Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Глобальні супутникові новинні мережі на початку ХХІ ст.

О. В. Зернецька
д. політ. н., проф.

УДК 070.16:316.32

Стаття присвячена одній із найактуальніших проблем глобальної комунікації – розгляду розвитку й подальшої трансформації глобальних супутникових новинних мереж у контексті сучасної світової політики.
Ключові слова: глобальна комунікація, глобальні супутникові новинні мережі, CNN International, BBC World, Fox News Network, Al Jazeera International, глобальні медіабренди, політична комунікація, світова політика.

The focus of this article will be on the one of the most current issues of global communication. The problems of development and further transformation of the global satellite news networks in the context of the current world politics will be under consideration.
Key words: global communication, global satellite news networks, CNN International, BBC World, Fox News Network, Al Jazeera International, global media brands, political communication, world politics.

Глобальні супутникові новинні мережі – це новітній феномен у сфері глобальної комунікації, який виник в останній чверті ХХ ст. й бурхливо розвивається протягом наступних більш як двох з половиною десятиліть. Датою його народження можна вважати створення Тедом Тернером у 1980 р. першої такої мережі зі штаб-квартирою в місті Атланта під назвою Cable News Network (CNN). Хоча саме глобального значення ця мережа набуває 1985 р., коли Тернер через міжнародний супутник реалізує свій проект – СNN International (СNNI). З цього часу політичну вагу і вплив на міжнародні відносини СNNI важко переоцінити.

Ми вже неодноразово аналізували діяльність СNN протягом 1980–1990 рр. як глобального супутникового телебачення в площині його впливів на міжнародні відносини і, отже, визначення його як новітнього, але вже досить могутнього фактора і знаряддя дипломатичного дискурсу [1]. А також згадували про те, що 1997 р. в результаті чи не найбільшого за своїми масштабами злиття в медійній галузі США компанія СNN стала частиною медіаімперії Time Warner, зберігши при цьому свій відомий у всьому світі бренд, а її колишній власник Тед Тернер посів місце віце-президента у раді директорів Time Warner, відтоді кілька разів успішно переобирався [2].

СNN була цінним придбанням для Time Warner. Адже на той час вона вже не тільки не була збитковою, як у перші роки її існування, а з 1985 р. почала отримувати великі прибутки, чому великою мірою сприяло відкриття СNNI. Також відбувалося піднесення міжнародного авторитету через те, що цій новинній компанії першій у світі вдалося посилити функції, властиві традиційним мас-медійним каналам інформування, завдяки потоку образів, що передаються безпосередньо з місця подій у реальному часі. Це надає їм надзвичайної переконливості й могутнього психологічного впливу. Щоправда, прискіпливий аналіз доводить, що не всі новини СNN подаються невідредагованими й безпосередньо з місця подій. Коли СNN працює в нормальному режимі (тобто коли немає новин про щойно виниклі кризові ситуації або надзвичайні події в тому чи тому регіоні світу), актуальність і свіжість її новинам надають "Ключові новини", заголовки яких щогодинно змінюються. Одні дослідники вважають, що найкраще у СNN – це майже не відредаговані новини, інші переконані, що, хоча новинний потік тут має велику швидкість, "історії" все ж таки відредаговані, так само, як вони редагуються в традиційних телевізійних мережах. Це особливо наочно видно в "Ключових новинах", які постійно повторюються ad nauseam. Тільки у режимі кризового стану СNN починає вести 24 години на добу репортажі з місця подій, майже невідредаговані, у форматі, який дістав назву "відео веріте" (video verite), що можна перекласти, як "правдиве відео". Нині конкурентна боротьба у глобальному телевізійному просторі стала такою напруженою, що СNNІ виборює кожну секунду "живого" ефіру. Так, якщо йде чергова передача новин, то в моменти, коли говорить диктор, у лівому верхньому кутку екрана висвічується напис червоними літерами "Live", а тієї миті, коли йде попередньо відзнятий відеоряд, цей напис зникає.

Ще варто зазначити професійну етику СNNI, що, зокрема, виявляється в точному посиланні на джерела та відеоматеріали інших компаній та агентств. Так, у ток-шоу Ларрі Кінга від 18 березня 2007 р., присвяченому виявленню сексуальних збоченців в інтернеті [3], було використано матеріали телевізійної компанії NBC під гаслом "Спіймати хижака". Під час його демонстрації на екрані з'явився напис: "З люб'язного дозволу NBC". Інший приклад стосується висвітлення ситуації в Зімбабве у програмі новин від 20 березня 2007 р. СNNI, яка звикла завжди бути першою у передачі повідомлень із "гарячих точок" земної кулі, зіткнулась із забороною уряду Зімбабве вести свої репортажі з цієї країни на підставі "упередженого та необ'єктивного висвітлення подій", як заявив посол Зімбабве в ООН. Разом із СNNI цього права була позбавлена інша новинна телемережа глобального значення – BBC World. Але СNNI не могла не сповістити про новини із Зімбабве, які займали перші рядки світових повідомлень інформаційних агентств. Тому вона використала відеоматеріали британського агентства Reuters. Під час їхньої демонстрації у правому верхньому куті телеекрана було відтворено напис: "Mogadishu, Somalia, Video, Reuters". Не втратити професійної етики навіть за таких скрутних обставин, коли сумніву піддається така головна якість інформаційного каналу, як неупередженість висвітлення новин, і вчасно подати новини – ґрунтовні професійні засади властиві СNNI. Звичайно, наголошуючи на діяльності СNN International (СNNI), побіжно зазначимо, що існуючий для "внутрішнього користування" у Сполучених Штатах канал СNN/US має багато розбіжностей у програмній політиці з СNNI, яка насамперед торкається обсягу презентації міжнародних новин для американців (кількість їх зменшена порівняно з СNNI). Прикметним є те, що СNNI/US і СNNI мають різні слогани. Для американців – "Новини від СNNI. Нам довіряють", а для глобального глядача – "Ми дізнаємося про новини першими". Цікавим є й те, що слогани СNNI та іншої міжнародної глобальної новинної телевізійної служби ВВС World майже збігаються, оскільки девізом останньої є "Putting News First" ("Ми приносимо новини першими").

По-друге, більше уваги приділяється американській складовій у міжнародних новинах. Скажімо, інформуючи про війну в Іраку, наголошується не на руйнації цієї країни, її унікальних пам'яток історії та культури, жертвах серед місцевого населення, акціях протесту, а на загиблих американських солдатах або умовах їхньої реабілітації в США після отриманих на війні ран. По-третє, багато новин СNN/US присвячено внутрішньому життю США. По-четверте, новини подаються у більш драматизованих формах: є популізм, персоніфікація, до яких американський глядач уже призвичаївся. По-п'яте, навіть "картинки" СNN/US і СNNI мають різне кольорове рішення. СNN/US притаманна більша яскравість і насиченість кольорів (тут дається взнаки постійна конкуренція СNN/US з телевізійною новинною мережею Fox News Network, що належить Руперту Мердоку). На відміну від СNN/US СNNI має більшу кольорову стриманість, тон її повідомлень менш драматизований. Очевидно, що в цьому СNNI намагається наслідувати британську службу ВВС.

Трумена та Річарда Ніксона, сенатора Роберта Кеннеді, зірку бейсболу Теда Вільямса. Якщо в політичній або бізнесовій сфері США виникає напружена ситуація, можна бути впевненими, що її головні герої ввечері будуть гостями Ларрі Кінга. Він начебто не перебирає на себе функцію третейського судді, але майстерно з'ясовує ситуацію або конфлікт, допомагаючи своїм слухачам і глядачам сформувати власну думку про "гарячі" події та їх учасників. На ексклюзивні інтерв'ю з ним зголошуються мегазірки на кшталт Елізабет Тейлор, відмовляючи іншим медіа у спілкуванні (остання поява Е. Тейлор у шоу Ларрі Кінга на СNNI відбулася у січні 2007 р.). Його манера вести діалог у прямому ефірі імпонує і глядачам, і його гостям. Сама поява у студії гарантує їм статус "зірковості". На імідж Ларрі Кінга працює все: тембр голосу, уважний погляд, гострий розум, блискавична реакція при веденні інтерв'ю і навіть його демократичне вбрання. Свого часу він пішов на порушення традиційного етикету щодо одягу ведучих "серйозних програм", з'явившись на телеекрані без піджака, у сорочці з яскравими підтяжками, що стало його своєрідним візуальним брендом й породило наслідування (згадаймо візуальний імідж Владислава Лістьєва у програмі "Погляд" часів перебудови і гласності). Те, що Ларрі Кінг нині працює на СNNI і є одним з його центральних "облич", яке відоме всьому світу, додає цій супутниковій новинній мережі популярності. П'ятдесятилітній ювілей в ефірі Кінга у березні – на початку квітня 2007 р. поступово перетворився на потужну глобальну промо-акцію СNN, оскільки до неї були залучені мегазірки, такі як Тіна Тернер, яка навіть співала у його шоу 29 березня 2007 р., а в результаті голосування були визначені п'ять найкращих шоу Ларрі Кінга та оголошені переможці цього конкурсу.

Віддаючи данину майстерності Ларрі Кінга, який працює на світову репутацію СNNI, все ж таки зазначимо, що "першу скрипку" у його глобальному впливі відіграє продемонстрована властивість передавати новини з "гарячих точок" на весь світ у прямому ефірі двадцять чотири години на добу сім днів на тиждень. Це було особливо наочно продемонстровано 1990 р. під час війни у Перській затоці. Саме відтоді у політичній комунікації використовується термін "ефект СNN". Це означає, що коли у світі відбувається щось важливе, люди часто дізнаються про це саме завдяки СNN або, почувши деінде про цю або іншу новину, вмикають СNN або заходять на сайт СNN.com, щоб дізнатися про події "з перших рук". Ця глобальна супутникова новинна мережа стала за чверть століття свого існування необхідною складовою інформаційного забезпечення кожного дипломатичного відомства у світі, інформаційним ресурсом, без якого нині неможливо уявити функціонування світової політики і світової міжнародної політичної практики. СNNI давно "переросла" функції суто новинного телевізійного каналу, оскільки вона нині використовується державними діячами, політиками, топ-менеджментом економічного і фінансового бізнесу, міжнародними неурядовими організаціями, екстремістськими угрупованнями тощо і як трибуна, користуючись якою вони можуть проголошувати свої наміри і рішення на весь світ, і як носій різноманітних, але насамперед дипломатичних послань.

Глобально оприлюднені послання – нова форма дипломатичного дискурсу, новий механізм взаємин у практиці міжнародних відносин. Мобільністю, відкритістю, дієвістю впливу, вимогами швидкої відповідної реакції від політичного реципієнта така форма є новою також порівняно зі сторіччями випробуваними методами таємної дипломатії. Тобто арсенал дипломатичних каналів і методів розширюється. Водночас не можна не зазначити, що відбувається процес подальшої медіатизації міжнародних відносин, що особливо стає помітним під час кризових ситуацій.

За час свого існування СNN постійно збільшує амплітуду своєї діяльності, залучаючи як нові сегменти світової глядацької аудтитрії (так, 1993 р. він поширює своє телемовлення англійською на Південно-Східну Азію, а 1997 р. охоплює Латинську Америку, започаткувавши іспаномовний канал СNN en Espaniol, потім Іспанію, де працює канал CNN+, а за нею – Туреччину, на території якої діє канал CNN Turk), так і користувачів інтернету, для яких відкриває веб-сайт www.CNN.com, що нині має велику популярність, оскільки отримують розсилку новин телекомпанії понад 2,5 млн осіб. СNN.сom використовує нині різноманітні мультимедійні технології: від відеозаписів новин та пакетованих аудіопродуктів до доступу до архівів компанії за окрему передплату та надання додаткової інформації, на тлі якої розгортаються події ("background information"). "Взагалі "глобальна команда професіоналів, які працюють у СNN, налічує майже 4000 чоловік" [5]. Отже, можна із упевненістю констатувати, що глобальна мережа СNN International – настільки успішний бренд, що компанія, яка його поглинула Тіme Warner, розуміючи його значення у всьому світі, залишила знаменитий логотип без жодних змін і тільки скромно додала до нього, внизу заставки, що вона є "батьківською компанією" щодо нього та те, що "всі права захищені" (А Тіme Warner Parent Company. All Rights Reserved).

Але СNN International нині – не єдиний глобальний новинний телеканал. У світового телеглядача збільшується вибір, адже в цій мережі посилюється і зростає конкуренція.

Так, у Сполучених Штатах Америки також розміщена штаб-квартира News Corporation, яка належить глобальному медіамагнату Руперту Мердоку. Його світовий канал новин Fox News Network успішно конкурує з СNN. Руперт Мердок став людиною, яка не побоялася свого часу піти на великі витрати й відкрити другий після СNN супутниковий канал новин. Аналітики і практики медіабізнесу майже одностайно пророкували йому провал. Але він уперто тримався свого курсу, спершу зазнавав багатомільйонних збитків, але домігся того, що його Fox News Network – тепер прибутковий і всесвітньо відомий канал. Взагалі Мердока відрізняє така властивість, яку називають "нюхом на успіх". Зовсім свіжий приклад стосується його задумів відкрити глобальний фінансовий телевізійний канал. Знову з усіх боків йому лунають попередження про те, що нічого не вийде. Коли майже три роки тому Мердок оголосив, що він запустить бізнесовий канал, уже функціонували два всесвітньо відомих канали такого спрямування: CNBC та CNNfn. Останній входив до мережі СNN. Запускати третій, схожий канал прирівнювалося до фінансового самогубства. Але Мердок уміє розраховувати й чекати. У 2004 р., мабуть, не витримавши конкуренції з потужним і професійним каналом бізнесових новин CNBC, зник з медіаобріїв канал CNNfn. Для CNBC, який належить могутньому американському медійному конгломерату NBC Universal, 2006 р. став найуспішнішим, оскільки він отримав 275 млн доларів чистого прибутку, а в цілому прибуток NBC Universal дорівнював 3,7 млрд. дол. Але такі цифри не лякають Мердока, адже один конкурент уже "зійшов із дистанції". І хоча "CNBC сьогодні насолоджується статусом єдиного глобального фінансового телеканалу" [6], є всі підстави очікувати, що мердоківський проект каналу фінансових новин втілиться. Мердок не втрачає жодної можливості утвердитися й в інтернеті, підписуючи з Google угоди, одну масштабнішу за іншу, серед яких, приміром, створення останньої ексклюзивної системи пошуку для MySpace.com та сайтів Fox Interactive Media, які належать очолюваній Мердоком News Corporation [7].

Повертаючись до глобальних новинних каналів, які є суперниками СNN на ринку глобальних новин і не є американськими за своїм походженням, передусім треба назвати британський канал BBC World, створений 1995 р. Це комерційно фондований міжнародний новинний та інформаційний канал. Він належить та управляється BBC World Ltd. і з 2002 р. є членом комерційної групи компаній ВВС (Global News Division), до якої, крім нього, входять BBC World Service та bbcnews.com. Його фінансовою основою слугують два джерела: сплата за передплату на послуги каналу (subscrsbtion fee) та доходи від розміщеної на каналі реклами. BBC World працює цілодобово. Мовлення здійснюється англійською мовою і охоплює понад 200 країн земної кулі. Тижнева аудиторія BBC World оцінюється 281 млн домівок, 1,3 млн готельних номерів, 48 круїзними океанськими лайнерами та 29 платформами мобільних телефонів. Як трохи поетично висловлюються його засновники, "BBC World – це серцевина відданості ВВС глобальному мовленню. Як інтегральний член підрозділу глобальних новин ВВС разом із радіослужбою BBC World Service передає безсторонній, поглиблений аналіз подій, що відбуваються, так само, як і висвітлює історії, які стоять за цими новинами, розповідаючи не тільки те, що відбувається, але й чому" [8]. BBC World має за плечима багаторічну позитивну репутацію ВВС, що допомагає їй у конкуренції з глобальними суперниками. Саме вона стає й значним підґрунтям успішного розвитку її служби в інтернеті, яка вважається найбільш популярною в Європі, має майже 700 млн сторінок і, до того ж, із нею співпрацюють багато мобільних операторів. Останні вважають, що їхнім користувачам стільникових телефонів потрібне надійне джерело новин, яким є ВВС. До BBC World звертаються й найпрестижніші рекламодавці. Часто сплата за рекламний час на каналі має характер бартеру: тобто, наприклад, канал рекламує широковідомий своєю безперечною якістю журнал "National Geographic", а той, у свою чергу, розміщує рекламу каналу BBC World на своїх сторінках.

Хоча мережа BBC World прийшла на ринок глобальних теленовин пізніше за СNN International, вона успішно конкурує з цим каналом. Єдине місце у світі, де перша поступається другій, – це США, де позиції американської корпорації непохитні, BBC World спромоглася лише дістати дозвіл на транслювання свого мовлення на американському громадському каналі PBS, а його присутність в американському інформаційному просторі є дуже незначною. Натомість BBC World має свою стабільну аудиторію в Європі, країнах Співдружності, Індії тощо. Стратегія компанії спрямована на розширення аудиторії у географічному, етнічному, соціальному та демографічному аспектах. "Британськість" та серйозність ВВС, з одного боку, є перевагою бренда, а з іншого – трохи звужує аудиторію до бізнесменів, політиків, високоінтелектуальних прошарків національних еліт. Мережа поставила собі за мету залучити нових глядачів. Значні зусилля спрямовані на привернення уваги до роботи BBC World країн Азії. Для цього у телеефірі був створений цілий цикл передач, зокрема "Hard Talk" ("Важка розмова"), в якій постійно порушуються найгостріші питання політичного життя держав Азії та їхніх міжнародних відносин. Для досягнення об'єктивності та збалансованості в них беруть участь і британські політики та вчені, і представники азіатського політикуму, неурядових організацій, наукових кіл тощо. До того ж, ведучий не є представником білої раси. Взагалі ВВС World узяла курс, який притаманний СNN International від самого початку роботи: ведучі ток-шоу та диктори, кореспонденти та редактори – це багатонаціональний колектив. Так мережа намагається довести, що має інтернаціональний характер. Отже, й на ВВС World з'явилося більше ведучих різних національностей, також серед них побільшало представниць жіночої статі.

У запеклій конкурентній боротьбі за світову глядацьку аудиторію СNN International також не пасе задніх. Усвідомлюючи, що в Індії домінує ВВС World, і беручи до уваги, що Індія – друга за кількістю населення країна у світі, яка демонструє величезні успіхи в галузі програмування та створення софтверних програм та мікроелектроніки, а також держава, в якій спостерігається демографічний вибух, а діти й молодь активно вивчають англійську, тобто це величезний ринок для інформаційної продукції, СNNІ запровадила програму "The Eye on India". У заставці до неї постійно йде повідомлення, що "в Індії півмільярда населення, якому менш як двадцять п'ять років". Тобто зрозуміло, що стратегія СNNІ спрямоване на цей потенційно зростаючий сегмент аудиторії, за який варто поборотися із ВВС World.

Водночас ситуація, коли у світі превалювали інформаційні потоки із Півночі на Південь почала змінюватися із середини 90-х рр. Насамперед це пов'язано з каналом Al Jazeera, який заснував емір Катару шейх Хамад ібн Халіфа аль Тані 1996 р. Канал спочатку позиціонувався як національний медіум, хоча розвивався досить стрімко, маючи у 2003 р. 60 іноземних кореспондентів у різних куточках земної кулі. Міжнародного значення він набуває під час подій 11 вересня 2001 р. у США і відтоді стає важливим гравцем на міжнародному медіаринку з двох причин, про які зазначала газета The New York Times у 2003 р.: "По-перше, він постачає багато матеріалів про Близький Схід міжнародним агентствам та національним телерадіомовникам усього світу. З моменту атак на Сполучені Штати, які відбулися 11 вересня, Al Jazeera став важливим міжнародним гравцем і як постачальник візуальних образів з війни у Афганістані, і як впливовий постачальник новин у арабському світі. По-друге, його глядацька аудиторія оцінюється 35 млн глядачів на день, і таким чином він стає важливим медіатором подій, що відбуваються в арабському світі" [9]. Мовлення на каналі ведеться арабською мовою. Після каналу Al Jazeera починає функціонувати інший арабський телевізійний канал, який претендує на міжнародне значення, – Al Arabia. Водночас популярність Al Jazeera зростає, що пов'язано із вторгненням США до Іраку та висвітленням війни в цій країні. На відміну від інших глобальних новинних телевізійних каналів Al Jazeera має альтернативний погляд на трагічні події в цій країні, так само як і на життя арабського світу в цілому. У надрах її вищого менеджменту визріває амбіційний проект створення міжнародного телеканалу – Al Jazeera International, про що було сповіщено 2006 р. Рекламу цього проекту можна було побачити щоденно по супутниковому телебаченню, а відтоді, як він почав працювати, й у провідних журналах світу, у тому числі й в американському журналі "Newsweek"', у якій, зокрема, йдеться: "Дивіться Al Jazeera англійською мовою, щоб отримати новини, подані під усіма кутами зору та із різних боків. Al Jazeera – перший 24-годинний канал світових новин англійською мовою базується на Близькому Сході й тепер веде мовлення глобально. Al Jazeera має унікальне позиціонування з метою повернути в інший бік глобальний інформаційний потік, даючи репортажі з Півдня на Північ для того, щоб недопредставлені регіони були почуті в усьому світі. З телевізійними центрами, розташованими у Доа, Куала-Лампурі, Лондоні та Вашингтоні, і бюро у всьому світі Al Jazeera – це нова сила у глобальних медіа, яка шукає та висвітлює різні перспективи, де б новини не створювалися" [10]. Слоганом Al Jazeera обрала: "Встановлюючи порядок денний новин" ("Setting the News Agenda").

Справді важлива відмінність Al Jazeera International від Al Jazeera полягає в тому, що це перший арабський міжнародний канал, який веде мовлення англійською. Серед дикторів та кореспондентів чимало представників неарабського світу, які є професіоналами у своїй сфері і мають досвід американської та європейської журналістської роботи. Хоча багато репортажів ведуть і кореспонденти арабського походження, серед них є й жінки. Неспростовним є й той факт, що з відкриттям цього каналу медіапростір змінився, набувши нової якості та забарвлення. ХХІ ст. позначилося такими начебто несумісними тенденціями у глобальних супутникових новинах, як їхня гомогенізація, з одного боку, і диференціація – з іншого. Інтерактивність та мультимедійність глобальних телевізійних служб теж є промовистою ознакою початку третього тисячоліття, які владно змінюють світовий медіаландшафт, що дає підстави сподіватися на нові трансформації глобального інформаційного процесу в його новинному аспекті як важливого гравця міжнародних відносин.



1. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. – К.: Освіта, 1999; Зернецька О. В. Новостийные медиа в политическом дискурсе // Методология исследования политического дискурса. – Минск: БГУ, 2000. – Вып. 2. – С. 137–145; Зернецька О. В. У форматі правдивого відео. Глобальне телебачення і медіадипломатія // Політика і час. – 2001. – № 4. – С. 66–70 та ін.
2. Зернецька О. В. Інформаційно-комунікативна революція, глобалізація і конкурентоспроможність у медіасекторі світової економіки // Інформаційне суспільство. – 2005/2006. – Вип. 2/3. – С. 5–9.
3. Зернецька О. Інтернет-пастки для молоді // Дзеркало тижня. – 2007. – 24–30 берез. – № 11.
4. King L., Gilbert B. How to talk to Anyone, Anitime, Anywhere. – New York: Three Rivers Press, 1995.
5. [28.03.2007].
6. Fine J. Is Fox's Business Channel a Go? // Business Week. – 2006. – November 20. – P. 28.
7. Fine J. Growing by Leaps and Google // Business Week. – 2006. – August 21/28. – P. 24.
8. [28.03.2007].
9. The New York Times. – 2003. – February 21.
10. Newsweek. – 2007. – January 14.

 

© Зернецька О. В., 2007


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові