов, Указ.36), OES. Европия (Vasmer 2, 6); BRu. Eypona, Ro Europa, etc. – Deriv. европеєць, европейка, – йський, йськість, европеїзм, европеїзація, (з) европеїзувати (ся), (з) европеїзований, – ність, европій, dial. eвропський, here also Евразія, евразієць, евразійство, ський, – ськість, MUk двори Европейскіе (XVIII c. Ист. Русов 122). – Syn. Частина світу в північній півкулі ... УРЕС 1, 706.

From Lat. Europa or Gk. Europe "ts", the ultimate sourse being Sem. erebu, cf. Hb. Erebh 'sunset, evening'; accordingly, Europe orig. meant 'region of the setting sun', Рудницький ЖіЗ, 9, 364, Мельхеев 35, Klein 1, 550, a o.; this, most popular, etymology is considered unacceptable to some onomatologists, who connect it with Gk. Euros 'So. – E. wind', or with the word euros 'flowing (water)', Staszewski 81, a.o.; according to D. Georgacas the name is a substantivized feminine form of the adj. europe for designation of Gk. Mythological personages (letter of 21.XI.1973) [1, 241].

Отже, до лексикографічного опису входить вказівка на кілька різних джерел фіксації цього слова, утім не на найдавніші, відтворення лексеми в англійській, українській, російській, польській мовах, а також діалектне, подано перелік основних дериватів, синонім. Сама ж етимологія сягає грецької мови. Однак автор зауважує, що етимологи, які пов'язують зі словом Euros (південно-східний вітер) чи зі словом euros (те, що тече, про воду), не мають рації. Згідно з Д. Георгакасом, ця назва – субстантивована жіноча форма прикметника Європа на позначення грецького міфічного персонажа (переклад наш. – Я. П.).

До XVIII сторіччя на означення Європи як континенту, поняття географічного, в Україні користувались безпосередньо назвами народів Європи – і греки, і морава, й венеційці, як наприклад, у "Слові о полку Ігоревім", ("Ту Немци и Венедици, ту Ґреци и Морава поют славу Святославлю...") [ 2, 202], а також чехи, угорці, ляхи, прусси, Лядська земля, Німецька земля, Чеська земля, інші держави, сусідні держави, інші народи, інші сусіди – як, наприклад, у "Літописі Руському" [ 3, 14, 49, 82–84, 226 та ін.].

Лексему Європа та її похідні, зокрема європейський, подибуємо у публіцистичних текстах П. Куліша, М. Драгоманова, І. Нечуя-Левицького, І. Франка та ін., які зверталися до теми українсько-європейських взаємин, пов'язували майбутнє України з широким європейським контекстом.

У "Словнику української мови" Б. Грінченка зафіксовано три слова; Європа, європеєць, європейський. Приклади до цих слів подано з текстів І. Нечуя-Левицького: "Ми кланяємося новим гуманним ідеям, які давно розійшлись по Європі й ледве оце добираються до нас. Ми вже стали європейцями". Європейська культура. Європейські ідеї [4, 466]. У "Правописному словнику" Г. Голоскевича подано такі слова, у семантиці яких закладено основу европ: Европа, европеєць, европеїзація, европеїзм, европеїзований, европеїзувати, европейка, европейський [5, 111].

Цей поступ свідчить про зміцнення статусу лексеми у словниковому складі мови. Розглянемо обсяг кодифікованих лексем з ядром Європа у сучасних словниках української мови.

Одинадцятитомний "Тлумачний словник української мови" містить сім слів із основою європ, євр-: європеєць, європеїзація, європеїзувати, європеїзуватися, європейка, європейський, європейці [6, 494].

"Великий тлумачний словник української мови" подає 27 слів: євро, євроракети, євростратегічний, євробанк, євробачення, євровалюти, єврогрупа, євродипозити, євродолари, єврокард, єврокредити, євролінія (кредитна лінія в євродоларах), євроноти, єврооблігація, європеєць, європеїзація, європеїзування, європеїзувати, європейка, європейський, європейці, європеоїд, європеоїдний, європій, європоцентризм, євроринок, єврочек [7, 269].

Примітно, що цей словник уже подає євро як невід., с. грошову одиницю більшості країн Євросоюзу і євро – "першу складову частину складних слів, що вносять значення стосовно до держав Західної Європи".

Порівняймо кількість і характер слів, поданих в орфографічних словниках української мови:

В "Орфографічному словнику української мови" 1976 року [8, 208] є такі слова: євразієць, євразійський, Євразія, Європа, європеєць, європеїзація, європеїзований, європеїзування, європеїзувати, європейка, європейський, європеоїд, європеоїдний, європій (14 слів).

А в "Орфографічному словнику" 1994 року зафіксовано 17 найуживаніших слів: євразієць, євразійський, Євразія, євродолар*, Європа, європеєць, європеїзація, європеїзований, європеїзування, європеїзуватися, європейка, європейський, європейсько-азіатський, європеоїд, європеоїдний, європій, європоцентризм [9, 168]. "Орфографічний словник української мови" (1999) також подає 17 слів: євразієць, євразійський, Євразія, євробачення, Європа, європеєць, європеїзація, європеїзований, європеїзування, європеїзуватися, європейка, європейський, європейсько-азіатський, європеоїд, європеоїдний, європій, європоцентризм [10, 244].

Найновіший "Орфографічний словник української мови" [11, 239] містить 25 слів: євразієць, євразійський, Євразія, євро (ч. р.), євробачення, єврогрупа, євродолар, Європа, європеєць, європеїзація, європеїзований, європеїзування, європеїзувати, європеїзуватися, європейка, європейський, європейсько-азіатський, європеоїд, європеоїдний, європій, європоцентризм, європоцентристський, євроракета, євроремонт, євростратегічний.

"Великий зведений словник сучасної української лексики" подає такі слова: євразієць, євразійський, євро, євробанк, євробачення, євробонди, євровалюта, євровізія, єврогрупа, євродепозит, євродолар, єврокард, єврокредит, євролінія, євромарка, євронота, єврооблігаційний, єврооблігація, європарламент, європатент, європеєць, європеїзація, європеїзований, європеїзування, європеїзуватися, європейка, європейський, європейсько-азіатський, європейсько-азійський, європеоїд, європеоїдний, європій (елемент), європій (просто речовина), європоцентризм, європоцентристський, євроракета, євроремонт, євроринок, євростратегічний, єврочек (40 слів) [12, 325].
Підсумуймо результати збільшення обсягу семантичного поля з ядром Європа та складником євро-. Цифрові дані мають такий вигляд:
Таблиця. Динаміка слів з євро- в орфографічних словниках

Варто зазначити, що у словниках трапляються необґрунтовані пропуски слів (наприклад, євродолар (1994)) і не зовсім вмотивоване, з одного боку, внесення до реєстру слів євроракета, євроремонт, єврогрупа, і з іншого – залишення поза увагою істотно активних – євроринок, європарламент, єврокомісія, євроінтеграція тощо. Останні створюють проблеми для правопису та слововживання, а також виявляють хитання в роді (наприклад, євро сер. – чол.)

Зауважмо високу активність у словниках слів-композитів зі складником євро-, що є ознакою часу. Зростання ваги політико-економічної сфери також відображено в реєстрі словника.

Зіставмо лексичний матеріал з опорною лексемою Європа у словниках іншомовних слів. Зокрема "Словник іншомовних слів" (1974) подає тільки два слова: євродолари, європій [13, 263], а "Словник іншомовних слів" (2000) – уже вісім слів, які переважно називають нові реалії економічної сфери: "євро (грошова одиниця країн Європейського Союзу, запроваджена 1998 року), євро (у складних словах вказує на належність до Європи…): євробонди, євровалюти, євродолари, єврокард, євроноти і європій" [14, 211].

"Словник іншомовних слів" [15, 438–439] додає слова і змінює цей реєстр, а саме: євро, євровалюта, євродолари, єврокредити, єврооблігації, Європа, європеїзм, європій, єврочеки.

Звернімо увагу ще на таку деталь, яка стосується тлумачення складника євро: в одних словникових статтях цей елемент вказує на належність до Європи [14] в інших – до Західної Європи [7]. Це свідчить про непродуманий політичний аспект тлумачення самої Європи. Безпідставним є вільний добір слів в обох словниках. До того ж жодний з них не фіксує таких активних в інформаційному просторі слів, як європарламент, євроінтеграція та ін.

Не можна залишити без уваги й сучасний електронний словник [16]. У ньому є такі слова: євразієць, євразійський, Євразія, євро, євробачення, євробони, євродолар, Європа, європеєць, європеїзація, європеїзований, європеїзування, європеїзувати, європеїзуватися, європейка, європейський, європейсько-азіатський, європеоїд, європеоїдний, європій, європоцентризм, євроремонт (22 слова).

До речі, саме у цьому словнику подано тлумачення фразеологічної одиниці зі словом Європа. Наведімо повністю цю ілюстрацію: "Прорубати вікно (в Європу та ін.). "Успішно займатись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже працював за кордоном. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в наукову Європу Юрій силкувався прорубати сам. Йому допомагав академік Ситник" (жур.); "Мені пророкують велике майбуття, одні кажуть, що я буду командором нової художньої школи; на погляд других, я "прорублю вікно в Європу", куди й буде (біс!) виглядати мій чумацький надзвичайний край" (М. Хвильовий); "У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скитію вікно" (Л. Костенко).

На нашу думку, таке тлумачення фразеологічної одиниці трохи суперечливе. Порівняймо: "Вислів "Прорубати вікно в Європу" означає: близьке ознайомлення зі здобутками західноєвропейської науки, культури, літератури тощо [17, 144]. Або ж приклад із газети:" Хочемо тебе привітати з прорубаним вікном у пісенну Європу" (Львів. газета. – 2003. – 27 трав. (про виступ співака О. Пономарьова на Євробаченні).

Ще одним підтвердженням продуктивності слововжитку лексеми Європа та її похідних є результати обробки сторінок українськомовних сайтів, здебільшого електронних періодичних видань [18], умішених на електронній сторінці "Весна". Подаємо перелік цих слів: Євразія, євразійство, євразійський, євро, євроазіатський, євроазійський, євро-азійський, євроарена, євро-атлантичний, і євроатлантичний, євроатом, євроафриканський, євробанк, євробонд, євровалюта, євровіза, єврозона, євро-зони, євроіндекс євроінтеграція, євроінтеграційний, Єврокомісія, єврокорпус, єврокубок, єврокубковий, євроліга, євро-луна-парк, єврооблігація, Європа, європарламент, європеєць, європейський, європейськість, єврорегіон, євроремонт, євроринок, Євросоюз, євростандарт, євростат, євроструктура, євротурнір, євро-Україна, єврофутбол, єврохартія, євроцентр, єврочемпіонат (46 слів).

Аналіз їх частотності дав такий результат: найпродуктивнішими є слова: Європа (14 931), європейський (11 176), євро (999), Євросоюз (919), європеєць (505), Єврокомісія (247).

Отже, результат нашого дослідження свідчить про активну тенденцію до розширення лексико-семантичного поля, особливо з компонентом євро-. Це дає підстави докладніше розглянути словотвірну цінність і семантичні ряди, які вибудовуються за його допомогою.
Передусім звернімося до первинного значення євро-. Із грецької воно означає легку навігацію, легке пересування. Переносно, успіх, розважливість, "багатство", "достаток", у поточному значенні – це просто фортуна. Римляни окреслили цей успіх докладніше – fortuna sekunda. Прикметно, що це слово має етимологічний зв'язок із грецькою мовою й означає, окрім розважливої фортуни, південно-східний вітер, євр (euroos, eurous), поет. буря, вітер [19, 207]. Польський дослідник А. Боровський вважає, що не випадково сьогодні так охоче говорять про "євроремонти" чи про різні "єврокарди" або "єврорегіони", якими б немилозвучними ці неологізми не були. Це, на його думку, один зі збігів, який свідчить про те, "що до нас завжди долинає далеке і притлумлене, але, однак, стимулювальне відлуння античної традиції, яка співтворить європейську свідомість" [20, 19].

Запроваджена в обіг 1998 року грошова одиниця євро в українських словниках зафіксована 2000 року як самостійна мовна одиниця. Навіть з'явилось слово на означення процесу – євроїзація (пор. європеїзація).

