Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


КОНЦЕПТУАЛЬНІ МОДЕЛІ СУЧАСНОЇ ГАЗЕТНОЇ ПЕРІОДИКИ

М. І. Недопитанський

УДК 070. 1


Розвиток інформаційного ринку спонукає сучасну журналістику відповідально ставитися до проблеми концепції періодичного видання. В умовах ринку неможливо розраховувати на успіх, якщо газета являє собою хаотичний набір тем, рубрик, має невиразну графіку. Все має підпорядковуватися головній, ретельно продуманій ідеї, яка визначає зміст й обличчя видання. Тоді воно матиме свій інформаційний стрижень та відмінність, тобто займатиме окрему нішу, а значить, буде конкурентоспроможним.

Під час пошуку концепції сучасна газетна журналістика відштовхується насамперед від усвідомлення значущості аудиторії. Ринок вимагає максимально враховувати інтереси читача. А він, як свідчать соціологічні дослідження, хоче здебільшого, щоб газета була доступною за ціною, корисною в побуті та зручною під час читання. Звідси, маємо перенасичення газетних сторінок кулінарними рецептами, знахарськими порадами, кросвордами тощо, а також масовий перехід на малі формати, щоб зручніше було читати, зокрема, у громадському транспорті. Саме така модель сучасної масової газети панує нині на інформаційному ринку. Одним із яскравих її типажів можна вважати газету "Порадниця" — копійчана за ціною, малоформатна, але виходить мільйонним накладом, її швидко розкуповують у громадському транспорті, охоче передплачують (завдяки дешевизні) у селах.

Однак ситуація на ринку мінлива, рано чи пізно "порадниці" зникнуть або трансформуються відповідно до нової споживчої кон'юнктури. Майбутнє все ж за тією періодикою, що охоплює широку тематичну палітру, доступно висвітлює важливі аспекти життя суспільства. Утім концептуальна модель поважного видання теж має бути максимально наближеною до читача. Так, дослідження наших колег із впливової німецької газети "Франкфуртер альгемайне цайтунг" свідчать, що і там читацька аудиторія виступає за цінову доступність та зручність у користуванні Зручною має бути насамперед назва видання. Споживач недолюблює важкі для сприйняття логотипи, надаючи перевагу однослівним, милозвучним назвам: "Порадниця", "День", "Сегодня", "Фактьі" (до речі, мало хто звертає увагу на те, що повна назва цього популярного видання — "Факти и комментарии"). Приваблива назва ніби програмує прихильність з боку читача.

Останнім часом автори концептуальних моделей нових видань частіше звертають увагу на розробку характерної газетної стилістики. Сьогодні в моді так званий попсовий стиль, тобто розповідь про серйозне зі значною часткою гумору чи іронії, аби читач споживав інформацію без натуги. А на журналістському ринку праці з'явився попит на репортерів, здатних писати "зі стьобом". До "стьобних" видань можна віднести тижневик "Аргументы и факты", журнал "ПІК".

Узагалі, пошук характерного стилю — справа надзвичайно складна. Вдало знайдений (не скопійований) газетним менеджером стиль — явище рідкісне. На ньому може успішно триматися стрижень усієї редакційної діяльності. Приклад вірності обраному стилю демонструє газета "Сільські вісті" ("СВ"). Це видання до певної міри можна назвати феноменальним. Незважаючи на політичні й ринкові буревії, що знесли чи пригнули майже всі традиційні газетні ЗМІ, "Сільські вісті" вистояли і роблять сьогодні погоду як у політиці, так і в інформаційному середовищі.

Яка ще газета, окрім "СВ", може похвалитися рубрикою-довгожителькою? Саме в цьому виданні понад 25 років постійно друкувалась сторінка для жінок "Вербиченька". Подібного годі знайти в практиці вітчизняної газетної журналістики. Рубрика, висловлюючись сучасною термінологією, творилася за всіма правилами інформаційного менеджменту. Журналістка Л. Шахова, багаторічна ведуча "Вербиченьки", згадувала, як свого часу головний редактор, конкретизуючи концепцію видання, проголосила: газета повинна увійти до кожної сільської оселі. А хто душа оселі, її ангел-охоронець? Звичайно, жінка – розвивали далі редакторську ідею "вістяни". Так народилася "Вербиченька" [1].

Зовсім протилежну концепцію демонструє нам тижневик "Бульвар", який займає помітне місце в групі розважальної періодики. Видання можна оцінювати по-різному, залежно від суб’єктивних читацьких уподобань. Однак. Не помічати його безглуздо, бо це реальність сучасного газетного ринку.

Починав "Бульвар" вельми провокаційно, про що свідчили цинічні заяви його господаря Д. Гордона: "тижневик працює лише на погоду плебсу, а він хоче голих баб, мерзенних деталей про "зірок" [2]. Орієнтація видання на "жовтизну" відразу ж викликала неоднозначні відгуки громадськості. Менеджерська кмітливість, очевидно, змусила Д. Гордона істотно пом'якшити скандальність, відмовитися від послуг скандаль-новідомих журналістів. З метою облагороджування іміджу, "Бульвар" завів собі ще й представницьку наглядову раду, куди увійшли поважні люди: Л. Кравчук, М. Горбачов, В. Коротич та ін. Відомі імена мали засвідчити читацькій аудиторії, що газета стала респектабельною. Подібні іміджеві корекції значно зміцнили її ринкові позиції.

Проблема концептуальної відмінності особливо актуальна для газет загальнополітичного спрямування. Цей тип періодики є найчисленнішим, тому кожен його сегмент намагається підшукову-вати собі ще вужчу "нішу". На яку саме аудиторію орієнтуватися, який обрати ракурс під час висвітлення суспільно-політичних процесів і подій? Так, газета "Дзеркало тижня" аналізує наші реалії через призму владної еліти. Події загальнодержавного значення тут подаються в контексті діяльності вищих ешелонів влади. Тижневик відомий високим рівнем інформованості, тому його прогнози і версії викликають значний резонанс. Видавці відверто заявляють: "Дзеркало тижня" — не популярне, а впливове видання. Тобто головна стратегія газети — впливати на діяльність владних структур, акумулювати потенціал політичної еліти. "Верхи" теж зацікавлені в існуванні "своєї" газети, щоб обмінюватися лише їм зрозумілими сигналами, шифрувати між рядками послання конкурентам чи потенційним союзникам.

Щоденна загальнополітична газета "День" орієнтується переважно на інтелігенцію та середній клас. В аналізі політичної ситуації особливо виділяється державотворчий акцент.

Газети "Факты и комментарии", "Сегодня", "Киевские ведомости" надають перевагу інформативності із вкрапленням аналітики. Читач цих видань цікавиться політикою здебільшого поверхово, задовольняючись скупими інформаційними повідомленнями на суспільно-політичну тему. Така читацька аудиторія є наймасовішою. тому "ніша" масової загальнополітичної газети дуже вигідна. На газетному ринку активно розвивається також "ділова" преса, яка обслуговує бізнесове середовище, аналізує основні тенденції в ринковій сфері вітчизняної економіки. "Ділова" преса має певний рівень самоокупності. Концептуальна модель цього виду періодики складається з трьох сегментів:

1) суспільно-політична інформація й тематичні огляди ринкової кон'юнктури;
2) бізнесова документація й законодавче консультування;

3) прайс-листи. Серед ділової преси лідерами виступають тижневики "Бизнес" та "Галицькі контракти".

Працюючи в одному інформаційному полі, ці видання легко уникають зіткнень, завойовуючи вільний медіа-простір. Зокрема, вони вдало розділили читацьку аудиторію: "Бизнес" орієнтується здебільшого на велике підприємництво, "Галицькі контракти" охоплюють середній та малий підприємницький прошарок. До того ж, перше видання більше задовольняє інформаційні потреби управлінця; друге — фінансиста, бухгалтера. Є також регіональні відмінності: "Бизнес" розповсюджується головним чином у столиці, у російськомовних східних і південних областях; "Галицькі контракти" — у західних та центральних регіонах України. Нарешті, газети відрізняються за форматом ("Бизнес" — АЗ, "Галицькі контракти" — А 4) і виходять у різні дні тижня.
Отже, "ділова" періодика свідчить, що оптимізація вітчизняного інформаційного ринку значною мірою пов'язана з ефективним менеджментом.

На сьогодні для газетних менеджерів є ще достатньо інформаційної цілини. Досі немає загальнонаціонального масового видання, популярного як у столиці, так і в глибинці. Фахівці з газетної справи вважають, що на часі поява кольорового видання для всієї родини. Зростає потреба в ексклюзивній періодиці. Та в будь-якому випадку успіх залежить від розробки концептуальної моделі.



1. День. ~~ 1997. — 7 бер.

2. Факти и комментарии. — 1998. —26лют.


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові