Ласкаво просимо

аспірант

УДК 070: 37

У статті досліджено вияви гіпертекстуальності у структурі інтернет-газет.

The article considers the activity of information agencies in international information sphere..

За визначенням Універсального Словни-ка-Енциклопедії [1], гіпертекст - це "комп'ютерний спосіб подання інформації; відображуваний на екрані монітора текст містить виділені (напр., кольором) слова, звертання до яких викликає висвітлення подальшої інформації". Слід додати, що гіпер-посилання бувають не лише у текстовому вигляді, це може бути й малюнок, і анімаційний об'єкт.

Дослідження інтернет-газет, їхньої структури в аспекті гіпертекстуальності є актуальні з огляду на те, що он лай нові ЗМІ досі лишаються новим і маловивченим явищем. Інтериет-газети наразі розглянуто в деяких розвідках переважно ширшої тематики, як-от: "Комп'ютерні і телекомунікаційні технології як гарант інтеграції журналістики України в світовий інформаційний простір" О. Мелещенка [4], "Інтернет як засіб інтеграції традиційних ЗМІ в Україні" А. Дани-люка [3], "Деякі аспекти типолого-техно-логічних особливостей нових медіа в Україні" Н. Штанько [6], "Мас-медіа Рунету. Провідні тенденції розвитку й аналіз поточної ситуації" І. Давидова [2], "Гарячі новини перетинають кордони. Комп'ютеризація глобальних медіа" М. МакКінлі [7], гіпертекстуальність у своїй статті "Найпоширеніші запитання про онлайнову журналістику" описує Дуг Міллісон [8], інтегруючи її до поняття "інтерактивність". А втім, ми вважаємо за необхідне розмежовувати гіпертекстуальність як конструктивну характеристику інтернет-газет й інтерактивність як особливість функціонування сайту, його взаємодії з користувачами.

Завдання нашого дослідження - виявити властивості інтернет-газет, зумовлені гіпер-текстуальністю будови цього різновиду ЗМІ. За матеріал беремо дві популярні інформаційні інтернет-газети "Кореспондент.nеt" і "ForUa" та дві публіцистичні "Українська правда" і "Майдан" за період від вересня 2002 по квітень 2003 включно. Вияви гіпертекстуальності розглядаються крізь призму трьох зрізів, що їх, на нашу думку, коректно буде виділити у структурі наведених інтернет-газет. заголовкових комплексів, матеріалів та файлів.

У структурі заголовкових комплексів інтернет-видань "Кореспондент.netї", "ForUm", "Українська правда" і "Майдан" кожен заголовок і заголовковий комплекс являє собою гіперпосилання, звертання до якого дозволяє відкрити файл із даним матеріалом. Заголовок всередині файлу цього матеріалу вже не є гіперпосиланням, адже на момент відкриття файлу гіпертекстуаль-ну місію заголовка здійснено. Так заголовок "Проект політичної реформи" Кучми писали коти і собаки9" ("Майдан", 2 квітня, 9:27) є гіперпосиланням на основній сторінці, на сторінці "Новини", у файлах інших матеріалів як анонс, але якщо активізувати це гіперпосилання й відкрити файл http://maid аn.оrg.иа/nеws/view.рhр3?bn=maidan_news& kеу=1049268421&first=1049433638. то в ньому заголовок буде лише початком тексту повідомлення, що не веде до жодного іншого файлу. Те саме із заголовком "Росія посилає в Перську затоку атомні підводні човни" ("forUm", 4 квітня, 10:02), який є гіпертекс-том на основній сторінці, у розділі новин, на окремих сторінках інших матеріалів, але не у презентованому ним файлі з адресою http://ukr.for-ua.соm/news/2003/04/04/ 100232.html. Так само гіперпосиланнями здебільшого є заголовки розділів.

В офлайнових, паперових газетах заголовок - це важливий анонсний представник окремого журналістського тексту. Часто саме завдяки анонсному заголовку на першій шпальті або завдяки заголовку над текстом читач вирішує, потрібен йому даний матеріал чи ні. Однак при цьому зберігається ймовірність, що споживач перечитуватиме все підряд, незважаючи на анонси й заголовкові комплекси, та прочитає навіть той текст, що його заголовок не сподобався. В інтер-нет-газетах роль заголовків і заголовкових комплексів майже абсолютизована. Тут гіпертекcтуальний заголовок єдиний інструмент, завдяки якому можна прочитати даний текст. Користувач може відкрити файл із потрібним йому матеріалом лише з головної сторінки, сторінки розділу або сторінки іншого матеріалу, активізувавши заголовко-ве гіперпосилання. Теоретично існує можливість, не відкриваючи сторінку інтернет-видання в адресному полі програми-броузе-ра, відразу набрати URL-адресу конкретного файлу з матеріалом. Однак сама структура цієї адреси (такої, як, наприклад, http://www.kоrеsроndent.nеt/main.рhр?аrid= 18438) не несе ніякої інформації про вміст файлу, лише іноді про належність до певного розділу ("main" у наведеній адресі - основна сторінка). Користувач не може знати, яку адресу має потрібний йому матеріал або матеріал, здатний його зацікавити.

Отже, альтернативи заголовковим гіпер-посиланням як інструменту відкриття окремих матеріалів в інтернет-газеті не існує. Лише від заголовка залежить, захоче користувач читати даний текст чи ні. Посилює значення заголовка й той факт, що велика кількість відвідувачів сайтів інтернет-газет взагалі не відкриває сторінок окремих матеріалів, а задовольняється переглядом заголовків і лідів. Про це свідчать дані компанії SpyLog Ukraine, відповідно до яких близько половини відвідувачів українських сайтів переглядають у середньому не більше від однієї сторінки сайту, а лише 2,4% - десять та більше сторінок [5]. За таких умов заголовок має нести в собі або основну інформацію повідомлення, або якийсь образний момент, що зацікавив би читача, спонукав би його відкрити дане гіперпосилання.

Приклади вдалих інформаційних заголовкових комплексів "Коаліція захопила багдадський аеропорт. Американські війська повністю взяли в п'ятницю вранці під свій контроль міжнародний аеропорт імені Сад-дама Хусейна, який знаходиться за 15 кілометрів на південний захід від Багдада. Про це повідомило японське агентство "Куоdо" з посиланнями на численні джерела." ("For-Um", 4 квітня, 9:01), "Янукович вирушив з візитом до Москви" ("Кореспондент.пеt, 9 грудня, 9:38). Вдалими заголовками для не-новинних текстів публіцистичних інтернет-газет можна назвати такі: "Нестор Вітренко: Табачник "перевершує" Семиноженка" ("Майдан", 4 квітня у загальному дискурсі "Майдану" цей заголовок одразу дає зрозуміти, що в етапі йтиметься про антиукраїнську, на думку більшості дописувачів, діяльність нового віце-прем'єра, ще інтен-сивнішу, ніж та, якою в даному дискурсі уславився Семиноженко), "Чи задушить Кучма власне політичне дитя" ("Українська правда", 1 квітня, 16:05 - заголовок інтригує у світлі дискусій про висунення кандидата у Президенти від влади й загалом політичної напруги між владою та опозицією). Натомість, неприпустимим вважаємо використання таких неясних, до того ж із помилками, заголовків, як "Ні ниттям, так катанням" ("Майдан", 3 квітня, 1048). Інший невдалий заголовок - "Моськи" ("Українська правда", 12 листопада, 15:24 - без жодних пояснень чи ілюстрацій). Слід зазначити, що редакції інформаційних інтернет-газет "Кореспон-дент.пеt і "ForUm" ретельніше підходять до творення заголовкових комплексів, тому подібні недоречності трапляються тут значно рідше.

Зріз матеріалів інтернет-газет в умовах гіпертекстуальності насичений гіперпоси-ланнями: у кожному тексті є гіперпосилання на інші матеріали, на інші розділи, на форуми, іноді на сторінки зі схожою тематикою, на джерела інформації, рекламні банери - на інші сайти. Всі інтерактивні маніпуляції, доступні читачам журналістських і нежур-налістських текстів усіх чотирьох видань, також зумовлені гіпертекстуальністю. Так, матеріал "Карикатури на Президента в Україні опублікувати неможливо" ("Кореспон-дент.пеt", 11 грудня, 10:45) містить 58 гіпер-посилань без урахування суто рекламних, матеріал "Хорошковський звинуватив померлого Коломійця у фінансових зловживаннях" ("ForUm", 3 грудня) - 70 гіперпоси-лань, матеріал "Нові ролі Юрія Андрухови-ча" ("Українська правда", 5 грудня, 16:38) -71 гіперпосилання, "Україна президента Януковича: спроба футурологічного прогнозу" ("Майдан", 18 листопада) - 63 гіперпосилання. При цьому слід завважити брак гіперпосилань на інші матеріали даного розділу в "Майдані"; такі гіперпосилання були б зручні для користувачів. Головним виявом гіпертекстуальності у структурному зрізі файлів вважаємо гіпер-зв'язок як єдину форму поєднання цих файлів між собою. Щоправда, гіперзв'язок не тотальний: один довільно взятий файл інтернет-газети містить гіперпосиланя не на решту файлів видання, а лише на деякі з них. І лише через них пов'язаний з іншими файлами. Протилежне вимагало б завеликої кількості постійно змінюваних гіперпосилань, що викликало технічні б ускладнення та перевантаження матеріалів.

Саме гіпертекстуальність визначає існування розглянутих Ван Остендорпом і Ван Німвегеном [9] рівнів горизонтального розташування контенту (де нульовим рівнем є довільно взятий файл інтернет-газети, першим - файл, відкритий через гіперпосилання на нульовому, другим - файл, відкритий через гіперпосилання на першому еtс). На дальших рівнях розташовуються гіперпосилання на менш затребувану, давнішу інформацію. Так, 8 квітня посилання на новину від 6 квітня "Американці накопичують війська навколо Багдада" ("Кореспондент. net") було через свою застарілість наявне тільки на першому рівні горизонтальної структури, а не на основній сторінці. Так само в "Майдані" стаття "Нецензурний Васильєв" була 10 квітня відсутня на нульовому рівні горизонтальної структури, її можна було відкрити лише зі сторінки розділу "Статті".

Підсумовуючи, визначаємо такі характеристики інтернет-газет, спричинені важливою росою структури видань - гіпертекстуальністю. Наявність гіперзв'язку як єдиної форми зв'язку між усіма елементами інтернет-газети. Нова (порівняно з офлайновими друкованими ЗМІ) величезна роль заголовків; будучи єдиним інструментом виведення на екран окремого тексту, а для великої частини користувачів - єдиною читаною частиною цього тексту, мають добре привертати увагу читача, використовуючи для цього максимальну кількість психолінгвістичних засобів і вміщувати в собі головну або яскраву інформацію, закладену в журналістському матеріалі; констатуємо, що заголовкові комплекси трохи ліпше та точніше добираються в інформаційних і нтернет-газетах. Зручність пошуку матеріалів, переходу від одного тексту (розділу, сайту) до іншого, тематично акцентованого перегляду видання; недостатньо розроблена в інтернет-газеті "Майдан". Можливість різноманітних інтерактивних маніпуляцій. Наявність в інтернет-газетах розділів як сукупностей гіперпосилань на певні файли, завдяки розділам контент інтернет-газети групується за тематичною та іншими ознаками. Пов'язаність між собою файлів, що складають інтернет-газету, за допомогою гіперзв'язків; з урахуванням величезної кількості файлів, зв'язок позначений нетотальним характером, тобто один файл має прямі гіперпосилання не на всі файли; непрямі гіперпосилання охоплюють усі файли інтернет-газети. Наявність системи горизонтальних рівнів розташування матеріалу; найчитабельніші рівні - нульовий і перші.

1. Гіпертекст // УСЕ: Універс. словник-енцикл. - К: Ірина, 1999. - С. 328.

2. Давыдов И. Массмедиа Рунета. Ос-новные тенденции развития и анализ теку-щей ситуации: аналитический доклад. Среда. 2001. № 11-12. - www.inter-пеws.ru/sreda/rubrik/internet.htm.

3. Данилюк А. 1нтернет як засіб інтеграції традиційних ЗМІ в Україні - www. franko.lviv.ua/mediaeco/zurnal/N2/Mediaosvit а/spysok.htm.

4. Мелещенко О. К. Комп'ютерні і телекомунікаційні технології як гарант інтеграції журналістики України в світовий інформаційний простір: Монографія Київський університет імені Тараса Шевченка. Київ, 1998. С. 44.

5. Новости // SpyLog Ukraine,www.spylog.com.ua.

6. Штанько И. Деякі аспекти типоло-го-технологічиих особливостей нових медіа в Україні Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Львів, 2001. Вип. 21, www.franko.lviv.ua/faculty/jur/Internet/PART-36.htm.

7. McKinley M. D. Instant news across borders. The computerization of the global media // Global news: informing the world. Typescript.

8. Millison D. Online journalism FAQ Online journalist, www. online-journalist, com.

9. Van Ostendorp H., Ian Nimwegen C. Locating information in an Online Newspaper // JCMC. - 1998. - # 4 (1), www.ascusc.org jcmc/vol4/ issue1/index.html.