Утім варто докладніше розглянути функціонування євро- не як самостійної одиниці, а як компонента складних слів. Не вдаючись в обговорення його лінгвістичного статусу, вкажемо на розмаїтість їх тлумачення в науковій літературі навіть щодо назв: префіксоїди, напівафікси, субпрефікси, препозитивні міжнародні блоки, префіговані елементи та ін. [21, 55]. Поширеність цього префіксоїда, так звана "пристрасть до євроназивання" (зауважмо, що у деяких текстах переважає правопис слів з євро- через дефіс) привернула увагу науковців, культурологів, публіцистів. Свої міркування з приводу побутовізмів з компонентом євро- висловив, зокрема О. Гриценко [22, 16–17]. З огляду на це, слова з євро- доцільно розподілити на лексико-семантичні групи. Найпотужніша група, яка творить сучасний мас-медійний словник, – це суспільно-політична лексика: євроінтеграція, єврохартія, єврокомісія, європарламент, євроконституція, євродепутат, єврокомісар, євроделегати, єврокорпус, європолітики, єврокандидати, євроструктури, єврорегіони, єврочиновники, євросусіди, європрикордонники, єврогромадянство, європапери, євровіза, єврозакон, євростандарт, євроцентр, євроспільнота, євросоюзники, євродіалог, єврофіли, єврофілія, євроклуб, євроміф, євроарена, євросвіт, євробюлетень. Серед них є лексеми з елементом оцінності: євробюрократи, єврооптимізм, євродогма, європесимізм, європретензії, євроскептики, євроциніки, європрагматики, європарадокси, євроочікування, євронадії, євробалаканина, єврократія, єврофобія, євросовки, євроколомийки, євросвітик (дитячий персонаж), єврожебрак та ін.

Велика за обсягом група на позначення економічних явищ та реалій. Наприклад, євроекономіка, євроконсорціум, єврокредит, єврозона, євровалюта, євробанк, євроіндекс, євробон, єврооблігації, євроринок, євродопомога та ін. Об'єднувальним чинником до творення нових слів є спорт, як-от: євроспорт, євроліга, єврокубок, єврочемпіонат, євротурнір, єврофутбол та ін. Щодо численних утворень, які "починаються на євро-, але означають не щось узагальнено-європейське, а побутові речі", "євро-речі", то, на думку О. Гриценка, ця "євро-наліпка" до предметів і явищ, притаманних нашому, українському сучасному життю, свідчить не стільки про філологічне явище, скільки про дію символіки споживчих товарів, зокрема про "символізм європейських товарів" [22, 17]. Ці "шматочки справжньої Європи вилучають нас із "малоєвропейського контексту" і "долучають до Європи". "Євротовари" уособлюють для нас "євроякість", а євросервіс, єврообслуга, єврокомфорт творять нам єврожиття, "створюють враження, що ми вже опинилися на Заході".

Крім уже звичних євродизайн, євроремонт, єврочистка, єврофото, євробазар, євроавтобус, єврокухня, євроофіс ми захопливо використовуємо: євровікна, євродвері, євромеблі, єврорубероїд, єврогардини, євроквіти, євроколеса, єврогриль, єврошпалери, єврочерепиця, єврованна, єврокахлі, євродіжка, євроунітаз – аж до "тотально інакших" – євроогірків, євроморкви, єврояблук тощо. Саме така "тотальна креолізація товарів інокультурного походження" стимулює "формування в масовій свідомості нових суспільних ієрархій", у час, який іронічно називає О. Гриценко, "добою євроремонту". Варто зауважити, що обсяг слів з євро-, які є у реєстрі словників, стосовно до обсягу аналогічних, які ми виявили в мові преси, перебуває у відношенні 1:2.

Зауважимо, що така "європеїзація" характерна і для інших слов'янських мов, що свідчить про активні процеси уніфікації, зоднаковіння культури. Так, польська дослідниця А. Ризза-Возняк поділяє лексику з євро- євр- на дві групи: запозичення з чужих мов і гібриди (поєднання євро- євр- з елементами польської мови. І якщо перші вона відносить до інтернаціоналізмів, то другі (у випадках, якщо євро- не означає прямої належності до Європи, до Європейського Союзу) вона вважає "снобістським уживанням, щоб привернути увагу", що, на її думку, порушує граматичну систему польської мови (присвоюючи чужі граматичні структури). Конструкції євротранспорт, євробізнес тощо – це кальки на зразок фан-клуб, бізнес-план, і з уваги "на зрозумілість (чи сенс) ставить під сумнів доцільність їх уживання" [23, 177]. Дослідниця також зауважує, що більшість слів з євро- – це професіоналізми, тому не завжди вони можуть бути вповні зрозумілі ширшому загалові. Погоджуємо сь із такою думкою і вважаємо, що в засобах масової комунікації слід уникати надмірного і невмотивованого уживання слів з євро-, критично підходити до творення нових конструкцій. Якщо в мовленні, наприклад, економістів чи політологів євростандарт – це стандарт, який встановив Європейський Союз для продуктів чи товарів, то для загалу слово євростандарт такої конотації не має. Його сприймають, як і єврофіранки чи єврошини.

Безперечно, суспільно-політична, економічна лексика згодом стане об'єктом словникового опису, побутова ж лексика змінюватиметься.
Лексема Європа є одним із активних складників великої кількості лексичних інновацій – абревіатур. Дослідники [24–26] окреслюють абревіацію як потужне джерело творення нових слів у мові сучасних українських мас-медіа. Абревіаційні утворення належать до тих інновацій, які відображають динаміку суспільно-політичного та економічного життя, тому важко підлягають словниковій кодифікації. Спробою зафіксувати новітні абревіатури, які з'явилися у мові преси, є "Короткий практичний словник абревіатур та скорочень української мови" [27, 21–22]. Наведемо абревіатури, які найчастіше траплялися у мові української преси до 1996 року й увійшли до згаданого словника: ЄАН – Європейська асоціація нумерації, ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку, ЄВС – Європейська валютна система, ЄВУ – Європейська валютна угода, ЄЕС – Європейське економічне співтовариство, ЄК – Європейська комісія, ЄКУ – Європейський конгрес українців, ЄМЛ – Європейська міжнаціональна ліга, ЄПВ – Євро пейське патентне відомство, ЄРО – Європейська розрахункова одиниця, ЄС – Європейський Союз. Як видно, одним із семантично значущих компонентів цих абревіатур є прикметник європейський. Подальші спостереження за мовою засобів масової інформації виявили нові аналогічні новотвори. Зокрема: ЄАВТ – Європейська асоціація вільної торгівлі, ЄАД – Європейське агентство довкілля, ЄКА – Європейське космічне агентство, ЄАП – Європейська асоціація психіатрів, ЄЕЗ – Європейська економічна зона, ЄВУ – Європейська валютна угода, ЄЕК – Європейська економічна комісія, ЄЕП – Європейський економічний простір, ЄЕС – Європейське економічне співтовариство, ЄЕХ – Європейська енергетична хартія, ЄКПАН – Європейська конференція психотерапевтичних і психоаналітичних напрямів, ЄКП – Європейська конфедераця профспілок, ЄМП – Європейський молодіжний парламент, ЄР – Європейська Рада, ЄС – Європейський Суд, ЄОВС – Європейське об'єднання вугілля і сталі, ЄСР – Європейський союз радіомовлення, ЄЦБ – Європейський центральний банк, ЄМФ – Європейський молодіжний форум, ЄНОК – Європейський національний олімпійський комітет, ЄАТ – Європейська асоціація тенісу, ЄАЛА – Європейська асоціація легкої атлетики, ЄФР – Європейський фонд розвитку. Окрім складника європейський, використовують лексему євразійський, як-от: ЄАНТК – Євразійський нафтово-транспортний коридор, ЄвРаЗес – і власну назву Європа: Монетарний союз Європи, РЄ – Рада Європи. Продуктивність творення цих абревіатур зумовлена передусім активізацією європейської риторики, створенням нових європейських інституцій та структур політичного, економічного, культурного спрямування, розширенням політики Європейського Союзу. Зауважмо навіть вислів "єесівська лексика".

Щодо способів творення абревіатур, то спостерігаємо, як найчастотніші, такі типи: ініціальні (буквені – ЄС, ЄБРР, звукові – ЄАВТ, буквено-звукові – ЄЕЗ, ЄЕС) й рідше, так звані уламкові, наприклад, Євростат (Європейське статистичне управління).

Звичайно, кількість таких абревіатур зростатиме. Тривалість їхнього мовного життя залежатиме від стабільності економічних, політичних, соціокультурних структур, які вони номінують. З одного боку, їх уживання економить мовні засоби та дає змогу ощадно використовувати газетну площу, а з іншого – зловживання ними "робить текст штучним, незграбним, важким до сприймання" [25, 485 ]. Функціювання абревіатур саме зі складником Європа, європейський є ознакою мови сучасних українських мас-медіа, а серед відтопонімічних утворень – компонентів абревіатур – займає друге місце після похідних від лексеми Україна. Прикметно, що з'являються абревіатури, де поєднано два відіменникових утворення (УЄКЦ – Українсько-Європейський консультаційний пункт).

Про осмислення і наповнення новим змістом лексем Європа та європейський свідчить поява в українському інформаційному дискурсі стійких словосполучень День Європи, Європейський рік, Європейський день.

Помітно розширив своє функціональне поле прикметник європейський. Аналіз текстів атрибутивних сполучень, у складі яких є слово європейський, свідчить про актуалізацію всіх семантичних компонентів його лексичного значення. Означувані слова можна поділити за концептуальними категоріями, які окреслюють Європу як: історико-політичний суб'єкт, міжнародну інституцію та духовну субстанцію. Якраз лексема європейський формує об'ємний і панорамний феномен Європи. Європейське політичне поле диктує європейські правила гри.

Європа міжнародного економічного співробітництва, міжнаціональних стосунків представлена великою кількістю суспільно-політичної лексики. Зокрема: відносини, проблеми, структури, демократія, ситуація, тендер, комісари, компанії, асоціації, телеефір, телеекран, перспективи, інтеграція, новини, армія, експерти, адаптація, питання, сертифікат, облаштування, міста, столиці, конституція, парламент, гімн, облаштування, суспільство, інституції, рівень; стійкі словосполучення: захисники довкілля, соціальна модель. Найбільше у цій групі економічних термінів, слів, що стосуються економіки: якість, партнери, конкуренти, виробники, споживачі, реформи, фірми, купюри, економісти, бізнесмени, банкіри, банк, каса, гаманець, угоди, ринок, економіка; стійких словосполучень: економічний простір, грошова допомога, економічне диво, транспортні коридори. А це свідчить про те, що притягальність Європи передусім економічна.

Європа як символ високої культури (велика європейська культура породжена духовною) містить найбільшу кількість одиниць на означення лексем зі сфери культури. Це назви явищ культури і науки, духовних вартостей та ідеалів, назви духовних категорій, творців культури, їх споживачів: ідея, дух, мистецтво, культура, мова, освіта, імідж, дискусії, уподобання, книжка, читачі, публіка, спільнота, міфи, дім, громадяни, цивілізація, норми, принципи, кар'єра, мода, вікторина, скептики, досвід, диво, минуле, модель, майбутнє, студенти, вчені, колеги, філософія, еліта, єдність, ідентичність, доля, традиції, коріння, кав'ярні, фестивалі, університет; стійкі словосполучення: культурний простір освітній простір, модель цінностей.

Слово європейський не тільки зберігає, а й актуалізує своє традиційне значення – якісний чи найкращий за якістю або ж високий чи вищий. Воно означує як абстрактні поняття (лоск, шарм, полиск, шик, сервіс, смак, гатунок, мірки тощо), так і безліч конкретних предметів (асфальт, шифер, рубероїд, колеса, шини, меблі, гардини, продукти, ласощі, яблуко тощо). Зауважмо, що для мовної економії саме стосовно конкретних побутових предметів прикметник європейський скорочується до префіксоїда євро-. Конструкція євро+іменник настільки продуктивна, що вона вже втрачає свою позитивну оцінність і сприймається іронічно. Європеїзація українського довкілля охоплює всі сфери життєдіяльності: і духовно-соціальні, і предметно-побутові. Тому з'явилися в Україні торт "Європа", Європейська піцца, ресторан "Європа", численні кав'ярні "Європа", вино "Європейське" тощо. Підставу до такого явища О. Гриценко формулює так: "Назва задовольнила всіх: слово спокійне, з давніми позитивними конотаціями [22, 16]. У деяких словосполученнях означення європейський пояснюється як щось особливе (ставлення до світу, розуміння, мислення). Новим й актуальним для незалежної України є значення – спрямований до Європи (вибір, напрямок, орієнтація, шлях, дорога, вулиця, вектор). І, мабуть, звідси виникла позитивно-загадкова конотація у словосполученнях: європейський рай, європейське ельдорадо, європейське щастя.

Нечастотні похідні від слова європейський, а саме: антиєвропейський, всеєвропейський, проєвропейський, пан'європейський, найєвропейськіший (!) відповідають у публіцистичних текстах своєму прямому значенню. Семантика слова загальноєвропейський здебільшого відповідає семантиці слова європейський. Наприклад, загальноєвропейські закони (стандарти), інтереси. Дієслово об'європеювати, яке трапляється у мові преси, крім мотивованого значення – робити європейським – набуває і несподівано оказіонального – обдурити. В іронічних текстах подибуємо й ситуативно контекстуально зумовлені новотвори. До прикладу: "...новий указ ... кидає нас просто таки мордою в Європу, як у салат олів'є... Бо так виглядає, ніби є дві Європи і котра з них європупіша..." ( Поступ. – 2003. – 5–11 черв.).

Усе частіше проникають в інформаційний простір атрибутивні словосполучення, у складі яких є попередні лексичні інновації. Наприклад, євроінтеграційний процес, напрямок, євроінтеграційні прагнення, стремління, євроінтеграційна риторика, євросоюзівський офіціоз, єесівські тарифи.

Отже, за останні роки лексема Європа стрімко розвинула лексико-семантичне поле, збагатила свій семантико-асоціативний та словотвірний потенціал. Особливо продуктивними у засобах масової комунікації є новотвори з префіксоїдом євро-, різноманітні за тематичними групами. До того ж не тільки у суспільно-політичній та економічній, а й у побутовій сфері. Цього, на жаль, ще не вповні ілюструють філологічні словники, подекуди помітна й розбіжність у лексикографічному описі лексем. Преса оперативно фіксує нові реалії, пов'язані з лексемою Європа, називає нові поняття та явища, творить похідні від цих назв. "Євроназивання" охоплює всі сфери суспільства, навіть відображає його стан і рух. Саме абревіація на основі лексем Європа, європейський закономірно відображає цей рух – входження України до європейських структур і творення спільних інституцій. Неоднозначне ставлення різних верств суспільства та політичних організацій до європейської стратегії України зумовлює появ у різнопланових оказіональних утворень. Лексико-семантичне поле лексеми Європа – відкрита і чутлива до суспільних змін система, передусім через семантичну місткість свого ядра.

1. Rudnytsky J. An Etymological dictionary of the Ukrainian language: In 14 vols. – Winnipeg, 1975. – Vol. 2, part. 3.

2. Изборник произвидений литературы древней Руси. – М., 1968.

3. Літопис Руський. – К., 1990.

4. Грінченко Б. Словарь української мови: У 4 т. – К., 1996. – Т. 2.

5. Голоскевич Г. Правописний словник. – Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто; Львів, 1994.

6. Тлумачний словник української мови: В 11 т. – К., 1971. – Т. 2.

7. Великий тлумачний словник української мови. – К., 2002.

8. Орфографічний словник української мови. – К., 1976.

9. Орфографічний словник української мови. – К., 1994.

10. Орфографічний словник української мови. – К., 1999.

11. Орфографічний словник української мови. – К., 2002.

12. Великий зведений словник сучасної української лексики. – К., 2003.

13. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. – К., 1974.

14. Словник іншомовних слів / Укл. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. – К., 2000.

15. Словник іншомовних слів / Л. О. Пустовіт, О. І. Скопенко, Г. М. Сюта, Р. М. Цимбалюк. – К., 2000.

16. Електронний словник інтегрованої лексикографічної системи. – К., 2000.

17. Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. – К., 1975.

18. http: //www.slovnyk.org

19. Трофимук М., Трофимук О. Латинсько-український словник. – Л., 2001.

20. Borowsky A. Powrot Europy. – Krakow, 1999.

21. Кочан І. Слова з компонентом теле в сучасній українській мові // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Журналістика. – 2003. – Вип. 23.

22. Гриценко О. Доба євроремонту // Критика. – 2001. – Січ. – лют.

23. Ryzza-Wozniak A. O powszechnej euromanii, czyli o funkcjonjwaniu szastki euro – we wspolszesnej polszyznie // Jezyk. Teoria – dydaktyka. – Rzeszow, 1999.

24. Яцимірська М. Мова засобів масової інформації кінця ХХ століття // Актуальні проблеми журналістики: Зб. наук. праць. – Ужгород, 2001. – С. 485–490.

25. Шаповалова Г. Абревіація у мові засобів масової інформації // Там само. – С.480–485.

26. Стишов О. Особливості розвитку лексичного складу української мови ХХ століт

© Прихода Я.І ., 2004


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові