Полийся на мене дощем, Розмий краплиною негоди. Я розтрощу кохання вщент, Бо на любов минула мода.
Топитись можеш у сьозах І пити відрами отруту. В житті ти зайвий, ти - реп’ях. Не сподівайся на спокуту.
Тебе чекають в глибині Міцні тенета дерев’яні. І не кажи тоді в труні, Що грав у неземне кохання.
© Інститут журналістики. Усі права застережені Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові