Ласкаво просимо

У статті розглянуто семантичні зрушення в загальновживаних словах, зокрема в бік деякого звуження (спеціалізації). Пдано схемну структуру спеціалізованих значень.

Ключові слова: лексико-семантичний варіант, семантичний компонент, твірне значення, похідне значення, спеціалізація.

In the article sIantic chenges are considered in current words, in particular in the side of some narrowing (specialization). The cIe structure of the specialized meaning is given.

Key words: lexico-sIantic variant, sIantic component, formative meaning, derivative meaning, specialization.

Семантична структура загальновживаних слів, з одного боку, є відносно сталою величиною, вона не зазнає раптових змін, з другого боку, за певних умов відбувається процес смислового наповнення слів. Семантичні зрушення в загальновживаних лексемах, зокрема в бік деякої спеціалізації, термінологізації, можна спостерігати, коли такі лексеми починають вживати в незвичних, відмітних, контекстах. Взагалі, що стосується термінотворення, то вчені визначають семантичний спосіб як один з перших словотворчих прийомів творення термінологічних найменувань, вказують на те, що семантична спеціалізація починається із вживання загальнонародних слів в особливих контекстах [див., напр., 2, 97–103; 7, 13].

Динаміку смислового розвитку слова можна відстежувати, наприклад з позицій звуження або розширення окремого значення полісемічного слова чи окремої лексеми, метафоричного, метонімічного переносу, враховуючи лексичну сполучуваність слів, скорочення слова або словосполучення і вбирання семантики вилучених компонентів тими компонентами, що залишилися, тощо.

Зокрема, при дослідженні звуження того або іншого значення часто спираються на значні напрацювання в галузі семного аналізу. При спеціалізації семна структура окремої лексеми або похідного значення (враховуємо дихотомію "твірні і похідні значення"), лексико-семантичного варіанта, полісемічного слова змінюється внаслідок уведення нових семантичних компонентів, які конкретизують лексичне значення.

Так, наприклад, іменник стурбованість у значенні "стан людини, який виражає неспокій, тривогу, хвилювання" (джерелом подання твірних значень є Словник української мови в 11 томах) набуває спеціального значення "неспокій, тривога, хвилювання у зв'язку з якими-небудь суспільно-політичними подіями" в таких офіційних, суспільно-політичних контекстах: Активно прилучилися до роботи конференції й низка європейських та світових організацій, які висловлюють стурбованість з приводу нелегальної міграції (газета "Молодь України"); Представники обох делегацій висловили стурбованість з приводу погіршення політичної ситуації в цьому регіоні (Телебачення, Новини). У похідному лексико-семантичному варіанті випадають семантичні компоненти "стан", "людина", натомість з'являються такі семантичні компоненти, як "суспільно-політичний", "подія", які окреслюють саме ті моменти, з приводу яких виникає стан неспокою, тривоги, хвилювання.

В останнє десятиліття активізувалося вживання слова зайнятість в офіційних текстах із соціальної проблеми працевлаштування. Іменник зайнятість у значенні "стан людини, яка постійно зайнята якою-небудь роботою, справою" реалізує спеціальне значення "наявність, забезпеченість роботою" в таких контекстах: Значні зміни і доповнення внесено в Кодекс [про працю] з питань організації трудового договору, забезпечення зайнятості населення (газета "Голос України"); З приходом ринкових структур інституційне гарантування повної трудової зайнятості значно змаліло (журнал "Вісник НАН України");

– У якому стані мережа державних Центрів зайнятості в регіонах? (газета "Демократична Україна"); – Ми прагнемо, щоб приміщення, в яких можуть бути розташовані центри зайнятості (придбані для служби зайнятості, чи передані для них владними структурами), негайно віддавалися нам (газета "Демократична Україна"). Спеціалізація іменника зайнятість відбувається за рахунок уведення семантичних компонентів "наявність", "забезпеченість". Саме на них роблять, якщо можна так сказати, логічний наголос, коли вживають це слово у відповідних контекстах. Крім того, на асоціативному рівні присутні імпліцитні семи "матеріальні", "засоби", "прожиття". Адже ж можна займатися якою-небудь роботою і для власного задоволення, не одержуючи матеріальну винагороду.

Загальновживане слово пляма в значенні "частина якої-небудь поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням" при використанні в текстах, пов'язаних з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, унаслідок розширення дистрибутивних зв'язків формує лексико-семантичний варіант "частина земної поверхні, уражена радіоактивними речовинами": – Чи правдиві чутки про те, що будівництво міста Славутича проводиться на великій цезієвій плямі? (газета "Молодь України"); Крім того..  "плями" стронцію могли змінитися природним чином у результаті водної і вітрової ерозії, інших факторів (газета "Робітнича газета"). Узагальнений семантичний компонент "який-небудь" твірного значення переходить в уточнювальну сему "земний" похідного значення, диференційні семи "забарвлення", "колір", "освітлення" замінюються семами "радіоактивний", "речовина".

Спеціалізація лексичного значення, конкретизація, може відбуватися в слові, коли воно сполучається з ознаковими словами. Так, слово доріжка в значенні "штучно створена вузька дорога (у парках, садах і т.ін.)" у спортивній сфері реалізує значення "спеціально створена доріжка (дистанція) для плавання, бігу і т.ін. у спортивних спорудах": Учора завершилися поєдинки на бігових доріжках (газета "Вечірній Київ"); Всюди, де встановилася морозна погода, на лижню, ковзанярські доріжки.. вийшли шанувальники зимового спорту (газета "Демократична Україна"); Нещодавно одна американська фірма сконструювала пилосос для прибирання гоночної доріжки перед заїздом (газета "Вечірній Київ"); Героїнями льодової доріжки в "Олімпік овалі" виявилися дві представниці Німеччини (газета "Демократична Україна"); Вчора на бойових доріжках змагалися рапіристи (газета "Демократична Україна"). У цих випадках на спеціалізацію значення слова доріжка безпосередньо впливають ознакові слова біговий, ковзанярський, гоночний, льодовий, бойовий. У похідному лексико-семантичному варіанті серед інших cемантичних компонентів з'являється така сема-конкретизатор, як "спортивний".

Іменник читання в значенні "сприймання чого-небудь записаного літерами, письмовими знаками і т. ін." при перенесенні в лексику офіційно-ділової сфери в сполученні з числівниками перший, другий, третій утворює лексико-семантичний варіант "читання з докладним розбором тексту, внесенням змін і доповнень" (порівняйте зафіксоване в словниках словосполучення статарне читання зі спеціальним значенням "читання з докладним розбором, витлумачуванням тексту"): Цими днями  доопрацьовується закон про податок на додану вартість. Він пройшов уже перше читання (газета "Демократична Україна"); Щоправда, законопроект поки що проголосовано  в першому читанні (газета "Сільські вісті"); На вечірньому засіданні розпочато розгляд (у другому читанні) проекту Закону про субсидії населенню (газета "Сільські вісті"); До початку другого читання вони загалом мають розглянути 300 поправок і доповнень до проекту (газета "Молодь України"); Для їхнього ухвалення, можливо, потрібно буде третє читання (газета "Молодь України").

Певну спеціалізацію загальновживаного слова спостерігаємо й тоді, коли його пристосовують як умовну назву. Наприклад, слово дев'ятка зафіксоване у таких значеннях:

1. Назва цифри і числа 9; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 9 (трамвая, автобуса і т.ін.); // розм. Кількість із дев'яти одиниць.

2. Гральна карта з дев'ятьма вічками. 

3. Азартна гра в карти.

А у контекстах зі сфери спорту цей іменник означає "верхній кут воріт у деяких спортивних іграх": В подальшій зустрічі цей видатний гравець послав своєю лівою м'яч точно в "дев'ятку" (А. Крижанівський, Томагавки і макогони); Проте клас у футболі – річ не остання. Це ще раз довів Ковалець, ударом у "дев'ятку" подвоївши рахунок (газета "Спортивна газета").

Семантичний розвиток слова в бік спеціалізації спостерігаємо і при його метонімічному переосмисленні. Зазвичай, коли розглядають такі переноси, звертаються до семантичних моделей. Так, наприклад,  семантика іменника діалог розвивається за такою семантичною моделлю, як дія – результат дії. Слово діалог у значенні "розмова між двома або кількома особами" при перенесенні в контексти із суспільно-політичною, офіційно-діловою, економічною тематикою може набувати  таких значень:

1) "переговори між країнами, сторонами": Діалог лідерів двох держав був продовжений під час робочого сніданку (газета "Сільські вісті");

2) "обговорення": Ось час від часу.. експерти-представники двох.. типів економіки [Західної та Східної Європи] й сходяться в діалогу, аби з'ясувати істину (газета "Молодь України");

3) "спілкування з метою взаєморозуміння і взаємодії": Сьогодні на нас по-іншому дивиться не тільки Захід, але й східні сусіди, і зараз нам найпростіше віднайти з ними рівноправний і взаємовигідний діалог (газета "Молодь України"); Активний діалог відбувається на міжпарламентському рівні (газета "Молодь України").

З огляду на лексикографічну діяльність вивчення смислових зрушень у словах не втрачає своєї актуальності. "Відрадно, – зазначає, наприклад, В. Д. Девкін, – коли словник тонко реагує на семантичні зміни лексичних одиниць"[3, 27].

Водночас, як відомо, здатність слова набувати все нових значень необмежена, але не завжди встановлення нової лінії предметно-поняттєвої віднесеності слова є рівнозначним набуттю нового поняттєвого значення [5,52].

Щодо подальшого можливого представлення таких спеціалізованих значень у загальномовних тлумачних словниках, необхідно враховувати також низку критеріїв, зокрема частотність, поширеність у текстах різних жанрів тощо [див., напр., 1, 8-9]. Наші спостереження показують: стосовно розглянутих вище похідних значень, то вони заслуговують на розробку в семантичних структурах реєстрових слів у тлумачних словниках або як окремі лексико-семантичні варіанти, або у власне структурах окремих значень як відтінки.

Окремого уважного підходу вимагає й питання стилістичного маркування спеціалізованих значень. Деякі з них не потребують спеціального ремаркування, зокрема зважаючи на семний склад у структурі того чи іншого лексико-семантичного варіанта, а деякі необхідно супроводжувати відповідними ремарками, зважаючи на їхній розмовний характер, експресивно-емоційне забарвлення (напр., дев'ятка).

1. Бурцева В. В. Слова  с пометой "специальное" в семнадцатитомном академическом "Словаре современного русского литературного языка" (1948-1965 гг.). – АКД, М., 1975. – 23 с.

2. Даниленко В. П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. – М.: Наука, 1977. – 246 с.

3. Девкин В. Д. Очерки по лексикографии. – М.: Прометей, 2000. – 395 с.

4. Комарова З. И. Семантическая структура специального слова и ее лексикографическое описание. – Свердловск: Изд. Урал. ун-та, 1991. – 156 с.

5. Маслова-Лашанская О. С. Лексикология шведского языка.?– Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973. – 208 с.

6. Муромцева О. Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. – Х.: Вища школа, 1985. – 152 с.

7. Муштенко Г. А. Термин и обозначаемое им понятие. – В сб.: "Лингвистические аспекты терминологии". – Воронеж: Изд-во воронеж. ун-та, 1980. – С. 9–16.

8. Словник української мови: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1970–1980.

© Самойлова І., 2006