Ласкаво просимо

У статті на матеріалі української радянської преси 20-30-х рр. XX століття досліджується мікрополе "куркуль", що внаслідок штучно створених асоціативних зв'язків інтегрується в асоціативно-семантичне поле "безпека / небезпека". Проблему реконструювання асоціативно-семантичних полів у діахронії запропоновано розв'язати за допомогою когнітивних методів.

Ключові слова: асоціативно-семантичне поле, асоціативний зв'язок, фрейм, слот, преса.

In article on a material of the Ukrainian Soviet press of 20-30 years of XX centuries are investigated a microfield "fist", which owing to is artificial of the created associative connections is integrated in an associative-sIantic field "danger / safety". The problI of reconstruction of associative-sIantic fields in diachronic is offered for solving with the help of cognitive methods.

Key words: associative-sIantic field, associative connection, frame, slot, press.

Метою пропонованої статті є дослідження асоціативних зв'язків в асоціативно-семантичному полі "безпека/небезпека". Її завдання полягають у виокремленні мовних одиниць, що описують відповідний фрагмент дійсності, з текстів української радянської преси 20–30-х рр. XX століття, теоретичному обґрунтуванні їхнього добору та з'ясуванні характеру зв'язків виділених одиниць у полі "безпека/небезпека" на основі моделювання когнітивних структур.

Особливостям асоціативних зв'язків у лексико-семантичних й асоціативних угрупованнях уже приділено значну увагу в дослідженнях із проблем семантики, лексикографії, психолінгвістики. Так, установлено, що лексичній системі, крім парадигматичних і синтагматичних відношень, властиві й епідигматичні відношення – "асоціативно-дериваційні зв'язки між словами за формою і за змістом" [4, 132], причому внаслідок вторинної номінації асоціативного характеру може відбуватися перенесення елементів з одного поля в інше [4, 133]. За твердженням В. А. Чабаненка, "уся структурна організація лексичної системи мови визначається асоціативними відношеннями, що постійно урізноманітнюються в зв'язку зі змінами у змісті мислення та через збагачення мислення новими якостями і поняттями" [9, 135]. Власне асоціативні поля, на думку дослідників, зумовлені "позамовними зв'язками денотатів і внутрішньомовними зв'язками слів", а всі їхні елементи "пов'язані асоціативним зв'язком зі стимулом-ідентифікатором, що міститься всередині поля" [8, 33]. За Ш. Баллі, "поняття асоціативного поля визначається великою еластичністю", причому асоціаціям притаманна ієрархія, у якій виділяють близькі й далекі асоціації [2, 151]. У психолінгвістиці існують й інші класифікації асоціацій. Так, Т. Наумова говорить про виокремлення парадигматичних і синтагматичних асоціацій, а Р. Ромметфейт ставить питання про необхідність розмежування асоціацій, що стосуються референції слова, та асоціацій, які відображають внутрішньомовні семантичні зв'язки [7, 39]. За Ю. М. Карауловим, асоціація являє собою необхідну передумову "існування семантичного зв'язку: якщо є семантичний зв'язок, то є й асоціація" [3, 180]. Розглядові й критичному осмисленню асоціативних полів і типів асоціацій приділено значну увагу в монографії Г. С. Щура "Теорії поля в лінгвістиці" [10].

Зазвичай основним методом побудови асоціативного (асоціативно-семантичного, семантичного – варіативність термінів спостерігається через неузгодженість термінології) поля є асоціативний експеримент. Тому через відсутність синхронних асоціативних експериментів і словників асоціативних норм відповідних періодів постає проблема реконструкції асоціативно-семантичних полів у діахронії, яку ми намагаємося розв'язати, застосовуючи когнітивні методи для моделювання фрагмента асоціативно-семантичного поля "безпека / небезпека" 20–30-х рр. XX ст. Необхідно також зауважити, що асоціативний експеримент передбачає суб'єктивні реакції на слово-стимул, що в сукупності дають об'єктивний результат, тоді як наше дослідження ґрунтується на текстах преси, що в тоталітарний період являли собою офіційний варіант інтерпретації подій і вербальне оформлення яких було покликане максимально посилити вплив відповідним чином поданої інформації.

З корпусу текстів радянської преси аналізованого періоду можна виокремити розгалужене поле на позначення поняття "безпека/небезпека". Значна кількість одиниць поля пояснюється обов'язковим ідеологічним поціновуванням елементів буття як "своїх" ("безпечних для радянської влади" (особливо в період її становлення й утвердження) або "чужих" ("небезпечних для радянської влади"). Так, елементи мікрополя "куркуль" уводяться до поля "безпека/небезпека" шляхом ототожнення їх із небезпекою в прецедентних текстах із дискурсу партійних лідерів, як-от: "Чому правий ухил є тепер головна небезпека в партії? Тому, що він відбиває куркульску небезпеку, а куркульска небезпека є тепер, в момент розгорнутого наступу й викорчовування коріння капіталізму, основна небезпека в країні" (Й. Сталін) [Металеві дні. – 1930. – № 3. – С. 59].

Мікрополе "куркуль" містить номени денотата й вислови, що описують його особливості та діяльність. Поняття, позначуване лексемою куркуль, її похідними й синонімами, на той час було розмитим, що зафіксовано в текстах преси: "…є третя група селянства – заможне, куркульське селянство… куркульське господарство виявляло себе у вигляді споживача найманої робочої сили й ставало в антагоністичні відносини до незаможного селянства – постачальника цієї робочої сили" [Життя й революція. – 1925. – № 10. – С.?84]; "Куркулі це ті, що поневолюють чужу  працю, – або наймають робітників (батраків), або ж дають гроші на проценти й т. инш." [Радянський селянин. – 1925. – № 2–3. – С. 3]; "…кожний дядько боявся прикупити коня або вола або машину, щоб не назвали його куркулем" [Молодий більшовик. – 1925. – № 8–9. – С. 22]; "Партія рішуче поставила питання про те, що добрий господар це не є ще куркуль" [Молодий більшовик. – 1925. – № 8–9. – С. 22].

Аналіз цілісних висловлювань у сукупності з екстралінгвальними чинниками вможливлює моделювання когнітивної структури, що дає уявлення про клішовані образи свідомості, які "зберігаються в асоціативно-вербальній мережі", і являє собою ""пучок" передбачуваних валентних зв'язків (слотів), векторів спрямованих асоціацій" [5, 247]. Важливість цього твердження для нашого дослідження зумовлюється тим фактом, що "відмінність фрейм-структури від "нефреймових" валентних зв'язків полягає саме в передбачуваності векторів асоціацій і, можливо, закритості списку "передбачуваних" асоціативних зв'язків" [5, 247]. Таким чином, шляхом моделювання фреймів на основі текстів відповідного періоду можна здобувати уявлення про способи репрезентації знань та їхньої лінгвальної організації, що ми й здійснюємо, моделюючи образ куркуля через фрагмент ідеологізовано сприйнятої дійсності, відображений у пресі.

Згідно зі структурою каузального фрейму, запропонованою В. Акімовим, А. Барановим і В. Сергеєвим [1] та успішно використаною Е. Лассан для опису внутрішнього ворога на матеріалі радянських публіцистичних текстів 60-х рр. [6, 51], фрейм куркуль має в спрощеному вигляді 5 слотів. Перший слот містить характеристику суб'єкта номенами, що перебувають між собою в синонімічних відношеннях: куркуль, ворог-куркуль, підкуркульник, куркульня, глитай, глитайня, куркульський полигач, куркульсько-петлюрівські недобитки, куркульська зграя, куркульський елемент, запеклі вороги колгоспів та ін. Другий слот характеризує цілі / цінності суб'єкта: національна ідея (куркульський "націоналіст"), ліквідація колгоспів, боротьба проти радянської влади. Третій слот містить характеристику обставин, що мінімально експлікована в текстовому матеріалі. Доволі розгалуженим є четвертий слот, присвячений характеристикам дій суб'єкта (куркуль не працює або працює несумлінно, чинить опір радянській владі, саботує хлібозаготівлі, закопує хліб, зазіхає на колгоспний прибуток, розкрадає колгоспне добро, споює селян, залякує, тероризує ударників, убиває сількорів і піонерів і т. ін.). Його складники активізують асоціативний зв'язок із фреймами "радянський / антирадянський", "колективний / індивідуалістичний", "трудівник / ледар", другі складники яких поціновуються як небезпечні для радянського ладу: "…український куркуль пройшов велику школу боротьби проти радянської влади" [Партробота в колгоспі. – 1934. – № 1. – С. 43–44]; "Глитай агітує, глитай шкодить, глитай підриває колективізацію" [Металеві дні. – 1930. – № 1. – С. 52]; "…куркуль намагається використати кожний прорив, недбальство, бездіяльність в колгоспі, щоб пустити чутки про розклад колгоспу, щоб оточити колгосп кільцем морального тиснення, цькування, бойкоту, вдаючись до підпалів, терору, різного шкідництва" [Більшовик України. – 1930. – № 15–16. – С. 26]; "Ворог [куркуль – К. К.] вдається до всяких способів, від безпосереднього шкідництва, від псування й розкрадання насіння… до роздмухування споживацьких настроїв" [Аґітатор для села. – 1933. – № 5–6. – С. 45]. П'ятий слот об'єднує характеристики результату дій суб'єкта, які в радянському дискурсі є логічним наслідком діяльності внутрішнього ворога. Прикметно, що елементом семантики цієї низки висловів є "подолання небезпеки": куркулів необхідно викрити, затримати, спіймати, зламати, розтрощити, зліквідувати, дати їм відсіч, покласти край, вигнати з колгоспів, оголосити нещадну війну й знищити ("…забезпечення підтримки і схвалення широкими масами колгоспників і трудящих селян-одноосібників репресій, які застосовує партія й уряд проти куркулів" [Аґітатор для села. – 1933. – № 1. – С.?59]; "Партія й уряд дали сувору відсіч куркульським вихваткам. Вони повернули на голову контрреволюціонерів та їхніх наймитів важкий меч пролетарської диктатури" [Дитячий рух. – 1933. – № 3. – С. 2–3]).

Аналізуючи ідеологізовані тексти радянської преси, відзначаємо деякі способи внесення змін у когнітивні структури, що репрезентують стереотипні образи. Так, у висловлюванні "Ставлячи ставку на опір куркульських елементів, на звірячу боротьбу куркуля з обрізаном і "червоним півнем" проти соціялістичного наступу на селі, – ці аґенти буржуазії не тільки підводили "ідеологічну базу" під куркульську контрреволюцію" [Більшовик України. – 1930. – № 17. – С. 10] ситуацію вербалізовано через асоціювання денотата зі звіром, а також уживання лексики, що активізує фрейми "штучно спричинена пожежа", "зброя". Проте у зв'язку з ліквідацією куркуля як класу виникає потреба у створенні нового внутрішнього ворога, що був неодмінною складовою радянського міфу. Унаслідок цього на лінгвальному рівні залишається функціонувати номен куркуль, що через зникнення денотата перетворюється на ярлик. На когнітивному рівні здійснюється трансформування слота з характеристиками суб'єкта: внутрішні ознаки "денотата" залишаються тими самими, зовнішні ознаки змінюються на протилежні: "…треба показати обличчя куркуля на сьогодні, що це не звіряча фізіономія особи, а "тихенька", "солоденька", яка голосує "за колгоспи", але насправді шкодить і підриває їхню роботу" [Дитячий рух. – 1933.?– № 3. – С. 10]; "Теперішні куркулі і підкуркульники, теперішні антирадянські елементи на селі – це здебільшого люди "тихі" і "солоденькі", майже "святі"" [Дитячий рух. – 1933. – № 3. – С. 2]; "…ми прогледіли зміну форм і тактики боротьби клясового ворога, який від одвертої боротьби перейшов до саботажу, до підривної роботи тихою сапою. Ворог замаскувався, пристосувався, перефарбувався, набрав іншого вигляду – прикинувся "другом", "оборонцем" колгоспу" [Аґітатор для села. – 1933. – № 5–6. – С. 5].

Водночас спостерігаємо й іншу когнітивну операцію, яка полягає в перенесенні до слота "характеристика суб'єкта" поведінкового слота фрейму "звір", що створює ефект "знелюднення" ворога радянської влади [6, 132], а на лінгвальному рівні зумовлює накладання мікрополів в полі "безпека / небезпека": "Не так легко було зламати українське куркульство з його дійсно звірячою ненавистю до соціалізму" [Під марксистсько-ленінським прапором. – 1935. – № 4. – С. 7]; "Озвіріла куркульня, передбачаючи неминучу загибіль, не зупиняється ні перед чим" [Дитячий рух. – 1933. – № 1. – С. 22]; "Звірями накинулися злодії ["куркулі" ( збирачі колосків) – К. К.] на Микиту" [Дитячий рух. – 1933. – № 12. – С. 9]; "…оскаженілий від нашого соціялістичного наступу глитай" [Металеві дні. – 1930. – № 3. – С. 60].

На основі викладеного робимо висновок, що модель внутрішнього ворога в текстах радянської преси модифікується відповідно до програми керівництва. На когнітивному рівні зміни відбуваються у штучно створеній фрейм-структурі, яка описує певний фрагмент ідеологізовано сприйнятої дійсності. На лінгвальному рівні здійснюється підміна денотата, якому продовжує відповідати сталий комплекс номенів, що формують стереотипне розуміння об'єкта номінації та його дій.

Аналізуючи дискурс преси, ми виокремили одиниці, що у відповідний період ситуативно належали до асоціативно-семантичного поля "безпека / небезпека" за рахунок штучно наведених асоціативних зв'язків у прецедентних текстах. Перспективними є подальші дослідження моделі внутрішнього й зовнішнього ворога в тоталітарному дискурсі.

1. Акимов В. П., Баранов А. Н., Сергеев В. М. Компьютерная модель текущего сознания в системе "Авгур" // Ученые записки Тартуского ун-та. – Вып. 903. – Тарту, 1990. – С. 3-19.

2. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. – М.: Изд-во иностр. литературы, 1955. – 416 с.

3. Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография. – М.: Наука, 1976. – 356 с.

4. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1999.  – 288 с.

5. Красных В. В. Анализ дискурса в свете концепции фрейм-структур сознания // Культурные слои во фразеологизмах и дискурсивных практиках. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – С. 243–250.

6. Лассан Э. Дискурс власти и инакомыслия в СССР: когнитивно-риторический анализ. – Вильнюс: Изд-во Вильнюс. ун-та, 1995. – 232 с.

7. Наумова Т. Н. Ассоциации и проблема целого высказывания // Словарь ассоциативных норм русского языка. – М.: Изд-во Московск. ун-та, 1977. – С. 37–45.

8. Полевые структуры в системе языка. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1989. – 200 с.

9. Чабаненко В. А. Асоціація як універсальний чинник мовного розвитку // Мовознавство. – 2005. – № 3–4. – С. 132–137.

10. Щур Г. С. Теории поля в лингвистике. – М.: Наука, 1974. – 256 с.

© Коротич К. В., 2006