Ласкаво просимо

д. філол. н.
УДК 374.7.330.4(070)

У статті висувається необхідність розв`язання студентами, що навчаються за спеціальністю “журналістика”, задач з теорії масової інформації, подано зразки можливих журналістських задач, описано досвід їх використання у навчальному процесі.

In the article there is necessiti of solluting the sums in mass information thiary by the students, who study on the speciality “journalizm”, there are also examples of the posible journalistic sums, it is described expierenst of its use in ttaching process.

Останнім часом випускникам університетів за спеціальністю "журналістика" все частіше доводиться розв`язувати задачі, пов'язані з проведенням найрізноманітніших інформаційних кампаній (байдуже, комерційних чи політичних). Ці задачі, що належать до теорії масової комунікації, запропоновано називати типовими задачами практичної журналістики. Коротко їх суть можна сформулювати так: як при мінімумі витрат здійснити максимальний вплив на свідомість населення. Загалом, розв'язання цих задач є складним, і до цього часу немає усталеного алгоритму розв'язання (крім методу "за аналогією", який базується на результатах схожих попередніх інформаційних кампаній). Розв'язувати такі задачі практикуючим журналістам важко, тим більше важко їх розв'язувати студентам.

Проте оскільки на практиці розв'язувати такі задачі випускникам все ж доведеться, то питання можна поставити й так: а чи можна навчити студентів-журналістів розв'язанню значно простіших задач теорії масової інформації для того, щоб підготувати їх до розв'язання більш складних задач з теорії масової комунікації (на зразок вказаної) в майбутньому? Зрештою, має право на існування й таке питання: а чи варто журналістам узагалі вміти розв'язувати задачі з інформаційної політики? Розгляду цих питань і присвячено цю статтю.

Виходячи зі сказаного, мета нашої статті буде полягати в тому, щоб дати зразки невеликих задач з теорії масової інформації, які студенти могли б розв'язувати під час навчання і в такий спосіб готуватися до розв'язання більш складних задач з теорії масової комунікації в майбутньому.

Завдання, які необхідні до досягнення цієї мети і які потрібно вирішити в цій статті, такі:

– виявити, чи потрібно студентам-журналістам узагалі вміти розв'язувати журналістські задачі;

– дати зразки можливих журналістських задач з теорії масової інформації;

– дати розв'язання цих задач;

– описати досвід використання цих задач у навчальному процесі.

Як випливає з окресленої мети, об'єктом розгляду в статті будуть прості задачі, що виникають у теорії масової інформації, а предметом, по-перше, методи (алгоритми) розв'язання цих задач і, по-друге, виявлення можливості їх застосування на практиці.

Чи повинні студенти вміти розв'язувати журналістські задачі? Звичайно, не всім студентам, що навчаються за спеціальністю "журналістика", після закінчення вищого навчального закладу доведеться розв'язувати журналістські задачі (як відомо, якась, а ймовірно, більша частина готуватиме текстові, фото-, аудіо- чи відеоматеріали). Проте частина студентів, а саме та, що буде займатися створенням найрізноманітніших видів реклами (комерційної чи політичної), організацією громадських зв'язків тощо з цими задачами зіштовхнеться обов'язково. Тому практичні навички їх розв'язання таким студентам потрібно мати неодмінно.

Характеристика журналістських задач з теорії масової інформації. У навчальній літературі з кібернетики, призначеній для студентів кібернетичних спеціальностей, деякі з поданих нижче задач вже давно описано, тому для науковців жодної новизни вони не мають. Ці задачі належать до загальної теорії інформації, а не до такого специфічного підвиду загальної інформації, як масова.

Враховуючи, що ці задачі розраховані на студентів-журналістів, складність їх розв'язання зводиться лише до арифметичних операцій додавання, віднімання, множення й ділення. Єдиною операцією, яка виходить за ці межі, є операція взяття логарифма при основі 2. Як і в основній школі (тобто до 8 класу включно), для виконання цієї операції використовується готова таблиця. Для потреб журналістів вона містить лише 20 рядків, у кожному з яких є лише два числа на зразок: log2 32 = 5. Кмітливіші студенти можуть брати подумки логарифм від числа.

Задачі з теорії масової інформації (додаток 1) стосуються таких тем дисципліни "Теорія масової інформації", як:

– історія інформаційного розвитку суспільства;

– загальні властивості інформації;

– кодування повідомлень масової інформації;

– специфічні властивості масової інформації;

– функціонування масової інформації;

– масова інформація і держава.

Особливістю розв'язання журналістських задач є те, що студенти повинні знати методи виявлення властивостей будь-якої інформації та масової зокрема, наприклад, знати, як визначити достовірність інформації, ступінь унормованості тексту, читабельність тексту, а також повинні вміти перекодувати текст (транслітерувати, транскрибувати) тощо.

Проілюструємо сказане на прикладі. Так, для визначення достовірності (D) студенти повинні знати, що її визначають за формулою D = 1 – S/L, де S – кількість знаків, спотворених у тексті повідомлення, а L – довжина тексту повідомлення в знаках; для перекодування пропонуються спеціальні таблиці, що подають правила заміни знаків (наприклад, кириличних та латинських).

Особливості розв'язання журналістських задач. Для полегшення розв'язання студентами задач до кожної з них подається готовий розв'язок, в якому зафіксовано метод (алгоритм) її розв'язання (додаток 2). Крім арифметичних дій, у розв'язку подається також словесний коментар.

Для розв'язання задач необхідно виконати від однієї до п'яти–шести дій.

На заняттях студентам пропонують ті самі задачі, лише з незначними модифікаціями, наприклад, зі зміненими числовими чи текстовими даними. Таким чином, під час розв'язання студенти повинні вміти виявляти лише продуктивні знання (не репродуктивні та не творчі).

Застосування журналістських задач у навчальному процесі. Як відомо, дисципліна "Теорія масової інформації" відповідно до чинних навчальних планів належить до обов'язкових. Вона повинна передувати дисципліні "Теорія масової комунікації". Для кращого опанування розв'язанням задач доцільно, щоб дисципліну "Теорія масової інформації" викладали на першому курсі, коли студенти ще мають гарні залишкові знання зі шкільних математичних дисциплін.

Розв'язання найпростіших журналістських задач доречно проводити в межах завдань для самостійної роботи, але не як обов'язкових, а як факультативних. Зрозуміло, що повне їх розв'язання повинно впливати (але не вирішально) на підсумкову оцінку студента.

Винесення перелічених у додатку 1 задач на іспитову сесію залишаємо на розсуд педагогічних працівників. Тут усе залежить від того, чи зуміли викладачі, що проводять практичні заняття, оволодіти розв'язанням задач самі й належним чином навчити розв'язувати їх студентів. Одним із варіантів є пропонування студентам цих задач у випадку, коли вони хочуть отримати більш високі, ніж мають за теоретичний матеріал, оцінки.

Практичне застосування цих задач у навчальному процесі Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка показало, що частина студентів ставиться з розумінням до таких задач і без особливих труднощів виявляє відмінні навички в їх розв'язанні, а частина ставиться до необхідності їх розв'язання негативно, аргументуючи це тим, що в майбутньому вони планують займатися лише готуванням текстових, фото-, аудіо- чи відеоматеріалів, а участі в організації та проведенні інформаційних кампаній не братимуть.

Розв'язання студентами журналістських задач закріплює та додатково пояснює їм сутність властивостей як будь-якої, так і масової інформації зокрема. Зрозуміло також, що навички розв'язання журналістських задач суттєво розвивають алгоритмічний спосіб мислення студентів-журналістів. Адже, як прийнято вважати, студенти-журналісти повинні володіти не лише образним, а поняттєвим мисленням.

Висновки:

1. Серед журналістської педагогічної громадськості потребує обговорення необхідність використання журналістських задач у практиці навчання студентів за спеціальністю "журналістика".

2. Необхідно чітко скеровувати тих студентів, які працюватимуть у рекламі (комерційній та політичній), на необхідність набуття навичок розв'язання журналістських задач.

3. Доцільно розширити коло тематики журналістських задач та виявляти оптимальні методи їх розв'язання.

4. Викладачів, які проводять заняття з дисципліни "Теорія масової інформації", доречно спрямовувати на опанування методики розв'язання журналістських задач.

5. Запропоновані в цій статті задачі доцільно розглядати лише як сходинку, яку студентам необхідно здолати для успішного розв'язання більш складних задач з дисципліни "Теорія масової інформації" в майбутньому.

Журналістські задачі з навчальної дисципліни “Теорія масової інформації”

Задача 1. Визначіть (з точністю до 0,5), скільки бітів інформації містить одна літера українського алфавіту (33 літери; для зручності можна прийняти 32), одна літера англійського алфавіту (26 літер), одна арабська цифра (10 цифр).

Задача 2. Визначіть (з точністю до цілого числа), скільки бітів інформації містить один китайський ієрогліф (близько 22 тис.) та одне українське слово (близько 186 тис.).

Задача 3. Визначіть, скільки бітів інформації міститься в літерах слова “Україна” (можна прийняти, що кількість літер українського алфавіту рівна 32).

Задача 4. Визначіть, скільки бітів інформації міститься в п'ятизначному номері телефона.

Задача 5. Обсяг повідомлення – 550 000 знаків (літер). Який обсяг цього повідомлення в авторських аркушах, якщо середня довжина слова становить 5,5 знака.

Задача 6. Повідомлення містить 32 с., в якому подано: 28 ілюстрацій (розмір кожної 5х8 см), а обсяг тексту становить 2400 знаків (з пробілами). Який обсяг цього повідомлення в авторських аркушах?

Задача 7. Ви – керівник ЗМІ. Інформаційне агентство А надіслало Вам тестове повідомлення обсягом 20 000 знаків, в якому коректори виявили 5 спотворень. Інформаційне агентство Б надіслало Вам тестове повідомлення довжиною 25 000 знаків, в якому коректори виявили 9 спотворень. Визначіть: а) який ступінь спотвореності цих повідомлень; б) з яким інформаційним агентством Ви укладете угоду щодо надання Вам інформаційних послуг, якщо всі інші властивості інформації однакові?

Задача 8. Ви – керівник ЗМІ. Інформаційне агентство А надіслало Вам тестове повідомлення довжиною 20 000 знаків, в якому коректори виявили 5 спотворень (середня довжина спотворення 4,5 знака). Інформаційне агентство Б надіслало Вам тестове повідомлення довжиною 25 000 знаків, в якому коректори виявили 9 спотворень (середня довжина спотворення 2,0 знака). Визначіть: а) яка достовірність інформації цих повідомлень; б) з яким інформаційним агентством Ви укладете угоду щодо надання Вам інформаційних послуг?

Задача 9. Ви – керівник ЗМІ. Інформаційне агентство А надіслало Вам тестове повідомлення довжиною 20 000 знаків, в якому редактори виявили 5 помилок (орфографічних, логічних тощо). Інформаційне агентство Б надіслало Вам тестове повідомлення довжиною 25 000 знаків, в якому редактори виявили 9 помилок (орфографічних, логічних тощо). Визначіть: а) який ступінь помилковості цих повідомлень; б) з яким інформаційним агентством Ви укладете угоду щодо надання Вам інформаційних послуг?

Задача 10. До появи рекламних оголошень щодня продавали 600 тюбиків зубної пасти певної марки. Розраховували, що рекламна кампанія (низка рекламних оголошень) збільшить збут зубної пасти до 900 тюбиків на день. Фактично після проведення рекламної кампанії виявилося, що збут зубної пасти зріс лише до 800 тюбиків на день. Визначіть цінність інформації у рекламних оголошеннях за двозначним і багатозначном варіантом оцінювання.

Задача 11. Дайте оцінку кількості нової контекстної інформації для кожного речення повідомлення (текст додається). Визначіть у тому ж повідомленні кількість нової реципієнтської інформації в разі, якщо його читатимуть: а) діти 6 років; б) учні четвертого класу школи; в) студенти університетів. Визначіть у тому ж повідомленні кількість нової суспільної (абсолютно нової) інформації.

Текст.

У першій декаді серпня в Миргородському районі було зібрано 2 тис. тон зернових.У другій декаді серпня в Миргородському районі було зібрано 10 тис. тон зернових культур.

У третій декаді серпня в Миргородському районі було зібрано 8 тис. тон зернових.

Задача 12. У повідомленні середня довжина слова дорівнює 7 літер, середня довжина речення – 18 слів, а середня довжина надфразної єдності (абзацу) – 4 речення. Визначіть: а) синтаксичну складність інформації в повідомленні; б) рівень аудиторії реципієнтів, якій відповідає така складність тексту.

Задача 13. У повідомленні кількість слів дорівнює 1280, кількість слів повідомлення, відсутніх у словнику-мінімумі, – 210, а середня довжина речення – 15 слів. Визначіть: а) семантичну складність інформації в повідомленні; б) рівень аудиторії реципієнтів, якій відповідає така складність тексту.

Задача 14. Визначіть ступінь ущільнення інформації, якщо до компресування обсяг повідомлення становив 5100 знаків, а після компресування – 3560 знаків.

Задача 15. Визначіть ступінь розширеності інформації, якщо до розширення обсяг повідомлення становив 5100 знаків, а після розширення – 7580 знаків.

Задача 16. Вам потрібно записати для англомовного ЗМІ власні українські назви: Київ, Біла Церква, Харків, Львів, Леся Українка. Виконайте практичну транскрипцію цих назв.

Задача 17. Ви пишете листа електронною поштою товаришеві, який може читати текст лише латиницею. Транслітеруйте текст: Київ, Біла Церква, Харків, Львів, Леся Українка, гомін, а також речення “Я згоден зустрітися з Вами ще раз”, використавши наукове транскрибування.

Задача 18. Запропонуйте такий спосіб кодування літер української абетки для шрифту Брайля, який передбачав би для відтворення тексту мінімальну кількість точок.

Задача 19. Запропонувати такий спосіб кодування літер української абетки для мови жестів, який передбачав би використання для відтворення тексту мінімальної кількості пальців.

Задача 20. Який варіант кодування літер для азбуки Морзе треба вибрати для того, щоб забезпечити мінімальну кількість знаків (крапок і тире) у повідомленнях: а) кодувати всі літери однаковою кількістю сигналів; б) кодувати літери різною кількістю сигналів.

Задача 21. Як закодувати літери (крапками й тире) в азбуці Морзе так, щоб забезпечити мінімальну (в часі) тривалість передачі повідомлення?

Задача 22. Визначити оптимальність абеток для української (38 фонем, 33 літери, 36 графем), англійської (46 фонем, 26 літер, 144 графеми) та російської (33 літери, 41 фонема, 33 графеми) мов. Визначіть, яка мова є за цим критерієм оптимальною.

Задача 23. Визначити надлишковість абеток для української (38 фонем, 33 літери, 36 графем), англійської (46 фонем, 26 літер, 144 графеми) та російської (33 літери, 41 фонема, 33 графеми) мов. Визначіть, яка мова є найбільш надлишковою.

Задача 24. Якщо хтось може перехопити інформацію, то краще передати її однією порцією одним каналом, однією порцією кількома каналами чи кількома порціями різними каналами?

Задача 25. На певну тему опубліковано 180 статей. У скількох приблизно виданнях 2-ї і 3-ї зони розсіювання буде опубліковано матеріали за цією темою, якщо в першій ("ядерній") зоні за цією темою їх кількість дорівнює 4?

Задача 26. Ви готуєте огляд. За темою Вашого огляду 81 стаття опублікована в 3 періодичних виданнях першої ("ядерної") зони розсіювання. У скількох приблизно виданнях буде опубліковано решта 162 статті на цю ж тему у виданнях 2-ї і 3-ї зон? На якій зоні варто зупинитися?

Задача 27. На яку приблизно кількість з надрукованих за певною темою публікацій будуть посилатися через 8 років, якщо зараз за цією темою є 220 публікацій, а період "півжиття" (старіння) цих публікацій становить 2 роки?

Задача 28. Ви підготували рекламне оголошення, в якому потрібно вказати контактний номер телефона. Скільки часу потрібно експонувати на екрані телевізора семизначний номер телефона, якщо на запам'ятовування одного біта інформації потрібно 0,15 с. Чи можливе скорочення часу запам'ятовування цього номера і в який спосіб?

Задача 29. Ви підготували рекламне оголошення, в якому потрібно вказати контактний номер телефона. Скільки часу потрібно експонувати на екрані телевізора п'ятизначний номер телефона, якщо на запам'ятовування одного біта інформації потрібно приблизно 0,15 с. Чи можливе скорочення часу запам'ятовування цього номера і в який спосіб?

Задача 30. Ви проводите журналістське розслідування. Файл, у якому записано потрібну Вам інформацію, має пароль. Доброзичливці сповістили, що повідомлять Вам пароль (сім випадкових кириличних літер) на заставці між телепередачами, яка експонуватиметься 3 с. Чи достатній це час, щоб запам'ятати пароль? Скільки насправді потрібно часу, щоб запам'ятати цей пароль? Як отримати пароль, якщо часу недостатньо?

Задача 31. Для збільшення продажу зубних щіток фірми А на 1 % витратили 1 тис. умовних грошових одиниць. На скільки потрібно збільшити витрати, щоб збільшити продаж ще на 1 %?

Задача 32. За кандидата в президенти А проголосувало 17 % виборців. Скільки потрібно вкласти фінансових ресурсів у виборчу кампанію цього кандидата, щоб він досяг кількості голосів у 52 %?

Додаток 2

Розв`язання журналістських задач

Розв'язання задачі 1. Кількість інформації визначаємо за формулою (1) I = log2 s.

1. Логарифм від 32 (див. таблицю в додатку 6) дорівнює 5,0. Отже, кількість інформації в одній літері українського алфавіту I = log2 32 = 5,0 бітів.

2. В такий самий спосіб визначаємо кількість інформації в одній літері латинського алфавіту, проте менш точно. Оскільки 26 знаходиться між 16 (log2 16 = 4,0) і 32 (log2 16 = 5,0), то приймаємо, що приблизно I = log2 26 = 4,5 бітів.

3. В такий самий спосіб визначаємо кількість інформації в одній арабській цифрі: I = log2 10 = 3,5 біта.

Розв'язання задачі 2. Задачу розв'язуємо аналогічно задачі 1 за формулою (1) I = log2 s.

1. Оскільки число 22 000 знаходиться приблизно посередені між 16 384 (log2 16 384 = 14) і 32768 (log2 32768 = 15), то приймаємо, що I = log2 22000 = 14,5 бітів.

2. В такий самий спосіб визначаємо кількість інформації в одному слові української мови: I = log2 186 000 = 16,5 біта.

Розв'язання задачі 3. Задачу розв'язуємо за формулою (2) I = n log2 s.

1. Спершу визначаємо кількість інформації в одній літері. Логарифм від 32 (див. таблицю в додатку 6) дорівнює 5,0. Отже, кількість інформації в одній літері українського алфавіту I = log2 32 = 5,0 бітів.

2. Оскільки в літерах слова “Україна” 7 літер, підраховуємо кількість інформації у слові: 5,0 х 7 = 35 бітів.

Розв'язання задачі 4. Задачу розв'язуємо за формулою (2) I = n log2 s.

1. Спершу визначаємо кількість інформації в одній цифрі. Логарифм від 10 (див. таблицю в додатку 6) приблизно дорівнює 3,5. Отже, кількість інформації в одній цифрі I = log2 32 = 3,5 бітів.

2. Оскільки в п'ятизначному номері телефона 5 цифр, підраховуємо кількість інформації у номері: 3,5 х 5 = 17,5 бітів.

Розв'язання задачі 5. 1. Оскільки авторський аркуш враховує наявність пробілів, визначаємо їх кількість у тексті: 550 000 / 5,5 = 100 000 пробілів.

2. Отже, обсяг повідомлення становить: 550 000 + 100 000 = 650 000 знаків.

3. Визначаємо кількість авторських аркушів у повідомленні: 650 000 / 40 000 = 16,25 авт. арк.

Розв'язання задачі 6. 1. Визначаємо обсяг текстової частини повідомлення: 2400 : 40000 = 0,06 авт. арк.

2. Визначаємо площу ілюстративної частини повідомлення: (5 х 8) х 28 = 1120 см2.

3. Визначаємо обсяг ілюстративної частини повідомлення: 1120 : 3000 = 0,37 авт. арк.

4. Визначаємо загальний обсяг текстової та ілюстраційної частин повідомлення: 0,06 + 0,37 = 0,43 авт. арк.

Розв'язання задачі 7. 1. Визначаємо обсяг першого повідомлення в авторських аркушах для інформаційного агентства А: 20 000 : 40 000 = 0,50 авт. арк. Ступінь спотвореності визначаємо за формулою 13 : 5 / 0,5 = 10 спотв./ авт. арк.

2. Аналогічно визначаємо для інформаційного агентства Б: 25 000 / 40 000 = 0,63 авт. арк.; 9 / 0,63 = 14 спотв./ авт. арк.

3. Оскільки 10 < 14 (це означає, що більш достовірну інформацію передає інформаціне агентство А), то угоду варто укласти з інформаційним агентством А.

Розв'язання задачі 8. 1. Визначаємо достовірність інформації для інформаційного агентства А за формулою 14: 1 – (5 х 4,5) / 20 000 = 1 – 22,5 / 20 000 = 1 – 0,0010 = 0,9990.

2. Аналогічно визначаємо достовірність інформації для інформаційного агентства Б: 1 – (9 х 2) / 25 000 = 1 – 18 / 25 000 = 1 – 0,0007 = 0,9993.

3. Оскільки 0,9993 > 0,9990 (це означає, що більш достовірну інформацію передає інформаціне агентство Б), то угоду варто укласти з інформаційним агентством Б.

Розв'язання задачі 9. 1. Визначаємо обсяг першого повідомлення в авторських аркушах для інформаційного агентства А: 20 000 : 40 000 = 0,50 авт. арк. Ступінь помилковості визначаємо за формулою 9: 5 : 0,5 = 10 помилок / авт. арк.

Аналогічно визначаємо для інформаційного агентства Б: 25 000 : 40 000 = 0,63 авт. арк.; 9 : 0,63 = 14 помилок / авт. арк.

2. Оскільки 10 < 14 (це означає, що краще відредаговану інформацію надає інформаціне агентство А), то угоду варто укласти з інформаційним агентством А.

Розв'язання задачі 10. 1. Для двозначного оцінювання цінності використовуємо формулу 10. Найперше визначаємо мету: М = 900 – 600 = 300 тюбиків. Визначаємо ступінь досягнення мети: Е = 800 – 600 = 200 тюбиків. Оскільки V1 = 300 – 200 > 0, то цінність рекламного повідомлення V1 = 0,0 %.

2. Для багатозначного визначення цінності використовуємо формулу 11: V2 = М / Е = 200 / 300 х 100 % = 66 %.

Розв'язання задачі 11. 1. У першому реченні 9, у другому – 2, а в третьому – 1 одиниця нової контекстної вербальної інформації. (Примітка: прийменники не враховують).

2. Оскільки переважна більшість дітей віком 6 років у поданому тексті розуміють лише слова “було”, “зібрано”, “два”, “десять”, “вісім”, “район”, то кількість нової реципієнтської інформації буде приблизно становити: в першому реченні 5, у другому – 6, а в третьому – 5 одиниць нової контекстної вербальної інформації.

3. Для учнів 4-го класу (якщо припустити, що вони не знають слів Миргородський, культура) кількість нової реципієнтської інформації буде приблизно становити: в першому реченні – 1, у другому – 2, а в третьому – 1 одиниця нової контекстної вербальної інформації.

4. Для студентів нової реципієнтської вербальної інформації тут не немає.

5. Кількість нової суспільної вербальної інформації дорівнює нулю. Кількість нової суспільної твердженнєвої інформації рівна трьом (три речення; лише в час їх оприлюднення).

Розв'язання задачі 12. Складність визначаємо за формулою 20.

1. Синтаксична складність дорівнює: 77,0 / 7 + 491,3 / 18 + 8,2 / 4 = 11 + 27 + 2 = 40.

2. Згідно з таблицею складності цей текст є важким для сприйняття.

Розв'язання задачі 13. Складність визначаємо за формулою 23.1. Семантична складність дорівнює: 154,0 – 500,0 х 210 / 1280 – 1,5 / 15 = 154,0 – 82,0 – 0,1 = 71,0.2. Згідно з таблицею складності цей текст є не дуже легким для сприйняття.

Розв'язання задачі 14. Визначаємо ступінь компресованості інформації за формулою 24: 3560 / 5100 х 100 % = 70 %.

Розв'язання задачі 15. Визначаємо ступінь компресованості інформації за формулою 24: 7580 / 5100 х 100 % = 149 %.

Розв'язання задачі 16. Використовуючи таблицю транскрибування (додаток 7, Д), отримуємо: Kyiv, Beela Tserkva, Kharkiv, L'viv, Lesia Ukrayinka.

Розв'язання задачі 17. 1. Kyjiv, Bila Cerkva, Harkiv, L'viv, Les'a Ukrajinka.

2. Ja z,hoden zustritysja z Vamy shche raz.

Розв'язання задачі 18. Такий спосіб лише один: чим більша частота появи літери в текстах, тим меншою кількістю точок її потрібно кодувати.

Розв'язання задачі 19. Такий спосіб лише один: чим більша частота появи літери в текстах, тим меншою кількістю пальців її потрібно кодувати.

Розв'язання задачі 20. Варіант б.

Розв'язання задачі 21. Кодувати потрібно так, як це зробив С. Морзе: чим більша частота появи літери в текстах, тим меншою кількістю сигналів її потрібно кодувати.

Розв'язання задачі 22. Оптимальність абеток розраховуємо на основі формули 25.

1. Оптимальність абетки для української мови становить: 33 / 38 = 0,87.

2. Оптимальність абетки для англійської мови становить: 26 / 46 = 0,57.

3. Оптимальність абетки для російської мови становить: 33 / 41 = 0,80.

4. Найбільше наближається до 1,0 українська мова (оптимальність абетки 0,87).

Розв'язання задачі 23. Надлишковість абеток розраховуємо на основі формули 26.

1. Надлишковість абетки для української мови становить: 36 / 38 = 0,95.

2. Надлишковість абетки для англійської мови становить: 144 / 46 = 3,13.

3. Надлишковість абетки для російської мови становить: 33 / 41 = 0,80.

4. Найбільше перевищує значення 1,0 англійська мова (надлишковість абетки 3,13).

Розв'язання задачі 24. Краще передати кількома порціями, причому кожну порцію іншим каналом.

Розв'язання задачі 25. Задачу розв'язуємо за пропорцією, вказаною в розділі 9.8: 1 : 5 : 25.

Приймаємо, що 4 видання першої зони – це одна частина. Тоді в другій зоні видань буде 4 х 5 = 20, а в третій – 4 х 25 = 100.

Розв'язання задачі 26. Задачу розв'язуємо за пропорцією, вказаною в розділі 9.8: 1 : 5 : 25.

1. Приймаємо, що 3 видання першої зони – це одна частина. Тоді в другій зоні видань буде 3 х 5 = 15, а в третій – 3 х 25 = 75.

2. Решта 162 статті буде опубліковано в 15 + 75 = 90 виданнях.

Зупинитися варто на другій зоні.

Розв'язання задачі 27.Задачу розв'язуємо за даними розділу 9.7.2.

1. Через перші два роки кількість посилань скоротиться на ці статті до 220 : 2 = 110.

2. Ще через два роки (в сумі вже через 4 роки) кількість посилань на ці статті скоротиться до 110 : 2 = 55.

3. Ще через два роки (в сумі вже через 6 років) кількість посилань на ці статті скоротиться до 55 : 2 = 27.

4. Ще через два роки (в сумі вже через 8 років) кількість посилань на ці статті скоротиться до 27 : 2 = 14.

Отже, через 8 років будуть посилатится лише на 13 з опублікованих статтей.

Той самий результат можна отримати іншим шляхом: 220 : 24 = 16 = 14.

Розв'язання задачі 28. Задачу розв'язуємо за формулою (2) I = n log2 s.

1. Спершу визначаємо кількість інформації в одній цифрі. Логарифм від 10 (див. таблицю в додатку 6) приблизно дорівнює 3,5. Отже, кількість інформації в семизначному номері телефона становить I = n log2 10 = 7 х 3,5 = 25 біт.

2. Тоді сумарний час на сприйняття цього номера становить: 0,15 х 25 = 4 с (варто додати 1 с на резерв).

Скорочення часу запам'ятовування можливе або тоді, коли цифри в номері повторюються, або тоді, коли вони набувають якогось смислу (наприклад: позначають дату чийогось дня народження).

Розв'язання задачі 30.1. Спершу визначаємо кількість інформації в одній літері. Логарифм від 33 (див. таблицю в додатку 6) приблизно дорівнює 5. Отже, кількість інформації в семизначному номері телефона становить I = n log2 10 = 7 х 5 = 35 біт.

2. Тоді сумарний час на сприйняття пароля становить: 0,15 х 35 = 5 с.

Оскільки 3 < 5, то часу на запам'ятовування паролю буде явно замало. Насправді потрібно трохи більше 5 с. Для отримання паролю зображення на екрані найкраще сфотографувати або, якщо є комп'ютер з ТВ-тюнером, "захопити" його, а тоді прочитати його.

Розв`язання задачі 31. Очевидно, що не менше, ніж ще на 1 тис. умовних грошових одиниць.

Розв'язання задачі 32. У демократичному суспільстві ця задача не має розв'язку, оскільки громадську думку можна змінити в той чи той бік не більше, ніж на 20 % (в задачі кандидат А повинен набрати додатково 52 % – 17 % = 35 % голосів).

Досягнення потрібного результаті можливе лише в тоталітарній державі.