Ласкаво просимо

Я – зебра дорожня, колесами стерта,
Підошвами стоптана, навпіл роздерта.
Нога самогубця на мене не зійде:
Не так відбувають свої панахиди;

Поет, запроторений словом до Бога,
Тікає узліссям, збиваючи ноги;

Побитий життям по мені шкандибає
І кроком потоки машин зупиняє;

Дивак від душі користується мною,
До чвар і проклять повернувшись спиною…
Я – зебра дорожня, колесами стерта,
Частиною з правила навпіл роздерта.