Ласкаво просимо

До питання про магістерський курс "Українське журналістикознавство"

д. філол. н., проф.
УДК 0.54(477).37.013

Магістерський курс "Українське журналістикознавство" належить до дисциплін, якими завершується загальнонаукова підготовка магістрів журналістики майбутніх науковців, дослідників ЗМК. Вивченню цього курсу передують такі навчальні предмети, як "Вступ до журналістикознавства" (1 курс), "Основи наукових досліджені^ ("Основи наукових досліджень і статистики") (1 курс), "Теорія журналістики" (1 курс).

У курсі "Вступ до журналістикознавства" студенти ознайомлюються з основними науковими поняттями, що відображають сферу сучасної журналістики; отримують інформацію про те, в яких курсах детально вивчаються ті чи інші поняття; формують загальне уявлення про систему дисциплін, предмети яких становлять сучасне журналістикознавство в цілому.

"Основи наукових досліджень" ("Основи наукових досліджень і статистики") присвячуються вивченню найважливіших методів дослідження, організації праці молодого вченогодослідника ЗМК.

Курс "Теорія журналістики" є одним з основних предметів для підготовки журналістських кадрів, оскільки він системно формує сучасні теоретичні погляди на українську журналістику, закладає основи наукового бачення функціонування ЗМК в українському інформаційному просторі.

Курс "Українське журналістикознавство" охоплює названі дисципліни і формує системний погляд на журналістикознавствояк науку, що має свій предмет, свої методи дослідження, свою історію, де існує наукова школа, адептами якої є українські вченіжурнал істикознавці.

Необхідно розрізняти предмет навчального курсу "Українське журналістикознавство" й предмет дослідження в українському журналістикознавстві.

Предметом цього курсу є історія, методологія, теоретичні засади вчення про журналістику, розроблюваного вітчизняними дослідниками, які*,належать до української журналістикознавчої школи та її різних течій.

Українська журналістикознавча школа, затверджена у грудні 2000 року вченою радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка, має офіційну назву школа журналістикознавства та теорії масової комунікації. Керівником школи є доктор філологічних наук, член Національної спілки журналістів України,: директор Інституту журналістики професор В. В. Різун.

Предметом українського журналістикознавства є українська журналістика як форма відображення сьогодення засобами масового інформування, як форма соціально актуалізованої суспільної свідомості, як частина соціально значущих знань, які необхідні для прийняття рішення, у вигляді сукупності видань чи програм, в яких опубліковані, озвучені або показані твори, що відображають сьогодення, і у вигляді самої сукупності цих творів. Предметом дослідження також є журналістська творчість як вид самобутньої інтелектуальної та емоційновольової поведінки мовної особистості, якою є журналіст; журналістська діяльність як вид професійної діяльності у сфері комунікації й мовлення, що має різні форми: авторська праця, інформаційноаналітична праця; редакційновидавнича справа, пов'язана з технологією виготовлення видань, іншої інформаційної продукції; менеджмент, маркетинг і дистрибуція інформаційної продукції тощо.

Визначення предмета журналістикознавства є справою методологічною й теоретичною. Як буде показано далі, наукове поняття предмета дослідження в українському журналістикознавстві формулюється порізному.

Власне, визначення предмета дослідження є першою важливою справою в науці, оскільки на його розумінні вибудовується й сама теорія журналістики й формується наукова школа. Опанування курсу "Українське журналісти кознавство" пов'язане з виконанням таких навчальних завдань: формування термінологічнопоняттєвої системи, що відображає предмет дослідження (див. покажчик термінів та понять), а також формування умінь, необхідних магістрові як майбутньому дослідникові журналістики.

До обов'язкових умінь слід віднести:

- грамотне й чітке формулювання предмета власного дослідження;

- формулювання мети й завдання дослідження для вивчення предмета спостереження;

- коректне застосування методів дослідження, зокрема математичностатистичних та соціологічних;

- визначення джерельної бази дослідження;

- накопичення й в доступній формі збереження фактів;

- класифікування фактів та їх аналіз;

- репрезентування у доступній формі результатів дослідження з використанням, зокрема, математичностатистичного апарату;

- написання тексту наукового стилю для опису результатів дослідження;

- уміння ставити експеримент;

- правильне оформлення бібліографії, а також іншого наукового апарату тексту згідно з вимогами редакції наукового видання, БАКУ, а також відповідно до видавничих стандартів.