Стаття презентує метод подвійної кореляції Пірсона для оцінки співвідношення між обсягом висвітлення та об'єктивними чинниками на прикладі висвітлення виборів у різних країнах світу в 2004 році газетами "The Wall Street Journal", "The Washington Post" та "The New York Times". Автор доводить, що взаємозв'язок, ЯКИЙ важко ВИЯВИТИ при застосуванні методу прямої кореляції, стає помітним при застосуванні методу подвійної кореляції. Наприклад, такий фактор, як "прямі закордонні інвестиції", який є одним із найнижчих серед показників прямої кореляції, зростає до рівня високої кореляції чи впевненого взаємозв'язку, якщо він зіставляється з такими чинниками, як кількість населення, територія країни або ВВП на душу населення.
Ключові слова: новини, редакторський відбір, метод кореляції.
The artikle introduces the method of Pearson partial correlation for assessment of correlation between coverege and independent variables. The data for coverage of elections worldwide in 2004 by the newspapers "The Wall Street", "The Washington Post" and "The New York Times" is used. The autor proves that correlation, which is hard to detect while using the method of Pearson correlation, become evident if the method of Pearson partial correlation is employed. For example, such variable as "direct foreign investment" — one of the lowest among all variables tested by the method of direct correlation — plummets to high or confident if paired with such determinants as "size of the population", "size of a territory" or "GDP per capita".
Key words: news, editor’s selection, the method correlation.
Після закінчення Другої світової війни чимало наукових досліджень було присвячено потоку міжнародних новин між країнами. Вони показали, що цей потік нерівномірний, що про одні країни пишеться більше, ніж про інші, і що не тільки якості, притаманні новинам: своєчасність, унікальність чи важливість, визначає вибір редакторів, а й місце, де відбуваються події.
Питання нерівномірного розподілу висвітлення стало особливо важливим у 70-х рр. минулого століття, коли кілька конференцій ЮНЕСКО звернулися до цієї проблеми. "Дебати в ЮНЕСКО з приводу нового світового інформаційного порядку привели до ряду важливих досліджень, які довели правомірність критики" [1].
Висвітлення міжнародних новин набуло ще більшої актуальності після закінчення "холодної війни", коли змінилися принципи редакторського добирання новин і, як результат, потік міжнародних новин набув нової якості. І далі, з розвитком мережі Інтернет та інших засобів комунікації, становленням англійської мови як мови міжнародного спілкування, зміни розподілу країн світу на два табори, та значно складнішу парадигму та набуттям політики публічності, величезна кількість новин стає доступною. З цього постають запитання: як відбувається добирання інформації, які чинники впливають на редакційний вибір і яким чином будь-яка поодинока країна може збільшити свої шанси бути почутою?
Популярним підходом у з'ясуванні того, що впливає на редакційний вибір міжнародних і зовнішньополітичних новин, є пошук факторів, які мають високе співвідношення з обсягом висвітлення. Дослідники переважно інтуїтивно визначають чинники, які можуть мати кореляцію з обсягом висвітлення, та перевіряють свої припущення за допомогою статистичного методу. Серед таких праць можна виділити роботу Хестера (1974), котрий такі визначив чинники, як ієрархія націй, культурна спорідненість і економічний зв'язок між країнами [2].
Шумейкер, Чанг і Брендлінджер (1986) вказали на фактор "девіантності". Присутність девіантності значно збільшує шанси події бути висвітленою. Вони розуміють девіантність як "потенціал до зміни в суспільстві — міру, до якої подія загрожує статусу кво в країні, або … міру, до якої подія, якби вона трапилась у Сполучених Штатах, порушила норми США" [3].
Дослідження Кіма і Барнетта (1996) розкрило "нерівномірність висвітлення подій, що відбуваються в центрі та на периферії" [4]. Вони з'ясували, що "вирішальними чинниками у структурі міжнародного потоку новин є мова (мови), фізичне розташування, рівень політичної свободи і кількість населення" [5].
Вy (1998), який вивчав розподіл новин з перспективи редакційного вибору і матеріально-технічних можливостей, з'ясував, що обсяг висвітлення визначався наступними факторами: валовий національний продукт, територія країни, кількість населення та обсяг взаємозв'язків між країнами [6].
У своєму останньому дослідженні Ву (2003) вивчав дев'ять різних перемінних, що впливають на обсяг висвітлення новин. Він виявив, що значення більшості цих факторів є різним для країн, що розвиваються та для розвинених країн. Наприклад, географічна відстань впливає тільки на висвітлення новин з країн, що розвиваються (негативно). ВВП на душу населення, навпаки, визначає лише кількість висвітлених подій у розвинених країнах. Такі чинники, як "свобода преси, територія, мова і колоніальне минуле не є такими впливовими у потоці новин, як вважала література до цього" [7].
Уїльям Адамс (1986) помітив, що у висвітленні катастроф "три з 16 перемінних вирізнялися, разом пояснюючи 61% впливу на редакційний вибір: кількість туристів із США, логарифм орієнтовної кількості жертв при катастрофах і відстань від Нью-Йорка"[8].
Голан і Ванта (2003) дослідили висвітлення виборів у 138 країнах, що мали місце від січня 1998 р. до травня 2000 р., телеканалами СНИ, АВС, СВ5 та ИВС. Вони з'ясували, що культурні та економічні зв'язки і кількість населення мають негативну кореляцію з висвітленням подій засобами масової інформації. До того ж, "відносини із США не впливають значною мірою на обсяг висвітлення подій" [9]. Як важливі було визначено такі чинники: "наявність у країні ядерної зброї чи прагнення країни її створити" [10] і конфлікт у регіоні.
Усі ці дослідники визначали кореляцію між обсягом висвітлення та будь-яким одним фактором окремо. Але водночас логічно припустити, що чинники можуть впливати один на одного. Наприклад, країна з великою кількістю населення сама по собі може становити поміркований інтерес для американської чи міжнародної преси, але країна з великою кількістю населення та, до того ж, із великим обсягом зовнішньої торгівлі може посідати зовсім інше місце в рейтингу популярності світової преси. Мета цього дослідження – простежити кореляцію між обсягом висвітлення виборів у різних країнах світу газетами "The New York Post", "The Washington Post" та "The Wall Street Journal" та парами об'єктивних чинників.
Метод
У праці застосовується метод кореляції Пірсона, яка обчислювалася за допомогою SPSS, і такими об'єктивними чинниками: територія країни, кількість населення, ВВП на душу населення, обсяг прямих закордонних інвестицій, обсяг закордонного боргу, обсяг закордонної допомоги, торгівля (окремо експорт та імпорт) із США, відстань від Нью-Йорка, рівень свободи преси, тиск, що супроводжує виборчу кампанію, та потенціал до соціальних змін (тут мається на увазі ймовірність зміни політичного курсу країни внаслідок виборів), а також між парами цих факторів.
Результати
Таблиця 1 показує результати, отримані методом прямої кореляції, а таблиця 2 демонструє результати подвійної кореляції (через велику кількість результатів у таблиці 2 наводяться лише найзначніші показники). Через велику кількість даних розглядатимемо лише результати для всіх газет загалом.
Таблиця 1. Співвідношення між висвітленням виборів газетами "The New York Post", "The Washington Post" і "The Wall Street Journal" та індивідуальними величинами
