Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Регіональна преса України в контексті соціального замовлення аудиторії

Ю. Є. Фінклер

к. соц. н.

УДК 070.23 (477)

У статті аналізується стан функціонування українських друкованих засобів масової комунікації залежно від того, якими с аудиторні сподівання. У свою чергу, сама аудиторію палітра представлена в Україні досить строкато, і визначити її складно. Тому пропонується розглядати особливості функціонування друкованих мас-медіа в Україні стосовно тих територіальних соціумів, які виокремлюються у територіально-кластерному вимірі. Виділяючи соціуми індустріальний, сільськогосподарський, мішаний, автор систематизує принцип аналізу діяльності мас-медіа на територіальному рівні, узалежнююча Ті від соціальної характеристики репрезентанта конкретного соціуму.

In the article it is analyzed the functioning of the Ukrainian printed mass media proceeding from audience expectations. The very audience is presented in Ukraine rather motley causing complexity of its definition. Therefore the author considers the special features of functioning of printed mass media in Ukraine concerning those territorial social individuals that are separated in the territorial-claster measuring. Selecting such societies as industrial, agricultural and mixed one, the author systemizes the principle of analysis of mass media activity on the territorial level, proceeding from the social characteristics of the representative of the concrete society.

З метою об'єктивної характеристики регіонального рівня сучасної української преси важливо визначити порівняльні характеристики того соціуму, в якому ця преса колись формувалась та нині функціонує. Говорячи про пресу відповідник певного соціуму, слід наголосити на вагомості соціально-політичних та економічних характеристик останнього.

Взагалі ж, українські вчені-журналістикознавці досить плідно працюють на ниві вивчення прикладних особливостей сучасних українських мас-медіа. Варто наголосити, що провідні науковці всебічно й цікаво аналізують діяльність мас-медіа, особливу увагу приділяючи декільком складовим їхнього функціонального навантаження. В сучасній українській журналістикознавчій науці спостерігаємо дуже оригінальну і, як на наше переконання, корисну для науки тенденцію систематизації чи то спеціалізації наукових інтересів тих вчених, які аналізують процеси, що відбуваються у сучасному інформаційному просторі України. Певним чином розвідки ці пов'язані з проблемою функціонування регіональної преси України в контексті соціального замовлення аудиторії. Варто виділити дослідження професорів В. Різуна [1; 2; 3], В. Іванова [4, 5; 6], В. Шкляра [7; 8, 9], Г. Почепцова [10, 11; 12], В. Лизанчука [13; 14], які особливу увагу звертають на окремі складові аудиторного наповнення матеріалів саме регіональних мас-медіа.

Що ж до конкретної проблеми діяльності мас-медіа в аудиторному контексті, то вона залишається мало розробленою. Маємо на увазі передусім аспекти взаємин мас-медіа та аудиторії в контексті тих явищ, які характеризують і стан сучасних українських мас-медіа, і характеристики сучасної української аудиторії передусім, у регіональному розрізі.

Сьогоднішній стан мас-медіа характеризується тим, що, маючи (за великим рахунком) лише два легальних джерела фінансування своєї діяльності продаж накладу і рекламу (кількість та якість останньої є узалежненими від проданого тиражу), переважна кількість видань навіть державного характеру поставлена в необхідність економічно підпорядковуватись своєму потенційному чи реальному читачеві. Видання територіального соціуму не можуть наразі й навряд чи зможуть найближчим часом створити структуру подачі інформації без врахування місцевої ситуації - так, як це робить преса у Києві. Специфіка української регіональної періодики сьогодні полягає в тому, що вона працює в жорсткому ринковому просторі, а публіцистична пропозиція місцевих видань чітко віддзеркалює читацький попит: конкуренція між недержавними виданнями й такими, де в числі засновників фігурують органи влади і управління, призводить до далеко не мирного вирішення багатьох гострих проблем.

Вважаємо за коректне говорити про дві моделі видавничої поведінки стосовно регіональної преси України (детальніше див.: [15]). Перша модель випадки, коли у засновниках або співзасновниках періодичного видання є органи державної влади і управління Тут і в тематичному, і в творчому перетині кожен випуск формується з обов'язковим урахуванням соціального і політичного замовлення владної структури. Друга модель випадки, коли засновником або засновниками періодичного видання є тільки недержавні особи (як юридичні, так і фізичні). Тут величезна частка інформаційного підґрунтя кожного газетного видання належить саме соціальному замовленню аудиторії.

