Ласкаво просимо

к. філол. н.,
доц.
УДК 003. 034

У статті розглянуто концепцію транслітерування українських літер латинським алфавітом, сформульовано принципи укладання проекту такого транслітерування, подано порівняльний аналіз української та латинської абеток (з позиції транслітерування), запропоновано проект транслітерування у проанглійському та праслов'янському варіантах. Наголошується на необхідності створення комп'ютерної системи транслітерування, а також на розробленні спеціальної розкладки літер для операційних систем сімейства Windows. Зазначається, що затверджену Держстандартом України таблицю транслітерування слід обов'язково подавати в складі українського правопису у вигляді окремого додатка, а способи транслітерування доречно вивчати у старших класах спеціалізованих шкіл України.

In the article it is considered the conception of transliteration of the Ukrainian letters through the Latin alphabet as well as it is formulated the principles of this transliteration, submitted the comparative analysis of the Ukrainian and Latin alphabets (from the position of transliteration), proposed the project in pro-English and pro-Slavish variants. It is stressed on the necessity of creation of computer system of transliteration as well as it is developed the special lay-out of letters for operational systems of Windows. It is marked that the table of transliteration approved by the State Standard of Ukraine should be submitted in the complex of the Ukrainian orthography as a separate addition and the means of transliteration should be studied in the senior years in the specialized schools of Ukraine.

Останнім часом для української мови особливо актуальною стає проблема транслітерування українських літер латинською абеткою. Ця актуальність викликана необхідністю передачі найрізноманітнішої інформації каналами світової комп'ютерної мережі Інтернет, де часто доводиться транслітерувати українськомовні тексти - при передачі електронною поштою, для відтворення в гортальниках Інтернету (Microsoft Internet Explorer, Netscape Communicator, Opera тощо) Крім того, існують, звичайно, й традиційні потреби транслітерування (наприклад, при бібліографуванні, у міжнародних комунікаціях, при паралельному використанні двох абеток) як внутрішні (всередині країни), так і зовнішні. Вирішальну роль тут відіграє здобуття Україною незалежності та надання українській мові статусу державної.

Про актуальність цієї теми свідчить хоча б те, що в довіднику "Українська мова. Енциклопедія" [1] таблиця українсько-латинського транслітерування відсутня (для російської мови така таблиця опублікована [2]), хоча транслітеруватися за загальною кирилично-латинською таблицею український алфавіт не може. Враховуючи сказане, метою цієї статті є розроблення проекту транслітерування літер української абетки літерами латинської, який може стати предметом обговорення для наукової лінгвістичної громадськості. Результатом такого обговорення могло б стати прийняття Держкомстандартом України відповідного стандарту.

Огляд концепцій транслітерування. Системи транслітерування українських текстів існували здавна. Відомим є, наприклад, видання для тих українців, які знали письмову польську мову, проте не знали української абетки [3].

Не вдаючись у подальші історичні екскурси, зазначимо, що останнім часом спостерігаються дві тенденції транслітерування, а) прослов'янська (базується на використанні латинських літер за аналогією до слов'янських мов та з діакритичними знаками, як у польській або чеській мовах); б) проанглійська (базується на використанні латинських літер за аналогією до англійської мови та передачею деяких відсутніх літер за допомогою біграм).

Прослов'янська тенденція транслітерування реалізована в стандарті транслітерування Міжнародної організації з стандартизації (див. нижче таблицю) [4]. Ця система повністю відповідає всім теоретичним вимогам щодо транслітерування. Проте, як виявилося, вона має низку практичних недоліків, пов'язаних з її застосуванням при набиранні текстів на комп'ютері та при передачі каналами комп'ютерного зв'язку Це такі недоліки:

1) набирання літер з діакритичними знаками на клавіатурі комп'ютера для латинського алфавіту (англійської мови) є доволі незручним (доводиться або одночасно натискувати кілька клавіш, або вводити потрібні літери з цифрової частини клавіатури чи з таблиці символів операційної системи);

2) при передачі каналами зв'язку літер з діакритичними знаками поки що іноді виникають неузгодженості, в результаті чого відтворення літер для електронної: пошти чи сторінок Інтернету в отримувача може бути неправильним (при переході на інші стандарти кодування, наприклад UNICODE, цей недолік зникає),

3) носіям англійської мови, яка останнім часом стає засобом міждержавного й міжнаціонального спілкування, часто важко читати українськомовні тексти, транслітеровані на базі прослов'янської тенденції, відповідно, носіям слов'янських мов незвично читати українськомовні тексти, транслітеровані на базі проанглійської тенденції.

Враховуючи перелічені аргументи, вважаємо доцільним запропонувати проекти таблиці транслітерування українського алфавіту літерами латинської абетки. Принципи укладання проекту транслітерування літер української абетки літерами латинської. Для укладання проекту попередньо були задані такі принципи:

- кількість літер з діакритичними знака ми й біграм (двох літер, що читаються як один звук) повинна бути мінімальною;

- допустимими є три- й тетраграми, проте частоти їх появи в текстах повинні бути мінімальними;

- проект транслітерування повинен бути таким, щоби він міг забезпечити стовідсоткову обернену конвертованість текстів5;

- проект повинен встановити розумний компроміс між максимальним врахуванням загального стандарту ISO, з одного боку, і максимальним дотриманням особливостей української абетки - з другого;

- проект може допускати паралельні варіанти транслітерування окремих літер. Аналіз особливостей української та латинської абеток. Створення проекту розпочнемо з порівняльного аналізу двох абеток.

По-перше, зазначимо, що українська абетка містить 33, а латинська (англійський варіант) - 26 літер. По-друге, українська абетка містить літери, що позначають приголосні звуки, для яких нема однолітерних відповідників у латинській абетці (це літери Ж, Ш, Щ, Ч, пара X - Г) По-третє, українська абетка містить чотири літери, які позначають йотовані голосні дифтонги (Я, Ю, Є, Ї), що також відсутні в латинській абетці. Отож, можна зробити попередній висновок, що всі ці літери в принципі треба було б кодувати біграмами. Це, з одного боку.

З другого боку, латинська абетка містить літери, які або не використовуються в українській мові (W), або дублюють одна одну (пари С - К, С - S), або відповідають одночасно кільком українським, причому мають історично специфічне використання (X, Q). Отже, ці літери для транслітерування виявляються зайвими.

Що стосується слов'янських мов, які застосовують латинську абетку, то вони використовують велику кількість літер з діакритичними знаками. Проектування транслітерування літер української абетки літерами латинської, Проект транслітерування (про англійського та прослов'янського) подано нижче в таблиці. Дамо до неї коментар.

Для проанглійського та прослов'янського транслітерування використовується однакове кодування йотованих літер (Я - Ja, Ю -Ju, Є - Je, Ї - Ji), хоча для прослов'янського допускається паралельне застосування літер з діакритичними знаками (Є є - ? ?, Ї ї - ??, Ю ю - ? ?, Я я - ? ?).

Для транслітерування пар літер Г - X було прийнято таке кодування.

- проанглійський варіант:
Г-Н
X-Kh

- прослов'янський варіант:
Г-Н
Х-Н

Для транслітерування літери Ж було прийнято таке кодування:
- проанглійський варіант: Ж-Zh
- прослов'янський варіант: Ж-?

Для транслітерування українських шиплячих було прийнято таке кодування: - проанглійський варіант:
Ц - С
Ч - Ch
Ш - Sh
Щ - Shch

- прослов'янський варіант:
Ц - С
Ч - С
Ш - ?
Щ - ?? (або паралельно ?).

Як бачимо, прослов'янський варіант допускає паралельне використання йотованих для деяких шиплячих.

У випадку, коли бі грама передає не один звук, а два окремих, між літери біграми треба ставити нижній апостроф (приклад для біграми ZH: один звук [ж] - zhurba; два окремі звуки [з] і [г] - roziiubytysja). При виникненні аналогчної ситуації для всіх інших біграм також має допускатися застосування нижнього апострофа.

Для позначення Ь слід використовувати знак (') на відміну від знака апострофа ('), які в комп'ютерних системах кодування мають різні цифрові коди й графічні зображення.

Додатково зазначимо, що наведена таблиця транслітерування дає змогу кодувати українські звуки ДЖ і ДЗ у такий спосіб:

- проанглійський варіант:
ДЖ - DZh
ДЗ - DZ

- прослов'янський варіант:
ДЖ - DZ
ДЗ - DZ

Висновки

1. Для транслітерування задіяно всі літери латинської абетки, крім трьох (W, Q, X).

2. У проанглійському варіанті транслітерування використано принцип "одна літера - одна літера" для 25 літер (з врахуванням м'якого знака й апострофа), принцип "одна літера - дві літери" для 8 літер, принцип "одна літера - чотири літери" для однієї літери (Щ). Обов'язковим є застосування нижнього знака апострофа, якщо бі грама позначає два окремі звуки.

3. У прослов'янському варіанті транслітерування використано принцип "одна літера -одна літера" без діакритичних знаків для 25 літер, а з діакритичними знаками - ще 9 літер (у сумі - 34), принцип "одна літера -дві літери" для 5 літер (ці 5 літер допускають паралельне одно- й дволітерне кодування).

4. Для використання на практиці рекомендується застосовувати паралельно два способи транслітерування: прослов'янський та проанглійський (залежно від пагреб користувача).

5. Для транслітерування слід розробити: а) спеціальне розташування літер для української мови під латиницю з діакритичними літерами (як для інших слов'янських мов): б) комп'ютерну систему транслітерування українських літер латиницею та навпаки (два варіанти: проанглійський та прослов'янський).

6. Затверджену Держстандартом України таблицю транслітерування слід обов'язково подавати у складі українського правопису як окремий додаток.

7. Затверджені Держстандартом України способи транслітерування слід вивчати у старших класах усіх шкіл України (кількість занять - один урок). Транслітерування - політерна передача текстів, записаних із допомогою літер однієї абетки, літерами іншої.

Паралельно по кілька абеток використовують у кількох сучасних країнах. До них належать, наприклад. Сербія, де одночасно застосовують дві абетки (кирилицю й латиницю), та Японія, де використовують хі para ну й катакану, Для України можливість використання двох абеток поки шо не актулаьна. хоча з часом така потреба може й виникнути. Тут біграмою будемо називати будь-які дві літери, які читають як один звук. Ми свідомо не торкаємося тут питання про можливі позитивні чи негативні наслідки американізації життя суспільства, хоча свідомо допускаємо, що це може комусь подобатись чи ні.

Цей принцип забезпечує можливість використання комп'ютерних систем транслітерування, які можуть автоматично транслітерувати тексти в будь-яку сторону: кирилиця - латиниця чи латиниця - кирилиця.

Список посилань

1. Українська мова: Енциклопедія. - К.: Українська енциклопедія, 2000.
2. Языкознаиие: Большой энциклопедический словарь. 2-е изд. М.: Большая Российская энциклопедия, 1988. - С. 519.
3. Kobzar. Wybir dejakyh najkraszczych poezij Tarasa Szewczenka. - Lwiw: Dilo, 1914. - 96 s.
4. ISO 9-1986 (E) Documetnation-Transt'iteration of Slavic Cyryllic characters into Latin haracters. 1986-09-01 (Цит. за: Языкознание: Большой энциклопедический словарь. - 2-е изд.- М.: БРЗ. 1998. - С. 519.