Ласкаво просимо

до електронної бібліотеки Інституту журналістики

Головна || Законодавча база || Навчально-методичні комплекси || Наукові видання
Праці викладачів || Студентські роботи || Різне


Принцип "дзеркала" як заповідь професійного журналіста

М. Василенко

Тринадцять заповідей репортера, що їх автор цієї статті започаткував у викладацькій діяльності в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, певно принесли досить вагомі результати, коли впродовж кількох років студенти і випускники свідчать про надзвичайну ефективність правил-заповідей у процесі творчої роботи.

Нагадаємо, що тринадцять заповідей репортера побудовані в результаті прискіпливого творчого аналізу професійного доробку визначних світових журналістів і літераторів: Хемінгуея, Гіляровського, Симонова, Кольцова та багатьох інших. Внесені певні корективи з урахуванням са¬ме слов'янського менталітету, стислі поради жур¬налістам, викладені у формі заповідей, були над¬руковані в міжнародному підручнику.

Однак слід урахувати кілька факторів, що не підлягають сумніву. А саме: стратегія Інституту, зусилля викладачів і наукового персоналу спрямовані на підготовку саме репортерів у загальнодемо¬кратичному розумінні цього слова: репортерів, які поєднують кращі риси журналістики слов'янської і західноєвропейської з елементами американізова¬ної журналістики, - тож повторення заповідей ре¬портера якомога частіше в теоретичних виданнях Інституту іде на загальну справу.

Другий фактор вульгарно-примітивний: кожне видання настільки мізерне за тиражем, що до студентів наукові розвідки викладачів Інституту потрапляють хіба що випадково. Тому автор статті наводить тринад¬цять заповідей репортера ще раз, аби окрему ("принцип дзеркала") проаналізувати за діалектич¬ним принципом, виділивши часткове із загально¬го.

Отож, власне заповіді, які автор наводить під час лекцій, а потім відпрацьовує на практичнихзаняттях, пояснюючи кожну стосовно до реальних ситуацій:

1. Перший крок - за тобою. Другий - за редак¬тором. Пам'ятай, що редакторів багато.

Лектор наочно демонструє студентам, як слід нав'язувати свій матеріал, тему, рубрику – редакторові видання."Коли редактор дає вам тему, у вас вибору вже не залишається".

...Якщо виникають творчі суперечки, розбіж-ність політичних чи якихось інших поглядів -існує можливість вибору між виданням (редакто-рами).

2. Отримавши завдання - усвідом, зрозумій його правильно. Далі керуйся принципом класика англійської літератури Джозефа Конрада: "Роби або помри!".

Лектор розказує студентам про необхідність адекватного тлумачення поставленого керівницт-вом завдання. Усвідомити поставлену мету - зна-чить наполовину зробити матеріал: фактор по-вного взаєморозуміння у ланці редактор-репор¬тер чи не найголовніший.

Романтична історія Джозефа Конрада (псев-донім польського письменника Конрада Валевсь-кого), який вивчив у дев'ятнадцять років англій-ську мову, а в двадцять сім став класиком бри-танської літератури - стає наочним прикладом для честолюбних студентів, як досягти успіху в житті та творчості.

3. Принцип "Дзеркала".

Перед виходом на завдання, обов'язково звірся і своїм відображенням у дзеркалі: чи у повній мірі твій зовнішній вигляд і вираз обличчя вис¬ловлює довіру? Часу на вмовляння респондента у тебе не буде, ти - репортер

У цій заповіді лектор починає з цитування по-вісті Гоголя "Мертвые души" в тій частині, де Чічіков, збираючись бути представленим місце-вому дворянству, ледве не годину провів біля дзеркала (підбираючи відповідний вираз обличчя і стиль вітання (для начальства, дам, поміщиків і т. ін.). Лектор нагадує, що на відміну від аналіти-ка, репортеру відводяться лічені хвилини, аби пе-реконати респондента дати необхідну інфор-мацію. Часу для лестощів, обхідних шляхів, довготривалих розвідок немає, інформація застаріє.

4. Диктофон, перекидний (для записів під час дороги, пішохідної прогулянки, в екстремальній ситу¬ації) блокнот, дві ручки.

Четверте правило коментарів не потребує, хіба що лектор на іспиті вимагає у майбутніх жур¬налістів наочно продемонструвати весь інстру¬ментарій справжнього репортера.

5. Будь настирним, але не нахабним!

Окремі жаргонізми - суть специфіка нашої професії. Лектор на конкретних прикладах пока¬зує саме вміння бути настирним, для дівчат - елегантно наполегливою. Категорично застерігає від нахабства, оскільки дія народжує протидію і нахабі інформації просто не дадуть.

6. "Деталь це -талант" (Тургенєв). "Подробиця це - Бог" (Вольтер). "Диявол у подробиці"(Італійська комедія масок).

Лектор підкреслює, що суть всіх цих афо-ризмів і крилатих висловів однозначна. Хто не тільки зрозумів, але і зумів втілити їх у життя -стає не тільки журналістом, а й літератором.

7. Зумій миттю завоювати симпатію співроз¬мовника. Твоя зброя: доброзичливість, комплімент, елегантні лестощі.

Йдеться про індивідуальний підхід до кожногореспондента. Особливо велике значення надається першому компліменту при знайомстві з респондентом, вмінню підтримувати доброзичливу бесіду. Дуже велика кількість практичних занятьз курсу "Репортерська праця", відводиться саме відпрацюванню цієї заповіді у ділових іграх, моделюванню стандартних чи нестандартних ситуацій.

8. Не метушись. "Поспішай повільно" (лат.).

Афористичність усіх заповідей передбачає засвоєння теорії у вигляді яскравих історій-образів, що інформаційним відбитком лишаються в пам'яті слухача. Тож лектор розказує походження латинської приказки "Поспішай повільно" - згадавши історію Пунічних війн, римського полководця Кунктатора ("повільного" -лат.) і його перемогу над Ганнібалом. "Отже, Кунктатор переміг Ганнібала своєю повільною поспішністю, - робить висновок лектор. - Чому б вам не пере¬могти опір матеріалу і невдячних обставин саме завдяки цій розважливій тактиці?!"

9. "Він бреше, як свідок" (з юрид. практики).Намагайся перевірити всі, без винятку, факти.

На лекції знову-таки на конкретних прикладах викладач пояснює потенційним репортерам, чому пересічна людина губиться в екстремальній ситуації; залучення якомога більше джерел необхідно для точного аналізу події, що трапилася.

10. Остання твоя дія - по-новому, в присудності респондента ше раз перевірити всі, без винятку, факти.

Не соромся запропонувати самому герою записати в твій блокнот необхідні прізвища, імена, назви, особливо, коли йдеться про назви іншою мовою..

11. Репортаж-пісня. Останню не можна перервати. Репортаж пишеться або одразу, поки незгасли асоціації, не потьмяніли спогади, або ніколи".

Цьому теоретичному посиланню передує ґрунтовний ілюстративний ряд, звернення до індивідуальної творчості студентів ("Чи писали ви бодай раз у житті вірш? Коли писали, то маєте знати, що вірш вирішується на хвилі емоційного піднесення. Так само - і репортаж").

12. Читач запам'ятовує першу і останню фрази.

13. А тепер - молись, щоб твій матеріал побачив світ і чекай нового завдання. Ти –репортер.

Принцип "дзеркала" полягає в особливому психофізіологічному настрої репортера, інтерв'юера перед завданням.

Насамперед, принцип "дзеркала" починається з того, що журналіст має звіритися зі своїм зображенням у дзеркалі, щоби) оцінити деталі одягу, жіночих прикрас (для прекрасної статі), гар¬монійного поєднання краватки і кольору костю¬ма (для чоловіків) і т. ін.

Провінційність країни третього світу повністю позначається і на вбогому вигляді вітчизняних "акул пера", які не можуть зрозуміти, що імідж окремого журналіста впливає на ставлення до професії взагалі.

Тим часом, сучасні бізнесмени і власні відносно фешенебельні (зовнішньо, принаймні) політики, - з недовірою ставляться до представників ЗМІ, чиє вбрання, дешеві годинники і прикраси не відповідають усталеним у певних соціальних прошарках нормам.

Під час практичних занять студентам Інституту журналістики варто розповісти про основи візуального іміджмейкерства, розказати про вартість візажу під час фотографування моделей або естрадних виконавців. Не слід, звісно, пе¬ребільшувати - приділяючи надмірну увагу одя¬гу, але навіть такий побутовий момент, як доро¬гий органайзер, демонстративно викладений журналістом на стіл під час важливого інтерв'ю, -може зіграти свою роль у зборі фактажу.

Однак принцип "дзеркала" не обмежується простою підбіркою краватки і ретельно випрасуваною сорочкою - все це було б досить пря¬молінійно і однозначно, хоча і необхідно.

Принцип "дзеркала" передбачає ретельне моральне єднання із своїм внутрішнім "его": чи готовий я саме до цієї операції, саме до цього матеріалу, до зустрічі з саме цією людиною?

І коли професійний репортер починає, споглядаючи себе у внутрішньому "дзеркалі", відчувати непевність, то слід одразу перебудуватися, часом - мімікрувати.

Як відомо, представники різних соціальних верств адекватно реагують на стереотипи, що закладені в їх пам'яті. Політики підсвідомо приймають журналіста за свого, коли той оперує понятійним апаратом і відповідними жаргонізмами, аж до прізвисьрк надто одіозних фігур. Тоді професійний репортер, вживши кілька знайомих вітчизняному політикові фраз, термінів - має шанси отримати більш повну інформацію. Журналіст, який працює в жанрі кримінального розслідування, прекрасно знає, що оперативні працівники спілкуються між собою на відповідному сленгові, що його слід хоча б розуміти. Вчителі, медики - всі розмовляють "власною мовою", вже не кажучи про "новояз" молоді, яка, проте, (за статистикою) газет не читає.

Тому принцип "дзеркала" в широкому розумінні цього слова передбачає внутрішнє лицедійство, своєрідну психологічну перебудову професійного репортера для зустрічі з тим чи іншим респондентом.

Таким чином, принцип "дзеркала" є органічним складником правил, що сформульовані в "Тринадцяти заповідях репортера".


© Інститут журналістики. Усі права застережені
Посилання на матеріали цього видання під час їх цитування обов'язкові