Без урахування цього фактора неможливо дати реальну та об'єктивну оцінку станові преси територіального соціуму, зрозуміти появу та розвиток самих видань у регіонах, не кажучи вже про необхідність детально схарактеризувати принципи функціонування її та впливу на аудиторію в межах соціуму. В цьому аспекті пропонується виділити гри типи соціальних структур, характерних для сучасного соціуму України (детальніше див.: [16]. Перший тип соціальної структури соціум великих урбаністичних територіальних структур. До такого типу соціальних утворень в Україні коректно зарахувати великі (населення від 850 тисяч до 2 мільйонів мешканців) міста і урбаністичні агломерації Для подібної соціальної структури характерними є такі провідні соціальні характеристики. По-перше, висока частка працездатного населення по відношенню до непрацездатного. По-друге, висока частка населення, що має вищу або середньотехнічну освіту. По-третє, висока частка населення, що проживає у містах і зайняте здебільшого у сфері промисловості та науки, порівняно із сільським населенням. Коло інтересів такої аудиторії природним чином зорієнтоване на економічну та політичну інформацію достатньо високого рівня, інформацію культурологічного спрямування, не обмежену рамками регіону, зарубіжну інформацію та різноманітні повідомлення, які формують загальний світогляд і заповнюють дозвілля

Основою преси першої групи соціуму є тижневик, а також видання з кількома виходами на тиждень і, можливо, вечірня газета. Створювані на по-чатках української незалежності офіційні органи місцевих районних адміністрацій та рад існують і зараз, проте, як свідчить аналіз, перебувають у складному матеріальному становищі. Наявність значної маси активної аудиторії спричинила утворення ринкових умов для преси і допомогла відразу ж диференціювати її функціональний розподіл на дві принципові групи видань. Пе-рша група видання типу "ньюз": щоденні газети оперативного інформаційного спрямування із значним репортерським елементом. Друга група видання типу "санді": тижневі, менш інформативні, більш аналітичні та розважальні, створені за принципом "грубої недільної газети".

Другий тип соціальної структури соціум із домінуючим сільськогосподарським населенням. Сюди належать області, зорієнтовані економічно на потужне сільськогосподарське виробництво та безпосередньо пов'язані з ним децентралізовані, розташовані в невеликих населених пунктах переробні структури й підприємства. Тут вагомі є такі провідні характеристики. По-перше, значну частку населення складає аудиторія передпенсійного та пенсійного віку. По-друге, значна частка населення зайнятою безпосередньо в сільськогосподарському виробництві. По-третє, кількість осіб, що мають вищу освіту і зайняті на висококваліфікованій роботі в промисловості, нижча, ніж у середньому по Україні. Це означає, що в даній групі областей преса територіального соціуму стикається із соціальним замовленням аудиторії, яка на чверть складається із осіб досить похилого віку, проживає в невеликих населених пунктах районних масштабів або селах. Тут мало інтелігенції, студентів, висококваліфікованих працівників.

Соціальний запит такого читача кардинально відрізняється від першої групи Внаслідок свого соціального стану такий читач мало цікавиться економічною інформацією, проблемами становлення ринку, діяльності бізнесових структур, молодіжною тематикою тощо. Натомість виявляється підвищений інтерес до офіційної політичної інформації, зокрема до рішень соціально орієнтованого характеру. Це цілком природно, беручи до уваги суттєвий елемент консерватизму, притаманний людям старшого віку та селянському соціуму в цілому представникам цієї групи складно адаптуватися до швидкої динаміки політичних процесів сучасності. Такий читач саме в силу соціальної специфіки більше уваги схильний приділяти інформації, пов'язаній з традиційною народною культурою, релігійним життям, господарськими, побутовими, моральними, сімейними проблемами. Ставлення цього соціуму до інформації, яка подається пресою, менш безкритичне, більш довірливе, ніж у першій групі. Певною мірою ця група виступає антиподом соціальних запитів та очікувань стосовно першої. Створення преси соціуму другого типу відбувалося пізніше, ніж у першій групі. Проте і зараз є регіони, де ринок преси представлений лише одним державним виданням газетою місцевої адміністрації. Яскравих медіальних явищ, притаманних першому соціуму, в типових сільськогосподарських регіонах не спостерігається.

Третій тип соціальної структури мішаний соціум України. Це група областей з провідними обласними містами із населенням від 300 до 850 тисяч мешканців, які мають доволі розвинену промислову структуру, але не перетворюються на регіон суцільної урбанізації. З одного боку, в цьому соціумі достатньо висока частка населення, зайнятого в промисловості. З другого ж, відсутні значні групи академічної та освітянської інтелігенції, науковців, студентства, інших активних споживачів інформації, які складають значну частку аудиторії преси. Водночас у цьому соціумі достатньо висока частка сільського населення та населення, зайнятого в переробній промисловості (за цією характеристикою подібна структура населення вважається наближеною до структури другої групи соціуму). Внаслідок міграційних процесів доволі велика кількість осіб передпенсійного та пенсійного віку.

Специфіка соціального замовлення читача в цій групі чи не найскладніше явище. З одного боку, попит на поглиблені матеріали аналітичних жанрів тут нижчий, ніж в областях першої групи, оскільки незначними є соціальні прошарки основні споживачі саме таких публікацій: науковці, творча інтелігенція, студентська молодь, економічний істеблішмент ринкового середовища. З другого боку, попит на традиційно консервативну офіційну інформацію теж незначний порівняно з областями другої групи.

Саме в цьому - змішаному - типі соціуму спостерігається підвищений інтерес до полегшено розважальних жанрів у періодиці, притаманних як першій, так і другій групам соціуму. Попри те, що хотілося б уникати прямих оціночних характеристик, слід констатувати, що нерідко преса за типологічними ознаками наближається до набору найлегковажніших, часом примітивних видань, у яких домінують гумор, кримінальна хроніка, побутово-господарська інформація тощо. Преса мішаного соціуму за своїм походженням певною мірою нагадує пресу в соціумі першого типу переважно вони виходила з надр або молодіжного, або вечірнього видання. Дуже рідко виникали тижневики суто "альтернативної" генези.

Географічною адресою виникнення подібної преси була найчастіше група або саме сільськогосподарських, або мішаних областей, кожна з яких, можливо, і не давала маркетингової основи для ґрунтовніших аналітичних видань, проте в результаті соціум такого міжобласного об'єднання став достатньою аудиторією для споживання регіонального видання типу "санді".

На наше переконання, визначення соціальних утворень, що нами виокремлено у зв'язку із функціонуванням в Україні регіональних мас-медіа, дає серйозні шанси для конкретизації поведінки цих мас-медіа. Варто лише чітко уявляти собі основні фактори, які впливають на характер окремих періодичних видань у регіонах, формування їхнього поточного та перспективного репертуару, навіть індивідуальної творчої манери журналістів тощо. Типологія соціального попиту на пресу є специфічною для кожного територіального соціуму, в основу цієї типології покладено політичну та соціально-економічну характеристику соціуму. В цьому аспекті преса територіального соціуму - на відміну від центральної цілковито адекватний соціальний і, значною мірою, політичний барометр регіонального соціуму. В цьому полягає суттєве прикладне значення процесів, що відбуваються в регіональній періодиці, яка більш відсторонено, ніж центральна преса, віддзеркалює реальний стан справ у даному регіоні. Сукупний аналіз регіональної преси дає можливість говорити про достатньо об'єктивну характеристику тих процесів, які відбуваються в Україні в цілому.

1. Різун В. Основи масового спілкування як духовного єднання і порозуміння Вісник Львівського університету. Сер:. Журналістика. - Львів, 2001. - Вип. 21. - С. 21.

2. Різун В. Журналістська освіта а Україні // Українське журналістикознавство. К.: - Інститут журналістики КНУ їм. Т. Шевченка, 2000. - Вип. 2. - С. 48.

3. Різун В. Слово до читача // Актуальні питання масової комунікації. - К: Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, 2000. - -Вип.1. - С 4.

4. Іванов В. Ф. Правові рамки діяльності українських засобів масової комунікації Українське журнал істикознавство. - К: Інститут журналістики КНУ ім. Т.Шевченка, 2000. - Вип. 1. - С 19.

5. Іванов В. Ф. Теоретико-соціологічні аспекти дослідження масово комунікативного процесу Наукові записки Інституту журналістики. - К, 2000. - Т: 3. - С 103.

6. Іванов В. Комп'ютерні мас-медіа на межі століть // Актуальні питання масової комунікації. - К: Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, 2002. - Вип. 3. - Ч. І. - С. 41.

7. Шкляр В. Відповідальність журналістської місії // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідом. III Всеукр. наук.-теорет. конф. ЛНВ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики. - Львів, 2002. - С. 40-41.

8. Шкляр В. Політика. Преса. Час. Вісник Київського університету. Сер.: Журналістика. - К, 1993. - С. 42-50.


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові