Зірви стоп-кран і помандруй у вічність, Здолай примхливий каламбур думок, Спини в душі життєву хаотичність І в штормі мрій натисни на курок.
Зірви стоп-кран, якщо не маєш сили Чекати переможного кінця. Топчи серця людей, які любили, І тих, що прикидалися, серця.
Зірви стоп-кран, не витримавши драми, Впиши своє ім’я в перелік днів. Крізь сутінки вечірньої нестями Лети у вир забутих почуттів!
© Інститут журналістики. Усі права застережені Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові