Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Гендерна концептосфера дитячої книжки: від традиції до сучасності

Шевченко Н. П.
асп.

УДК 087.5 (82-93): 316.647.8

 

 
У статті аналізується гендерна концептосфера на матеріалі традиційних і сучасних видань для дітей з метою порівняння статево-рольових стереотипів, які трапляються у цих творах.

Ключові слова: гендерні стереотипи, літературно-художні видання для дітей.

In the article gender of kontseptoshere is analysed on material of traditional and modern editions for children, with the purpose of comparison gender stereotypes in these texts.

Key words: gender stereotypes, editions for Children.

Сучасне суспільство, незважаючи на динамічні процеси, досить повільно змінює існуючі шаблони, стереотипи, настанови стосовно різних своїх структур, у тому числі й щодо до таких соціальних груп, як чоловіки та жінки. Такий феномен можна пояснити потребою у стабілізації суспільства загалом та його різноманітних соціальних процесів зокрема. Феномен існування та змін гендерних стереотипів (як сукупності спрощених узагальнень про групу жінок та чоловіків) ми спробуємо дослідити на матеріалі літературно-художніх видань для дітей дошкільного віку. Ми умисне звузили вікові межі аналізу до наймолодшої групи, адже саме в цей період малюк проходить великий шлях індивідуального розвитку: від безпомічного створіння, нездатного до самостійного життя, до сформованої особистості, підготовленої до загальної шкільної освіти.

Насамперед варто визначити літературу для дітей як сукупність видань, призначених для загального розвитку, набуття нових знань та духовного розвитку дітей віком до 18 років. Зважаючи на специфіку читацької аудиторії, ці видання потребують особливого художнього оформлення, поліпшеного поліграфічного виконання (шрифт, папір, ілюстрації) та специфічного формату [1, 50].

Відповідно до класифікації українського стандарту, видання для дітей поділяються на чотири групи залежно від вікової категорії читачів:

– І група – видання для дітей віком до 5 років включно;

– ІІ група – видання для дітей віком від 6 до 10 років включно;

– ІІІ група – видання для дітей віком від 11 до 14 років включно;

– ІV група – видання для дітей віком від 15 до 18 років включно [2, 3].

Проте сучасна дослідниця книжок для дітей Емілія Огар зазначає: "Подібна класифікація є занадто узагальненою: адже у своєму психофізіологічному розвитку та соціалізації дитина проходить занадто більше етапів. Дорослішання її супроводжується доволі динамічним розвитком інтелекту, зміню світогляду, етичних уподобань та інформаційних потреб, мотивів читацької поведінки. Тому видавець повинен орієнтуватися на більш деталізовану вікову диференціацію реципієнтів дитячої книги. Що точніше при підготовці видання враховано особливості кожного вікового етапу розвитку дитини, то ефективніше воно впливатиме на свого читача" [3, 31].

Вважається, що дитина готова до контактів з книжкою вже у дворічному віці. Зрозуміло, що перші контакти з виданням здійснюються за посередництва батьків, до того ж, у не традиційній формі – через гру з книжкою, як з іграшкою. З двох-трьох років дитина починає гортати книжки, озвучувати зображене на ілюстраціях або повторювати те, що запам'ятала, тобто імітувати читання.

Емілія Огар виокремлює п'ять груп потенційних читачів (окрім уже зазначеного пасивного читання з батьками у два роки), в кожній з них спостерігається власний характер "взаємин" з книгою, особливості її сприйняття і читацькі потреби (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Класифікація дитячої читацької аудиторії

Проте авторка припускає, "що деякі діти випереджують у своєму розвитку ровесників, а тому за своїми читацькими уподобаннями вони можуть захоплюватися літературою, що призначена для старших вікових груп" [3, 33].

Гендерна концептосфера в статті представлена двома різновидами: традиційним і сучасним. У дослідженні традиційна гендерна концептосфера обмежена відомими фантастичними казками (фольклор та авторські твори), на яких виховано не одне покоління дітей і які залишаються популярними й нині (так звані базові, класичні твори) [4]. Що ж до сучасної гедерної концептосфери – вона представлена авторськими творами сучасних українських письменників (казки, оповідання, вірші тощо) [5].

Більшість авторів, що досліджують вплив фольклору на сучасну літературу, сприймають літературну (сучасну) казку як пряму спадкоємицю фольклорної, починаючи від сюжетної лінії і художніх образів та завершуючи стилем. М. Шустов стверджує: "Жанр казки не вмирає. Він просто змінює своє буття з фольклорного на літературне" [6, 23]. Л. Овчинникова зазначає: "Літетарурна казка в найкращих своїх зразках ввібрала в себе все найцінніше, що було сформовано фольклором, поєднавши моральні цінності народу з авторським талантом" [7, 24]. Продовжуючи думку, можемо припустити, що класична казка теж неабиякою мірою впливала на свідомість тодішніх дітей – нинішніх авторів сучасних казок.

Мета дослідження – простежити зміни гендерної концептосфери традиційного казкового середовища в динаміці переходу до сучасних творів для малюків. Під гендерною концептосферою розуміється сукупність гендерних концептів чи стереотипів – "культурно і соціально обумовлених поглядів про якість, атрибути та норми поведінки представників обох статей та їх обмежень у мові" [8, 98].

Гендерні стереотипи мають складну структуру і поєднують у собі щонайменше чотири компоненти – особистісні якості, які вважають чоловічими або жіночими, типові для статі види діяльності, статево співвіднесені професії та соціальні ролі, а також оцінку зовнішності.

Дослідниця І. С. Клецина [9] виокремлює кілька груп традиційних гендерних стереотипів. До першої належать стереотипи маскулінності-фемінності. У стереотипному уявленні маскулінності фіксуються "активно-творчі" характеристики, інструментальні ознаки особистості, такі як активність, домінантність, впевненість у собі, агресивність, логічне мислення, здатність до лідерства. Фемінність, навпаки, вбачається як "пасивно-відтворююче начало", що проявляється в експресивних особистісних характеристиках, таких як залежність, піклування, тривожність, низька самооцінка, емоційність. Маскулінні характеристики зазвичай протиставляються фемінним, розглядаються як протилежні, взаємодоповнювальні.

Друга група гендерних стереотипів охоплює уявлення про розподіл сімейних і професійних ролей між чоловіками та жінками. Для жінок вважається найбільш соціально значущою роллю вважається роль домогосподарки, матері. Призначення жінки – приватна сфера життя: дім, народження дітей, на неї накладається відповідальність за взаємовідносини у сім'ї. У німецькій мові існує приказка про чотири "К", яка відображає стереотипне уявлення про соціальну роль жінки. Перекладається вона як: "Кухня, церква, дитина, плаття". Доля чоловіка – прилучення до суспільного життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення сім'ї. Найбільш значущими соціальними ролями для чоловіка є саме професійні, які можна окреслити трьома українськими "К" – "кар'єра", "кримінал", "капітал".

Третя група гендерних стереотипів, за даними І. Кльоциної, визначається специфікою змісту праці. Відповідно до традиційних уявлень прийнято вважати, що жіноча праця повинна мати виконуючий, обслуговуючий характер, бути частиною експресивної сфери діяльності. Жінки найчастіше працюють у сфері торгівлі, медицини, освіти. Для чоловіків можлива творча та керівна робота, їх праця визначається в інструментальній сфері діяльності.

Серед функцій традиційного стереотипу, які виправдовують його існування, варто виокремити головну – закріплення інформації про однорідні явища, факти, предмети, процеси, людей тощо, це сприяє формуванню "Я-образу". Моральні гендерні стереотипи допомагають людям орієнтуватися в міжособистісних статевих стосунках і містять у собі:

1) стереотипи внутрішнього морального обличчя, тобто є моральні норми, принципи й ідеали, якими мають керуватися люди повсякчас й які розрізняються залежно від статі людини. Від цього також залежить, якими моральними якостями має володіти та чи та людина для того, щоб відповідати ідеалу "справжнього" чоловіка чи жінки;

2) стереотипи моральної поведінки – чоловікам та жінкам приписується можливість, а часто навіть необхідність чинити по-різному в одних і тих самих ситуаціях, також існує стереотипне уявлення про вчинки, недопустимі для представника певної статі;

3) стереотипи у сфері особистісних чи громадських стосунків – існують стереотипні уявлення про відмінності між чоловічою та жіночою дружбою, коханням, а також вчинками, що провокують ці почуття [10].

Російський дослідник Г. Слишкін, аналізуючи гендерну концептосферу сучасного анекдоту, говорить про "ідентифікуючі ознаки" і "додаткові характеристики" та виділяє такі підгрупи: сімейно-родинні стосунки, професія/посада, вік – для концепту "жінка"; професія/посада, сімейно-родинні стосунки, власність, вік, вади, стан здоров'я – для концепту "чоловік" [11].

У процесі дослідження традиційного британського казкового дискурсу М. Дьоміна розробила новий варіант сегментації гендерної концептосфери [12]. Цей варіант сегментації ґрунтувався на наявності чи відсутності об'єкта, необхідного для ідентифікації рефрнету та його якісних характеристик. Він передбачає виділення чотирьох сегментів: індивідуальний, реляційний, соціальний та надприродний, кожен з яких ділиться на підгрупи.

Структура індивідуального сегмента:

а) вік;

б) національність;

в) психофізіологічні параметри:

– зовнішні дані;

– ментальні характеристики.

Структура реляційного сегмента:

а) сімейно-родинні стосунки;

б) міжособистісні стосунки;

в) емоційно-оцінні апеляції;

г) меліоративні та пейоративні апеляції.

Структура соціального сегмента:

а) професія чи рід занять;

б) матеріальне становище;

в) приналежність до влади.

Структура надприродного сегмента:

а) магічні властивості;

б) чарівні персонажі.

Проведений аналіз казкової концептосфери дозволяє зробити такі висновки:

1. У казках традиційної гендерної концептосфери спостерігається значне переважання частки індивідуального сегмента, що формується завдяки додатковому значенню "зовнішність" стосовно рефренту "жінка" та надмірне переважання частки соціального сегмента ("рід занять"), що апелює до рефренту "чоловік". Таким чином формується узагальнений типовий образ, що допускає лише релевантні сюжетні ознаки – "неземна" краса героїні та неймовірна сила й витривалість героя-рятівника:

"Довго добирався принц до кришталевої усипальниці, де відпочивала Білосніжка. Але коли побачив прекрасну дівчину, то забув про всі труднощі й перешкоди, які здолав у дорозі. Він сидів біля красуні і милувався її усміхненим квітучим личком. Принц не міг відійти від неї, бо відчув, що віднині не зможе бути щасливим, якщо не бачитиме Білосніжки" (казка "Білосніжка та семеро гномів" [4]).

2. У казках сучасної гендерної концептосфери також у переважній більшості спостерігається створення автором індивідуалізованих образів, тому на перший план подається портретна характеристика персонажів:

"Оленку одягнули в гарненьке блакитного кольору платтячко і зав'язали на її коротеньке ще волоссячко великого банта. Це було перше Оленчине платтячко. Раніш на неї одягали повзунки або штанці. А тепер одягли як справжню дівчинку" (оповідання "Про Оленку, ляльку Катю, братика Василька, їжачка, білих мишей" [5]).

Концепт "жінка" в сучасних творах для дітей значною мірою зберігає свою традиційну спрямованість, про що свідчить переважання апеляцій з додатковим значенням "сімейно-родинні стосунки". Власне лексична одиниця "мати" за частотою вживання суттєво переважає номінацію "батько", а поняття "повна сім'я" катастрофічно втрачає місце в сучасних творах для дітей. У таблиці 2 подано порівняльну статистику батьківства, що трапляється в літературі для дітей.

Таблиця 2. Частота вживання лексичних одиниць, пов'язаних з сім’єю

Концепт "чоловік" найчастіше представлений у дійовій, активній і навіть практичній формі як у традиційному творі, так і в сучасному. Це дає нам право стверджувати, що гендерні стереотипи щодо чоловіків залишаються традиційними і стійкими до змін:

"Грандіозний же план у Василька в голові виник, коли він з мишами в електричці додому їхав. Якщо цих мишей так купують, то в селі їх можна розвести скільки хочеш. Дідусь Степан може клітку велику змайструвати. І як їх набереться мільйон… якщо їх продати тих мільйон мишей, то стане він мільйонером. <…> Навіщо Василькові стільки грошей? – запитаєте ви. Та дуже вже йому хочеться джипа купити. Колись Василько бачив по телевізору, як на джипах в Африці на звірів полюють. Василькові убивати тигрів і левів не хочеться, але дуже кортить і собі в джунглі не джипі поїхати та на звірів подивитись" (оповідання "Про Оленку, ляльку Катю, братика Василька, їжачка, білих мишей" [5]).

Аналіз соціального сегмента "Професії" представлений у порівняльній таблиці 3. Дані свідчать про те, що деяких слів узагалі не існує в мові – відповідно не існує професій, якими володіє жінка (коваль, чабан, мірошник) чи чоловік (нянька, покоївка). А це, у свою чергу, демонструє розподіл ролей. Невипадково у чоловічих професіях переважають ті, що пов'язані з фізичною працею, а у жіночих – із хатньою роботою, бо це збігається із традиційним уявленням про те, що сила – атрибут чоловіка. Або ж професії чоловічого роду (шофер, водій, медик, капітан, модельєр), які мають таку саму форму в жіночому, є свідченням того, що спочатку ці професії були суто чоловічими.

Таблиця 3. Аналіз сегмента “Професій”

Цікаво те, що казка "Гноми-шевці", в якій йдеться про одного шевця і його дружину, подає досить неоднозначний образ чоловіка. Швець за фахом і за родом занять у казці практично жодного разу не шив, за нього працювали гноми (відповідно фінансовими результатами праці гномів користувалося подружжя). В іншому образі змальована дружина шевця (фах не вказаний), яка фактично сама працює над пошиттям одягу для обідраних гномів просто із вдячності:

"Завдяки цим малюкам ми розбагатіли! – вигукнула дружина шевця. – Але їм, мабуть, так холодно в отих одяганках!

І вона вирішила пошити їм теплі костюмчики: червоні штанці, зелені куртки, фіолетові шапочки і шкарпетки із балабончиками" (казка "Гноми-шевці" [4]).

Крім того, якщо сучасна українська мова схиляється до утворення відповідників жіночих професій шляхом додавання суфіксу -ка, то у виданнях для дітей нинішні автори цим правилом часто нехтують. В оповіданнях, що зібрані під однією назвою "Про Оленку, ляльку Катю, братика Василька, їжачка, білих мишей", Оленчина мати за фахом – модельєр, а не модельєрка: "Саме шиючи ляльці одежу, Оленчина мама так полюбила цю справу, що стала спочатку швачкою, а згодом і модельєром дитячого одягу" [5].

Частка жіночих професій, з якими ознайомлюється дитина через матеріали книжки, як традиційної, так і сучасної, припадає на сферу послуг. Для дитини зрозуміло одне: людина, яка ввесь день працює, повернувшись додому, змушена готувати їжу й прибирати, справді має нижчий статус, ніж та, яка увесь день працює, але не виконує домашніх обов'язків, повертаючись з роботи. Такий розподіл обов'язків показано в українській народній пісеньці "Козуню-любуню":

Козуню-любуню, пристань до мене,
Нічого не будеш робити в мене:
У мене водиця віконцем тече,
У мене горобчик хліба напече.
У мене лисиці спечуть паляниці,
У мене ведмідь ізварить обід [4].

Простіше кажучи, за жінкою автоматично закріплюється вся хатня робота.

1. Тимошик М. С. Видавнича справа та редагування.: Навч. посіб. – Наша культура і наука. – К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2004. – 224 с.

2. ДСТУ 29.6-2002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. – К.: Держкомінформ України, 2002. – 18 с.

3. Огар Е. І. Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Українська академія друкарства. – Л.: Аз-Арт, 2002. – 160 с.

4. Золотоволоска: Казка / Худ. Н. В. Стешенко. – Х.: Септима ЛТД, 2003. – 10 с.; Андерсен Г.-К. Лускунчик: Казка: Пер. з рос. – М.: АСТпрес-ДІКСІ, 2001. – 16 с.: іл.; Баба Яга: Казка / Худ. А. Дановський. – К.: Махаон-Україна, 2002. – 16 с.: іл.; По щучому велінню: Казка / Худ. О. П. Резаєва. – Х.: Септима ЛТД, 2003. – 16 с.: іл.; Гноми-шевці: Казка. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 16 с.: іл.; Перро Ш. Хлопчик-мізинчик: Казка / Худ. Л. Якшис. – К.: Махаон-Україна, 2003. – 16 с.: іл.; Летючий корабель: Казка / Худ. В. Кононенко. – К.: Василина, 2003. – 16 с.: іл.; Жар-приця та вовк: Казка / Худ. І. Вишенський. – К: Гроно, 2001. – 8 с.; Красуня і чудовисько: Казка. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 16 с.: іл.; Дизель В. Білосніжка та семеро гномів: Казка / Худ. К. Т. Лавро. – К.: Криниця, 2000. – 16 с.: іл.; Перро Ш. Спляча красуня: Казка / Худ. Л. Якшис. – К.: Махаон-Україна, 2003. – 16 с.: іл.; Хаврошечка: Казка / Худ. Ю. Бондаренко. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 16 с.: іл.; Фініст – ясний сокіл: Казка / Худ. В. Г. Ворслова. – Х.: Септима ЛТД, 2003. – 16 с.: іл.; Сивка-бурка: Казка / Худ. Л. Якшис. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 16 с.: іл.; Танцювали миші: Пісні / Худ. Л. Андрощук. – К.: Лелека, 2001. – 16 с.: іл.; Андерсен Г. Х. Дюймовочка: Казка / Худ. Л. Якшис. – К.: Махаон-Україна, 2004. – 20 с.: іл.; Андерсен Г. Х. Кресало: Казка / Худ. Т. Б. Зеленченко. – Х.: ООО "Септіма ЛТД", 2003. – 12 с.: іл.; Андерсен Г. Х. Непохитний олов'яний солдатик: Казка / Худ. О. Ф. Звольська. – Х.: ООО "Септіма ЛТД", 2003. – 12 с.: іл.; Перро Ш. Попелюшка: Казка / Худ. В. А. Звольський. – Х.: ООО "Септіма ЛТД", 2003. – 12 с.: іл.; Брати Грімм. Бременські музики: Казка / Худ. Ю. Прозор. – К.: Правлім, 2004. – 10 с.: іл.; Аладдін: Казка. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 16 с.; Забіла Н. Сорока-білобока: Вірш / Худ. Ю. Бондаренко. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 16 с.: іл.; Царівна-жаба: Казка / Худ. С. Ким. – К.: Ранок, 2005. – 10 с.; Перро Ш. Ріке-чубчик: Казка / Худ. В. Дорошенко. – Х.: Ранок, 2002. – 10 с.

5. Матвійчук С. Про Оленку, ляльку Катю, братика Василька, їжачка, білих мишей: Оповідання / Худ. Л. Кусай. – К.: Білий комірець, 2006. – 32 с.: іл.; Чубач Г. У лісочку на пеньочку: Вірш / Худ. Т. Юрченко. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 16 с.: іл.; Голота Л. Найрідніша: Вірші / Худ. Ю. Правдохіна. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 16 с.: іл.; Павличко Д. Гонорова ворона: Вірш / Худ. Л. Дікарев. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 16 с.: іл.; Струтинський В. Таємниця квітчаного міста: Казка, вірші, загадки / Худ. О. Кошель. – Чернігів: Редакційно-видавничий комплекс "Деснянська правда", 2001. – 24 с.: іл.; Попович Л. Абетка / Худ. Т. Савельєва. – Л.: Аверс, 2004. – 30 с.: іл.; Костенко Л. Соловейко застудився: Вірші / Худ. М. Баликін. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 16 с.: іл.; Калинець І. Про дівчинку і квіти: Казки / Худ. С. Іванов. – К.: Веселка, 1995. – 40 с.: іл.; Жиленко І. Вночі, коли ти спиш: Вірш / Худ. О. Гатей. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 18 с.: іл.; Кошенята й цуценята: Вірші / Худ. Л. Якшис. – К.: Махаон-Україна, 2005. – 16 с.: іл.; Орлов В. Морське зубреня: Вірші / Пер. з рос. В. Довжика; Худ. Ю. Правдохіна. – Х.: Ранок, 2002. – 12 с.: іл.; Чубач Г. Десять бджілок: Лічилка / Худ. Л. І. Андрощук. – Донецьк: Сталкер, 2003. – 12 с.: іл.; Вернигора Н. М. Лети-лети, джмелику: Вірші / Худ. Н. М. Андрійченко. – К.: ПП Сотніков, 2002. – 16 с.: іл.; Каменная Т. О. Пригоди старої ляльки: Казкова повість / Пер. з рос. А. Могильного; Худ. Л. Комунар. – К.: Махаон-Україна, 2002. – 30 с.: іл. – (Сер. "Малюкам про хороше"); Неслухняна киця: Вірші / Худ. Т. Савельєва. – Л.: Аверс, 1999. – 12 с.: іл.; Орлов В. Н. Раз – грибочок, два – грибочок!: Вірші / Пер. з рос. Н. Кир'ян; Худ. М. Бондаренко. – К.: Школа, 2000. – 12 с.: іл.; Пантелєєв Л. Про Білочку й Тамарочку: Оповідання для дітей / Пер. з рос. В. Германа; Худ. Л. Ніколаєва. – К.: Махаон-Україна, 2003. – 48 с.: іл. – (Сер. "Малюкам про хороше"); Росич О. Киця помаранчева: Вірші / Худ. Ю. Мітченко. – К.: Лелека, 2003. – 8 с.: іл.; Савченко О. І. Мандри мишівка лісуні: Казка / Худ. Г. Антощук. – Л.: Аверс, 2001. – 16 с.: іл.; Ткач Л. Ю. Неслухняний дощик: Вірші / Худ. О. В. Райська. – Чернігів: РВК "Деснянська правда", 2003. – 16 с.: іл.; Циферов Г. Про слоника і ведмедика: Казки / Худ. В. Кастальський. – К.: Махаон-Україна, 2004. – 20 с.: іл.; Хармс Д. Дивовижна кішка: Вірші / Пер. з рос. Н. Кир'ян; Худ. М. Бондаренко. – К.: Школа, 2001. – 12 с.: іл.; Циферов Г. М. Про двох курчат: Казка / Худ. В. Кастальський. – К.: Махаон-Україна, 2004. – 20 с.: іл.; Чубач Г. Жартівливі віршики: Вірші / Худ. О. В. Харук. – Донецьк: Сталкер, 2003. – 12 с.: іл.; Ямковий Л. С. Чорний кіт і білий кіт: Вірші / Худ. Л. Г. Гончарова. – К.: Веселка, 2003. – 16 с: іл.

6. Шустов М. П. Всякая ли современная сказка то, за что себя выдает? // Литература в школе / М. П. Шустов. – 2006. – № 3. – С. 32–24.

7. Овчинникова Л. В. Духовно-нравственный и социально-политический смысл литературной сказки // Сказка как предмет исследования: Межвуз. сб. науч. статей. – Южносахалинск, 1999. – С. 22–34.

8. Кирилина А. В. Гендер: лингвистические аспекты. – М.: Изд-во Института социологии РАН, 1999. – 180 с.

9. Клецина И. С. Самореализация и гендерные стереотипы // Психологические проблемы самореализации личности. – СПб.: СПбГУ, 1998. – Вып. 2 – С. 188–202.

10. Величенко Е. А. Проблема изменения моральных гендерных стереотипов в рамках русской и западной типов культур. – http://anthropology.ru/ru/texts/velichenko_ea/ruseur_10.html.

11. Слышкин Г. Г. Гендерная концептосфера современного русского анекдота // Гендер как интрига познания (гендерные исследования в лингвистике и теории коммуникации). – М.: МГЛУ, 2002. – http://www.vspu.ru.

12. Демина М. В. Распределение гендерных ролей в традиционном сказочном дискурсе Британских островов // Языковая личность – текст – дискурс: теоретические и прикладные аспекты исследования: Матер. междунар. науч. конф. – Самара: Изд-во Самарс. ун-та, 2006. – Ч. 1. – С. 101–109.

 

© Шевченко Н. П., 2007


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові