On the occasion of anniversary the doctor of philological Science, professor Ivan Petrovich Megela.
30 травня 2006 р. видатному українському літературознавцеві, перекладачеві, літературному критикові, доктору філологічних наук, професорові Іванову Петровичу Мегелі виповнилося 60 років. Щиро віншуємо славетного Magistrum Maximum і хочемо оглянути основні творчі віхи достославного Професора – людини виняткової духовної енергії і великої душі.
Іван Петрович Мегела народився 30 травня 1946 р. у мальовничому куточку України – у селі Малий Березний на Закарпатті, лише за рік до того возз'єднання з Великою Україною. На Закарпатті здавна мирно співіснували і взаємно збагачували одна одну різні національні культури: українська, угорська, німецька, єврейська, польська, румунська, словацька, через те книжники і науковці Закарпаття завжди були носіями енциклопедичних знань, вільно володіли кількома мовами, живилися життєдайними соками численних національних культур. Щедра земля сонячного Закарпаття протягом століть дарувала Україні розкішну плеяду поетів та мислителів з народної гущі – Михайла Андреллу та Василя Довговича, Михайла Лучкая та Олександра Духновича, вже в ХХ ст. небосхил української науки і культури осяяли зорі славетних закарпатців: Василя Німчука та Олекси Мишанича, Йосипа Дзендзелівського та Петра Лизанця, перекладача Юрія Шкрьобенця, поета Петра Скунця, прозаїка, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Івана Чендея. І серед них кришталевим діамантом виблискують наукові праці, літературно-критичні розвідки та художні переклади Івана Петровича Мегели.
У 1969 р. Іван Петрович закінчив Ужгородський державний університет за спеціальністю "філолог, викладач німецької мови та літератури". 1969–1972 рр. навчався в аспірантурі Інституту літератури НАН України імені Тараса Шевченка, 1974 р. під керівництвом видатного славіста, академіка НАН України Г. Д. Вервеса успішно захистив кандидатську дисертацію на тему "Радянсько-угорські літературні взаємини 1920–1930 рр." Тривалий час працював в Інституті літератури НАН України імені Тараса Шевченка (до 1990 р.), протягом 1991–1995 рр. – завідувач кафедри філології Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. 1994 р. І. П. Мегела в Будапешті (Угорщина) блискуче захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук на тему "Угорський реалістичний роман 1920–1930-х рр.: проблематика, структура, оповідні рівні", затверджену ВАК України 1995 р. У 1997–1999 рр. І. П. Мегела – гостьовий професор Віденського університету. Зараз І. П. Мегела викладає зарубіжну літературу та сучасну літературну критику в Інституті журналістики й античну літературу в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Коло наукових інтересів доктора філологічних наук, професора Івана Петровича Мегели надзвичайно широке: угорська філологія, історія світової літератури від античності до сучасності, історія української літератури та журналістики, проблеми жанрових модифікацій, поетика античної літератури, античні й біблійні образи в літературі, сучасний літературний процес, теоретичні проблеми художнього перекладу. І. П. Мегела став послідовником визначного українського літературознавця, доктора філологічних наук, заслуженого професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Кіри Олександрівни Шахової в дослідженні угорської літератури, нині Іван Петрович – визнаний метр української і світової унгаристики. Перу І. П. Мегели належать монографії: "Романи Ласло Немета" (1977), "Пролетарська співдружність. (До історії угорсько-радянських літературних взаємин 1920–1930-х рр.)" (1978), "Реалізм Жиґмонда Моріца" (1985), "Угорський роман 20–30-х рр. ХХ ст." (1995), "Угорський роман 20–30-х років ХХ ст. Проблематика. Жанрова структура. Форма оповіді" (2003), "Роман історичної проекції: Костолані, Мора, Моріц" (2004), "Видатні постаті європейської історії" (2005), "Роман долі" в угорській літературі 20–30-х рр. ХХ ст." (2006). Наукові дослідження, статті, рецензії І. П. Мегели неодноразово друкувалися на шпальтах періодики, зокрема в часописах "Всесвіт", "Слово і час" ("Радянське літературознавство"), "Дніпро", "Президент", "Вітчизна", "Україна", "Радуга", у московських журналах "Дружба народов", "Иностранная литература" та ін. І. П. Мегела – один з укладачів багатотомного видання "Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті". Праці І. П. Мегели побачили світ і за кордоном, зокрема в Угорщині, Австрії, Німеччині, колишній Югославії, Росії (розділ "Венгерская культура" в колективній монографії "Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы в эпоху Просвещения" (М.: Наука, 1988).
За період плідної роботи з 2001 р. на кафедрі загального мовознавства і класичної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор філологічних наук, професор І. П. Мегела розробив детальний курс античної літератури, опублікував солідне видання "Давньогрецька класична лірика” (Антологія / Упоряд., прим., коментар І. П. Мегели та О. В. Левка. – (К.: Арістей, 2006. – 400 с.), до якої написав ґрунтовну передмову "Координати давньогрецької класичної лірики" (с. 22–82), підготував до друку "Курс лекцій з історії давньогрецької літератури" (у друці), став одним з авторів навчального посібника "Антична література" (керівник авторського колективу – В. М. Миронова; К.: Либідь, 2005. – 488 с.), підготував до видання антологію елліністичної поезії (у співавторстві з О. В. Левком). Ґрунтовні знання І. П. Мегели з культурології та світової історії, літератури і мистецтва віддзеркалюються в дослідженнях рецепції античної літератури світовою, її виклад подано в широкому історико-культурному контексті, розкривається ставлення до античних авторитетів, їхніх положень, узагальнень і висновків у ті чи ті культурно-історичні епохи, широко характеризується рецепція античної культури українською (наукове дослідження І. П. Мегели Антична тема в драматургії Лесі Українки, Гуго фон Гофмансталя та німецьких неокласиків // Проблеми розвитку художньої культури. – К., 1994). І. П. Мегела неодноразово виступав офіційним опонентом під час захисту дисертацій, зокрема разом зі С. В. Семчинським, "батьком" кафедри загального мовознавства і класичної філології, при захисті дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Тамарою Носенко "Художня проза Лівіу Ребряну – класика румунської літератури першої половини ХХ ст." (1994 р.).
І. П. Мегела – постійний учасник міжнародних наукових конференцій і симпозіумів з найрізноманітніших галузей філології, літератури і мистецтва: 10-й славістичний конгрес у Софії (1989), 1-й Міжнародний симпозіум з гунгарології в Ужгороді (1989), Міжнародний конгрес гунгарологів (Серед, 1991), Наукові читання, присвячені 75-річчю від дня народження заслуженого професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, почесного академіка АН Республіки Молдова, доктора honoris causa Клузького університету імені Бабега-Боляй С. В. Семчинського (2006) тощо.
Крім літературознавчих і культурологічних праць, І. П. Мегела – видатний сучасний український перекладач і літературний критик, член Національної спілки письменників України (рекомендацію до вступу до якої йому дали Дмитро Павличко, Іван Білик та Ласло Балла), голова правління Міжнародного товариства імені Павла Чубинського, член Виконавчого комітету міжнародного товариства з угорської філології (Будапешт), перекладає з угорської, чеської й німецької мов, його переклади звучали на українському радіо (радіо "Культура", цикл "Сучасна інтелектуальна драма", всього прозвучало 7 п'єс), озвучувалися на сценах Українського молодого театру, театрів "Колесо" та "Сузір'я". З-поміж перекладів І. П. Мегели – п'єси чеського дисидента, згодом Президента Чехо-Словаччини і Чехії Вацлава Гавела "Аудієнція" (мала сценічне втілення у театрі "Вернісаж"), класика швейцарської літератури Фрідріха Дюрренматта "Портрет планети" (поставлена театром "Колесо"), драми А. Шніцлера "Хоровод Любові" та П. Гандке "Скандал з публікою", драма Арпада Гьонца (першого демократично обраного Президента постсоціалістичної Угорщини) "Угорська Медея" (йшла на сцені театру "Сузір'я").
І. П. Мегела багато часу приділяє роботі з талановитою молоддю, є головним редактором літературно-художнього альманаху студентів Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Святий Володимир", творчий звіт якого відбувся в Будинку літераторів Національної спілки письменників України. Молоді таланти відповідають взаємною любов'ю і глибокою повагою до свого мудрого Наставника; ось що, зокрема, пише студент Інституту журналістики Роман Горбик: "Власне, про успішність професора Мегели як педагога свідчить хоч би те, що за чотири роки навчання в Інституті я жодного разу не чув від своїх однокурсників скептичних відгуків про його лекції і семінари. Ба більше: небагато є викладачів, на згадку про яких студенти реагують так емоційно та жваво – і всуціль позитивно. Адже й не так багато викладачів, які мають, з дозволу сказати, власний стиль викладацтва, такий собі неповторний імідж, кажучи сучасною мовою. Особливо, якщо цей імідж ґрунтується на близькості до студента, спрямованості на спільний пошук істини, а не на зверхньому менторстві. Іван Петрович своїми науковими інтересами, стилем викладання і поведінки сполучає різні епохи європейської культури: епоху Петронія й епоху Шніцлера, уламки, як сказав би Андре Жід, "середземноморської культури" і Центрально-Східної Європи. Його стихія – радість життя, творчості і пізнання; є в ньому щось від римського патриція і віденського професора". І. П. Мегела проводить також велику громадську роботу, бере участь у засіданнях Товариства "Україна – світ", у різноманітних літературних вечорах, обговореннях театральних прем'єр, новинок художньої літератури. Зокрема І. П. Мегела нещодавно в періодичному збірнику наукових праць "Мова та історія" (гол. ред. д. філол. н. Ю. Л. Мосенкіс; К., 2006. – Вип. 89) опублікував ґрунтовну рецензію "Роман історичної проекції Ольги Страшенко "Візантійський лукавець", що блискуче продовжує плідні традиції української і світової історичної романістики.
Упевнені, що славетний ювілей Magistri Maximi – 60-річчя від дня народження – став потужним імпульсом для нових творчих звершень на ниві науки, літературної критики, художнього перекладу вельмишановного доктора філологічних наук, професора Івана Петровича Мегели. З цієї нагоди 30 травня 2006 р. Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка провів Наукові читання на пошану І. П. Мегели і видав за редакцією директора Інституту журналістики, професора В. В. Різуна збірник доповідей та матеріалів, виголошених на них, які охоплюють основні етапи життєвого і творчого шляху Magistri Maximi. Збірник прикрашають статті проф. Ю. Ф. Ярмиша "Вихователь молодих талантів", проф. Ю. Л. Булаховської "Іван Петрович Мегела", рекомендації-характеристики проф. Г. Д. Вервеса та П. М. Лизанця щодо присвоєння І. П. Мегелі вченого звання професора, рекомендації Д. Павличка, І. Білика та Ласло Балла І. П. Мегелі для вступу до Національної спілки письменників України, уміщено також "Почесний диплом міністра культури Угорщини", "Диплом доктора наук Угорщини", "Диплом Президії АН УРСР" про нагородження І. П. Мегели медаллю Академії Наук УРСР з премією для молодих учених (1978), характеристику І. Мегели Інститутом славістики Віденського університету, в якій, зокрема, зазначено: "Інститут славістики Віденського університету підтверджує, що пан доктор Іван Мегела працював гостьовим професором української мови та літератури у Віденському університеті протягом навчальних років 1997/1998 та 1998/1999. Професор І. Мегела запропонував надзвичайно різноманітні навчальні курси. Він вів практичний курс української розмовної та літературної мови, навчальні курси українського краєзнавства, історії української культури, літературного перекладу з української мови на німецьку і навпаки, рецепції української літератури в німецькомовному регіоні, нормативний курс історії української літератури. Педагогічна діяльність пана професора Івана Мегели заслуговує на найвищу оцінку".
Чимало теплих слів на адресу вельмишановного ювіляра було сказано 31 травня 2006 р. в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де також відбувалося урочисте віншування (яким керував у неформальній обстановці знаний мовознавець доцент Валерій Чемес), слова привітання висловили директор Інституту філології проф. Г. Ф. Семенюк і заступник директора Інституту філології з наукової роботи, завідувач кафедри російської мови проф. О. С. Снітко, завідувач кафедри теорії літератури та компаративістики Л. В. Грицик та професор цієї кафедри А. О. Ткаченко, професор кафедри історії української літератури ХХ ст., письменник Ю. І. Ковалів, доцент Л. П. Гнатюк – колега І. П. Мегели по роботі у Віденському університеті, відомі театральні критики, кінознавці. Щире вітання прозвучало і з уст колег Івана Петровича, працівників кафедри загального мовознавства і класичної філології, які майже в повному складі "на чолі" з завідувачем, доктором філологічних наук Іриною Олександрівною Голубовською прийшли привітати свого визначного колегу. А також прозвучало ось це віршоване привітання відомої письменниці Ольги Страшенко:
ПРИВІТАННЯ
професору ІВАНУ ПЕТРОВИЧУ МЕГЕЛІ
на його славне 60-річчя від Ольги Страшенко,
члена НСПУ, лауреата Літературної премії імені Василя Симоненка
Пане Іване, Ви сину Петровий,
Ваші літа, мов купальські вінки,
плинуть врочисто на хвилях дніпрових,
щоб нам піднять ювілейні чарки!
В Вас іскра Божа в душі і завзяття,
Ви – науковець, митець, гострослів,
Вас породило гірське Закарпаття,
Ужгород вчений в науку привів.
Браму відкрив імператорський Відень,
ще й Будапешт і співучий Мілан, і за талант Ваш такий своєрідний красне письменство підносить пеан.Згідно до всіх доброзичливих правил
шлють Вам вітання в цей славний момент, – першим озвався здаля Вацлав Гавел, мудрий письменник, а ще Президент.В Лесиних драмах ви вчили античність
і цінували прадавній театр; ось голоси йдуть із міст із готичних, то – Жігмонт Моріц, а з ним Дюрренматт.І Арпад Гьонц, а за ним Костолані,
їм Ви розширили круг читачів,Десь там свій плащ, наче хмару, обтріпав,
каже до Гери божистий Зевес: "Зараз візьму і гостинців, і скіпетр, нумо у гості з високих небес!Чи зафрактуймо удвох каравелу,
Муз чарівливих зберемо на ній та й попливем, де професор Мегела править свій бал в товаристві бучнім.Візьмемо курс аж за Чорнеє море,
бочки амброзій, нектару пиття; я повелів, аби виткали Мойри Йванові нитку предовгу життя!В цій от плеяді значній і могучій,
що забиває і подих тут мій, руку свою прикладаю – Ваш учень і послідовник – Лучканин Сергій.З роси і води Вам, наш славетний ювіляре!
© С. М. Лучканин 2006
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові