Ласкаво просимо

Трансформація журналістської науки та освіти в контексті Болонського процесу (Виступ на конференції "Журналістика – 2006")

Питання трансформації науки про журналістику та журналістської освіти в контексті Болонського процесу є не стільки маніфестацією волі та прагнень європейського співтовариства, скільки формою вираження постійного самоневдоволення фахівців медійної галузі, незалежно від того — ідемо ми в Європу чи ні. Складні процеси, що відбуваються у медіагалузі, трансформація самої моделі української журналістики без сумніву породжує невдоволення як науковців, що мають аналізувати медіасередовище, педагогів, котрим готувати фахівців для ЗМІ, так і самих практикуючих журналістів, що намагаються шукати корінь зла, зокрема і в неналежній організації процесу навчання та неефективності наукової діяльності, яка, звісно, має служити практиці. Просто Болонський процес виявився тим зручним засобом, який використовують повсякчас, коли хочуть говорити про зміни: і неважливо, що стоїть за тим словосполученням, головне, що в тих словах ховається ідея змін та пошуку нових форм, видів, засобів самовдосконалення.

Болонський процес огорнутий кількома смислами: він має причинове значення (коли хочуть щось змінити, кажуть, цього вимагає Болонський процес); має цільове значення (обґрунтовують зміни необхідністю якомога швидше стати частинкою європейської системи); має імперативне значення (кажуть, нібито згори, влада вимагає змін); виражає особистісну волю, приховане бажання змін (при цьому посилаються на Болонський процес як на неминучість).

Болонський процес має вже незворотний вектор впливу на кожного з нас, бо цей вектор збігається з вектором поступальності життя, націленого на повсякчасні модернізації, удосконалення, революційні, еволюційні зміни, трансформації в контексті глобалізації, стандартизації та уніфікації. А за тим усім десь є ще й людина, з її проблемами, турботами, пошуками, десь є ще й живчик опору та самозахисту від втрати індивідуальності та самобутності. Ось в таких координатах існує Болонський процес. Чи зможе Європа викинути на європейський смітник, десь туди, в якісь Чорнобильські ліси, це поняття через рік, два, три чи більше часу? Та все може бути. Але Європа вже витратилася на всілякі європейські програми, в тому числі й з питань Болонського процесу, задіяла такі інтелектуальні сили, що навряд чи впаде камінь на те саме місце. Радше, котячись згори, той камінь прокладе собі іншу стезю і залишить по собі інші сліди.

Перший виклик — це виклик професійного середовища. Інтегруючись у світові системи медіа, вітчизняні представники ЗМІ висловлюють невдоволення рівнем підготовки кадрів, а також рівнем наукових досліджень, які не мають ефективного впливу на медіасередовище.

Другий виклик. Світове спільництво, приймаючи до свого товариства наші медіа, висловлює несхвалення рівнем відповідальності нашої журналістики, а також рівнем її професіоналізму. Опосередковано падає тінь на школи журналістики.

Третій виклик. Інтегруючись у європейську систему медіаосвіти, ми розуміємо певну несумісність наших освітніх систем, а також розуміємо те, що Захід не адаптуватиме свої системи до східнослов'янських, навіть якщо наші системи і давніші, і розробленіші.

Четвертий виклик. При підготовці журналістів на Заході не переймаються науковими ступенями викладачів журналістики, рівнем академізму навчальних програм, що не є в традиції українській.

П'ятий виклик. Журналістська освіта на Заході тяжіє до практичної підготовки фахівців, а не до академічної, проте вона більш формалізована й дисциплінованіша.

Шостий виклик. Журналістська наука Заходу прагматичніша й менш фундаментальна, проте вона ефективніша завдяки своїй конкретності, доступності та спрямованості на практику.

Сьомий виклик. Журналістська освіта й наука Заходу зазнає менше владної опіки, тетака регламентована та адміністрована, а отже вільніша у своїх виявах, змісті і формах.

Ці та інші виклики, які я не озвучив та які ще з'являться надалі, вимагають конкретних відповідей на неоднозначні запитання, що виникають без сумніву у кожного із нас. Виклики можуть бути предметом обговорення. Висловлю свої міркування з приводу них.