У статті розкривається методика вербальної експлікації іміджу політичного лідера. Уводиться термін “текстопрагматикон".
In the article it is researched the methods of verbal explication of image of a political leader. As well it is intro-duced the term "textpragmaticon".
Одним із недосліджених питань сучасної іміджелогії та теорії журналістики є питання вияву тих мовних і текстових одиниць, які репрезентують образ того чи іншого політика. У цій статті запропоновано методику такого вияву. Під час розробки цієї методики ми виходили з того, що мовлення політичних лідерів може бути розглянуте з точки зору текстопрагматикону, або з позицій впливу мовленнєвих витворів політиків на свідомість споживача інформації (у тому числі й на свідомість електорату під час виборчої кампанії).
Текстопрагматиконом ми називаємо таку сутність моделі вербальної експлікації іміджу політика, яка завдяки певним мовленнєвим текстовим операціям політичних лідерів спричиняє вплив на свідомість споживача. За допомогою таких певних мовленнєвих операцій утворюється прагматичний потенціал, що, перш за все, притаманний тексту як психолінгвістичній одиниці. Найчастіше тексти, що мають прагматичне навантаження, у засобах масової інформації "несуть" у собі певний набір (парадигму) маркерів. Саме такі прагматичні маркери у ЗМІ й утворюють психолінгвістичний континуум, який експлікує реальний імідж політика. Іншими словами, на нашу думку, можна здійснити пошук таких певних парадигм (а може, й парадигми), які б відбивали реальні риси "ансамблів" [3] знаків-замісників (іміджу) політика в текстах, що функціонують у ЗМІ Виходячи з зазначеного, ми сформулювали таку генеральну гіпотезу: політичний лідер може експлікувати у своїх мовленнєвих витворах (текстах) у ЗМІ риси особистісного реального іміджу. Для можливої перевірки генеральної гіпотези ми висунули контргіпотезу [2], сутність якої можна висловити таким чином: політичний лідер не може експлікувати у своїх мовленнєвих витворах (текстах) у ЗМІ риси реального особистішого іміджу.
Об'єктом дослідження ми обрали процес експлікації особистісних рис політичного лідера В. Литвина в його мовленнєвих витворах, що подані у тексті відкритого листа [4]. В. Литвин на той час був лідером виборчого блоку "За єдину Україну" (2002), головою Адміністрації Президента, членом-кореспондентом Національної Академії наук України, професором.
Для перевірки висунутих нами гіпотез було проведено ряд експериментальних досліджень, які укладалися у такий план:
1) формулювання методів та методології дослідження;
2) пошук валідних методик, які можуть гідно репрезентувати наш задум;
3) проведення експериментальних досліджень;
4) формулювання висновків, на базі яких:
а) вичленування певних прагматичних маркерів реального іміджу політика В. Литвина,
б) зведення таких маркерів у схему.
в) побудування повної схеми текстопрагматикону як однієї з сутностей моделі вербальної експлікації іміджу політика у ЗМІ.
Основою методології нашого дослідження слід вважати [5]:
1) на першому рівні - загальної філософської методології - принципи і методи
матеріалістичної діалектики, як-от: перехід
кількісних змін у якісні та, навпаки, заперечення заперечення, єдність та боротьба протилежностей, а також ті закони, що конкретизують та доповнюють головні, а саме:
взаємозв'язок сутності й явища, змісту і форми, можливості й дійсності, необхідності й випадковості та ін.;
2) на другому рівні - загальне наукової методології - методи та принципи, що використовуються в групах наук; серед згаданих методів і принципів слід назвати, наприклад, такі: аналіз документів, спостереження, тестування, експеримент;
3) на третьому рівні - часткової методології - методи даної конкретної науки, або:
а) для мовознавства [8]: порівняльно-історичний метод, структурний метод, конструктивний метод, а також підходи та види
аналізу: компонентного аналізу, безпосередньо складових, трансформаційного методу,
математичного аналізу, системного підходу
та ін.,
б) для іміджології [7; 9]: нарративний аналіз, двофакторний варіант контент-аналізу, мотиваційний аналіз, семіотичний підхід, психологічний підхід, комунікативний підхід, маркетинговий підхід, менеджментний аналіз, методи паблік рилейшнз, метод герменевтичних поясів [1] та ін.
Таким чином, узагальнюючи комплекс методів, які найбільше можуть задовольнити наш дослідницький інтерес на трьох зазначених рівнях, ми визначили, що методологією нашого дослідження виступають такі методи, підходи і типи аналізів: - матеріалістична діалектика; гіпотетико-дедуктивний метод, дистрибутивно-статистичний метод, аналіз документів, спостереження, експеримент; психолінгвістичний і соціолінгвістичний аналіз мовленнєвої діяльності політиків.
Дослідницька процедура передбачала пошук текстів відкритих листів за такими критеріями:
1) текст повинен бути надрукованим однією з мов: українською або російською;
2) текст має належати українському політику, який живе в Україні;
3) обсяг тексту відкритого листа повинен мати не менше 500 і не більше 1100 слів;
4) відкритий лист повинен мати політичну тематику,
5) дата опублікування тексту відкритого листа повинна укладатися в діапазон 2001-2003 років.
Аналіз документа (тексту відкритого листа) здійснювався за методикою побудування денотатноі структури тексту [6], метою використання якої слід вважати у нашому дослідженні прагнення порівняти такі положення-критерії, як:
1) ієрархія змістових одиниць тексту;
2) принципи виокремлення імен таких одиниць та їх відносин;
3) засіб організації змістових одиниць у цілісну структуру.
Для досягнення поставленої мети було проведено ряд процедур.
Перша процедура.
Визначення ієрархії підтем і субпідтем, що проводилося таким чином:
1) виокремили "ключові" елементи тексту;
2) визначили субпідтеми;
3) виокремили підтеми;
4) графічно подали ієрархію підтем і
субпідтем;
5) визначили співвідношення денотатів.
Друга процедура.
Визначення імен денотатів.
Третя процедура.
Визначення найменування відносин
На наш погляд, слід ввести і четверту дослідницьку процедуру - побудування графи денотатної структури тексту.
Текстовий масив політика В. Литвина мав такі параметри і дані (див.: Додаток до статті: табл. 1).
У таблиці 1 визначені результати всіх пунктів трьох процедур, крім 4 пункту першої процедури, а саме: "графічне подання ієрархії підтем і субпідтем". Четверту дослідницьку процедуру - фінальну - ми виконали з урахуванням даних таблиці 1 і розмістили далі (див.: 1.1).
"Розгортання" тексту політика В Литвина (як й інших політиків) можна простежити за такими критеріями:
1) кількість "верхівок" графи денотатної структури тексту;
2) кількість підтем, субпідтем та ключових слів і словосполучень;
3) якість предикатного зв'язку між темами, підтемами, субпідтемами і ключовими словами та словосполученнями.
Аналіз графи денотатної структури тексту відкритого листа політика В, Литвина (табл. 1) дає можливість констатувати, що на верхівці графи розміщується один "пік"-ім'я глобальної теми - "громадянське суспільство" Саме це ім'я денотата утворює "розгортання" тексту відкритого листа політика. В Литвина на п'ять таких тем:
1. Громадянське суспільство.
2. Громадянське суспільство.
3. Сильне громадянське суспільство.
4. Демократія.
5. Громадянське суспільство.
Кожна з тем пов'язується з глобальною темою "Міфи та реальність громадянського суспільства" завдяки назвам предикатів. Предикатами виступають умовні назви семантичних зв'язків, що виникли під час будування графи денотатної структури тексту відкритого листа політика В. Литвина (табл. 1). "Розгортання" тексту відкритого листа політика В. Литвина за темою 1 "Громадянське суспільство" відбувається через назву підтеми 1 "неурядових організацій". При цьому предикат "формується навколо" утворює такий формально-семантичний ланцюг: "Громадянське суспільство формується навколо неурядових організацій...". Що стосується зв'язку теми 2 "Громадянське суспільство" з підтемою 2 "благородні цілі", то він виражений формально у назві предиката "наслідує", що утворює такий семантико-формальний фрагмент "розгортання1' тексту відкритого листа політика В. Литвина: "Громадянське суспільство наслідує благородні цілі...". Третя тема названа ім'ям денотата "Сильне громадянське суспільство". її зв'язок з підтемою З "демократію" можна простежити через ім'я предиката "гарантує": "Сильне громадянське суспільство гарантує демократію ...". Четверта тема "Демократія" "поширюється" назвою денотата 4 "сильне громадянське суспільство" за допомогою назви предиката "гарантує" і приводить до утворення такого речення: "Демократія гарантує сильне громадянське суспільство ...". Нарешті, п'ята тема "Громадянське суспільство" має прямий зв'язок з темою 5 "економічного успіху" через назву предиката "запорука", що у свою чергу приводить до утворення такого речення (або формально-семантично-сингаксичної лінії): "Громадянське суспільство - запорука економічного успіху ...".
Подальші інтерпретацію та аналіз зв'язків між іменами підтем, іменами субпідтем і ключовими словами та словосполученнями ми звели до цифрових показників
Дані мовленнєвих витворів політика В. Литвина ми розмістили у табл. 1.1.
Таблиця 1. 1.
Цифрові показники інтерпретації графів денотатної структури текстів відкритого листа політика В. Литвина
Для того, щоб мати можливість порівняти дані табл. 1.1. з даними аналізу мовленнєвих особливостей і нших політиків, ми звернулися до табл. 1.2. (див. нижче). Для перевірки своїх тверджень та припущень, що були висунуті вище, ми звернулися до порівняльного аналізу показників, відбитих у табл. 1.2. Порівняльний аналіз та інтерпретація даних дали нам можливість сформулювати такі висновки:
1. Усі показники за всіма чотирма критеріями різні, що приводить до висновку не тільки про доречність та доцільність дослід ження, яке ми провели, але й до ствердження факту реальної можливості експлікації вербального іміджу політиків у ЗМІ.
2. Не всі показники політиків є стабільними за чотирма критеріями Наприклад, у політика В. Литвина показники кількості гем і підтем не доходять до показників діапазону норми, тоді як показники кількості субпідтем і кількості ключових слів та понять співвідносно входять у діапазон норми та перебільшують його набагато. Таку тенденцію ми пояснюємо фіксацією саме тих іміджевих особливостей, про які вели мову під час формулювання генеральної гіпотези всього дослідження, а також під час формулювання часткової гіпотези, висунутої в результаті перевірки припущень щодо можливості вербальної експлікації в сутності "тексто-прагматикон" іміджу політиків у ЗМІ.
Таблиця 1 .2.
Цифрові показники інтерпретації графів денотатної структури текстів відкритих листів політиків Литвина В., Марчука Є.. Тимошенко Ю., Хорошковського В., Ющенка В.
3. Частковий - "персональний" - висновок. Політик В. Литвин. При порівнянні показників політика В. Литвина за критеріями 1-4 можна зробити певний висновок. На нашу думку, перебільшена кількість ключових слів і словосполучень, "нормальна" кількість субпідтем, нижчий за норму показник кількості підтем та тем у графі денотатної структури тексту відкритого листа політика свідчать про мовленнєвий досвід автора, про його здатність вибрати з великої кількості ключових слів ті, які доцільні та завдяки яким можна довести мету, поставлену в тексті. З цього випливає, що політик В. Литвин уміло викорисговує мовленнєві засоби, а вербальна експлікація його іміджу може бути зафіксована при зазначенні таких рис характеру та поведінки:
- вміння сконцентруватися в потрібну
хвилину;
- вміння бути стислим у промовах;
- вияв лаконічності та точності в реагуванні на подразники навколишнього середовища;
- чітка орієнтація у просторі;
- зосередженість у потрібну хвилину на конкретних темах;
- вміння вести споживача свого тексту за своєю думкою.
Таким чином, аналіз особливостей графів денотатної структури текстів відкритих листів політиків В. Литвина, Є. Марчука, Ю. Тимошенко, В. Хорошковського та В. Ющенка привів нас до твердження про реальну можливість вербальної експлікації іміджу політиків у ЗМІ. Отже, ми довели ще раз, виявом реальних функцій текстопрагматикону в нашій моделі ВЕЕП у ЗМІ, правильність нашої генеральної гіпотези. Таким чином, нами повністю доведено передбачення щодо можливості вербальної експлікації іміджу політиків у засобах масової інформації. Запропонована методика може використовуватися політтехнологами, зокрема, під час виборчих кампаній. У науковому плані ця методика є доброю основою для розробки цілої технології вербальної експлікації іміджу людини.
Список посилань
1. Богин Г. И. Субстаииональная сторона понимания текста: Учебное пособие. - Тверь:
Тверской госуниверситет, 1993. - 138 с.
2. Готтсданкер Р. Основні психологического экперимента: Пер. с англ. - М; МГУ, 1982. - 464с.
3. Жинкин Н. И. Речь как проводиик ин-формаціт. М.: Наука. 1982.
4. Литвия В. Гражданское общество: мифы и реальность // Факты и комментарии. - 2002. - 19 янв. - С. 4.
5. МельничукА. С. Методология Лингвистический энциклопедический словарь Гл. ред. В. Н. Ярцева. М.: Сов. знциклопедия, 1990. - С. 299- 300.
6. Новьков А. И. Семантика текста її ее формаліізацня. М.: Наука, 1983. 216 с.
7. Почеіщов Г. Г. Методьі анатгза текстов политіїческих ліідеров Теоріїя коммуникации. - М.: Реал-бук, Ваклер, 2001. - С. 402- 446.
8. СтепаповЮ. С. Метод Лингвистический энциклопедический словарь Гл. ред.
В. Н. Ярцева. М.: Сов.энциклопедия, 1990. - 685 с. - С. 298 299.
9. Холод А. М. Основы имиджелогии
Учебн. пособие. – К.: Институт Институт журналистики Киевского національного университета шимени Тараса Шевченка, 2001. - 182 с.
ДОДАТКИ
© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові