Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Про видавничий бізнес: компетентно і цікаво (З приводу виходу з друку підручника Миколи Тимошика "Видавничий бізнес Погляд журналіста, видавця, вченого")

Т. С. Крайнікова
к. філол. н., доц.
УДК 655.55

The article touches the issue of the text-book of Mykola Tymoshyk "Publishing business: an opinion of journalist, publisher, scientist"

Видавнича справа ще кілька десятиліть тому сприймалася передовсім як мистецтво випуску книги. Що ж, у такому судженні є своя безсумнівна рація. Адже книга - то явище національної культури, виразник духовної парадигми епохи. її появі передує низка, власне, творчих процесів - від написання матеріалу автором до скрупульозного змістового, художнього, технічного редагування. Проте цим не вичерпується генеалогія книги чи будь-якого іншого виду друкованої продукції: перш ніж її придбає покупець, вона проходить через круті пороги ринку. І викермувати у цій стихії зможе тільки видання, добре продумане в економічному плані.

"На межі тисячоліть видавничо-поліграфічний сектор національних економік країн Східної Європи став одним з найприбутковіших у структурі галузей, які розвиваються... Із недавньої "важливої ділянки ідеологічної роботи серед трудящих мас" вона (видавнича справа. - Т. К.) все активніше стає об'єктом підприємницької діяльності", - стверджується у передньому слові від видавництва до книги "Видавничий бізнес" Миколи Тимошика. Тож нині до культуртрегерського первня книговидання як рівновеликий додається прагматично-бізнесовий. І "Видавничий бізнес" - нова праця журналіста, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка з широкознаним іменем, видавця-практика дає на цей запит часу чимало своєчасних і вичерпних відповідей.

Зазначене видання нещодавно побачило світ у "Нашій науці і культурі" - видавництві, відомому книгами з українознавства, історії друкарства, а передовсім проектом "Запізніле вороття" (публікація праць Івана Огієнка). І ось новий задум видавців - створити бібліотеку з проблематики видавничої справи. Вона, слід сказати, давно на часі: на книги з теорії і практики видавничої справи та редагування існує справжній інформаційний голод. Книга "Видавничий бізнес" (К.: Наша наука і культура, 2005. - 328 с.) Миколи Тимошика є, власне, "першою ластівкою" серії "Бібліотека редактора, видавця, автора", гідним початком у реалізації творчих планів.

Чим же вона може бути корисна читачеві? Сучасною і комплексною інформацією про реалії видавничого бізнесу, компетентним їх трактуванням. Багатовекторний підхід автора до проблеми "книга як предмет підприємницької діяльності" можна простежити вже за назвами розділів. їх у праці сім: "Уроки тисячолітньої традиції", "Видавнича справа і влада", "Культура книговидання і ринкова стихія", "Книжкові ярмарки як форма бізнесу: український варіант". "Зарубіжні книжкові ярмарки", "Менеджмент у видавничому бізнесі", "Кадри для видавничого бізнесу". Таким чином, у коло обсервації потрапляють й історичні джерела українського друкарства; і гострі взаємини суб'єктів видавничої справи із владою, з неминучим при цьому питанням про податки; і реалії видавничої тусовки; і секрети професіоналізму, у тому числі управлінського; і завжди вирішальний людський чинник.

Прикметно те, що у книзі про видавничий бізнес першим стоїть розділ, присвячений питанням історії вітчизняного книготворення - рукописного і друкованого. Як відомо, Микола Тимошик – а втор підручника "Історія видавничої справи" (К., 2003), що вже зажив доброї слави серед наукової та студентської громади. Либонь, ця широка ерудиція як у питаннях сучасної видавничої справи, так і минулих століть дозволяє автору вибудовувати логічні місточки між епохами і твердити: видавати книги - означає ставати поруч визнаних метрів цього священнодійства, тож жодні прибутки у будь-якому випадку не можуть затьмарити цю істину.

А ще, на думку автора, роботу видавців не повинна затьмарювати бездумна політика держави, згубна законотворчість, невмотивовано високі податки на книгу. Цей негативний досвід українського книговидання (а він в Україні предостатній) автор "Видавничого бізнесу" аналізує принципово й аргументовано. Не можна не поділити його патріотичної позиції у захисті українського друкованого слова: воно справді потребує протекціонізму з боку держави. Втім, це далеко не єдиний висновок Миколи Тимошика щодо взаємин влади і видавців...

Наступні розділи переводять розмову в площину ринкових реалій, а в ній в умовах змагальності та конкуренції своє місце знаходять найбільш професійно підготовлені та підприємливі суб'єкти. Микола Тимошик, маючи величезний практичний досвід редактора і видавця, викладає основи необхідних знань для тих, хто прагне досягнути успіху.

Автор констатує: початкуючому видавцеві нині "просто необхідно мати бодай елементарне уявлення про структуру фінансової бази свого видавництва, шляхи її зміцнення, джерела фінансових засобів, величину витрат на виготовлення того чи іншого виду видавничої продукції, складові собівартості друкованого продукту та шляхи її зниження. Йому слід також уміти не лише "розшифрувати" кошторис на випуск видання, а й, бодай приблизно, "прикинути" й оцінити її з точки зору насамперед економічної доцільності". Ці складні премудрості розтлумачуються у книжці доступно, цікаво, з яскравими зрозумілими прикладами. При цьому автор застерігає читача від типових помилок, можливих прорахунків, дає поради, як їх уникнути.

Загальновідомо, що видавнича справа - єдність сфер власне видавничої поліграфії та розповсюдження. Початкуючому видавцеві неминуче доведеться працювати за напрямами "видавництво - поліграфічне підприємство" і "видавництво - реалізатор друкованої продукції". Як вибудувати ці стосунки по-діловому, ствердити партнерство належним чином, оформивши всі необхідні договори, застрахувати свою продукцію, мінімалізувати ризики, йдеться у частинах розділу "Менеджмент у видавничому бізнесі".

Микола Тимошик - постійний учасник вітчизняних і зарубіжних видавничо-поліграфічних виставок, форумів, салонів. На його думку, світовий ярмарковий рух є важливим чинником книговидання: він спонукає до пошуку, започаткування ділових контактів, дає змогу ефективних маркетингових досліджень, відкриває канали збуту тощо. У книзі "Видавничий бізнес" цьому питанню приділяється велика увага. На прикладі видавничих імпрез у Києві, Львові, Харкові, а також Женеві та Єрусалимі, Познані та Москві автор аналізує ці величезні можливості, розмірковує над позитивами і негативами "українського варіанта" в цій царині видавничої справи.

У книзі "Видавничий бізнес" йдеться і про майбутнє престижної нині спеціальності "видавнича справа та редагування", адже автор - завідувач відповідної кафедри Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У завершальному розділі "Кадри для видавничого бізнесу" мовиться про те, яким має бути наповнення такої освіти у ринкових умовах, на які структури екстраполюється підготовка кадрів профільними кафедрами та відділеннями. Це, на нашу думку, слушно: як і кожен бізнес, видавничий потребує певних прогностичних проекцій, накреслення перспектив розвитку. І ці перспективи, як стверджує автор, попри наявні перепони і труднощі, в Україні є. Охоче пристаємо до такої думки...

Добротні книги пишуться не нашвидкуруч - їх творять роками. Праця "Видавничий бізнес" Миколи Тимошика розпочиналася із публікацій у наукових періодичних виданнях ще у 2000 році. Основні з цих друків названі у кінці книги. Уважний читач, вивчивши їх перелік, пересвідчиться, що позиція автора вже давно сформована: українська книга може і повинна розвиватися у цивілізованих суспільних умовах, і як специфічний предмет бізнесу, вона водночас перебуває у двох системах координат - культури і ринку. Нині останні треба не протиставляти, а синкретизовувати. Збагнути і розв'язати таке завдання допоможе концепція "Видавничого бізнесу" від Миколи Тимошика.


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові